Вирок № 126230136, 31.03.2025, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6660/24

провадження 1-кп/216/398/25

ВИРОК

іменем України

31 березня 2025 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань приміщення суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024041230001457 від 01.07.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Уктур, Комсомольського району, Хабаровського краю РФ, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його шкідливі наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, будучи обізнаним про те, що в Україні діє воєнний стан, запроваджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 за №2102-ІХ від 24.02.2022 неодноразово продовжений по теперішній час, 30 червня 2024 року, приблизно о 12 год. 36 хв., маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, з корисливих мотивів, діючи в умовах воєнного стану, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Українська», яка розташована по вул. Свято-Миколаївській, буд. 5 в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із лівої руки потерпілого ОСОБА_6 відкрито викрав належний останньому мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J4+ (SM-J415FN)» 3/32 GB, чорного кольору, із серійним номером НОМЕР_1 , ІМЕЙ1: НОМЕР_2 , ІМЕЙ2: НОМЕР_3 , оснащений сім-картою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 , вартістю 850 грн, після чого утримуючи його при собі, з місця вчинення злочину разом з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи СЕ-№19/104-24/29566-ТВ від 24.07.2024 станом 30.06.2024, яка могла складати 1066,67 грн. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_6 , спричинено майнову шкоду у вигляді матеріальних збитків на суму 1066,67 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе визнав повністю й пояснив, що за обставин, викладених у вироку вчинив даний злочин, а саме: з потерпілим був раніше знайомий протягом 6-7 років, в середині літа 2024 року, приблизно о 12 год. 00 хв., на зупинці громадського транспорту «Українська» по вул. Свято-Миколаївській в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу разом з дружиною та дитиною збирались їхати додому. В цей момент до нього підійшов потерпілий, щоб привітатись. В ході розмови потерпілий ОСОБА_6 продемонстрував обвинуваченому свій сенсорний телефон «Samsung», чорного кольору. Оскільки обвинуваченому був потрібний телефон він вихопив з рук потерпілого телефон і поклав у дитячий візок. Після цього потерпілий намагався забрати свій телефон, але обвинувачений його не віддав і той підкорився. Телефоном користувався тиждень, потім прийшли працівники поліції, які вилучили телефон. У вчиненому злочині обвинувачений щиро покаявся, осудивши свої дії та усвідомивши суспільну небезпечність вчиненого діяння.

У зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_7 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням, роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показами обвинуваченого, письмовими доказами, що характеризують його особу, а також в частині процесуальних витрат та речових доказів.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_7 доведена повністю, а дії його відповідають складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, і правильно кваліфіковані як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, у зв`язку із чим, обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Вивчаючи особу винного шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_7 на момент вчинення ним злочину, раніше не судимий, має середню освіту, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, згідно з побутової характеристики з місця проживання характеризується з негативної сторони, вживає алкогольні напої, притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та до лікаря-нарколога не звертався.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин.

До обставин, які пом`якшують покарання і встановлені у даній кримінальній справі, суд відносить активне сприяння в розкритті злочину.

Обговорюючи питання про міру покарання відносно ОСОБА_7 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також особу обвинуваченого і обставину, яка пом`якшує його покарання, наведену судом вище у вироку, у зв`язку з чим, враховуючи санкцію ч. 4 ст. 186 КК України, вважає що виправлення обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства, саме таке покарання сприятиме його виправленню і попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде необхідним і достатнім.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання ст. 69 КК України, як на тому наполягав прокурор під час розгляду справи, та у даному випадку звертає увагу на висновки Верховного Суду, зазначені у постанові від 07.02.2023 у справі №187/1548/15-к, а саме, що обставини (сукупність обставин), які пом`якшують покарання, повинні бути не лише формальними, а мають стосуватися конкретних ознак складу кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується засуджений, а також обставин його вчинення, безпосередньо впливаючи на суспільну небезпеку кримінального правопорушення та/або особи, яка його вчинила (зокрема, ролі особи у вчиненні кримінального правопорушення, її поведінки під час виконання об`єктивної сторони, мотиву та мети вчинення кримінального правопорушення).

Обвинувачений ОСОБА_7 хоча й визнав свою вину у вчиненні злочину та активно сприяв у його розкритті, проте шкоду потерпілому у добровільному порядку не відшкодував та не вибачився перед останнім за вчинений злочин, будь-яких дій, які б істотно знизили тяжкість вчиненого злочину, обвинувачений не вчинив.

Крім цього, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 118 Кримінального процесуального кодексу України до процесуальних витрат відносяться витрати, пов`язані із залученням експертів, які в силу приписів частини 1 та 2 статті 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, таке залучення експертів здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертним установам з Державного бюджету України.

В силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки в рамках цього кримінального провадження було проведено судову товарознавчу експертизу на проведення якої було витрачено кошти з Державного бюджету України, у сумі 1514,56 грн, що підтверджується довідкою експертної установи, Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України, тому такі процесуальні витрати підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого ОСОБА_7 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 63, 65, 66, 186 ч. 4 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 349, 369-376, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Державного бюджету України процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 1514,56 грн (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 56 копійок).

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J4+ (SM-J415FN)» 3/32 GB, чорного кольору, із серійним номером НОМЕР_1 , ІМЕЙ1: НОМЕР_2 , ІМЕЙ2: НОМЕР_3 , долучений до матеріалів кримінального провадження на підставі постанови від 16.07.2024, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 згідно з розпискою повернути законному володільцю;

- диск з відеозаписом з камер Єдиної комплексної системи відеоспостереження м. Кривого Рогу у паперовому конверті, долучений до матеріалів кримінального провадження на підставі постанови від 08.07.2024; товарний чек на мобільний телефон марки «Samsung», долучений до матеріалів кримінального провадження на підставі постанови від 19.07.2024 залишити у матеріалах кримінального провадження протягом всього строку їх зберігання.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Вирок ухвалено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_8