Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 529/125/25
Провадження № 2-о/529/11/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кириченко О.С.,
за участі секретаря судового засідання - Негляд Д.Р.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Сидоренко І.О.,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Диканька Полтавської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Полтавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, а також позиції учасників справи щодо позову.
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення. В обґрунтування заяви вказано, що взимку 2015 року між заявницею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли романтичні стосунки, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила їхню спільну дочку ОСОБА_3 . З моменту народження дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати разом однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки подружжя. Родина проживала у батьківській хаті заявниці за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_4 . Оскільки батьки не перебували у шлюбі між собою, то запис про батька дітей у Книзі реєстрації народжень проведений відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дітей записано за вказівкою матері. По батькові дітей записано відповідно " ОСОБА_5 " та " ОСОБА_6 ". На той час ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , але фактично з нею не проживав, шлюбних відносин не підтримував. Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 29.10.2019, яке набрало законної сили 29.11.2019, розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.09.2004. Впродовж всього періоду спільного проживання з ОСОБА_2 заявниця не працювала, була зайнята доглядом за малолітніми дітьми та забезпеченням побуту: вела всі хатні справи, поралася біля худоби, на городі та в садку. Єдиними її доходами були державні соціальні допомоги на дітей, які витрачалися за цільовим призначенням - на дитячі потреби. Лише з березня 2023 року по вересень 2023 року заявниця працювала в Територіальному центрі соціального обслуговування Диканської селищної ради, де отримувала мінімальну заробітну плату. Також, з січня 2024 року по вересень 2024 року ОСОБА_1 працювала на ДП "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". ОСОБА_2 під час спільного проживання з ОСОБА_1 працював на різних роботах як офіційно, так і надавав за плату різноманітні послуги мешканцям селища, оскільки мав "золоті руки" і брався за будь-яку роботу, щоб заробити додатково коштів на забезпечення потреб своєї сім`ї - цивільної дружини ОСОБА_8 та дітей, бо соціальної допомоги, яку отримувала ОСОБА_8 , було недостатньо навіть для забезпечення дітей всім необхідним. Тож, кошти, які заробляв ОСОБА_2 , були єдиним і постійним джерелом існування цивільного подружжя, за рахунок яких забезпечувалися всі поточні потреби сім`ї, здійснювався ремонт будинку та благоустрій подвір`я, в якому проживала родина, купувалися меблі та інші предмети домашнього побуту, оплачувалися спожиті комунальні послуги, організовувалося спільне дозвілля і відпочинок. ОСОБА_2 дуже любив своїх дітей, багато часу приділяв їх вихованню, розвитку та навчанню. 15.06.2024 ОСОБА_2 був призваний у Збройні Сили України під час мобілізації та зарахований до складу Військової частини НОМЕР_1 . За час перебування на службі ОСОБА_2 отримував грошове забезпечення, яким розпоряджалася заявниця і витрачала на потреби сім`ї, бо має доступ до рахунку чоловіка через застосунок банку "ПУМБ". 19.09.2024 цивільний чоловік заявниці - військовослужбовець ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, внаслідок штурмових дій противника, зник безвісти поблизу населеного пункту Українськ Покровського району Донецької області. Заявниця ОСОБА_1 та її малолітні діти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 фактично являються членами сім`ї зниклого безвісти ОСОБА_2 , але юридично їхній родинний зв`язок не підтверджується, що позбавляє заявницю та її спільних з ОСОБА_2 малолітніх дітей права на отримання державних пільг, компенсацій та гарантій, визначених чинним законодавством.
Посилаючись на вказані обставини, заявниця ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім`єю, її, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , який зник безвісти 19.09.2024, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 30.11.2019 по теперішній час, та встановити факт перебування її, заявниці, на утриманні ОСОБА_2 . Заявниця також просить встановити факт батьківства ОСОБА_2 стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та внести зміни до актових записів про народження дітей, зазначивши батьком дітей ОСОБА_2 і змінивши прізвище дітей з " ОСОБА_9 " на " ОСОБА_10 ".
Заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сидоренко І.О. в судовому засіданні підтримали вимоги заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та просили їх задовольнити у повному обсязі з підстав, вказаних у заяві та в судовому засіданні. Заявниця вказала, що вона є матір`ю двох малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , батьком яких є ОСОБА_2 , який є безвісти зниклим військовослужбовцем. Просила встановити факт спільного їх проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, факт батьківства ОСОБА_2 стосовно вказаних дітей та факт перебування її, заявниці, на утриманні ОСОБА_2 на підставі обставин, вказаних у заяві. Представник заявниці - адвокат Сидоренко І.О. в судовому засіданні вказала, що заявниця проживала разом із ОСОБА_2 однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу, з яким має двох спільних малолітніх дітей. Впродовж цих років вони вели спільний побут, мали спільний бюджет. ОСОБА_2 забезпечував коштами сім`ю, працював у полі, виконував інші додаткові роботи. Оскільки заявниця тривалий час була зайнята доглядом за дітьми та їх вихованням, то вона отримувала лише державну допомогу на дітей та інших самостійних доходів не мала. Фактично доходи її цивільного чоловіка ОСОБА_2 були основним доходом і заявниці, він її утримував. Саме ОСОБА_2 забезпечував сім`ю всім необхідним. У червні 2024 року ОСОБА_2 був мобілізований. Після мобілізації останній продовжував забезпечувати матеріально заявницю та їхніх спільних дітей. 19.09.2024 солдат ОСОБА_2 зник безвісти, що підтверджується відповідними документами. Відповідно до чинного законодавства діти ОСОБА_2 мають право отримувати відповідні грошові виплати, як діти військовослужбовця, який зник безвісти, але така виплата не здійснюється через відсутність юридичного оформлення факту батьківства. Представник заявниці просила задовольнити вимоги заяви в повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Зазначив, що зниклий безвісти ОСОБА_11 є його рідним братом і він підтверджує, що брат жив із заявницею із 2015 року однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу, вони мали спільний побут. Брат ОСОБА_11 є рідним батьком дітей заявниці - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . ОСОБА_14 вказав, що відповідно ці діти є його племінниками.
Представники заінтересованих осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 і Полтавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, заперечень проти заяви, будь-яких клопотань суду не надали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, пояснення свідків, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
В судовому засіданні було встановлено, що взимку 2015 року між заявницею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зав`язалися романтичні стосунки, від яких ІНФОРМАЦІЯ_5 заявниця народила дочку ОСОБА_3 .
З моменту народження дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати разом однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки подружжя.
Заявниця, ОСОБА_2 та їхня дочка ОСОБА_12 проживали разом з 2015 року у батьківській хаті заявниці за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки ЦНАП Диканської селищної ради від 17.01.2025 /а.с. 20/.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4 .
Із наявних у матеріалах справи копій свідоцтв про народження та Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження вбачається, що відомості про батька дітей заявниці - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 було записано відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері. А саме вказано прізвище дітей - ОСОБА_9 , а по батькові ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно. Батьком дітей вказано " ОСОБА_15 " /а.с. 14-17/.
Судом встановлено, що під час проживання ОСОБА_2 із заявницею однією сім`єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , але фактично з нею не проживав, шлюбних відносин не підтримував. Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 29.10.2019, яке набрало законної сили 29.11.2019, розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.09.2004 /а.с. 19/.
В судовому засіданні було встановлено, що впродовж всього періоду спільного проживання з ОСОБА_2 заявниця не працювала, була зайнята доглядом за малолітніми дітьми та забезпеченням побуту: вела всі хатні справи, поралася біля худоби, на городі та в садку. Єдиними її доходами були державні соціальні допомоги на дітей, які витрачалися за цільовим призначенням - на дитячі потреби. Лише з березня 2023 року по вересень 2023 року заявниця працювала в Територіальному центрі соціального обслуговування Диканської селищної ради, де отримувала мінімальну заробітну плату. Також, з січня 2024 року по вересень 2024 року ОСОБА_1 працювала на ДП "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" /а.с. 29-31/.
Саме доходи ОСОБА_2 /а.с. 75-77/ були єдиним і постійним джерелом існування цивільного подружжя, за рахунок яких забезпечувалися всі поточні потреби сім`ї, здійснювався ремонт будинку та благоустрій подвір`я, в якому проживала родина, купувалися меблі та інші предмети домашнього побуту, оплачувалися спожиті комунальні послуги, організовувалося спільне дозвілля і відпочинок.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 завжди визнавав ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як своїх дітей, любив їх, піклувався про їхнє здоров`я, розвиток, навчання, матеріальний добробут.
Із копій виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданих на ім`я малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вбачається, що діти знаходяться на обліку на дільниці з народження, при первинному патронаті дітей були присутні і мати, і батько дітей /а.с. 23, 24/.
Відповідно до довідки ЗДО "Теремок" Диканської селищної ради від 18.12.2024, малолітні ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були вихованцями цього дитячого садка. Батько дітей ОСОБА_2 брав участь у вихованні дітей, цікавився їхніми успіхами, спілкувався з вихователями, відвідував батьківські збори, брав активну участь у громадських заходах садочка, завжди був присутній на святах своїх дітей. Дітей до садочка приводили та забирали і мама, і тато, на виклики до садка також приходили обоє батьків /а.с. 22/.
З копії характеристики ОСОБА_3 , учениці 3-В класу ОЗ "Диканський ліце й імені М.В. Гоголя" вбачається, що остання з першого класу навчається у цьому освітньому закладі. Батьки забезпечують доньку всім необхідним шкільним приладдям, одягом та взуттям. Батько, ОСОБА_2 , з самого початку навчання доньки в школі приводив її на навчання та забирав після уроків. Цікавився навчанням ОСОБА_12 , радів її успіхам. Питав порад, як подолати певні труднощі та досягти кращих результатів у навчанні. ОСОБА_2 брав активну участь у житті класу. Разом з іншими батьками готував класну кімнату до початку навчального року. ОСОБА_2 разом з матір`ю своєї дочки - ОСОБА_1 займався вихованням ОСОБА_12 та розвитком її творчих здібностей. Батьки водили дочку на гуртки у будинок школяра. ОСОБА_2 повністю забезпечував батьківське піклування за своєю дочкою. Постійно підтримував зв`язок із класним керівником доньки /а.с. 21/.
З копії характеристики ОСОБА_4 , учня 2-А класу ОЗ "Диканський ліце й імені М.В. Гоголя" вбачається, що останній з першого класу навчається у цьому освітньому закладі. Батьки відповідально ставляться до виховання сина. Постійно турбуються про його здоров`я, надають посильну допомогу у навчанні. ОСОБА_18 забезпечений необхідним шкільним приладдям, одягом та взуттям. Відносини у сім`ї доброзичливі. У першому класі ОСОБА_13 до школи завжди приводив тато, ОСОБА_2 . Він завжди цікавився навчанням сина, радів його успіхам. Принагідно питав порад, як подолати певні труднощі та досягти кращих результатів у навчанні. Постійно підтримував зв`язок з класним керівником. ОСОБА_2 брав активну участь у житті класу. Постійно приходив на ремонт класної кімнати. ОСОБА_17 має середній рівень знань, охайний, дисциплінований, дотримується шкільного режиму. Єгор завжди бере участь у житті класу. Із задоволенням бере участь у виховних захадах. В позаурочний час займається в еколого-натуралістичному гуртку /а.с. 21/.
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", Указу Президента України від 06.05.2024 № 272/2024 "Про продовження строку загальної мобілізації" наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.06.2024 № 543 ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 (зарахований до списків особового складу цієї військової частини з 15.06.2024) /а.с. 26, 41/.
В судовому засіданні було встановлено, що за час перебування на службі ОСОБА_2 отримував грошове забезпечення військовослужбовця, яким розпоряджалася заявниця і витрачала на потреби сім`ї, бо має доступ до його рахунку через застосунок банку "ПУМБ" /а.с. 41, 43, 75-77/. Вказане свідчить про те, що і під час перебування на військовій службі ОСОБА_2 продовжував матеріально утримувати заявницю ОСОБА_1 , з якою проживав разом однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, та їхніх спільних малолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
19 вересня 2024 року розвідник-радіотелефоніст 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 єгерського батальйону Військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, внаслідок штурмових дій противника, зник безвісти поблизу населеного пункту Українськ Покровського району Донецької області, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 01.10.2024, довідки СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про прийняття і реєстрацію заяви ОСОБА_1 про безвісне зникнення її цивільного чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_2 , витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 20.09.2024№ 353 про проведення службового рослідування за фактом зникнення безвісти зокрема солдата ОСОБА_2 , акту службового розслідування, витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 05.10.2024 № 737 про закінчення службового розслідування /а.с. 26-28, 35-39, 45-46/.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала з ОСОБА_2 близько десяти років і їй відомо, що у 2015 році він почав проживати однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу із ОСОБА_1 . Коли у ОСОБА_5 та ОСОБА_8 народилися донька, а потім і син, то ОСОБА_20 був дуже щасливий, говорив, що дуже їх любить. ОСОБА_2 завжди визнавав своїх дітей та піклувався про них. Він піклувався як про дітей, так і про свою цивільну дружину ОСОБА_21 , тобто дбав про свою родину.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою заявниці ОСОБА_1 ще з 2006 року. Їй відомо, що у 2015 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу. У такому цивільному шлюбі вони проживають до цього часу. У ОСОБА_5 та ОСОБА_8 народилися двоє спільних дітей - ОСОБА_12 та ОСОБА_18 . ОСОБА_2 завжди визнавав своїх дітей та піклувався про них.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що вона знає заявницю ОСОБА_1 з дитинства. Їй відомо, з 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу. У ОСОБА_5 та ОСОБА_8 народилися двоє спільних дітей - ОСОБА_12 та ОСОБА_18 . Свідок зазначила, що вона є похресною матір`ю ОСОБА_13 . ОСОБА_2 завжди визнавав своїх дітей, дуже їх любив, постійно проживав разом із ОСОБА_8 та їхніми дітьми, аж поки його не мобілізували.
Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснила, що вона знайома із заявницею ОСОБА_1 близько 30 років. Їй відомо, що у 2015 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу. У такому цивільному шлюбі вони проживали як до мобілізації ОСОБА_5 , так і після цього. У ОСОБА_5 та ОСОБА_8 народилися двоє спільних дітей - ОСОБА_12 та ОСОБА_18 . Свідок вказала, що вона є похресною матір`ю ОСОБА_12 . ОСОБА_2 завжди визнавав своїх дітей, дуже їх любив та піклувався про них. Після мобілізації ОСОБА_2 продовжував утримувати свою сім`ю, а саме ОСОБА_21 та їхніх спільних малолітніх дітей.
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснила, що вона є рідною тіткою ОСОБА_2 . Їй відомо, що з 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають однією сім`єю, чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу. У ОСОБА_5 та ОСОБА_8 народилися двоє спільних дітей - ОСОБА_12 та ОСОБА_18 . Їхня сім`я завжди жила дружно та добре.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за військовослужбовцями, зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення. У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань. Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини. У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п`ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини. За військовослужбовцями, зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.
Чинним законодавством України також передбачено ряд пільг, компенсацій та гарантій для членів сімей осіб, які зникли безвісти, зокрема пільгове санаторно-курортне лікування, знижка на оплату житлово-комунальних послуг, призначення пенсії по втраті годувальника, одноразова грошова компенсація тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту зокрема перебування фізичної особи на утриманні, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Згідно з ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Інститут фактичних шлюбних відносин, тобто проживання однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу, введений у національне законодавство Сімейним кодексом України і закріплений, зокрема у ст. 74 СК України.
Відповідно до п. 1 розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України, зазначений кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01 січня 2004 року. За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України), норми Сімейного кодексу застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми Сімейного кодексу застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності.
Положення Кодексу законів про шлюб та сім`ю України не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою та цим Кодексом не передбачалося встановлення такого факту. Зазначене положення передбачене статтею 74 СК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Статтею 25 СК України визначено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
Право на встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу виникає лише після припинення попереднього шлюбу.
Суд не може встановити факт проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, у випадку, якщо один з них перебував у зареєстрованому шлюбі, оскільки це прямо суперечить вимогам ст. 25 СК України.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.04.2019 у справі № 759/4569/18.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зник безвісти 19.09.2024, проживали однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, тобто перебували у фактичних шлюбних відносинах.
Враховуючи, що ОСОБА_2 під час проживання з ОСОБА_1 однією сім`єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, при цьому перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , який розірвано рішенням суду від 29.10.2019, яке набрало законної сили 29.11.2019, беручи до уваги те, що заявниця не має іншої можливості документально підтвердити факт проживання її та ОСОБА_2 , який зник безвісти 19.09.2024, однією сім`єю, а його встановлення породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує зокрема можливість отримання заявницею відповідних грошових компенсацій, пільг та гарантій, передбачених для членів сім`ї військовослужбовця, який зник безвісти, при цьому спір щодо встановлення вказаного факту відсутній, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту проживання заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зник безвісти 19.09.2024, однією сім`єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу з 30 листопада 2019 року до 19 вересня 2024 року, тобто до дня, коли ОСОБА_2 зник безвісти.
Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про встановлення факту проживання заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зник безвісти 19.09.2024, однією сім`єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу саме "по даний час", оскільки встановлено, що 19.09.2024 ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання і відповідно на час ухвалення рішення у справі достовірно не відомо, чи живий ОСОБА_2 , а тому суд позбавлений можливості встановити такий факт саме по теперішній час, оскільки таке встановлення може суперечити у майбутньому іншим фактам, які можуть бути встановленими після точного з`ясування долі ОСОБА_2 (наприклад, встановлення місцязнаходження живого ОСОБА_2 , його смерті, оголошення його померлим, перебування у полоні).
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч. 1 ст. 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту перебування заявниці ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , який зник безвісти 19 вересня 2024 року.
Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Заява про встановлення факту батьківства може бути пред`явлена матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (в тому числі і у випадку коли запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі).
Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 із змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до підпункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Враховуючи те, що наявні у справі докази у їх сукупності підтверджують факт батьківства ОСОБА_2 по відношенню до народжених заявницею дочки ОСОБА_26 та сина ОСОБА_27 , з метою захисту прав та інтересів цих малолітніх дітей, надання можливості реалізації права на соціальну захищеність дітей зі сторони держави Україна у вигляді отримання ними передбачених законодавством соціальних пільг та державних гарантій, які надаються членам сім`ї військовослужбовця, суд дійшов висновку, що заява в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне встановити факт того, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із внесенням змін до актових записів про народження дітей, де у відомостях про батька дітей зазначити - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, та змінити прізвище дітей із " ОСОБА_9 " на " ОСОБА_10 ".
Вказані факти встановлюються для вирішення заявником ОСОБА_1 питання щодо отримання нею та її спільними з ОСОБА_2 малолітніми дітьми передбачених законодавством соціальних пільг та державних гарантій, які надаються членам сім`ї військовослужбовця.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 17, 81, 89, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Полтавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зник безвісти 19 вересня 2024 року, однією сім`єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу, з 30 листопада 2019 року до 19 вересня 2024 року, тобто до дня, коли ОСОБА_2 зник безвісти.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зник безвісти 19 вересня 2024 року.
Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, уродженець смт Диканька Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_3 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт Диканька Диканського району Полтавської області, Україна.
Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, уродженець смт Диканька Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_3 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт Диканька Диканського району Полтавської області, Україна.
Внести зміни до актового запису № 66 від 08 грудня 2015 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт Диканька Диканського району Полтавської області, Україна, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Диканського районного управління юстиції у Полтавській області, де у відомостях про батька дитини зазначити - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, та змінити прізвище дитини із " ОСОБА_9 " на " ОСОБА_10 ".
Внести зміни до актового запису № 38 від 15 червня 2017 року про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт Диканька Диканського району Полтавської області, Україна, складеного Диканським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, де у відомостях про батька дитини зазначити - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, та змінити прізвище дитини із " ОСОБА_9 " на " ОСОБА_10 ".
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Вказані факти встановлюються для вирішення заявником ОСОБА_1 питання щодо отримання нею та її спільними з ОСОБА_2 малолітніми дітьми передбачених законодавством соціальних пільг та державних гарантій, які надаються членам сім`ї військовослужбовця.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .
Заінтересована особа: Полтавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Української Повстанської Армії, 29, код ЄДРПОУ 22548081.
Повний текст рішення суду складено 21 березня 2025 року.
Головуючий О.С. Кириченко
Судове рішення № 126240163, Диканський районний суд Полтавської області було прийнято 13.03.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 529/125/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: