Рішення № 126233649, 31.03.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8003/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач), звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ПШ №054759 від 26.11.2024 про накладення адміністративно-господарського штрафу на ФОП ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.09.2024 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті під час проведення рейдової перевірки був зупинений належний йому транспортний засіб Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював перевезення вантажу згідно ТТН №20 від 26.09.2024. Під час перевірки було виявлено відсутність у водія тахокарт за 22.09.2024, 24.09.2024, 25.09.2024 та 26.09.2024. Водій пояснив інспектору їх відсутність тим, що у ці дні не працював. На вимогу інспектора надати бланки підтвердження діяльності за цей період, водієм були надані бланки від 23.09.2024 та від 26.09.2024.

Зауважує, що бланки підтвердження діяльності водій відразу не зміг надати перевіряючим, оскільки не пам`ятав, куди їх поклав, а надав уже згодом, однак ще до оформлення Акта перевірки. Підтвердити дану обставину не може, оскільки процес відеофіксації рейдової перевірки проходив з перервами.

Вказує, що за результатами перевірки того ж дня складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №088785 (надалі Акт перевірки), у якому зазначено про відсутність у водія на момент перевірки тахокарт за період 22.09.2024, 24.09.2024, 25.09.2024 та 26.09.2024 або бланку підтвердження діяльності водія.

За результатами розгляду справи 26.11.2024 відповідачем було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ №054759 (надалі Постанова №ПШ054256) у розмірі 17000,00 грн.

Зазначає про протиправність Постанови ПШ №054759, оскільки його не було повідомлено належним чином про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується листом оператора поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» №12/12 від 12.12.2024. Крім цього, бланки підтвердження діяльності водія від 23.09.2024 та від 26.09.2024 були надані інспектору під час перевірки, однак дана обставина була проігнорована ним під час складення Акта перевірки. Відео-фіксація перевірки відбувалась з періодичними відключеннями нагрудних камер, чим порушено вимоги Наказу від 09.08.2022 №590 «Про затвердження Порядку застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті» (далі Порядок №590).

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що під час рейдової перевірки на а/д М-05 Київ-Одеса, 452+811 м км був зупинений транспортний засіб Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював перевезення вантажів без оформлення документів передбачених автотранспортним законодавством. На вимогу державного інспектора водієм не були надані щоденні реєстраційні листи режиму праці і відпочинку в кількості, передбаченій ЄУТР (тахокарти), зокрема за 22.09.2024, 24.09.2024, 25.09.2024 та 26.09.2024 або бланк підтвердження діяльності водія. У зв`язку з чим, був складений Акт перевірки, зі змістом якого водій ознайомився під підпис. У графі надання пояснень ОСОБА_2 зазначив, що «ознайомлений, про те як вести тахокарти не знав». Вказує, що на розгляд справи представник позивача не з`явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином повідомленнями №91719/32/24-24 від 17.10.2024 та №100377/32/24-24 від 12.11.2024.

Зауважує, що не може нести відповідальність за доставлення та вручення поштової кореспонденції позивачу, оскільки ці функції виконує оператор поштового зв`язку.

Звертає увагу, що позивач 01.10.2024 звернувся до ВДНК у Одеській області з клопотанням про отримання відеозапису рейдової перевірки, що вказує на його обізнаність про перебування справи на стадії розгляду, проте подальшим рухом справи не цікавився.

Таки чином, за результатами розгляду справи було винесено постанову ПШ №054759 від 26.11.2024, якою встановлено порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладено штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Зауважує, що відповідно до ЄУТР та Інструкції №385 під час рейдової перевірки на вимогу державного інспектора водієм надаються реєстраційні листки (тахограми) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надається бланк підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом. Факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності.

Звертає увагу, що відповідно до пункту 6.4 Положення №340 передбачено, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. При цьому, водієм не було надано працівникам Укртрансбезпеки будь-якого документу, згідно якого можна було перевірити дотримання ним режиму праці та відпочинку за дні, коли він не здійснював перевезення.

Зауважує, що під час ознайомлення водія з Актом перевірки останній жодним чином не зазначає та не згадує про факт надання інспектору бланків підтвердження діяльності водія, або про їх не зазначення в Акті перевірки.

Зазначає, що відеозапис перевірки відбувався з перервами з метою зберігання (економії) заряду у зв`язку з відключеннями електропостачання, про що водій був попереджений.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.

19.12.2024 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, основним видом господарської діяльності якого є надання послуг вантажного автомобільного транспорту (КВЕД 49.41).

27.09.2024 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Зотовим Р.А. під час проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, місце перевірки: а/д М-05 Київ-Одеса, 452+811 м км, перевірено автомобіль Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 .

При цьому, згідно ТТН №20 від 26.09.2024 перевізником у даному перевезенні виступає ОСОБА_1 , код 3206120297 (а.с. 17). Указана обставина сторонами не заперечується.

Згідно із актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №088785 від 27.09.2024, зокрема встановлено, що транспортний засіб обладнано аналоговим тахографом, а також виявлено порушення вимог наказу МТЗУ №340 від 06.06.2010 а саме відсутність у водія на момент перевірки документів, перелік яких визначено у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - щоденних реєстраційних листів робочого часу і відпочинку за 22.09.2024, 24.09.2024, 25.09.2024, 26.09.2024 або бланк підтвердження діяльності водія за даний період. У графі пояснення водія про причини порушень вказано: «ознайомлений про те як вести тахокарти не знав». Факт ознайомлення зі змістом Акта підтверджується його особистим підписом (а.с. 14).

01.10.2024 позивач звернувся до відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті із запитом про надання запису відеофіксації з нагрудної камери інспектора Зотова Р.А. під час проведення перевірки 27.09.2024 (а.с. 18).

У відповідь на вказане звернення позивачу листом №3162/35/23-24 від 04.10.2024 було надано посилання в мережі інтернет на запитуваний відеозапис (а.с. 20).

Відповідач 17.10.2024 направив на адресу позивача повідомлення про розгляд справи про порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виявленого під час проведення рейдової перевірки 12.11.2024 (а.с. 23).

14.11.2024 відповідач повторно направив ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи 26.11.2024 згідно отриманого Акта перевірки (а.с. 24)

26.11.2024 за результатами розгляду справи в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Ольга Хорзеєва прийняла постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ053759 за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", згідно якої на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 17000 грн (а.с. 13).

02.12.2024 позивач звернувся до відповідача із запитом щодо стану розгляду справи згідно Акта перевірки та про надання йому копій матеріалів справи (а.с. 21).

У відповідь на вказаний запит відділ державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті листом від 03.12.2024 №3873/32/23-24 надав копію постанови ПШ №054759 від 26.11.2024 та інші матеріали справи. Також повідомив про попереднє надсилання копії оспореної постанови на адресу позивача засобами поштового зв`язку (а.с. 22).

Листом від 12.12.2024 на запит позивача від 05.12.2024 керівник відділення МВПЗ 1 Благовіщенське АТ «УКРПОШТА» повідомив йому про наявність помилки в системі відстеження поштових відправлень щодо факту вручення відправлень за номерами 2500908445880 та 2500401023402. Причиною невірних відомостей зазначив алгоритм роботи програми, яка автоматично ставить відмітку про вручення поштового відправлення у разі невручення відправлення адресату та його тривалого знаходження на відділенні. Також вказав, що відправлення №2500908445880 фактично було вручене ОСОБА_4 06.12.2024, а №2500401023402 04.12.2024 (а.с. 29).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III).

Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Частиною 14 статті 6 Закону №2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно зі статтею 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

В силу статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, забезпечувати безпеку дорожнього руху

Частиною 1 статті 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною 2 статті 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу вказаних положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та надавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку №1567).

Згідно Акта перевірки посадові особи Укртрансбезпеки встановили відсутність у водія позивача на момент перевірки тахокарт за 22.09.2024, 24.09.2024, 25.09.2024 та 26.09.2024 або бланку підтвердження діяльності водія.

Так, 07.09.2005 прийнято Закон України "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)" (далі по тексту - Закон №2819-IV).

Статтею 14 Закону України "Про міжнародні договори України" передбачено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов`язковість міжнародного договору.

Отже, з прийняттям Закону №2819-IV положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов`язковими для виконання на її території всіма учасниками - Договірними Сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок, внесених до неї.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку встановлені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).

Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.1 Положення №340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 1.1 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385 (далі - Інструкція №385) визначено, що її положення розроблені відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). Конвенції Міжнародної організації праці 1976 року про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України Про автомобільний транспорт та Про дорожній рух.

Положеннями пунктів 1.2, 1.3 Інструкції №385 встановлено, що ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 3.3 Інструкції №385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа); має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР. У разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема: дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа (п. 3.6. Інструкція №385).

Аналіз положень Пункту 6.1 Положення №340 та пунктів 3.3, 3.5, 3.6 Інструкції №385 вказує на те, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, у разі використання аналогового тахографа, водій транспортного засобу використовує тахокарти, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (протягом робочої зміни та попередні 28 дні).

Починаючи з 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.70, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарт) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Відповідно до пункту 6.4 Положення №340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Із наведених вище положень слідує, що водії транспортних засобів, які обладнані аналоговим тахографом, зобов`язані надавати інспекторам тахокарти для контролю за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт. Факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем порядку повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає таке.

Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Отже, аналіз наведеного дає підстави для висновку, що адміністративний розгляд справи про застосування адміністративно-господарського штрафу відбувається у приміщенні відповідного органу державного контролю із обов`язковим належним повідомленням (рекомендованим повідомленням чи під розписку) суб`єкта господарювання.

Крім цього, із зазначених пунктів Порядку №1567 можна дійти висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів виноситься керівником органу державного контролю або його заступником за наявності достатніх підстав, встановлених під час адміністративного розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2024 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якої складено Акт перевірки, яким встановлено порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, у водія на момент перевірки були відсутні щоденні реєстраційні листи робочого часу і відпочинку за 22.09.2024, 24.09.2024, 25.09.2024 та 26.09.2024 або бланк підтвердження діяльності водія за даний період.

З урахуванням наведеного, відповідач листами-повідомленнями №91719/32/24-24 від 17.10.2024 та №100377/32/24-24 від 12.11.2024 запросив позивача до приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якого 26.11.2024 було прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Факт направлення вказаних повідомлень підтверджується фіскальними чеками №2500906445880 від 18.10.2024 та №2500401023402 від 14.11.2024 (а.с. 53).

Позивач вказує, що жодних повідомлень від відповідача щодо місця, дати та часу розгляду справи не отримував, на підтвердження вказаного надав лист МВПЗ 1 Благовіщенське АТ «УКРПОШТА» від 12.12.2024, згідно якого поштове відправлення за №2500908445880 фактично був вручений ОСОБА_4 06.12.2024, а №2500401023402 04.12.2024. У листі також зазначено про наяність помилок в системі відстеження поштових відправлень щодо факту вручення зазначених відправлень у зв`язку з алгоритмом роботи програмного забезпечення. Зокрема, програма автоматично ставить відмітку про вручення у разі невручення поштового відправлення адресату та його тривалого знаходження на відділенні.

Таким чином, повідомлення про розгляд справи про порушення транспортного законодавства (яка призначена на 12.11.2024 та 26.11.2024) були надіслані позивачу завчасно засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням, проте не вручались до 06.12.2024 та 04.12.2024 відповідно з незрозумілих причин.

Тобто, відповідач виконав свій обов`язок щодо повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства, зокрема, на 26.11.2024. При цьому, таке запрошення було надіслано завчасно (за 12 днів) до дати розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу, що рекомендований лист надійшов до поштового відділення (точку видачі) 16.11.2024, що підтверджується роздруківкою трекінгу з офіційного вебсайту Укрпошти (а.с. 54).

Отже, фактично рекомендований лист із запрошенням позивача був доставлений завчасно до розгляду справи у Відділі державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області, що свідчить про виконання відповідачем обов`язку щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Той факт, що позивачу воно було вручене оператором поштового зв`язку лише 04.12.2024 не може ставитись у вину відповідача і не оцінюється судом як порушення останнім пункту 26 Порядку №1567.

Також суд зазначає, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Такий висновок узгоджується із позицією, яку викладено у постановах Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №280/1426/20, від 21.12.2023 у справі №560/11763/22 та від 06.06.2024 у справі №340/1617/22.

Щодо суті виявленого порушення, позивач стверджує, що водій ОСОБА_2 під час рейдової перевірки на вимогу інспектора до оформлення Акта перевірки надав бланки підтвердження діяльності від 23.09.2024 та від 26.09.2024, однак не відразу, оскільки не пам`ятав, куди їх поклав. Поряд з цим інспектор відмовився брати від водія такі бланки, оскільки вже почав оформлювати Акт перевірки. Підтвердити дану обставину не може, оскільки процес відеофіксації рейдової перевірки проходив з перервами. Факт відсутності тахокарт за 22.09.2024, 24.09.2024, 25.09.2024 та 26.09.2024 позивачем не заперечується.

З цього приводу суд звертає увагу, що Положенням №340 та нормами ЄУТР чітко передбачено алгоритм дій перевізника та водія щодо підтвердження режиму роботи та відпочинку, коли останнім не здійснювались перевезення.

Так, згідно з пунктами 6.1, 6.4 Положення №340 водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Таким чином, заповнення бланку підтвердження діяльності є правом перевізника у разі наявності у водія тахокарт за попередні 28 днів, а у разі їх відсутності факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності, який повинен бути заповнений та пред`явлений водієм транспортного засобу посадовій особі Укртрансбезпеки під час перевірки. Також, пунктом 6.1 Положення №340 передбачено обов`язок водіїв зберігати записи щодо режиму праці та відпочинку та бланку підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Наказом Міністерства інфраструктури України №590 від 09.08.2022 затверджено Порядок застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №590 цей Порядок регулює застосування, зберігання, видачу, приймання (повернення) засобів фото- і відеофіксації, доступу до фото- і відеозаписів посадовими особами Укртрансбезпеки під час здійснення їхніх повноважень, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої за допомогою засобів фото- і відеофіксації.

Пунктом 3 розділу І цього Порядку встановлено, що застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Укртрансбезпеки здійснюється під час: 1) планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі); 2) державного ринкового нагляду; 3) розгляду справ про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом; 4) розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з порушенням правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом; 5) моніторингу діяльності посадових осіб Укртрансбезпеки.

Судом, за наданим позивачем посиланням (https://cams.dsbt.gov.ua/index.php/s/95W5DYJRWFAi6AL) досліджено відеозаписи з нагрудної камери інспектора, який проводив перевірку.

Згідно з відеозаписом рейдової перевірки факту надання водієм транспортного засобу інспектору бланків підтвердження діяльності водія не зафіксовано. При цьому, водій під відеозапис був ознайомлений із виявленими порушеннями та змістом Акта перевірки, який ним був особисто підписаний.

Вказане спростовує твердження позивача про те, що водій під час перевірки надав всі необхідні документи, зокрема бланки підтвердження діяльності.

При цьому суд критично оцінює посилання відповідача про неможливість надати докази факту передачі водієм бланків підтвердження діяльності через зупинення відеофіксації перевірки, адже навіть при перериванні запису водій не був позбавлений можливості самостійно зафіксувати протиправні дії інспектора та/або зазначити про даний факт під час ознайомлення з Актом перевірки та його підписання.

Поряд з цим, у Акті перевірки водій зазначив, що «ознайомлений про те як вести тахокарти не знав». Будь-яких скарг, претензій або інших пояснень стосовно проведення рейдової перевірки не вказав.

Положеннями Порядку №1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з посиланням на порушену норму.

Таким чином, наявний в матеріалах справи Акт перевірки є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», що є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Однак матеріалами справи підтверджено, що водій будь-яких скарг, претензій або інших пояснень стосовно проведення рейдової перевірки не вказав.

Суд також зазначає, що не здійснення відео фіксації процесу перевірки жодним чином не спростовує факту вчинення порушення, оскільки порушення було зафіксоване уповноваженою особою Укртрансбезпеки в акті проведення перевірки.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 14.11.2024 у справі №420/24932/23.

До суду позивачем надані бланки підтвердження діяльності від 23.09.2024 та від 26.09.2024, оформлені ФОП ОСОБА_1 .

Згідно бланку підтвердження діяльності від 23.09.2024 водій ОСОБА_2 протягом періоду з 22.03.2024 по 23.09.2024 виконував іншу роботу відмінну від керування транспортним засобом (а.с. 16).

Також, бланком підтвердження діяльності від 26.09.2024 підтверджено, що ОСОБА_2 у період з 24.09.2024 по 26.09.2024 не здійснював керування транспортним засобом (а.с. 15).

Слід наголосити, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності). Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 в справі №814/1460/16.

Враховуючи, що обставин надання під час проведення перевірки водієм тахокарт за період за 22.09.2024, 24.09.2024, 25.09.2024 та 26.09.2024 або бланку підтвердження діяльності інспектору судом під час розгляду справи не встановлено, а тому бланки підтвердження діяльності від 23.09.2024 та від 26.09.2024 не були предметом перевірки та не могли бути враховані при прийнятті оспорюваної постанови.

Слід зауважити, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія. Саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення, та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини.

Основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Надання документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III до суду не спростовує факту того, що позивачем було порушено вимоги вказаної статті, адже відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III відповідальність наступає за відсутність документів саме на момент перевірки.

Даний висновок узгоджується із усталеною практикою Верховного Суду, для прикладу, постанови від 22.12.2021 у справі №420/3371/21, від 23.11.2023 у справі №340/4637/22, від 19.10.2023 №640/27759/21, від 14.11.2024 у справі №420/24932/23.

Так, Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 по справі № 826/2239/16 дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Враховуючи, що санкція в абзаці 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III передбачає застосування штрафу за відсутність оформлення документів, передбачених законодавством, суд дійшов висновку, що встановлена відсутність у водія позивача заповненених тахокарт водія за попередні 28 календарних днів або бланку підтвердження діяльності водія під час здійснення вантажних перевезень - є наслідком застосування до нього санкції, передбаченої вказаною нормою, тому постанова відповідача ПШ №054759 від 26.11.2024 є правомірною та скасуванню не підлягає.

Суд відхиляє посилання відповідача на правові висновки наведені у постановах Верховного суду від 30.01.2020 № 482/9/17, від 30.01.2020 №308/12552/16-а, від 12.06.2019 № 813/3415/18, Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 № 461/10610/13-ц, оскільки зазначені постанови не стосуються спірних правовідносин, прийняті за інших обставин справи та врегульовані іншими нормами права.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 березня 2025 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, буд 102, ЄДРПОУ 39816845).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК