Ухвала суду № 126232169, 31.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 березня 2025 рокуСправа №160/1988/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 1- Військової частини НОМЕР_1 , 2- Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1- Військової частини НОМЕР_1 , 2- Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, з 19.05.2022 по 07.09.2022 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 19.05.2022 по 07.09.2022 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 08.09.2022 по 24.10.2023 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого за законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 08.09.2022 по 24.10.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року відкрито провадження у справі №160/1988/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 13ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства Українисуддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях160,161цьогоКодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 звертає увагу на порушення позивачем строку звернення до суду.

За змістом ст. 6 КАС України кожній особі надано право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частинами 1, 2 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другустатті 233 КЗпП Українивикладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Верховний Суд у постановах від 17 липня 2019 року у справі №821/2004/17, від 20 травня 2020 року у справі №826/14598/16 та від 18 серпня 2022 року у справі № 240/41471/21 зауважує, що інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності в адміністративно-процесуальних відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У постанові від 24 вересня 2019 року по справі №420/6389/18 Верховний Суд зауважив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Великою палатою Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 надано розширене тлумачення порядку застосування строків звернення до суду, визначенихстаттею 233 КЗпП Українидо 19.07.2022 та після 19.07.2022. Зокрема зазначено, що при вирішенні спору щодо оплати праці за період по 19.07.2022 - особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

До аналогічних вимог за період з 19.07.2022 застосовується тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З матеріалів справи вбачається, що майор ОСОБА_1 , офіцер резерву змінного складу 39 запасної роти Військової частини НОМЕР_2 відповідно до копії витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.11.2023 №327 з 08.11.2023 виключений зі списків особового складу частини.

Отже, до позивача застосовуються положення ст. 233 КЗпП України в редакції з 19 липня 2022 року.

Відповіднодоабз. 3 п. 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженогонаказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018за№ 745/32197, грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові видив поточному місяцізаминулий.

Відтак про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпеченнязавідповідний місяць особа дізнається першого числа місяця, який слідуєзанаступним місяцем.

При цьому, суд не приймає доводи позивача, що про порушення своїх прав щодо отримання грошового забезпечення в належному розмірі він дізнався після звернення до адвоката і отримавши від нього роз`яснення. Представник позивача звернувся до відповідачів із адвокатськими запитами, проте відповіді отримано не було.

Суд зазначає, що про розмір виплаченого грошового забезпечення позивач дізнавався щомісячно, і він також не був позбавлений права під час проходження військової служби на звернення довідповідача про надання йому роз`яснень щодо складових виплаченого йому грошового забезпечення та длязвернення до суду звідповідним позовом.

Як вказує Військова частина НОМЕР_2 позивач 08.11.2023 у день звільнення отримав витяг з наказу від 08.11.2023 №327, в якому зазначено про суми, нараховані та виплачені йому.

Отримання наказу підтверджується особистим підписом позивача у журналі обліку та видачі приписів Військової частини НОМЕР_2 за 2023 рік.

Щодо посилання позивача на норми ст.263 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до цієї норми,перебіг позовної давності зупиняється якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

Суд звертає увагу на те, що матеріальні нормиЦивільного кодексу Українирегулюють іншу сферу суспільних правовідносин - особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Тоді як процесуальні питання у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, на які поширюється юрисдикціяадміністративних судів, регулюються нормамиКодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин нормЦивільного кодексу України.

Суд зазначає, що незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися , не є поважною причиною пропускустроку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови,заяких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Зурахуванням наведеного, реалізація позивачем права назвернення до суду з позовноюзаявою в рамкахстроку звернення до судузалежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача, вчинених назверненняпозивача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право назвернення до судув межах строківзвернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Суднаголошує на тому, що встановлення строківзвернення до суду звідповіднимипозовнимизаявами законом передбачено з метою дисциплінування учасниківадміністративногосудочинства та своєчасного виконання ними, передбаченихКАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків вадміністративномупроцесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасниківадміністративногопроцесу добросовісно ставитисядо виконання своїх обов`язків.

Рішенням КонституційногоСудуУкраїни від 13.12.2011 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежуватистрок звернення до суду,що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступдоправосуддя.

Отже, право назвернення до судуне є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків длязвернення до суду,якими чинне законодавство обмежуєзвернення до суду зазахистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Цістрокиобмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувсядо суду завирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, позивачем порушено тримісячний строк звернення, визначенийст. 233 КЗпП України.

Заяви про поновлення строку звернення із позовною заявою та докази поважності причин його пропуску позивачем не надані.

Позивач в тексті позовної заяви наводить доводи щодо початку відліку строків позовної давності, які не приймаються судом виходячи з вищезазначеного.

За вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку

Таким чином, зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви в частині вимогам ст.161 КАС України, а тому згідно ст.171 КАС Українипозивачу необхідно надати строк для усунення недоліків протягом п`яти днів, з моменту отримання копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161,169, 171, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до 1- Військової частини НОМЕР_1 , 2- Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Усунути недоліки, встановлені в ухвалі суду шляхом подання заяви про поновлення строку на звернення до суду, з урахуванням висновків суду в цій ухвалі та надати докази в підтвердження поважності причин пропуску строку.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 7ст. 240 КАС Українисуд своєюухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей160,161,172цьогоКодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Врона