Рішення № 126230642, 01.04.2025, Зміївський районний суд Харківської області

621/4538/24

2/621/372/25

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

01 квітня 2025 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Литвин А. Є.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ",

представник позивача - Лановий Є. М.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

Від ТОВ "ФК"ПІНГ-ПОНГ"через систему"Електроннийсуд" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2039493 від 17.01.2020 у розмірі 10 500 грн 00коп., яка складається з: 3 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 5 400 грн 00коп. - заборгованість за відсотками; 600 грн 00 коп. - заборгованість за комісією; 1 500 грн 00 коп - заборгованість за пенею; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2422 грн 40коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.01.2020 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ "Мілоан" Тома Л. В. подала заявку на отримання кредиту №2039493. Оскільки ТОВ "Мілоан" направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 2039493 від 17.01.2020, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору отримала проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору. Правила надання фінансових кредитів ТОВ "Мілоан" розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 ЗУ "Про споживче кредитування", кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі, з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Таким чином, відповідач уклала договір про споживчий кредит № 2039493 від 17.01.2020 з ТОВ "Мілоан" і на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3 000 грн 00 коп.

У відповідності до Правил, з метою ведення обліку кредитних договорів Товариство застосовує обліково-реєструючу систему, яка забезпечує облік та реєстрацію договорів в електронному вигляді з обов`язковою можливістю роздрукування інформації на будь-який момент, а також забезпечує можливість відновлення втраченої інформації в разі виникнення будь-яких обставин непереборної сили. Обліково-реєструюча система Товариства відповідає вимогам, встановленим Положенням про Державний реєстр фінансових установ, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 41 від 28.08.2003, Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №913 (п.12.2. Правил).

Згідно п. 12.4 Правил, журнал та картки обліку виконання договорів ведуться в електронному вигляді.

Відповідач не виконала належним чином кредитні зобов`язання.

16.06.2020 згідно умов Договору про відступлення прав вимоги № 001 ТОВ "Мілоан" відступлено право вимоги за кредитним договором № 2039493 від 17.01.2020 на користь ТОВ "Діджи фінанс", а відповідно ТОВ "Діджи фінанс" набуло права вимоги до відповідача.

24.01.2022 між ТОВ "Діджи фінанс" та ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно додатку № 1 до договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 2039493 від 17.01.2020.

Згідно додатку № 1 до договору факторингу сума боргу перед ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" складає 10 500 грн 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 000 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками - 5 400 грн 00 коп.; заборгованість за комісією - 600 грн 00коп.; заборгованість за пенею - 1 500 грн 00 коп.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.01.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, та призначено справу до розгляду на 04.02.2025.

04.02.2025 у зв`язку з першою неявкою відповідача відкладено судовий розгляд.

01.04.2025 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.

Представник позивача Лановий Є. М. надіслав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 не повідомила про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавала.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, яка повідомлялася про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якої не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за її відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого представник позивача не заперечував і, що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18).

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого заочного рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Повноваження ТОВ "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" щодо надання послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у Статуті ТОВ "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ", виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 38-45, 49).

Даними кредитного договору № 2039493 від 17.01.2020, графіку розрахунків, платіжного доручення 13957998 від 17.01.2020, анкети-заяви на кредит № 2039493 від 17.01.2020, підтверджується, що 17.01.2020 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2039493 на суму 3 000 грн 00 коп., термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 01.02.2020; сукупна вартість кредиту складає 1 500 грн 00 коп. в грошовому виразі та 1,217 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п. п. 1.5.1-1.5.2 договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що позикодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у цьому договорі. Загальна вартість кредиту визначена у розмірі 4 500 грн 00 коп. (а. с. 20-22, 29, 47, 48).

Право вимоги до відповідача ОСОБА_1 ТОВ "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" набуло на підставі: договору відступлення прав вимоги № 001 від 16.06.2020, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Діджи фінанс", та подальшим укладенням договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 між ТОВ "Діджи фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" (а. с. 12-19, 23-26, 33-36).

Згідно відомостей витягу додатків до договорів факторингу № 1/15 від 24.01.2022, №001 від 16.06.2020 за договором № 2039493 від 17.01.2020 мається у ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 10 500 грн 00коп., яка складається з: 3 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 5 400 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 600 грн 00коп. - заборгованість за комісією; 1 500 грн 00 коп - заборгованість за пенею (а. с. 51, 52).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).

За умовами кредитного договору № 2039493 від 17.01.2020 сторони встановили строк кредитування до 01.02.2020.

На час закінчення строку кредитування (01.02.2020) розмір заборгованості за кредитним договором № 2039493 від 17.01.2020 склав 4 500 грн 00 коп., із яких: 3 000 грн 00 коп. - сума основного боргу, 900 грн 00 коп. - нараховані відсотки, 600 грн 00 коп. - нарахована комісія.

Таким чином, лише наведений розмір нарахованих відсотків може бути стягнутий з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" оскільки після спливу строку кредитування, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, товариство не мало правових підстав нараховувати відсотки за договором про споживчий кредит.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням: 17.01.2020 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 кредитного договору № 2039493 та подальшим укладанням 16.06.2020 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Діджи фінанс" договору відступлення прав вимоги № 001 та між ТОВ "Діджи фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022, у результаті чого ТОВ"Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2039493 від 17.01.2020 на суму заборгованості 5 400 грн 00коп., якаскладається з: 3 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 900 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 1 500 грн 00 коп - заборгованість за пенею та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором на вказану суму.

Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої комісії за обслуговування кредитної заборгованості по кредитному договору № 2039493 від 17.01.2020, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.5.1 Кредитного договору комісія за надання кредиту: 600 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10.06.2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв`язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.

Даного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.

Відповідно до пункту 1.5.1 Кредитного договору № 2039493 від 17.01.2020, підписаного ОСОБА_1 , встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 600 грн 00 коп., фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", отже ці положення договору є нікчемними.

Враховуючи, що вимагається до стягнення: 600 грн 00 коп. - заборгованості за комісією за кредитним договором № 2039493 від 17.01.2020, щодо якого встановлено нікчемність, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ"ФК "ПІНГ-ПОНГ" в частині стягнення заборгованості за комісією.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договоромпідлягає частковомузадоволенню шляхомстягнення звідповідача накористь позивачазаборгованості за кредитним договором № 2039493 від 17.01.2020 у розмірі 5 400 грн 00коп., якаскладається з: 3 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 900 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 1 500 грн 00 коп - заборгованість за пенею.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано договір № 43657029 від 07.08.2024 про надання правової допомоги, додаткову угоду № 2049493 від 11.11.2024 до договору № 43657029 від 07.08.2024 про надання правової допомоги, акт про підтвердження факту надання правничої (правової допомоги) адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.11.2024, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом БілецькимБ.М., необхідним для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ"ФК "ПІНГ-ПОНГ" щодо стягнення кредитної заборгованості (а. с. 9-11, 27, 46, 55).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: "суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд взяв до уваги, що розглядувана справа, має незначну складність, не викликала суспільного інтересу під час її розгляду, результат вирішення цієї справи не має вплинути на репутацію сторін, спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, законодавство у цій категорії справ є сталим і судова практика має ознаку єдності.

Визначаючи пропорційність предмета спору з розміром витрат на правничу допомогу, визначену представником позивача суму правової допомоги - 6 000 грн 00 коп., суд вважає завищеною щодо іншої сторони спору.

Пропорційно до розміру позовних вимог, що підлягають задоволенню, належить стягнути витрати на правову допомогу з відповідача на користь позивача.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (а. с. 30).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" 5 400 (п`ять тисяч чотириста)грн 00коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" 1 245(одну тисячу двісті сорок п`ять)грн 59коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" 3 085(тритисячі вісімдесят п`ять)грн 20коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, третя особа, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ", місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ: 43657029.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повне рішення складене 01.04.2025.

Головуючий: В. В. Овдієнко