Рішення № 126227812, 25.03.2025, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/480/24

Провадження № 2-о/747/7/25

РІШЕННЯ

іменем України

25.03.2025 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

представника заявника ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_2 звернулась до суду із даною заявою. В обґрунтування уточненої заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку по АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0, 25 га та земельного паю 3, 78 га. Померла ОСОБА_5 доводилась рідною сестрою ОСОБА_6 . ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя у ОСОБА_6 народилась донька ОСОБА_7 , яка у зв`язку з вступом у шлюб з ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_9 . 09 грудня 2012 року ОСОБА_10 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , про що Державним нотаріусом Варвинської районної державної нотаріальної контори Зеленським С.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0, 25 га по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0, 4665 га по АДРЕСА_1 . Однак після смерті ОСОБА_5 залишилась неуспадкована земельна ділянка площею 3, 78 га, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності серія ІІІ-ЧН № 026322. Постановою від 09 грудня 2020 року державним нотаріусом Варвинської районної державної нотаріальної контори Зеленським С.М. відмовлено ОСОБА_10 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3, 78 га у зв`язку з відсутністю інформації щодо земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Рішенням Талалаївського районного суду від 26.12.2017 року встановлено факт постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 . Враховуючи викладене ОСОБА_10 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , однак свідоцтво про прийняття спадщини на земельну ділянку площею 3, 78 га, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності серії ІІІ-ЧН № 026322 не отримала. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 померла. Спадкоємцями після її смерті є діти ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Спадкоємці померлої ОСОБА_10 звернулися в нотаріальну контору, і їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про право власності на земельну ділянку площею 3, 78 га, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності серії ІІІ-ЧН № 026322. Для отримання свідоцтва про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 необхідно встановити факт прийняття спадщини померлою ОСОБА_10 після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 3, 78 га, яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі державного акту направо приватної власності серії ІІІ-ЧН № 026322, оскільки як зазначено в постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про право власності на земельну ділянку площею 3, 78 га. ОСОБА_5 являється рідною тіткою ОСОБА_10 у зв`язку із відсутністю близьких родичів починаючи з 1991 року померла проживала разом зі своєю племінницею ОСОБА_10 . Для отримання свідоцтва про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 необхідно встановити факт прийняття спадщини померлою ОСОБА_10 після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 3, 78 га, яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності серії ІІІ-ЧН № 026322, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності за № 16 від 28.01.2002 року по Чернецькій сільській раді. Тому заявник ОСОБА_2 просить суд встановити юридичний факт, що ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняла спадщину після смерті її тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 13 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 19 лютого 2025 року. Крім того в ухвалі про відкриття провадження у відповідності до ч.7 ст 81 ЦПК України вирішено долучити до матеріалів справи копії рішень судів з ЄДРСР (повний доступ), які стосуються права на спадкування ОСОБА_10 після смерті її тітки ОСОБА_5 , які необхідні для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи та вирішення справи по суті, а заявником ОСОБА_2 дані копії рішень судів до заяви не було долучено. У судовому засіданні 19 лютого 2025 року за клопотанням представника заявника оголошено перерву до 25 березня 2025 року.

У судовому засіданні представник заявника адвокат Кузь О.М. заявлені вимоги підтримав і просив задовольнити, оскільки померла ОСОБА_10 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , яка була її тіткою, тобто є такою, що прийняла спадщину після її смерті. А її спадкоємець заявник ОСОБА_2 не має можливості оформити спадщину після смерті матері, оскільки нотаріус їй відмовив. Заінтересовані особи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги визнають в повному обсязі. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, тому розгляд справи за згодою представника заявника проведений без участі заінтересованих осіб.

Суд, заслухавши представника заявника, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 83 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.114) Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧН № 026322 ОСОБА_11 передається у при ватну власність земельна ділянка площею 3, 78 га в межах згідно з планом на території Чернецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.132-132 зв) Згідно архівної довідки від 08.08.2024 Державного архіву Чернігівської області в архівному фонді за 1918 рік є метричний запис про народження № 93, згідно якого народилась- ОСОБА_12 (так у документі), дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 . батьки мешканець хут. Дуброви ОСОБА_13 (так у документі), та дружина його ОСОБА_14 (так у документі). Прізвище та ім`я по батькові народженої у документі не вказано. Дати народження вказані за стари стилем (а.с.120) Згідно довідки від 23.06.2004 року, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану Талалаївського районного управління юстиції, 12 лютого 1946 року у виконкомі Чернецької сільської ради Талалаївського району зареєстровано шлюб громадянина ОСОБА_15 та громадянки ОСОБА_16 . Прізвище дружини після реєстрації одруження ОСОБА_17 (а.с.131) ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 71 рік, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.115) Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , в графі «Батько» зазначено ОСОБА_6 (а.с.117) Рішенням Талалаївського районного суду від 09.08.2004 року ОСОБА_10 визнано спадкоємицею померлої ОСОБА_5 , визнано пропущений термін на спадщину поважним і надано додатковий термін 3 місяці для прийняття спадщини (а.с. 117-118) Рішенням Талалаївського районного суду від 26.12.2017 встановлено факт, що ОСОБА_10 постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 123-124, 133-135) Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 23.03.2018 року у Спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справа після смерті ОСОБА_5 (а.с.122) Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.2020 року спадкоємцем майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0, 4665 га, місце розташування - АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. (а.с.121, 126, 127) Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.2020 року спадкоємцем майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з права на майновий пай в загальному пайовому фонді майна КСП «Чернецьке» вартістю 1686 грн (а.с.125) Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 76 років (а.с.129) Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_18 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 , в графі «Мати» зазначено ОСОБА_19 (російською мовою) (а.с. 128) Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 ОСОБА_18 та ОСОБА_20 08.08.1992 року уклали шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_21 (а.с.130) Згідно повідомлення приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу від 09.08.2024 року ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_10 , оскільки ними не надано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, оскільки в Державному земельному кадастрі інформація про земельну ділянку, кадастровий номер (його присвоєння) відсутня. (а.с.136-136 зв.) Згідно повідомлення Талалаївської селищної ради від 10.07.2024 року, адресоване ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за результатами розгляду клопотання про внесення змін до місця розташування земельної ділянки та її площі, яка розташована на території Чернецького старостинського округу, що належить померлій ОСОБА_5 , заявниками не надано документів направо власності на земельну ділянку. Якщо є державний акт на ім`я померлої, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, або ж кадастровий номер присвоєний, але відомості про земельну ділянку у електронній системі Державного земельного кадастру відсутні, необхідно виготовити технічну документацію з відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.137-137 зв) Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.08.2024 року спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна після ОСОБА_10 є її син ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видано це майно, складається з земельної ділянки площею 0, 4665 га в межах згідно з планом по АДРЕСА_1 (а.с.140) Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.08.2024 року спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна після ОСОБА_10 є її син ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видано це майно, складається з земельної ділянки площею 0, 2500 га в межах згідно з планом по АДРЕСА_1 (а.с.141)

Рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2010 року по цивільній справі № 2-75/2010 за позовом прокурора Талалаївського району в інтересах ОСОБА_10 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено прокурору Талалаївського району в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно ОСОБА_10 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд для ведення особистого селянського господарства площею 0,77 га, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,78 га, майновий пай у пайовому фонді КСП «Чернецьке» вартістю 1686 гривень, грошові вклади на рахунках № НОМЕР_7 у Талалаївський філії №3094 «Державний Ощадний банк України». Підставою для відмови в задоволенні позову стало те, що статті 529 та 530 ЦК УРСР ОСОБА_10 не відносить до спадкоємців першої та другої черги спадкоємців. Четвертої черги діючий закон на той час не передбачав і зворотної сили не має, оскільки відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЦК 2004 року положення Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, і оскільки цивільний Кодекс 1963 року не передбачав спадкоємців четвертої черги, і тому, не може в даному випадку застосувати п.5 цих положень, то ст. 1264 ЦК 2004 року (а.с. 152-153) Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 02 серпня 2010 року рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2010 року залишено без змін. (а.с.154-155)

Ухвалою судді Талалаївського районного суду від 10 червня 2013 року (справа № 747/417/13-ц, провадження № 2/747/101/2013) відмовлено у відкритті провадження у справі ОСОБА_10 за її позовом до Чернецької сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті рідної сестри її батька ОСОБА_11 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.156-156 зв) Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2013 року зазначена ухвала від 10 червня 2013 року залишена без змін (а.с.157-158) Ухвалою судді ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справі від 09 вересня 2013 року ОСОБА_10 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу судді Талалаївського районного суду Чернігівської області від 10 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2013 року (а.с.159)

Ухвалою судді Талалаївського районного суду від 25 травня 2018 року (справа № 747/309/18, провадження № 2/747/149/18) відмовлено у відкритті провадження у справі ОСОБА_10 за її позовом до Чернецької сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ухвала не оскаржувалась і набрала законної сили 12.06.2018 (а.с.160-160 зв)

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2018 року (справа № 742/2640/18, провадження № 2/742/1116/18) Позов ОСОБА_10 до Прилуцької районної державної нотаріальної контори, третя особа Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити дію видати свідоцтво про право на спадщину за законом задоволено. Постанову Прилуцької районної державної нотаріальної контори Чернігівської області №1025/01-16 від 10.07.2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії визнано незаконною та скасовано. Зобов`язано нотаріуса Прилуцької районної державної нотаріальної контори Чернігівської області видати свідоцтво про право власності на спадкове майно відповідно до поданої заяви ОСОБА_10 від 09.07.2018 року (а.с.161-162) Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційна скарга Прилуцької районної державної нотаріальної контори задоволена частково. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2018 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до Прилуцької районної державної нотаріальної контори про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом відмовлено (а.с. 163-165). Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року касаційна скарга представника ОСОБА_10 - ОСОБА_22 залишена без задоволення. Постанова Чернігівського апеляційного суду від 13 березня 2019 року залишена без змін. У даній постанові зазначено, зокрема, що установивши, що рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2010 року 2010 року, що набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_10 не може бути спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ЦК УРСР не передбачав спадкоємців четвертої черги, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції про визнання незаконною та скасування постанови Прилуцької районної державної нотаріальної контори Чернігівської області від 10 липня 2018 року № 1025/01-16 про відмову у вчиненні нотаріальної дії; зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право власності на спадкове майно, дійшов правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_10 , оскільки нотаріус, відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину, виходив із преюдиційності судового рішення, яким встановлено відсутність права позивача на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 (166-167)

Рішенням Талалаївського районного суду від 20 квітня 2021 року (справа № 747/37/21, провадження № 2/747/39/21 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до ОСОБА_23 та Талалаївської селищної ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки (запису про державну реєстрацію земельної ділянки) з кадастровим номером 7425385000:06:001:1484, у Державному земельному кадастрі, площею 0,2978 га, яка розташована у с. Співакове ( Чернецької сільської ради Талалаївського району) Талалаївської селищної ради Чернецького старостинського округу, та зареєстрована 29.05.2006, та скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за кадастровим номером 7425385000:06:001:1484, площею 0,2978 га, зареєстровану за ОСОБА_23 , номер запису про право власності 28881738 від 08.11.2018, індексний номер 44006619 від 13.11.2018, - відмовлено повністю (а.с.168-171) Постановою Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_10 залишена без задоволення. Рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2021 року залишено без змін. У даній постанові апеляційного суду зазначено, що як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 20.04.2021 року, суд, враховуючи відсутність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження тих обставин, що позивач дійсно мала право на спадкове майно - земельну ділянку площею 3,78 га, яка раніше належала ОСОБА_11 , та є її власником, а також щодо накладення даної земельної ділянки та земельної ділянки ОСОБА_23 , дійшов висновку, що право, за захистом якого позивач звернулась до суду, не було порушено взагалі. (а.с.172-176) Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року касаційна скарга ОСОБА_10 на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року повернута. Підставою для повернення касаційної скарги стало те, що ОСОБА_10 не зазначено щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, не обґрунтовано неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у цій частині. Тому ОСОБА_10 не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, і згідно пункту 4 частини четвертої статті 394 ЦПК України, касаційна скарга підлягає поверненню. (а.с.176-177)

Ухвалою судді Талалаївського районного суду від 24.01.2023 року (cправа № 747/26/23, провадження№ 2/747/20/23) відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_10 до Талалаївської об`єднаної територіальної громади про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Підставою для відмови у відкритті провадження стало те, що на час подачі позовної заяви було таке, що набрало законної сили, рішення про той самий предмет і з тих самих підстав за тими самими вимогами, а саме - рішення Талалаївського районного суду від 20.04.2021 року, яке набрало законної сили 23.09.2021 року, предметом позову якого була земельна ділянка площею 3, 78 га згідно Державного акту серії ІІІ-ЧН № 026322, позивачу ОСОБА_10 було відмовлено в позові. Також, за даним рішенням встановлено відсутність у ОСОБА_10 права на спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки відповідно до норм ЦК УРСР в редакції 1963 року вона не являється спадкоємцем померлої. Зазначена обставина у відповідності до п.2 ч.1 ст. 186 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі. (а.с.178) Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 14 березня 2023 року апеляційна скарга ОСОБА_10 залишена без задоволення. Ухвала Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2023 року залишена без змін. (а.с.179-181) Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року касаційна скарга ОСОБА_10 , яка підписана ОСОБА_22 , на постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_10 до Талалаївської об`єднаної територіальної громади про визнання права власності в порядку спадкування за законом повернута (а.с.182-182 зв)

Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Так, в судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_2 являється дочкою ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заявник просить суд встановити факт, що її померла мати ОСОБА_10 свого часу прийняла спадщину після смерті своєї тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту є порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права. При вирішенні спору, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Частиною 4 ст 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь т у самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше непередбачено законом. Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В ході розгляду справи було встановлено, що рішеннями судів, які набрали законної сили, була неодноразово встановлена та обставина, що ОСОБА_10 не являється спадкоємицею після смерті тітки ОСОБА_5 (в іншій редакції ОСОБА_11 ), так як на час відкриття спадщини не було передбачено інших черг спадкоємців, окрім зазначених у статтях 529 та 530 ЦК УРСР, які передбачали дві черги спадкоємців: першої черги діти, дружина та батьки померлого, та друга брати і сестри померлого, дід та баба померлого як з боку батька, так і з боку матері.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2023 року (справа № 747/26/23 провадження № 61-9856 св 23) за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_10 на ухвалу Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 березня 2023 року встановлено, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_10 на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України, так як ОСОБА_10 неодноразово зверталася до суду з аналогічним позовом і, зокрема, рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2021 року у справі № 747/37/21, яке набрало законної сили, у задоволенні її позову, предметом якого була спірна земельна ділянка, відмовлено. При цьому вказаним судовим рішенням установлено відсутність у ОСОБА_10 права на спадщину після смерті ОСОБА_5 в силу вимог ЦК Української РСР, який діяв на час спірних правовідносин. Тобто чинним законодавством на час відкриття спадщини у спірних правовідносинах не було передбачено інших черг спадкоємців, окрім зазначених у статтях 529 та 530 ЦК Української РСР. Подібні правові висновки у цій частині викладено у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 612/464/17 (провадження № 61-48751св18). Вищевказане спростовує відповідні посилання касаційної скарги на норми ЦК України щодо наявності права на спадкування за законом. Позовна вимога ОСОБА_10 про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,78 га, що розташована на території Чернецької СР, неодноразово була предметом судового розгляду. За результатом розгляду відповідних судових справ ухвалено судові рішення, які набрали законної сили. Суди попередніх інстанцій зробили вірний висновок про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України. Доводи касаційної скарги вищевказаного не спростовують, вони зводяться до власного тлумачення норм процесуального права, що не може бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Тобто, крім рішень судів першої та апеляційної інстанції, і найвища судова установа України зробила висновок про те, що ОСОБА_10 не являється спадкоємицею після смерті ОСОБА_5 . Тому суд приходить до висновку, що особа, яка не є спадкоємицею, не може прийняти спадщину, тому у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно відмовити.

Що стосується визнання заяви ОСОБА_2 заінтересованими особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке могло би стати підставою для задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положенням ч. 3 ст 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Спеціальних особливостей щодо визнання заяви заінтересованими особами розділ ІV «Окреме провадження» не містить, тому судом застосовується положення щодо визнання позову відповідачем у позовному провадженні. За ч. ч. 1-3 ст 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позовна будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до ч. 4 ст 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 572/2515/15-ц, від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19, від 02 листопада 2023 року у справі № 592/7624/22.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що законні підстави для визнання заяви ОСОБА_2 відсутні, тобто заяви заінтересованих осіб про визнання заяви ОСОБА_2 суперечать вимогам закону, а тому не можуть бути прийняті судом як підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 60, 76-81, 141, 211, 247, 264-265 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 01 квітня 2025 року.

Суддя Л.В.Тіщенко