Рішення № 126231282, 31.03.2025, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/222/25

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2025 місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Бортніка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», від імені якого діє представник Мохир Ярослав Вікторович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2025 року позивач ТзОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №02.02.2024-100002860 від 02.02.2024, за яким ОСОБА_1 отримав від ТзОВ «Споживчий центр» кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 42 дні, зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №02.02.2024-100002860 від 02.02.2024 призвело до виникнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн, за процентами за користування кредитом в розмірі 4900,00 грн.

Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

представник позивача в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судові засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. відзив не подав.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин суд розглянув справу за відсутності сторін та ухвалює заочне рішення, на що позивач надав згоду.

При цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, що відповідає положенням ч.2ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.02.2024 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №02.02.2024-100002860 шляхом підписання заявки (а.с. 12-13), що є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до умов договору та заявки від 02.02.2024, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 42 дні з кінцевим терміном повернення 14.03.2024 року.

Умовами договору визначено, що ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом з фіксованою незмінною процентною ставкою «Економ» - 2 % за день користування кредитом протягом первинного періоду та протягом кожних 14 днів з дня отримання першого Траншу включно; «Стандарт» у розмірі 2,5% за день користування крім періоду «Економ» (а.с.13 зворот).

Згідно з п.2.3.2. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), позичальник який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс повідомлені на номер телефону вказаний позичальником при його ідентифікації в особистому кабінеті на вебсайті. Усі вищезазначені дії по акцептуванню договору відповідач учинив.

Відповідно до електронного кредитного договору (оферти) позичальник підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заява до кредитного договору №02.02.2024-100002860 від 02.02.2024, з якими він попередньо уважно ознайомився, та приймає умови кредитного договору. Указана обставина підтверджується копією підтвердження кредитного договору (а.с.14). Договір був підписаний відповідачем електронним шляхомодноразовим ідентифікатором Е414.

02.02.2024, тобто у день укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000,00 грн на банківський рахунок, що підтверджується копією квитанції liqpay, у призначенні якої вказано: видача за договором №02.02.2024-100002860, сума5000 грн, отримувач:вказаний номер карти банківської карти ОСОБА_1 (с.20).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (ст.1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

В п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як зазначалось вище, між сторонами було досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності суми та справедливості.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом і боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань (ст.ст.525, 625 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та допустив заборгованість, яка згідно розрахунку, станом на день подання позову до суду становить 9900,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн, заборгованості за процентамив розмірі 4900,00 грн, що підтверджується довідкою-рахунком про стан заборгованості (а.с.16).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Надані позивачем докази та відсутність доказів на спростування доводів позивача свідчать про те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини від 02.02.2024 на підставі електронного кредитного договору №02.02.2024-100002860, що неналежне виконання умов кредитного договору призвело до виникнення у ОСОБА_1 заборгованості перед товариством в розмірі 5000,00 грн за тілом кредиту, у розмірі 4900,00 грн за процентами за користування кредитом, на загальну суму 9900,00 грн.

Вказані обставини свідчать про порушення прав позивача, які підлягають судовому захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, за процентами за користування кредитом.

За таких обставин, позов ТзОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №02.02.2024-100002860 від 02.02.2024 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати позивача по сплаті судового збору, суд виходить з положень ст.ст.133, 141 ЦПК України. При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що відповідає ставкам, визначеним ЗУ «Про судовий збір».

Враховуючи, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості задоволені в повному обсязі, відповідно дост.141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.6, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 612, 625-626, 628, 638, 639, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Споживчийцентр»,від іменіякого дієпредставник Мохир Ярослав Вікторович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ:37356833) заборгованість за кредитним договором №02.02.2024-100002860 від 02.02.2024 року, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 5000,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 4900,00, а всього 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ:37356833) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська