Рішення № 126228363, 31.03.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/393/25 Справа №447/3740/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

31.03.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Малик О.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

встановив:

31.12.2024 представник позивача ТзОВ «Кошельок» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.02.2022 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 2971813419-610896 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. За договором відповідачу було надано кредит в розмірі 8700 гр. на початковий строк кредитування 22 дні, відсоткова ставка за початковий строк кредитування становить 2,20 % на добу, сума кредиту та нараховані відсотки за початковий строк користування позикою на 22 дні становить 12910 грн. 80 коп. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, та перерахував грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 . Оскільки, відповідач отримав кошти, однак їх не повернув, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2971813419-610896 від 09.02.2022 в розмірі 30136 грн. 80 коп., що складається з: 8700 грн. заборгованість за сумою кредиту; 21436 грн. 80 коп. заборгованість за відсотками за користування позикою, а також стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

07.01.2025 надійшла відповідь на запит з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 17.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 17.01.2025 надсилалась відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання, та така була ним одержана, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, із відміткою «вручено особисто».

31.03.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву у якій зазначив, що позов визнає в повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник позивача Крилов С.С. у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ТОВ «КОШЕЛЬОК» підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 09.02.2022 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 2971813419-610896 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором, не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за Договором № 2971813419-610896 від 09.02.2022 утворилась заборгованість.

Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 03.03.2022 до 31.05.2022, за ставкою 2,2% на добу.

Станом на 31.12.2024 року у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 30136 грн. 80 коп., з яких: 8700 грн. 00 коп. тіло кредиту, 4210 грн. 00 коп. - відсотки за початковий строк користування позикою, 17226 грн. 00 коп. відсотки за продовжений строк користування позикою).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за договором №2971813419-610896 від 09.02.2022 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту заборгованість ОСОБА_1 становить 30136 грн 00 коп., з яких: 8700 грн. заборгованість за сумою кредиту; 21436 грн. 80 коп. заборгованість за відсотками за користування позикою.

Відповідно до відповіді на лист №04/642-04/151 від 09.12.2024 надано підтвердження, що операція від 09.02.2022 ID транзакції 54717326 була проведена успішно через систему xPAY та зарахована на картку картодержателя.

Відповідно до повідомлення, 09.02.2022 через платіжну систему ХPAY Group LLC було проведено успішне зарахування коштів на картку клієнта ОСОБА_1 у розмірі 8700 грн. 00 коп.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно з ч. 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності з положеннями ст.ст. 509, 526, 629, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

У статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №202/4494/16-ц, викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду дає підстави для обґрунтованого висновку, що оскільки відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором у встановлені ним строки не виконав, то з нього підлягає стягненню на користь позивача заборгованість, яка складається з основної суми боргу та відсотків, нарахованих виключно в межах строків кредитування, визначених договором.

Враховуючи те, що відповідач позовні вимоги визнав, а враховуючи положення ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. А тому, в користь позивача належить з державного бюджету повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247, ч. 2 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ТОВ «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором № 2971813419-610896 від 09.02.2022 в розмірі 30136 (тридцять тисяч сто тридцять шість) грн. 80 коп., що складається з: 8700 грн. 00 коп. заборгованість за сумою кредиту; 21436 грн. 80 коп. заборгованість за відсотками за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» суму сплаченого судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Повернути з державного бюджету ТОВ «Кошельок» 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.сплаченого судового збору згідно з платіжною інструкцією №527 від 24.12.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», місцезнаходження: вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, ЄДРПОУ 40842831.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 31.03.2025.

Суддя Павлів В. Р.