Рішення № 126229940, 24.03.2025, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/336/25

Провадження №2/190/274/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 березня 2025 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Бордюг Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 17 березня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4479782 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, у розмірі 1500 грн., строком на 351 день з 17.03.2024 року по 03.03.2025 року, періодичність платежів зі сплатою процентів кожні 27 днів. Позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «37978». ТОВ «Лінеура Україна» відповідно до умов договору надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 1500 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 через платіжну систему ТОВ «Пейтек Україна». 18.03.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 4479782 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, у розмірі 4000 грн. з періодичність платежів зі сплатою процентів кожні 27 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки 2,49 % в день, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 через платіжну систему ТОВ «Універсальні платіжні системи».

25.10.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25/10/2024, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 4479782, про що відповідача було повідомлено.

Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 50262,50 грн., з яких 5500 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 30462,50 грн. - сума боргу за відсотками, 14300 грн. сума нарахованих відсотків за 104 календарних дня.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

На підставі викладеного просять суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 50262,50 грн., судовий збір у сумі 2422,40 грн., та 10000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в поданій позовній заяві просили у разі відсутності відзиву справу розглядати за відсутності їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомив /а.с.23/.

Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17 березня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4479782 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, у розмірі 1500 грн., строком на 351 днів з 17.03.2024 року по 03.03.2025 року, періодичність платежів зі сплатою процентів кожні 27 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки 2,5 % в день, який застосовується в межах строку кредиту. Позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «37978».

ТОВ «Лінеура Україна» відповідно до умов договору надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 1500 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 через платіжну систему ТОВ «Пейтек Україна», що підтверджується Договором № 21022201 про переказ коштів від 21.02.2022 року та довідкою ТОВ «Пейтек Україна» №202411101-5957 від 01.11.2024 року.

18.03.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 4479782 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, у розмірі 4000 грн. з періодичність платежів зі сплатою процентів кожні 27 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки 2,49 % в день.

ТОВ «Лінеура Україна» відповідно до умов договору надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 через платіжну систему ТОВ «Універсальні платіжні рішення», що підтверджується Договором № РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12.03.2019 року та довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2296-0111 від 01.11.2024 року.

25.10.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25/10/2024, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 4479782, про що відповідача було повідомлено.

Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 50262,50 грн., з яких 5500 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 30462,50 грн. - сума боргу за відсотками, 14300 грн. сума нарахованих відсотків за 104 календарних дня.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Статтею 629 ЦК Українивизначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 1-5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Тобто, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК Українивизначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як передбачено частиною 1 статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Таким чином, права вимоги за Договором №4479782 про надання споживчого кредиту, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2024 єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» затверджено Рішення № 251124/1 про зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал».

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 50262,50 грн., з яких 5500 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 30462,50 грн. - сума боргу за відсотками, 14300 грн. сума нарахованих відсотків за 104 календарних дня.

Відповідно дост.141ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правчиної допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 9422/10, ордер на надання правчиної допомоги, акт про прийом-передачу виконаних робіт до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, рахунок про оплату виконаних робіт, у зв`язку з чим вказана сума у розмірі 10000 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (03150 м. Київ, вул. Загородня, 15 офіс 118/2 ЄДРПОУ 44559822) 50262 грн. (п`ятдесят тисяч двісті шістдесят дві гривні) 50 коп. заборгованості за кредитним договором № 4479782 від 17 березня 2024 року, з яких 5500 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 30462,50 грн. - сума боргу за процентами, 14300 грн. сума заборгованості за процентами нарахованих за 104 календарних дні, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правчину допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса