Рішення № 126234891, 31.03.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12910/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Георгієвої К.Н.,

представника позивача Вигодського С.В.,

представника відповідача Стужук О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС до Державної податкової служби України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС (надалі позивач; ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС) до Державної податкової служби України (надалі відповідач; ДПС України), у якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 04.11.2024 /а.с. 118-126/, просить:

1) визнати протиправною відмову Державної податкової служби України у прийнятті на реєстрацію податкових накладних №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024, складених Приватним підприємством "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС";

2) зобов`язати Державну податкову службу України прийняти рішення про реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних, складених Приватним підприємством "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024, - датами її подання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем сформовано та 02.10.2024 подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкові накладні №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024, що були оформлені під час дії витягу №2116034500022 з реєстру платників податку на додану вартість, згідно якого ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС зареєстровано платником ПДВ з 01.02.2021, а направлено на реєстрацію 02.10.2024 під час дії витягу №2416034500137 з реєстру платників податку на додану вартість, згідно якого ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС зареєстровано платником ПДВ з 01.09.2024. Вважає, що оскільки на час оформлення та направлення на реєстрацію до ЄРПН вказаних податкових накладних позивач був зареєстрований платником ПДВ, тому Державною податковою службою України безпідставно та у порушення вимог законодавства відмовлено у прийнятті вказаних податкових накладних №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024, які були направлені на реєстрацію до ЄРПН 02.10.2024.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху.

06 листопада 2024 року через систему Електронний суд до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву від 04.11.2024, докази її надіслання відповідачу, копію платіжної інструкції в національній валюті №92 від 05.11.2024 про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

06 листопада 2024 року до суду надійшла позовна заява (уточнена) від 04.11.2024 в паперовій формі /а.с. 118-126/ з її копією.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12910/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10:00 год. 05 грудня 2024 року.

18 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання представника позивача Вигодського Сергія Володимировича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. /а.с. 136/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року клопотання представника позивача Вигодського Сергія Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

29 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 142-145/, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що за даними реєстру платників податків податку на додану вартість ПП «Темп монтаж плюс» було зареєстроване платником ПДВ з 01.02.2021 (індивідуальний податковий номер 437895716035). Реєстрацію позивача, як платника ПДВ, анульовано 09.08.2024 за рішенням ГУ ДПС у Полтавській області від 09.08.2024 № 4065 на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України у зв`язку з поданням контролюючому органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. За даними ІКС ДПС: податкова накладна № 5 складена від 31.07.2024, тобто після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, направлена на реєстрацію 01.10.2024, 02.10.2024 та 14.11.2024; податкова накладна № 1 складена від 08.08.2024, тобто після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, направлена на реєстрацію 01.10.2024, 02.10.2024 та 14.11.2024; податкова накладна № 2 складена від 08.08.2024, тобто після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, направлена на реєстрацію 01.10.2024, 02.10.2024 та 14.11.2024. Зазначає, до вказані податкові накладні були подані на реєстрацію вже після анулювання реєстрації платником ПДВ, тому у Державної податкової служби України відсутні підстави для реєстрації податкових накладних № 5, 1, 2. Вважає, що такий спосіб захисту права, як зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, не може бути застосований у спірних відносинах, які фактично виникли з приводу відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних, а не у відмові в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

29 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання представника відповідача Державної податкової служби України Стужук Ольги Юріївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. /а.с. 155-157/.

02 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 163-164/, у якій зазначено, що податкові накладні №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024 були оформлені до анулювання свідоцтва платника ПДВ, а подані на реєстрацію після відновлення статусу платника податку на додану вартість. Вказує, що у відповідача були відсутні перешкоди (правові підстави) в їх прийнятті на реєстрацію та, у разі необхідності, у здійсненні перевірок цих податкових накладних. Зауважує, що доводи відповідача про те, що суд не може зобов`язати його зареєструвати податкові накладні не відповідають пункту 4 частини 2, частини 4 статті 245 КАС України, оскільки суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року клопотання представника відповідача Державної податкової служби України Стужук Ольги Юріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та справу №440/12910/24 призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року клопотання представника позивача Вигодського Сергія Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів-задоволено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено до 09:30 19 березня 2025 року.

Представник позивача у судовому засіданні 19 березня 2025 року позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 19 березня 2025 року проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС (ідентифікаційний код 43789577) зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 7/.

ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС було зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.02.2021, що підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №2116034500022, індивідуальний податковий номер 437895716035 /зворот а.с. 14/.

09.08.2024 рішенням №4065 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість /а.с. 15/.

Вказане рішення є чинним, доказів його оскарження та скасування до суду не надано.

Із 01.09.2024 ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №2416034500137, індивідуальний податковий номер 437895716036 /а.с. 18/.

02.10.2024 Приватним підприємством ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних такі податкові накладні:

1) № 5 від 31.07.2024 на суму 20640,00 грн., в тому числі ПДВ 3440,00 грн., яку було доставлено для реєстрації в ЄРПН 02.10.2024 р. /а.с. 19-20/;

2) № 1 від 08.08.2024 на суму 180504,00 грн., в тому числі ПДВ 30084,00 грн., яку було доставлено для реєстрації в ЄРПН 02.10.2024 р. /а.с. 21-22/;

3) № 2 від 08.08.2024 на суму 81696,00 грн., в тому числі ПДВ 13616,00 грн., яку було доставлено для реєстрації в ЄРПН 02.10.2024 р. /а.с. 23-24/.

У податкових накладних №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024 постачальником (продавцем) вказано ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС, індивідуальний податковий номер 437895716035, податковий номер платника податку 43789577.

Позивачу надійшли в електронний кабінет квитанції, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 20, 22, 24/, про доставку цих податкових накладних до ДПС України 02.10.2024, у яких у графі "Результат обробки" зазначено: "Документ доставлено до ДПС України. ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО. При необхідності виправте документ та надішліть його знову", а у графі "Виявлені помилки" вказано "Документ не може бути прийнятий порушення вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ, а саме продавець не був платником ПДВ 02.10.2024".

Не погодившись з діями Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації 02.10.2024 податкових накладних №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі 30.10.2024.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям відповідача, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За змістом пункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер; к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України; л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Абзацами 1, 2, 9, 10, 11, 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1, пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 15 Порядку №1246 передбачено, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної".

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Дослідженням у судовому засіданні податкових накладних №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024, складених ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС, які були направлені до ЄРПН на реєстрацію 02.10.2024, встановлено, що ці податкові накладні містять відомості про постачальника (продавця) ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС, індивідуальний податковий номер 437895716035, податковий номер платника податку 43789577.

Станом на дати оформлення цих податкових накладних 31.07.2024 та 08.08.2024 ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС було зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.02.2021, що підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №2116034500022, індивідуальний податковий номер 437895716035 /зворот а.с. 14/.

У подальшому 09.08.2024 рішенням №4065 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість /зворот а.с. 14, а.с. 15/, а з 01.09.2024 ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС знову було зареєстроване платником податку на додану вартість з присвоєнням іншого індивідуального податкового номеру 437895716036, що підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №2416034500137 /а.с. 18/.

Таким чином, позивач був платником податку на додану вартість з 01.02.2021 по 08.08.2024 включно та з 01.09.2024, а отже, на час подання податкових накладних на реєстрацію 02.10.2024 позивач хоча й мав новий індивідуальний податковий номер 437895716036, на відміну від попереднього індивідуального податкового номера 437895716035, що був дійсним на час складення податкових накладних 31.07.2024 та 08.08.2024, проте на час подання податкових накладних на реєстрацію 02.10.2024 позивач ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №2416034500137 /а.с. 18/, тому відомості, що вказані у квитанціях /а.с. 20, 22, 24/ у графі "Виявлені помилки" про порушення вимог п. 201.8 ст. 201 ПК України, а саме продавець не був платником ПДВ 02.10.2024, - є безпідставними та помилковими.

Щодо зазначення контролюючим органом у графі «Виявлені помилки» про порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПКУ, суд зазначає, що в силу приписів цієї норми (абзац 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України) помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

З огляду на викладене та, враховуючи, що відповідачем не виявлено помилок у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, а допущена помилка позивача, якою на думку ДПС України, є зазначення індивідуального податкового номеру ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС 437895716035, до діяв до 09.08.2024, замість нового індивідуального податкового номеру ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС, що діє з 02.09.2024 - 437895716036, не заважає контролюючому органу ідентифікувати здійснені операції, її зміст (послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, а тому не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Слід окремо зазначити, що на дату виникнення податкових зобов`язань та на момент складання позивачем відповідно до вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України податкових накладних, що датовані 31.07.2024 та 08.08.2024, ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС мало індивідуальний податковий номер 437895716035, а на дату подачі до реєстрації 02.10.2024 вказаних податкових накладних, що датовані 31.07.2024 та 08.08.2024, ПП ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС мало вже індивідуальний податковий номер 437895716036, що було пов`язано з тим, що 09.08.2024 позивачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, а з 01.09.2024 позивач знову був зареєстрований платником податку на додану вартість з новим індивідуальним податковим номером 437895716036.

При цьому, момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування не збігається в часі. Перший виникає за датою настання першої події відповідно до статті 187 ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в пункті 201.10. статті 201 ПК України, яким встановлено граничні строки для подання податкових накладних на реєстрацію.

Податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї, можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, оскільки за приписами п. 192.1 ст. 192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Суд враховує, що датою виникнення податкового зобов`язання є або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, або дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, що в свою чергу зумовлює необхідність складення податкової накладної відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України за правилом "першої події".

Відтак, податкова накладна, складена іншою датою, ніж дата виникнення "першої події" у розумінні статті 187 ПК України, є помилково складеною податковою накладною.

Податковим законодавством не встановлено прямої заборони щодо неможливості складення податкових накладних в один день, а подачу на реєстрацію їх в інший.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Сама юридична конструкція вказаної норми дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Недосконалість законодавства та/чи програмного забезпечення (телекомунікаційної системи) не може бути причиною неприйняття податкової накладної, враховуючи, що вказаний у податкових накладних індивідуальний податковий номер не завадить ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань.

Суд зазначає, що у разі подання платником податків податкових накладних на реєстрацію з порушенням граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, до нього можуть бути застосовані штрафні санкції відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, однак негативних наслідків у вигляді неприйняття таких накладних на реєстрацію податковим законодавством не передбачено.

Варто зазначити, що відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН згідно з вимогами пункту 201.10 статті 201 ПК України не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

В силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Натомість застосування податковим органом у спірних правовідносинах формального підходу до вирішення питання про прийняття наведених вище податкових накладних до реєстрації не відповідає принципу пропорційності рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки має наслідком перешкоджання виконанню платником податків його обов`язку, встановленого пунктом 201.1 статті 201 ПК України, без належного обґрунтування необхідності або ж доцільності прийняття такого рішення у розрізі реалізації відповідачем повноважень з адміністрування податків та зборів.

ДПС України в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у прийнятті до реєстрації 02.10.2024 у ЄРПН податкових накладних №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024, складених позивачем.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку про протиправність дій ДПС України щодо відмови у прийняті до реєстрації податкових накладних №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024 та вважає, що відповідач діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для вчинення таких дій, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №5 від 31 липня 2024 року, №1 від 08 серпня 2024 року, №2 від 08 серпня 2024 року, які було направлено Приватним підприємством "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено критерії за якими контролюючий орган повинен перевірити подані для реєстрації ПН.

У спірному випадку контролюючий орган не здійснював перевірку податкових накладних на відповідність усім визначеним критеріям, оскільки ним було відмовлено у прийнятті до реєстрації податкових накладних №5 від 31 липня 2024 року, №1 від 08 серпня 2024 року, №2 від 08 серпня 2024 року, а не відмовлено в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, оскільки фактично податковим органом не було прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, то зобов`язання відповідача зареєструвати вказані податкові накладні є передчасним, так як повноваженнями щодо вирішення питання про реєстрацію ПН в ЄРПН, у відповідності до положень податкового законодавства, наділені саме податкові органи, а вже їх рішення щодо вказаного питання, можуть бути предметом судового контролю та за наслідками оцінки яких суд може вирішити питання про зобов`язання відповідача вчинити дії, які узгоджуються з повноваженнями податкових органів.

Отже, такий спосіб захисту права як зобов`язання відповідача зареєструвати ПН в ЄРПН не може бути застосований у спірних відносинах, які фактично виникли з приводу відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних, а не у відмові в реєстрації ПН в ЄРПН.

В той же час, оскільки встановлені обставини справи свідчать про протиправність дій відповідача щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №5 від 31 липня 2024 року, №1 від 08 серпня 2024 року, №2 від 08 серпня 2024 року, які було направлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту права позивача у спірних відносинах, з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України, є зобов`язання Державної податкової служби України прийняти для вирішення питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних направлені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" 02 жовтня 2024 року податкові накладні: №5 від 31 липня 2024 року на суму 20640,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3440,00 грн., яку було направлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року; №1 від 08 серпня 2024 року на суму 180504,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 30084,00 грн., яку було направлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року; №2 від 08 серпня 2024 року на суму 81696,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 13616,00 грн., яку було направлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року.

Таким чином, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" підлягає задоволенню частково.

Щодо поданого до суду 21.03.2025 представником позивача клопотання про поновлення судового розгляду, суд зазначає наступне.

Статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з`ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для з`ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і переходить до стадії ухвалення судового рішення або оголошує перерву, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим.

При цьому, в силу частини 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

У судовому засіданні 19 березня 2025 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та у зв`язку зі складністю справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 10:00 31 березня 2025 року.

Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено сторонам право подавати до суду на стадії ухвалення судом судового рішення будь-які клопотання та обов`язок суду розглядати та вирішувати клопотання, подані сторонами на стадії ухвалення судового рішення.

Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено сторонам право подавати до суду на стадії ухвалення судом судового рішення клопотання про поновлення провадження у справі.

Натомість, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, якщо під час ухвалення рішення у суду виявиться потреба з`ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд за власною ініціативою, а не за клопотанням сторін, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.

Слід також зазначити, що до свого клопотання представник позивача додав квитанції, датовані 20.03.2025, тобто документи, що були створені вже після дати оголошення судом про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

Під час ухвалення цього рішення у суду не виявилася потреба з`ясувати будь-яку обставину через будь-яку процесуальну дію, тому відсутні підстави для постановлення ухвали про поновлення судового розгляду.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №92 від 05.11.2024 /зворот а.с. 111/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 128/.

Таким чином, при частковому задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (2422,40 грн./2).

Прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу. У позові зазначено про витрати на правничу допомогу в сумі 7267,20 грн.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Представництво інтересів позивача у даній справі здійснювалося адвокатом Вигодським С.В. на підставі ордеру серії ВІ №1241578 про надання правової допомоги "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" /а.с. 137/, адвокат Вигодський С.В. має право на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №265, виданого 29.10.1996 /а.с. 91/.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду копії: договору про надання правової допомоги адвокатом №103/43789577 від 02.10.2024 /а.с. 92-93/, рахунку №10-2024/2/43789577 на оплату робіт (послуг) від 25.10.2024 на суму 7267,20 грн. /а.с. 94/, акту №10-2024/2/43789577 приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 25.10.2024 /зворот а.с. 93/, платіжної інструкції №73 від 26.10.2024 на суму 7267,20 грн. /зворот а.с. 94/.

Враховуючи викладене вище, дослідивши на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, ціні позову та значенню справи для сторони позивача, враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3633 грн. 60 коп. (7267,20 грн./2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 134, 139, 243-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 43789577, вул. Велика набережна, 65, м. Кременчук, Полтавська область, 39630) до Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних:

№5 від 31 липня 2024 року на суму 20640,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3440,00 грн., яку було направлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року;

№1 від 08 серпня 2024 року на суму 180504,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 30084,00 грн., яку було направлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року;

№2 від 08 серпня 2024 року на суму 81696,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 13616,00 грн., яку було направлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти для вирішення питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних направлені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" 02 жовтня 2024 року податкові накладні:

№5 від 31 липня 2024 року на суму 20640,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3440,00 грн., яку було направлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року;

№1 від 08 серпня 2024 року на суму 180504,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 30084,00 грн., яку було направлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року;

№2 від 08 серпня 2024 року на суму 81696,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 13616,00 грн., яку було направлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП МОНТАЖ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3633 грн. 60 коп. (три тисячі шістсот тридцять три гривні шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31 березня 2025 року.

Суддя С.С. Сич