Ухвала суду № 126228497, 01.04.2025, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 1502/2325/2012

провадження № 6/492/10/25

УХВАЛА

Іменем України

01 квітня 2025 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.,

при секретарі судового засідання Богдан А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), боржник ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), заінтересовані особи: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: вул. Будівельників, буд. № 15Б, м. Арциз Болградського району Одеської області, поштовий індекс 68400, код ЄДРПОУ: 34994098) про заміну стягувача у виконавчому провадженні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить суд замінити первісного стягувача ОСОБА_4 на ОСОБА_1 у виконавчому листі № 492/1125/15-ц, виданих Арцизьким районним судом Одеської області № 1502/2325/2012.

В обґрунтування вимог заяви заявниця посилається на те, що рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 03 грудня 2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто заборгованість за кредитним договором на загальну суму 639440,00 грн. ОСОБА_4 , стягувач у виконавчому провадженні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті заявниця є спадкоємицею майна, у зв`язку з чим звернулася до виконавчої служби із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, однак їй рекомендовано звернутися до суду із вказаною заявою.

Заявниця заінтересовані особи про дату, час та місце розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчих листах повідомлялися належним чином, однак в судове засідання не з`явилися, але в силу частини 3 статті 442 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Боржник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні. До суду від нього надійшли письмові пояснення, в яких боржник просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що заявниця після смерті ОСОБА_4 прийняла спадщину у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_4 , однак заявницею не надано доказів того, що вона є спадкоємицею за вимогами про стягнення грошових коштів за виконавчим листом № 1502/2325/2012, виданим Арцизьким районним судом Одеської області 03 грудня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованості у сумі 642659,00 грн.

Суд, розглянувши заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні, дослідивши матеріали справи, надані докази, дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03 грудня 2012 року Арцизьким районним судом Одеської області ухвалено рішення, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто суму боргу у розмірі 639440,00 грн., а також судовий збір.

З копій матеріалів виконавчого провадження № 36931820 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа вбачається, що 17 грудня 2012 року Арцизьким районним судом Одеської області виданий виконавчий лист № 1502/2325/2012. Стягувач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, однак їй відмовлено та рекомендовано звернутися до суду із вказаною заявою.

Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з пунктом 9статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1статті 18 ЦПК Українивизначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,і за її межами.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, але не стадією судового розгляду.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбаченестаттею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статтіЦПК України- 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини 1статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 442 ЦПК Україниз урахуванням підстав, визначенихстаттею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписистатті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннямистатті 55 ЦПК України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставістатті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини 5статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідноз статтею 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частини 5статті 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.

Відповідно до частини 1статті 48 ЦПК Українисторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.

У частині 1, 2 статті 15 Закону України«Про виконавче провадження»вказано, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що після видачі виконавчого документа процесуальний статус позивача у правовідносинах, пов`язаних із примусовим виконанням судового рішення, змінюється на стягувача.

Питання заміни сторони в справі (позивача або відповідача) та третьої особи її правонаступником врегульоване положеннямистатті 55 ЦПК України. Заміна ж стягувача у виконавчому провадженні або виконавчому листі передбаченастаттею 442 ЦПК України.

Аналіз змісту заяви ОСОБА_1 свідчить, що заявниця просить замінити стягувача з посиланням на положеннястатті 442 ЦПК України, що не суперечить чинному процесуальному законодавству.

Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Так положеннямистатті 55 ЦПК Українипередбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

За змістом статей 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, від спадкодавця до спадкоємців переходять як права, так і обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина 3 статті 1296 ЦК України).

Таким чином, у разі смерті фізичної особи, яка є стягувачем у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, права померлої особи переходять до іншої особи - її спадкоємця. Тобто відбувається заміна стягувача у зобов`язанні. Відтак, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону УкраїниПро виконавче провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії , вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року, справа № 6-122цс13, в якій зазначено, що виходячи із змісту статей512,514 ЦК України,ст.378 ЦПК України,ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) та й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, слід дійти висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватись не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 03 грудня 2012 року, було присуджено до стягнення суму боргу у розмірі 639440,00 грн. ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, до якої перейшли всі правата обов`язки, що належали спадкодавцеві.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 36931820 з примусового виконання рішення Арцизького районного суду Одеської області від 03 грудня 2012 року у цивільній справі № 1502/2325/2012 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 12, 76-81, 141, 258-259, 260-261, 263, 268, 353-354, 442 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчомупровадженні - задовольнити.

Замінити стягувача ОСОБА_4 , 1946 року народження, у виконавчому провадженні № 36931820, відкритому 07 березня 2013 року Арцизькою відділом державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Одеської області від 03 грудня 2012 року у цивільній справі № 1502/2325/2012, його правнаступником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.