Рішення № 126233678, 28.03.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/11566/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі позивач, ПАТ "Укрнафта") звернулося до суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації щодо відмови Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- зобов`язати Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації видати Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у цій справі шляхом зобов`язання Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації подати у 5-ти денний строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв`язку з рекультивацією аварійного амбару та введенням в експлуатацію пламонакопичувача з полями біодеструкції в межах Глинсько-Розбишівської установки комплексної підготовки нафти, цеху підготовки та перекачування нафти і газу, прокатно-ремонтного цеху експлуатаційного обладнання, автозаправної станції групи складської логістики, установки переробки, котельні №1 цеху пароводопостачання Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (далі Глинсько-Розбишівська УКПН ЦППНІГ, ПРЦЕО, АЗС ГОЛ, установка переробки, котельня №1 ЦПВП ГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта») у позивача виникла необхідність в отриманні нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

01.12.2020 складено звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ПАТ «Укрнафта» у висновку якого на сторінці 75 зазначено наступне: «Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря Глинсько-Розбишівська установка підготовки нафти ЦППНІГ, прокатно-ремонтнийцех експлуатаційного обладнання (ПРЦЕО), АЗС ГСЛ, котельня №1 ЦПВІ ПАТ «Укрнафта» належать до об`єктів другої групи».

Глинсько-Розбишівська УКПН ЦППНіГ, ПРЦЕО, АЗС ГСЛ, установка переробки, котельня №1 ЦПВП НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» розташовані на південній с. Качанове Гадяцького району Полтавської області по вул. Промислова, 16.

Відтак, оскільки об`єкт ПАТ «Укрнафта» щодо якого планується отримання дозволу, знаходиться в Полтавській області та відноситься до другої групи, то, відповідно такий дозвіл видається Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської ОДА за погодженням з Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області.

З метою отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, ПАТ «Укрнафта» здійснило наступні дії: затвердило звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин від 01.12.2020; склало перелік документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ПАТ «Укрнафта» від 14.04.2021; отримало рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ПАТ «Укрнафта» (№Вих-01-27/04.1/3384 від 27.05.2021); здійснило публікацію в газеті «Гадяцький вісник» № 17383 від 04.02.2021 повідомлення про намір НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від об`єктів підприємства, за наслідками чого отримало повідомлення від Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області, що звернень до районної державної адміністрації від громадських організацій та окремих громадян протягом 30-ти днів з дня публікації не надходило (лист від 15.03.2021 № 152/01-44); зареєструвало звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин Глинсько-Розбишівська УКПН ЦППНІГ, ПРЦЕО, АЗС ГОЛ, установка переробки, котельня №1 ЦПВП НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» в Департаменті екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації 16.03.2021 за № 68, (лист Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 22.03.2021 № 1138/03.2-09).

За наслідками відповідних дій та з метою отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ПАТ «Укрнафта», керуючись приписами вищезазначених законодавчих норм, неодноразово зверталось до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації з заявами та повним переліком необхідних документів, а саме: заява від 20.04.2021, реєстраційний номер 185670; заява від 27.07.2021, реєстраційний номер 199145; заява від 04.10.2021, реєстраційний номер 218415; заява від 21.12.2021, реєстраційний номер 226905; заява від 05.04.2022, реєстраційний номер 244334.

Позивач зазначив, що жодне з зазначених звернень не призвело до фактичного отримання позивачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а кожна наступна відмова відповідача містила нові підстави, що, начебто, унеможливлювали дачу товариству відповідного дозволу.

Оскільки позивач п`ять разів звертався до відповідача з повним переліком документів на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а відповідач щоразу вказував нові вимоги до поданих документів, що в результаті не призвело до отримання позивачем запитуваного дозволу, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19.09.2022 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва відповідач надіслав відзив від 14.09.2022 №2047/02-44, в якому зазначив, що позивач стверджує, що ПАТ «Укрнафта» неодноразово зверталося до Департаменту з заявами-листами та повним переліком необхідних документів, на які відповідачем надавалися відмови у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з різних підстав, а саме: 1) заява від 20.04.2021, реєстраційний номер 185670-Ф; 2) заява від 27.07.2021, реєстраційний номер 199145-Ф; 3) заява від 04.10.2021, реєстраційний номер 218415-СС; 4) заява від 21.12.2021 реєстраційний номер 226905-О; 5) заява від 05.04.2022, реєстраційний номер 244334-А.

Відповідач зазначив, що на кожну із вище зазначених заяв позивача Департаментом надавалися мотивовані відмови у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідач також вказав, що позивач наголошував, що ПАТ «Укрнафта» листом від 11.02.2022 № 01/01/11/06/02/26-02/01/120 звернулось до Департаменту з проханням надати роз`яснення та деталізувати, які саме зауваження не було усунуто ПАТ «Укрнафта» для можливості отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, але ніякої відповіді не було отримано.

Проте, вихідним листом від 08.07.2022 № 1430/03.2-09 відповідачем все ж, було надано відповідь на лист позивача від 11.02.2022 № 01/01/11/06/02/26-02/01/120.

Видача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є адміністративною послугою, яка надається Департаментом відповідно до Інформаційної картки адміністративної послуги, затвердженої наказом Департаменту від 20.05.2021 №2. Тобто, беручи до уваги обставини, зазначені вище позивачем кожного разу при новому зверненні за отриманням послуги з видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами не в повному обсязі усунено було причини, що стали підставами для попередніх відмов.

26.09.2022 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва позивач надіслав відповідь на відзив від 26.09.2022 №01/01/07/697, в якому зазначив, що ПАТ «Укрнафта» усувало, так звані, недоліки поданих документів з урахуванням нових, не вказаних до цього зауважень відповідача та зверталось повторно з метою отримати запитуваний дозвіл. Жодне з зазначених звернень не призвело до видачі позивачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними засобами, що і мало наслідком звернення до суду з позовом.

Також позивач зазначив, що відповідач в тексті відзиву на позовну заяву стверджує, що ним було надано відповідь на вказаний лист позивача листом № 1430/03.2-09 від 08.07.2022. Втім, посилання відповідача на вказаний лист, як на свою відповідь на запит ПАТ «Укрнафта» щодо надання роз`яснень з приводу того, які саме порушення на думку Департаменту екології залишились неусунутими, є недолугими, адже лист відповідача № 1430/03.2-09 від 08.07.2022 був не відповіддю на запит ПАТ «Укрнафта», а лише черговим листом-відмовою на останню заяву позивача № 244334-A від 05.04.2022, вже з вказівкою на нові, начебто, недоліки наданих позивачем документів. Зазначене підтверджується безпосереднім змістом коментованого листа відповідача, де в його тексті вказано наступне: «08.07.2022 року № 1430/03.2-09 на № 244334-А від 05.04.2022 року».

ПАТ «Укрнафта» в тексті позову вказувало на відповідну відмову, отриману на останню заяву від 05.04.2022 № 2443334-A та надавало копію цього листа до позову. Отже, відповідний лист відповідача лише вкотре демонструє порушення Департаментом екології приписів абзацу 9 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», де передбачена заборона відмовляти у видачі документа дозвільного характеру з підстав, раніше не зазначених. Водночас, відповіді на запит ПАТ «Укрнафта» № 01/01/11/06/02/26-02/01/120 від 11.02.2022 щодо надання роз`яснення з приводу того, які саме недоліки були усунені частково, на думку Департаменту екології, позивач так і не отримав. Відповідач не наводить будь-яких доказів того, що така відповідь взагалі надавалась.

Просив задовольнити позовні вимоги.

18.10.2022 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив від 14.10.2022 №2336/02-22, в яких зазначив, що у відзиві Департамент обґрунтовує кожну свою відмову та наводить безпосередньо чому було надано саме такі відповіді на заяви позивача про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року прийнято справу №640/11566/22 до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропоновано сторонам протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" додаткові письмові пояснення по справі та відповідні докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) іншій стороні копії письмових пояснень та доданих до них документів.

Ухвалу суду від 27.01.2025 отримано сторонами в підсистемі "Електронний суд 27 січня 2025 року, станом на 28.03.2025 додаткових письмових пояснень не надано.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", код ЄДРПОУ 00135390, місцезнаходження: 04053, м.Київ, провулок Несторівський, буд.3-5.

31.05.2018 позивачу Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації було видано дозвіл №5320482601-20 про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, строк дії якого 10 років з 31.05.2018 по 31.05.2028.

Гадяцька районна Державна адміністрація Полтавської області листом від 15.03.2021 №152/01-44 повідомила ПАТ «Укрнафту» НГВУ «Полтаванафтогаз» та Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 №771 «Про затвердження Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля» в газеті «Гадяцький вісник» від 04.02.2021 опубліковане оголошення щодо повідомлення НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від об`єктів підприємства. Повідомлено, що звернень до районної державної адміністрації від громадських організацій та окремих громадян протягом 30-ти днів з дня публікації не надходило.

Головним управління Держпродспоживслужби в Полтавській області вих№01-27/04.1/3384 від 27.05.2021 винесено рішення щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ПАТ «УКРНАФТА», відповідно до якого Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області не заперечує проти видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Позивач звертався до відповідача з заявами від 20.04.2021, від 27.07.2021, 04.10.2021, від 21.12.2021, від 05.04.2022 на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

На заяву ПАТ «Укрнафта» від 20.04.2021 №18567-Ф відповідачем надано відповідь № 3127/04.2-11 від 08.07.2021, в якій зазначив, що у звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в таблиці 2.1 «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин» не вказана методика визначення показників (джерела викиду №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 53, 54, 56, 57, 60, 61, 62, 63, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78,79, 80), чим не виконано вимогу пункту 2.4 «Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві» затвердженої наказом Мінприроди України від 10.02.95 №7, зареєстровано в Мін`юсті України 15.03.1995 за № 61/597- із змінами.

Відповідно до підпункту 2.5.5 пункту 2.5 Інвентаризації, у звіті по інвентаризації надаються первинні матеріали результатів вимірів і результати, які одержані розрахунковим методом. Первинні матеріали результатів вимірів і результати, які одержані розрахунковим методом для джерел викидів №81, №82 котел КСВ-2,0 («ВК-21»-М2) відсутні.

У графі 16 таблиці 6.2 «Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їхні параметри» для джерел викиду №81, №82, поданих документів концентрація газоподібних речовин (мг/м?) не відповідає вимогам приміток таблиці 6.2 «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян підприємців», затвердженої наказом Мінприроди України від 09.03.2006 № 108, який зареєстровано в Мін`юсті України 29.03.2006 за № 341/12215 - із змінами.

Після врахування вказаних зауважень необхідно протягом 30 календарних днів надати на розгляд у Центр надання адміністративних послуг Полтавської міської ради заяву, документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, та звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

На заяву ПАТ «Укрнафта» від 27.07.2021 №199145-Ф відповідачем надано відповідь № 4002/04.2-11 від 26.09.2021, в якій зазначив, що звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин для ПАТ «Укрнафта» розроблений та затверджений 01.12.2020, а протокол вимірювань концентрації забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 25.02.2021 №3і/21.

У поданому звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин відсутні документи, які підтверджують технічну компетенцію вимірювальної лабораторії (атестат акредитації), що була залучена до проведення інвентаризації, чим не виконано вимогу пункту 1.7 «Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві» затвердженої наказом Мінприроди України від 10.02.95 №7, зареєстровано в Мін`юсті України 15.03.1995 за № 61/597- із змінами.

У звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в таблиці 2.1 «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин» не вказана методика визначення показників (джерела викиду №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 53, 54, 56, 57, 60, 61, 62, 63, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80), чим не виконано вимогу пункту 2.4 Інвентаризація.

У графі 16 таблиці 6.2 «Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їхні параметри» для джерела викиду №81 поданих документів концентрація газоподібних речовин (мг/м?) не відповідає вимогам приміток таблиці 6.2 «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян підприємців», затвердженої наказом Мінприроди України від 09.03.2006 № 108, який зареєстровано в Мін`юсті України 29.03.2006 за № 341/12215 із змінами.

У поданих документах, в яких обґрунтовуються обсяги викидів в таблиці 6.2 «Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри» параметри газового потоку у місці відбору проб джерело викидів №81 (витрати, м?/с; швидкість, м/с; температура, °С), джерело викиду №84 (швидкість, м/с) не співпадають дані з протоколом від 25.02.2021 №31/21 вимірювань концентрації забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел.

Звернуто увагу на те, що потрібно відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забезпечити здійснення оцінки впливу на довкілля для видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

Після врахування вказаних зауважень необхідно протягом 30 календарних днів надати на розгляд у Центр надання адміністративних послуг Полтавської міської ради заяву, документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, та звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Листом від 04.10.2021 №01/01/11/06/02/26-02/01/769 позивач повідомив відповідача, що підприємством повністю враховані зауваження викладені в листах Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА № 3127/04.2-11 від 08.07.2021 та № 4002/04.2-11 від 06.09.2021.

Також, з посиланням на дотримання Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської ОДА вимог пункту 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відповідно до якого при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику, ПАТ «Укрнафта» втретє надано в ЦНАП м. Полтава заяву та пакет необхідних документів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Глинсько-Розбишівської установки комплексної підготовки нафти (УКПН) ЦППНІГ, прокатно-ремонтного цеху експлуатаційного обладнання (ПРЦЕО), АЗС ГСЛ, установки переробки, котельні №1 ЦИВН-НГВУ «Полтаванафтогаз», реєстраційний номер 218415 від 04.10.2021.

На заяву ПАТ «Укрнафта» від 04.10.2021 №218415-СС відповідачем надано відповідь № 5303/04.2-11 від 30.11.2021, в якій зазначив, що відповідно до пункту два частини 5 статті 4-1 «Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» Департамент екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації відмовляє та повертає надані на розгляд для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів та звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПАТ «Укрнафта» (Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" Глинсько-Розбишівська установка комплексної підготовки нафти (УКПН) ЦППНІГ, прокатно-ремонтний цех експлуатаційного обладнання (ПРЦЕО), АЗС ГСЛ, установка переробки, котельня № 1 ЦПВП (с. Качанове, Миргородський район, Полтавська область), у зв`язку з тим, що зауваження викладенні у листі від 06.09.2021 №4002/04.2-09, усунені частково.

Листом від 21.12.2021 №01/01/11/06/02/26-01/1105 позивач повідомив відповідача, що ПАТ «Укрнафта» у відповідності до Закону України «Про адміністративні послуги», «Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян підприємців, які отримали такі дозволи», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №302, 20.04.2021, 27.07.2021, 04.10.2021 подавало в ЦНАП м. Полтава заяву та повний пакет необхідних документів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Глинсько-Розбишівської установки комплексної підготовки нафти (УКПН) ЦППНІГ, прокатно-ремонтного цеху експлуатаційного обладнання (ПРЦЕО), АЗС ГСЛ, установки переробки, котельні №1 ЦПВП НГВУ «Полтаванафтогаз».

Листами № 3127/04.2-11 від 08.07.2021, № 4002/04.2-11 від 06.09.2021, № 5303/04.2-11 від 30.11.2021 Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської ОДА відмовлено у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин та повернуто документи для усунення зауважень.

Слід зазначити, що підприємством повністю враховані та усунуті зауваження, викладені в листах Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА.

ПАТ «Укрнафта» також зазначило, що кожна наступна відмова Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА містила нові причини відмови, що раніше не зазначалися у попередніх відмовах, що є порушенням частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

ПАТ «Укрнафта» вчетверте надало в ЦНАП м. Полтава заяву та пакет необхідних документів, для отримання дозволу на викиди, реєстраційний номер 226905 від 21.12.2021. Враховуючи вищевикладене, ПАТ «Укрнафта» просить видати дозвіл на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів Глинсько-Розбишівської установки комплексної підготовки нафти (УКПН) ЦППНіг, прокатно-ремонтного цеху експлуатаційного обладнання (ПРЦЕО), АЗС ГСЛ, установки переробки, котельні №1 ЦПВП НГВУ «Полтаванафтогаз».

У випадку повторної необґрунтованої відмови з порушенням приписів нормативно-правових актів України ПАТ «Укрнафта» вважатиме дії Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА упередженими та незаконними і буде вимушене звернутися до державних органів вищого рівня та суду для захисту своїх законних прав та інтересів.

На заяву ПАТ «Укрнафта» від 21.12.2021 №226905-О відповідачем надано відповідь № 242/03.2-11 від 24.01.2022, в якій зазначив, що відповідно до пункту два частини 5 статті 4-1 «Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» Департамент екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації відмовляє та повертає надані на розгляд для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів та звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПАТ «Укрнафта» (Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" Глинсько-Розбишівська установка комплексної підготовки нафти (УКПН) ЦППНіг, прокатно-ремонтний цех експлуатаційного обладнання (ПРЦЕО), АЗС ГСЛ, установка переробки, котельня №1 ЦПВП (с.Качанове, Миргродський район, Полтавська область), у зв`язку з тим, що зауваження викладенні у листі від 06.09.2021 №4002/04.2-11, усунені частково.

Листом від 11.02.2022 №01/01/11/06/02/26-02/01/120 позивач повідомив відповідача, що ПАТ «Укрнафта» отримало лист №265/03.2-09 від 26.01.2022 Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА, яким вчергове відмовлено у наданні дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Глинсько-Розбишівської установки комплексної підготовки нафти (УКПН) ЦППНІГ, прокатно ремонтного цеху експлуатаційного обладнання (ПРЦЕО), АЗС ГСЛ, установки переробки котельні №1 ЦПВП НГВУ «Полтаванафтогаз» у зв`язку з тим, що зауваження викладені листі № 4002/04.2-11 від 06.09.2021 Департаменту екології та природних ресурсі Полтавської ОДА, нібито усунені частково.

Листом №01/01/11/06/02/26-02/01/769 від 04.10.2021 НГВ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» надало пояснення по всім пунктам та повністю врахувало зауваження викладені у вищезазначеному листі, які надавалися Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської ОДА.

У зв`язку з цим, просив надати роз`яснення та деталізувати, які саме зауваження залишились не усунутими НГВУ «Полтаванафтогаз» в документах для отримання дозволу на викиди.

На заяву ПАТ «Укрнафта» від 05.04.2022 №244334-А відповідачем надано відповідь № 3127/04.2-11 від 08.07.2021, в якій зазначив, що ПАТ «Укрнафта» необхідно додатково представити висновок з оцінки впливу на довкілля, яким визначено допустимість провадження планованої діяльності об`єктів ПАТ «Укрнафта», які належать до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (пункти 4 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»), що зазначені у Звіті інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та Документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Крім того, повідомлено, що в листах Департаменту від 06.09.2021 №4002/04.2-11 та від 19.01.2022 №179/03.2-11 зазначено, що потрібно відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забезпечити здійснення оцінки впливу на довкілля для видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносиндалі Закон № 2806-IV) визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Згідно з вимогами статті 1 Закону №2806-IV дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закон №2806-IV виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.03.2002 № 302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи» затвердив Порядок № 302 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин далі Порядок №302), який встановлює єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до пункту 2 Порядку №302 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Міндовкіллям.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 302 суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Міндовкіллям за погодженням з Держпродспоживслужбою; суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держпродспоживслужби.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належить до другої групи.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 302 для отримання дозволу суб`єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства. Суб`єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Міндовкілля надає право на розроблення цих документів.

Відповідно до частини п`ятої статті 4-1 Закону №2806-IV установлено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

У разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.

При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Як вже було зазначено, позивач звертався до відповідача з заявами від 20.04.2021, 27.07.2021, 04.10.2021, 21.12.2021 та 05.04.2022 за отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

На вищевказані заяви відповідачем кожного разу були надані відповіді, в яких були вказані причини, які раніше не були зазначені у письмовому повідомленні заявнику.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до відповідача в черговий раз з відповідною заявою щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, позивач враховував зауваження, наведені відповідачем у попередньому листі.

Крім того, позивач має діючий дозвіл №5320482601-20 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, строк дії якого 10 років з 31.05.2018 по 31.05.2028.

У зв`язку з рекультивацією аварійного амбару та введенням в експлуатацію пламонакопичувача з полями біодеструкції в межах Глинсько-Розбишівської установки комплексної підготовки нафти, цеху підготовки та перекачування нафти і газу, прокатно-ремонтного цеху експлуатаційного обладнання, автозаправної станції групи складської логістики, установки переробки, котельні №1 цеху пароводопостачання Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» у позивача виникла необхідність в отриманні нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позивачем отримано погодження Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області вих№01-27/04.1/3384 від 27.05.2021, відповідно до якого винесено рішення щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними Джерелами для ПАТ «Укрнафта».

Суд звертає увагу, що відповідачем і не заперечується факт погодження ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області щодо можливості видати дозвіл на викиди позивачу згідно листа вих№01-27/04.1/3384 від 27.05.2021.

Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загально визнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку, що Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, приймаючи за результатами повторного розгляду заяви та документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПАТ "Укрнафта" не враховував викладених принципів щодо діяльності у найпослідовніший спосіб, проведення внутрішніх процедур, які забезпечать прозорість і ясність його дій, сприяння юридичній визначеності у спірних правовідносинах, які зачіпають інтереси позивача.

Таким чином, відповідач допустив протиправні дії щодо відмови Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації видати Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з урахуванням наведених обставин суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Вказані правові висновки відповідають викладеним Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18 (провадження № К/9901/67463/18).

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що судове рішення має бути спрямоване на реальний захист порушених прав та забезпечувати їх ефективне відновлення з метою запобігання подальших протиправний діянь та рішень суб`єкта владних повноважень.

З метою ефективного захисту порушених прав, суд може втрутитися в адміністративний розсуд суб`єкта владних повноважень, коли останній наділений дискреційними повноваженнями, й зобов`язати його прийняти рішення без проведення необхідної процедури в тому випадку, якщо буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб`єкт публічної адміністрації у відповідь - необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу неодноразово відмовлено у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з різних підстав, та позивачем послідовно усувалися зауваження, викладені відповідачем в попередніх відмовах.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації видати Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного, саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, встановлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності свого рішення, отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем було сплачено при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва судовий збір в сумі 4962,00 грн (платіжне доручення №12253-П22 від 20.07.2022).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України позивачу необхідно відшкодувати 4962,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390, місцезнаходження: 04053, м.Київ, провулок Несторівський, буд.3-5) до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38719424, місцезнаходження: 36014, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Кісельова Володимира Капітана, будинок, 1) визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації щодо відмови Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Зобов`язати Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації видати Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривнi 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Басова