Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3730/25-к
пр. 1-кс-5604/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62024100130000414, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в порядку ст. 174 КПК України звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні № 62024100130000414 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2024 у справі № 757/49160/24-к, а саме щодо скасування арешту із наступних транспортних засобів:
- об`єкт рухомого майна - автомобіль марки AUDI моделі Q7, Vin: НОМЕР_1 , 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , що перебуває у власності ОСОБА_4 ;
- об`єкт рухомого майна автомобіль - MERCEDES-BENZ GL 450 Vin: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , що перебуває у власності ОСОБА_5 ,
в частині заборони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 використовувати зазначені автомобілі.
Обґрунтовуючи клопотання, адвокат зазначає, що арешт накладено незаконно, оскільки судом не було враховано наступні обставини:
- ОСОБА_4 своїми діями не сприяв службовим особам в одержанні неправомірної вигоди; йому навіть не було відомо, що службові особи одержують від будь-кого неправомірну вигоду. Єдиною обґрунтованою підозрою щодо ОСОБА_4 є твердження про його причетність до підроблення документу;
- ОСОБА_4 не причетний до вчинення злочину, передбаченого ст. 368 КК України, за попередньою змовою групою осіб. Відповідно до повідомлення про підозру злочин, передбачений ст. 368 КК України, вчинений однією службовою особою у співучасті з фізичними особами, які не є суб`єктами злочину, передбаченого ст. 368 КК України, що виключає наявність кваліфікуючої ознаки як «за попередньою змовою групою осіб»;
- ОСОБА_4 не причетний до вимагання неправомірної вигоди, оскільки кваліфікуюча ознака «вимагання» неправомірної вигоди відсутня, якщо неправомірна вигода передавалася за виготовлення підробленого документа.
З огляду на викладене, на даний час наявні підстави стверджувати, що є підстави для повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК України, якою не передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Крім того, відповідно до повідомлення про підозру відсутні будь-які підстави вважати, що майно, на яке накладено арешт, є речовим доказом, предметом спеціальної конфіскації, здобуте злочинним шляхом.
Адвокат звертає увагу, що сторона обвинувачення не довела, що ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5 будуть вчиняти дії, спрямовані на приховування, пошкодження, псування, знищення, передачу арештованих автомобілів з метою перешкоджання досудовому розслідуванню та розгляду справи в суді.
Таким чином, адвокат просить задовольнити клопотання та скасувати заборону користування зазначеними автомобілями.
Адвокат ОСОБА_3 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, клопотання про скасування арешту майна підтримує та просить задовільнити.
Прокурор, слідчий в судове засідання не з?явились, Спеціальна прокуратура у сфері оборони Центрального регіону та ТУ ДБР, розташоване у м. Києві про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, жодних заяв по суті справи до суду не надходило.
Слідчий суддя, з урахуванням належного повідомлення сторін про місце, дату та час розгляду справи, положень ч. 2 ст. 174 КПК України, визнав за можливе проводити розгляд справи у відсутність осіб, що не з?явились.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, надходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 4261 КК України.
23.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
30.10.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/49160/24-к накладено арешт, зокрема, на:
- об`єкт рухомого майна автомобіль марки AUDI моделі Q7, Vin НОМЕР_1 , 2014 р.в., 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 ;
- об`єкт рухомого майна автомобіль MERCEDES-BENZ GL 450 Vin НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , що перебуває у власності ОСОБА_5 , яка відповідно до актового засобу про шлюб №186 від 27.02.1988 є дружиною ОСОБА_4 .
В ході розгляд справи слідчим суддею було встановлено, що у відповідності до інформаційної довідки № 400160479 від 21.10.2024 та реєстраційної картки транспортного засобу ІБД «НАІС» у власності підозрюваного ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , перебуває наступне майно, зокрема:
- об`єкт рухомого майна автомобіль марки AUDI моделі Q7, Vin НОМЕР_1 , 2014 р.в., 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 .
Також, встановлено, що ОСОБА_4 є фактичним власником та використовує наступне рухоме майно, яке згідно реєстраційної картки транспортного засобу ІБД «НАІС» та матеріалів оперативного підрозділу, перебуває у власності третіх осіб та на праві власності належить ОСОБА_5 , яка відповідно до актового засобу про шлюб №186 від 27.02.1988 є дружиною ОСОБА_4 , а саме: об`єкт рухомого майна - автомобіль MERCEDES-BENZ GL 450 Vin НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_4 .
Слідчий суддя зазначив, що у даному випадку застосування арешту майна полягає у забороні для осіб, у володінні яких воно знаходиться, віджувати, користуватись та видозмінювати майно. Завданням арешту майна є запобігання можливості його знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, підставою - збереження речового доказу.
Так, слідчий суддя з метою забезпечення збереження вказаного майна, ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, так як існують обґрунтовані підстави вважати, що зазначене майно, яким володіє ОСОБА_4 , може вдатися до приховування майна шляхом перереєстрації задля уникнення наслідків у вигляді додаткового покарання конфіскації майна як додаткового покарання за вчинення ймовірного злочину.
Вважаю, що представник власників арештованого майна відповідних висновків слідчого судді у повній мірі не спростував, не довів, що арешт накладено необґрунтовано чи в його застосуванні відпала потреба.
Частиною 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті (конфіскації майна як виду покарання), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, яка інкримінується ОСОБА_4 , передбачене обов?язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Щодо посилань адвоката, що дії ОСОБА_4 мають бути інкриміновані за ч. 1 ст. 368 КК України, яка не передбачає додаткового покарання у виді конфіскації майна, слідчий суддя зазначає наступне.
Так, в порядку ст. 174 КПК України слідчий суддя розглядає питання виключно щодо можливості скасування арешту майна, за наявності підстав, передбачених законом. Питання обґрунтованості підозри не є предметом розгляду клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, та в даному випадку слідчий суддя виходить виключно із фактичних обставин справи.
Таким чином, з метою недопущення приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна та досягнення завдань кримінального провадження (можливої конфіскації майна у разі доведеності вини ОСОБА_4 ), слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна в частині користування автомобілем марки AUDI моделі Q7, Vin НОМЕР_1 , 2014 р.в., 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 .
Щодо скасування арешту в частині користування автомобілем MERCEDES-BENZ GL 450 Vin НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_4 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , то слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ст. 41 Конституції України, норми якої носять імперативний характер, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає непропорційним втручання в права та інтереси власника ОСОБА_5 та вважає можливим скасувати арешт в частині заборони користування автомобілем MERCEDES-BENZ GL 450 Vin НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , що на праві власності належить дружині підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , оскільки вказане не перешкоджатиме досудовому розслідуванню.
Відтак клопотання адвоката підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити частково.
Скасувати заборону користування, встановлену ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2024 у справі № 757/49160/24-к щодо об`єкту рухомого майна - автомобіля MERCEDES-BENZ GL 450 Vin НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_4 , що перебуває у власності ОСОБА_5 .
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 126241903, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 07.02.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/3730/25-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: