Рішення № 126246324, 20.03.2025, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2025 р.Cправа № 902/1358/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Ломачко А.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Структум", 01033, Київська область, місто Київ, вулиця Жилянська, 59, офіс 107, ідентифікаційний код юридичної особи 38186327

до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, 21036, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вулиця Листопада Антона, будинок 2-А, ідентифікаційний код юридичної особи 25845655

про стягнення 14 443 812,48 гривень

за участю представників:

від позивача Бокань О.В., керівник, адвокат Висоцький С.В., згідно ордеру

від відповідача Марковська І.С., у порядку самопредставництва

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 24.12.2024 надійшла позовна заява № б/н від 24.12.2024 (вх. № 1423/24 від 24.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Структум" до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт № 50/24 від 03.06.2024 у розмірі 14 443 812,48 гривень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 27.12.2024 судом постановлено позовну заяву № б/н від 24.12.2024 (вх. № 1423/24 від 24.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Структум" залишити без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.

03.01.2025 до суду від позивача надійшла заява № 02 від 02.01.2025 (вх. № 01-34/51/25 від 03.01.2025) про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою від 08.01.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 902/1358/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06.02.2025 об 11:00 год.

20.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 86 від 20.01.2025 (вх. № 01-34/560/25 від 20.01.2025) у якому відповідач заперечив щодо заявлених позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

03.02.2025 до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 03.02.2025 (вх. № 01-34/1103/24) про відкладення підготовчого засідання.

05.02.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 05.02.2025 (вх. № 01-34/1231/25 від 05.02.2025).

За наслідком судового засідання 06.02.2025 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання у справі № 902/1358/24 на 21.02.2025 об 11:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

20.02.2025 до суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 20.02.2025 (вх. № 01-34/1805/25 від 20.02.2025) про долучення доказів.

Ухвалою від 21.02.2025 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/1358/24, призначено справу № 902/1358/24 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 20.03.2025 року об 11:00 год.

13.03.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 13.03.2025 (вх. № 01-34/2680/25 від 13.03.2025).

17.03.2025 до суду від відповідача надійшли пояснення № 247 ДК від 17.03.2025 (вх. № 01-34/2781/24 від 17.03.2025).

На визначену судом дату у судове засідання з`явились представники обох сторін.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо заявлених позовних заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Структум" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт № 50/24 від 03.06.2024 у розмірі 14 443 812,48 гривень.

На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 03.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Структум" як підрядником та Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області як замовником укладено договір на виконання робіт № 50/24.

Позивач зазначив, що належним чином виконав визначений договором обсяг робіт, а замовник прийняв всі виконані роботи на загальну суму 21 039 360,48 гривень, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт за формою КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

Відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт за договором на загальну суму 6 595 548,00 гривень, проте взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за договором на виконання робіт № 50/24 від 03.06.2024 у розмірі 14 443 812,48 гривень відповідач не виконав.

03.12.2024 позивач звернувся до відповідача із листом №1292 від 03.12.2024 у якому повідомив про порушення умов договору щодо оплати виконаних і прийнятих робіт за договором та вимагав невідкладного здійснення повної оплати всього обсягу робіт визначених актом виконаних робіт №3 від 20.11.2024 р. У відповідь на вказаний лист відповідач листом № 1920 від 06.12.2024 повідомив позивача, що оплата буде проведена при наявності перерахованих коштів на рахунок замовника.

Зобов`язання за договором в частині оплати вартості виконаних робіт на суму 14 443 812,48 гривень відповідачем не виконані, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив укладення між сторонами 03.06.2024 договору на виконання робіт № 50/24, разом з тим зазначив, що у відповідача була відсутня можливість оплати виконаних робіт за актом № 3 по договору у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів.

Відповідач зауважив, що відповідно до додаткової угоди № 1 від 26.12.2024 сторони погодили фінансування робіт на 2024 рік в сумі 6 595 548,00 гривень. Фінансування робіт на 2025 рік в розмірі залишкової вартості буде здійснюватися відповідно до плану фінансування, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідач зазначив, що відповідно до плану фінансування до договору вартість по договору складає 21 985 161,59 гривень, на 2024 рік 6 595 548,00 гривень, які сплачені відповідачем та на 2025 рік - 15 389 613,59 гривень. Тому, на думку відповідача, сторони погодили, що кошти за актом виконаних робіт № 3 від 20.11.2024 буде сплачено у 2025 році при наявності відповідних бюджетних асигнувань.

З урахування наведеного, відповідач вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач у відповіді на відзив заперечив щодо викладеного відповідачем у відзиві, зазначив, що позивач належним чином виконав зобов`язання за договором та відповідач зобов`язаний оплатити виконані роботи та відсутність бюджетних коштів не є належною обставиною для звільнення від обов`язку виконати оплату.

Позивач зазначив, що на його переконання умова пункту 4.2. договору щодо здійснення оплати у разі надходження відповідних бюджетних коштів на рахунок замовника є такою, що суперечить принципам справедливості та рівноправності сторін, вимогам законодавства та не може бути підставою для невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Щодо додаткової угоди позивачем зауважено, що пунктом 1 додаткової угоди сторони визначили, що фінансування робіт на 2025 рік у розмірі залишкової вартості буде здійснюватися відповідно до плану фінансування. Додатком №1 до Додаткової угоди "План фінансування" передбачено вартість по об`єкту на 2025 рік в розмірі 15 389 613,59 гривень. Разом з цим, Додатковою угодою (планом фінансування) не встановлено чітко визначеного строку (терміну) здійснення оплати за виконані роботи, а лише передбачено вартість по об`єкту на 2025 рік.

Позивач зазначив, що керуючись частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України направив відповідачу лист № 92 від 28.01.2025 з вимогою оплати за договором за виконані та передані роботи у сумі 14 443 812,48 гривень у семиденний строк з дати отримання цього листа, термін оплати вказаний у листі сплив 04.02.2025, натомість станом на 05.02.2025 оплати наявної заборгованості відповідачем не було здійснено.

З урахуванням викладеного, позивач вважає аргументи наведені відповідачем у відзиві такими, що не доводять наявність законних підстав для невиконання зобов`язання щодо оплати виконаних робіт за договором.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

03 червня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Структум" (далі -позивач, підрядник) та Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області (далі - відповідач, замовник) укладено договір на виконання робіт № 50/24 (далі - договір) (т. 1 а.с. 9-14).

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. договору підрядник у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами та/або із залученням субпідрядних організацій зобов`язався виконати роботи з облаштування шляхом вжиття інженерно-технічних заходів із захисту об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, зазначених у пунктах 1.1., 1.2. договору. (Прим.: найменування об`єкта та його місцезнаходження судом не зазначається з міркувань національної безпеки).

За умовами пунктів 1.3.-1.5 договору предмет даного договору, а також обсяг робіт за договором включає виконання проектних робіт, експертизи, будівельних робіт, а також здійснення інших заходів, передбачених умовами даного договору. Обсяг, зміст та інші вимоги визначені умовами договору та додатками до нього. Обсяги виконання робіт за цим договором можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків бюджету.

Відповідно до пункту 3.1. договору ціна договору є диномічною та становить 21 985 161,59 гривень, в т.ч. ПДВ 3 664 193,60 гривень, яка включає в себе в тому числі вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 3.2. договору визначено, що ціна договору можу бути змінена відповідно до чинного законодавства України.

За умовами пункту 3.4. договору перегляд ціни договору обгрунтовується на підставі вартісних показників та оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід`ємними частинами цього договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки по договору проводяться шляхом поетапної оплати замовником за виконані роботи при надходженні коштів з державного бюджету та інших джерел фінансування у межах відповідних кошторисних призначень, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі умов договору. У випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторони складають двосторонній акт із переліком необхідних доробок та строків їх виконання.

Згідно з пунктом 4.2. договору оплата робіт підрядника за виконані будівельні роботи проводиться в межах виділеного фінансування по фактично виконаних обсягах робіт згідно "Акту приймання виконаних будівельних робіт" (форми № КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" (форма № КБ-3) шляхом поетапної оплати протягом 10 (десяти) банківських днів у разі надходження відповідних коштів на рахунок замовника.

За умовами пункту 4.3. договору ненадходження коштів з відповідного бюджету на реєстраційний рахунок замовника для оплати будівельних робіт за цим договором, а також несвоєчасне перерахування органом державного казначейства сторони визнають обставиною, що має місце не з вини замовника.

Відповідно до пункту 4.4. договору замовник має право затримувати платежі за будівельні роботи, виконані з порушенням будівельних норм і правил, проектних рішень до усунення підрядником виявлених порушень та відмовитись від приймання закінчених будівельних робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у договорі і не можуть бути усунені підрядником або третьою особою, а також несвоєчасне їх перерахування органом державного казначейства сторони визнають обставиною, що має місце не з вини замовника.

За умовами пункту 4.5. договору приймання робіт здійснюється відповідно до фактичного періоду їх виконання, який визначається первинними обліковими документами (журнали виконаних робіт, подорожні листи, наряд-завдання тощо). Оформлення календарних дат реєстрації форм (форми № КБ-2в та № КБ-3) та актів здачі приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт буде здійснюватися відповідно до діючого порядку реєстрації вказаних форм, визначених Державною казначейською службою України.

Пунктом 4.6.1. договору визначено, що бюджетні зобов`язання за договором виникають відповідно до планів фінансування, доведених замовнику від головного/-их розпорядника/-ів бюджетних коштів та інших джерел фінансування в межах бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів (зі змінами).

Згідно з пунктом 4.6.2. договору бюджетні фінансові зобов`язання за договором виникають при наявності перерахованих коштів на рахунок замовника від головного/-их розпорядника/-ів та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів (зі змінами). Оплата робіт проводиться у межах одержаних коштів на казначейський рахунок замовника за фактично виконані обсяги робі згідно з формами № КБ-2в та № КБ-3 та актів здачі приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт.

У разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Відповідно до пункту 4.6.3. договору факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника є моментом настання строку виконання зобов`язання замовника із оплати робіт підрядника за цим договором в розумінні абзацу 2 частини першої статті 530 ЦК України, при умові наявності підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.

За умовами пункту 4.6.4. договору замовник має право скоригувати план використання бюджетних коштів протягом поточного року у разі внесення змін у річний план фінансування головним розпорядником коштів у частині уточнення видатків на фінансування робіт, а також із урахуванням наявних у нього коштів відповідно до фінансування робіт головним розпорядником коштів. Сторони вносять зміни шляхом укладання додаткових робіт.

Згідно з пунктом 4.6.6. договору замовник має право залучити для фінансування цього договору інші джерела не заборонені чинним законодавством.

Пунктом 5.1. договору визначено, що термін виконання робіт складає - до 31.12.2024 року. Термін виконання робіт на вимогу підрядника продовжується на строк відсутності фінансування робіт.

За умовами пункту 6.1. договору замовник зобов`язаний:

- приймати виконані роботи згідно з актами здачі приймання виконаних проектних, науково-проектних вишукувальних та додаткових робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) у випадку відповідності їх проектній документації та чинним будівельним нормам (пункт 6.1.1. договору);

- у повному обсязі сплачувати за виконані та прийняті роботи по мірі надходження коштів на свій рахунок (пункт 6.1.2. договору).

Згідно з пунктом 6.2.3. договору замовник має право зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору шляхом укладання додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до пункту 6.3.1. договору підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт у межах наявного (доведеного) фінансування та у строки, встановлені цим договором.

Цей договір набирає чинності з дати підписання договору по 31.12.2024 року включно, але до повного виконання сторонами своїх обов`язків (пункт 11.1. договору).

Договір підписано уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплено печатками сторін.

Судом установлено, що підрядником згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.09.2024 року за серпень 2024 року за формою № КБ-3 (на суму 3 910 860,96 гривень), акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 03.09.2024 року за серпень 2024 року за формою № КБ-2в; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 06.11.2024 року за листопад 2024 року за формою № КБ-3 (на суму 2 684 687,04 гривень), акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 06.11.2024 року за листопад 2024 року за формою № КБ-2в; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 20.11.2024 року за листопад 2024 року за формою № КБ-3 (на суму 14 443 812,48 гривень), акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 20.11.2024 року за листопад 2024 року за формою № КБ-2в передано, а замовником прийнято виконані підрядником роботи на визначеному у договорі об`єкті на загальну суму 21 039 360,48 гривень.

Акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати підписані обома сторонами договору та скріплені їх печатками без будь-яких зауважень. (т. 1 а.с. 14-44).

Як убачається із картки рахунку за виконані позивачем роботи відповідач розрахувався частково, сплативши на користь позивача 6 595 548,00 гривень, які були зараховані позивачем у рахунок погашення заборгованості за актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 03.09.2024 та № 2 від 06.11.2024 (т. 1 а.с. 46 (зворотна сторона)).

Доказів сплати решти заборгованості за договором у розмірі 14 443 812,48 гривень згідно акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 20.11.2024 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 20.11.2024 року за листопад 2024 року за формою № КБ-3 на суму 14 443 812,48 гривень матеріали справи не містять.

Із матеріалів справи вбачається, що 03.12.2024 позивач звернувся до відповідача із листом № 1292 від 03.12.2024 у якому повідомив про порушення умов договору в частині недотримання строків оплати виконаних і прийнятих робіт за договором та вимагав невідкладно здійснити повну оплату всього обсягу робіт визначених актом приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 20.11.2024 року (т. 1 а.с. 45).

У відповідь на вказаний лист відповідач листом № 1920 від 06.12.2024 повідомив, що оплата за актом №3 по договору буде проведена в межах строків передбачених договором при наявності перерахованих коштів на рахунок замовника від головного/-их розпорядника/-ів та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів.

26.12.2024 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору № 50/24 від 03.06.2024 року, за умовами якої сторонами погоджено викласти пункт 3.1. договору у наступній редакції: ціна договору є динамічною та становить 21 985 161,59 (двадцять один мільйон дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч сто шістдесят ода гривня 59 копійок), в т.ч. ПДВ 3 664 193,60 (три мільйони шістсот шістдесят чотири тисячі сто дев`яносто три гривні 60 копійок), яка включає в себе в тому числі вартість будівельних робіт, устаткування, та інших витрат, передбачених чинним законодавством України (т. 1 а.с 124, 125).

Фінансування робіт на 2024 рік здійснюється за рахунок розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 року №185-р зокрема в сумі 6 595 548,00 грн. (шість мільйонів п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот сорок вісім гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ 1 099 258,00 (один мільйон дев`яносто дев`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім гривень 00 копійок).

Фінансування робіт на 2025 рік в розмірі залишкової вартості буде здійснюватись відповідно до плану фінансування, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди сторонами погоджено пункт 11.1. договору викласти в наступній редакції: "11.1. Цей Договір набирає чинності з дати підписання договору по 31.12.2025 року включно, але до повного виконання сторонами своїх обов`язків".

Відповідно до додатку 1 до додаткової угоди № 1 від 26.12.2024 сторонами погоджено план фінансування, відповідно до умов якого вартість договору складає 21 985 161,59 гривень; вартість по об`єкту на 2024 рік розпорядження КМУ від 01.03.2024 № 185-р визначено у розмірі 6 595 548,00 гривень; вартість по об`єкту на 2025 рік визначено у розмірі 15 389 13,59 гривень.

У зв`язку із невиконанням замовником взятих на себе зобов`язань за договором щодо оплати виконаних робіт у сумі 14 443 812,48 гривень позивач звернувся із цим позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на виконання робіт № 50/24 від 03.06.2024 у розмірі 14 443 812,48 гривень.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням підрядником робіт, визначених предметом договору, їх прийняття та оплата замовником у порядку та строки визначені договором.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом враховано таке.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України, частини 2 статті 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно наданих сторонами пояснень договір на виконання робіт № 50/24 від 03.06.2024 укладено сторонами відповідно до підпункту 13 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, нормативних актів зазначених у преамбулі договору та листа Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 08.05.2023 № 97-ДСК, чинних на момент укладення договору (т. 1 а.с. 158-161).

Приписами пункту 3-7 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції чинній на час укладення договору) установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Положеннями підпункту 13 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 визначено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються відповідні положення глави 61 ЦК України (підряд) та положення параграфу 3 - будівельний підряд.

Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Приписами статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Судом установлено, що предметом укладеного між сторонами договору підряду є виконання визначених у договорі робіт на об`єкті, зазначеному у пункті 1.2. договору.

Згідно частин 1, 3 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Положеннями пунктів 3.1., 3.2. договору сторони погодили, що ціна договору є диномічною та становить 21 985 161,59 гривень, в т.ч. ПДВ 3 664 193,60 гривень, яка включає в себе в тому числі вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат передбачених чинним законодавством України. Ціна договору можу бути змінена відповідно до чинного законодавства України.

За змістом пункту 3.4. договору перегляд ціни договору обгрунтовується на підставі вартісних показників та оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно частини 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 4 статті 879 оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (частина 4 статті 882 ЦК України).

Дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд установив, що позивач виконав свої зобов`язання за договором підряду.

Виконання робіт за договором підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.09.2024 року за серпень 2024 року за формою № КБ-3 (всього вартість виконаних будівельних робіт 3 910 860,96 гривень), актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 03.09.2024 року за серпень 2024 року за формою № КБ-2в; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 06.11.2024 року за листопад 2024 року за формою № КБ-3 (всього вартість виконаних будівельних робіт 2 684 687,04 гривень), актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 06.11.2024 року за листопад 2024 року за формою № КБ-2в; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 20.11.2024 року за листопад 2024 року за формою № КБ-3 (всього вартість виконаних будівельних робіт 14 443 812,48 гривень), актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 20.11.2024 року за листопад 2024 року за формою № КБ-2в, які підписані обома сторонами договору та скріплені їх печатками.

Зауважень відповідача щодо строків, обсягу, якості та вартості виконаних позивачем робіт акти приймання виконаних будівельних робіт не містять.

Згідно з частиною 1 статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач у відзиві заперечив щодо заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач є бюджетною організацією та у відповідача була відсутня можливість оплати виконаних робіт за актом № 3 по договору у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів.

Також відповідач зауважив, що відповідно до додаткової угоди № 1 від 26.12.2024 сторони погодили фінансування робіт на 2024 рік в сумі 6 595 548,00 гривень та те, що фінансування робіт на 2025 рік в розмірі залишкової вартості буде здійснюватися відповідно до плану фінансування (вартість по договору складає 21 985 161,59 гривень, на 2024 рік - 6 595 548,00 гривень, які сплачені службою та на 2025 рік - 15 389 613,59 гривень), тому сторонами погоджено, що кошти за актом виконання робіт № 3 від 20.11.2024 буде сплачено у 2025 році при наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що додатковою угодою (планом фінансування) не встановлено чітко визначеного строку (терміну) здійснення оплати за виконані роботи, а лише передбачено вартість по об`єкту на 2025 рік, позивач, керуючись частиною 2 статті 530 ЦК України направило відповідачу лист № 92 від 28.01.2025 з вимогою оплати за виконані та передані роботи за договором у сумі 14 443 812,48 гривень у семиденний строк з дати отримання цього листа, термін оплати вказаний у листі сплив 04.02.2025, натомість станом на 05.02.2025 оплати наявної заборгованості відповідачем не було здійснено.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо застосування розділу 4 договору в частині настання строку оплати судом враховано таке.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Згідно частин 1-2 статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

За змістом частини 1 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд критично оцінює доводи відповідача про неможливість виконання умов договору у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань та щодо погодження строку оплати заборгованості за договором у 2025 році з огляду на таке.

Частиною 1 статті 49 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України", затверджено Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Порядок).

Згідно з абзацом 1 пункту 2.1. глави 2 Порядку розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.

Абзацом 1 пункту 2.2. глави 2 Порядку визначено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку в паперовій формі (у двох примірниках) разом із електронним носієм інформації, на якому записано файл проєкту цього документа, і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання.

Відповідно до пункту 2.3. глави 2 Порядку органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.

Підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів/розміщені в електронній системі закупівель, опрацьовуються органом Казначейства: за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, - протягом 1 операційного дня; за захищеними видатками, які потребують проведення процедур закупівель/спрощених закупівель (крім капітальних видатків), - до 3 операційних днів; за іншими поточними видатками, крім захищених, та наданням кредитів з бюджету - до 3 операційних днів; за капітальними видатками - до 5 операційних днів.

Орган Казначейства опрацьовує підтвердні документи у визначені цим пунктом строки, але не пізніше останнього робочого дня поточного бюджетного періоду.

Відлік строку опрацювання підтвердних документів органом Казначейства починається з дати, вказаної у полі "Одержано Державною казначейською службою України (органом Державної казначейської служби України)" Реєстру та/або Реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр фінансових зобов`язань), враховуючи день подання Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань.

Пунктом 2.5. глави 2 Порядку визначено, що у виняткових випадках, коли такі документи розкривають плани оперативної діяльності чи специфіку органів державної влади, що забезпечують оборону або безпеку України, розпорядники бюджетних коштів подають тільки реєстри, на одному примірнику яких при поверненні проставляється відмітка "зареєстровано та взято на облік". При цьому за цільове спрямування коштів, узяття бюджетних зобов`язань, бюджетних фінансових зобов`язань та наявність на підтвердних документах грифа секретності відповідає розпорядник бюджетних коштів.

За умовами пункту 2.7. глави 2 Порядку після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і заявки на видачу готівки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства. Форма заявки на видачу готівки затверджується Мінфіном.

Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та/або бюджетного фінансового зобов`язання, повертаються розпоряднику з відміткою "зареєстровано та взято на облік".

Згідно з пунктом 2.15. глави 2 Порядку у міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про оплату бюджетних зобов`язань та бюджетних фінансових зобов`язань, які були зареєстровані в органах Казначейства та залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, органами Казначейства такі зобов`язання відображаються в обліку у поточному бюджетному періоді на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і відповідних підтвердних документів.

Бюджетні фінансові зобов`язання за загальним фондом, які залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду (бюджетна кредиторська заборгованість) та обліковуються органами Казначейства за бюджетними програмами, за якими відсутні бюджетні асигнування або обсяг бюджетної кредиторської заборгованості перевищує бюджетні асигнування відповідно до встановлених законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) на поточний бюджетний період та/або переданих в установленому порядку бюджетних призначень, відображаються в обліку органами Казначейства у поточному бюджетному періоді після прийняття рішення головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) щодо визначення бюджетної програми за загальним та/або спеціальним фондами, в межах бюджетних асигнувань якої будуть оплачені бюджетні фінансові зобов`язання, на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і відповідних підтвердних документів.

Доводи відповідача про відсутність у нього, як бюджетної установи, необхідного фінансування та бюджетних асигнувань, суд відхиляє, оскільки такі обставини не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Положеннями частини 3 статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно вимог частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Аналогічні положення містяться у статті 617 ЦК України.

Доказів звернення відповідача до Державної казначейської служби з метою проведення оплати заборгованості за договором підряду у розмірі 14 443 812,48 гривень, доказів відмови органу Казначейства у реєстрації бюджетних зобов`язань, а також вжиття відповідачем інших належних заходів з метою виконання зобов`язання перед позивачем та недопущення виникнення його прострочення відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

За висновками Великої Палати Верховного Суду (див.: постанови від 19.05.2020 у справі N 910/719/19, від 29.09.2020 у справі N 688/2908/16-ц), зазначений принцип включає, зокрема обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори; сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Під час розгляду справи, представниками сторін пояснено, що договір укладено у редакції запропонованій відповідачем.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що "слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» («no individually negotiated»), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін".

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання та відповідно підставою для невиконання зобов`язання. (Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18).

Доводи відповідача щодо погодження сторонами оплати за договором у 2025 році згідно з умовами додаткової угоди № 1 від 26.12.2024 до договору судом відхиляються, оскільки вказаною угодою сторонами погоджено ціну договору, строк дії договору, водночас умови вказаної додаткової угоди не змінюють умов договору в частині оплати виконаних робіт.

Крім того, суд зауважує, що у порядку статті 530 ЦК України вимогу про оплату заборгованості за спірним договором позивачем було надіслано відповідачу також у 2025 році - 28.01.2025. Вказану вимогу (лист № 92 від 28.01.2025) відповідач отримав 31.01.2025, про що свідчить трекінг поштового відправлення 023400055198. Разом з тим доказів сплати заборгованості за договором на виконання робіт № 50/24 від 03.06.2024 у розмірі 14 443 812,48 гривень станом на дату отримання вимоги у 2025 році та станом на день розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Судом встановлено, що на виконання умов договору між сторонами 20.11.2024 спільно підписано акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 20.11.2024 року за листопад 2024 року за формою № КБ-2в та згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 20.11.2024 року за листопад 2024 року за формою № КБ-3 вартість виконаних будівельних робіт склала 14 443 812,48 гривень.

Положеннями пункту 4.2. договору передбачено, що оплата робіт підрядника за виконані будівельні роботи проводиться в межах виділеного фінансування по фактично виконаних обсягах робіт згідно "Акту приймання виконаних будівельних робіт" (форми № КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" (форма № КБ-3) шляхом поетапної оплати протягом 10 (десяти) банківських днів у разі надходження відповідних коштів на рахунок замовника.

Відповідно до пункту 4.6.3. договору факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника є моментом настання строку виконання зобов`язання замовника із оплати робіт підрядника за цим договором в розумінні абзацу 2 частини першої статті 530 ЦК України, при умові наявності підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.

Суд зауважує, що відповідач належними та допустимими доказами не довів обставини ненадходження грошових коштів з бюджету на його рахунок для оплати робіт за договором підряду на користь позивача.

Відповідно до пункту 6.3.1. договору підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт у межах наявного (доведеного) фінансування та у строки, встановлені цим договором.

Згідно з пунктом 6.2.3. договору замовник має право зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору шляхом укладання додаткової угоди до цього договору.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами не було укладено додаткової угоди щодо зменшення обсягу виконання робіт за договором, а тому позивачем у повному обсязі виконано визначені договором роботи відповідно до умов договору та у межах визначеної сторонами вартості робіт за договором.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зауважує, що пунктом 4.2. договору підряду сторонами погоджено здійснення оплати робіт підрядника за виконані будівельні роботи протягом 10 (десяти) банківських днів згідно акту приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3).

Як убачається із матеріалів справи 03.12.2024 позивач звернувся до відповідача із листом № 1292 від 03.12.2024 у якому повідомив про порушення умов договору в частині недотримання строків оплати виконаних і прийнятих робіт за договором та вимагав невідкладно здійснити повну оплату всього обсягу робіт визначених актом приймання виконаних будівельних робіт №3 від 20.11.2024 (т. 1 а.с. 45).

Вказаний лист отримано відповідачем 12.12.2024 (про що свідчить трекінг поштового відправлення № 0203400018462), однак оплату виконаних робіт за договором не здійснено.

Після укладення додаткової угоди № 1 до договору, позивачем 28.01.2025 було надіслано відповідачу вимогу (лист № 92 від 28.01.2025) про оплату заборгованості за договором, яку відповідач отримав 31.01.2025 (трекінг поштового відправлення 023400055198), проте заборгованість за договором на виконання робіт № 50/24 від 03.06.2024 у розмірі 14 443 812,48 гривень станом на дату отримання вимоги у 2025 році та станом на день розгляду справи у суді відповідач не сплатив.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов`язання з оплати робіт за договором на виконання робіт № 50/24 від 03.06.2024 є таким що настав.

Остаточного розрахунку відповідачем здійснено не було та на дату ухвалення рішення суду заборгованість у розмірі 14 443 812,48 гривень сплачена не була.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.

Приймаючи до уваги, що сума боргу за виконані роботи відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу за виконані роботи у розмірі 14 443 812,48 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 14 443 812,48 гривень заборгованості за договором на виконання робіт № 50/24 від 03.06.2024 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 7701 від 18.12.2024 року сплачено судовий збір у розмірі 173 325,75 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 173 325,75 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області (21036, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вулиця Листопада Антона, будинок 2-А, ідентифікаційний код юридичної особи 25845655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Структум" (01033, Київська область, місто Київ, вулиця Жилянська, 59, офіс 107, ідентифікаційний код юридичної особи 38186327) заборгованість за договором на виконання робіт № 50/24 від 03 червня 2024 року у розмірі 14 443 812,48 гривень (чотирнадцять мільйонів чотириста сорок три тисячі вісімсот дванадцять гривень, 48 копійок) та 173 325,75 гривень (сто сімдесят три тисячі триста двадцять п`ять гривень, 75 копійок) судових витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 31 березня 2025 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.