Рішення № 126226139, 01.04.2025, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 511/4651/24

Провадження № 2/517/88/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року с-ще Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу,

установив:

До Фрунзівського районного суду Одеської області з Роздільнянського районного суду Одеської області для розгляду за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі Інспекція) під час забезпечення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, установлено факт незаконного самовільного пошкодження ОСОБА_1 до ступеня припинення росту деревини 2-х сироростучих дерев породи «Дуб звичайний», діаметром у ширині шийки кореня 43 см та 41,5 см.

Виїздом на місце установлено вчинення самовільної рубки дерев у захисному лісовому насадженні регіональної філії «Одеська залізниця» по правій стороні колії на проміжку перегону між с. Петрівка та с. Перехрестове Роздільнянського району Одеської області.

Факт указаної самовільної рубки дерев зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення № 000160 від 31 жовтня 2022 року, за результатами якого винесено постанову від 31 жовтня 2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 765 гривень.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження відповідачем до ступеня припинення росту дерев породи «Дуб звичайний», така шкода становить 23564 грн 36 коп, яку відповідач до теперішнього часу у добровільному порядку не відшкодував.

Інспекція зверталась до відповідача з претензією № 3 від 03 січня 2023 року про необхідність добровільного відшкодування суми збитків у вказаному вище розмірі, однак дана претензія ним проігнорована.

24 грудня 2024 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та справі присвоєно єдиний унікальний номер 511/4651/24 (а.с. 1, 24).

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 січня 2025 року цивільну справу № 511/4651/24 передано за територіальною підсудністю до Фрунзівського районного суду Одеської області. Дана ухвала набрала законної сили 27 січня 2025 року (а.с. 32).

21 лютого 2025 року до Фрунзівського районного суду Одеської області з Роздільнянського районного суду Одеської області для розгляду за підсудністю надійшла цивільна справа № 511/4651/24 (а.с. 30).

26 лютого 2025 року від Перехрестівського старостинського округу Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до суду надійшла інформація про місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 26 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін (а.с. 36).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 40). Водночас, від представника позивача до суду надійшло клопотання, у якому вказано, що інспекція позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без участі їх представника, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 42).

Відповідач в судове засідання, не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, шляхом направлення поштовим зв`язком судової повістки за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 41). Про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду не подав.

У відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно довідки Перехрестівського старостинського округу Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області № 50 від 26 лютого 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35).

Суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, а тому за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що відповідно до копії протоколу № 000160 про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2022 року, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Кожухарем С.В., 30 жовтня 2022 року о 17 год 20 хв у захисному лісовому насадженні регіональної філії «Одеська залізниця» по правій стороні колії на проміжку перегону між с. Петрівка та с. Перехрестове Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_1 при відсутності необхідної дозвільної документації (лісорубний квиток, ордер, тощо) здійснив рубку сироростучої деревини породи «Дуб звичайний» в кількості двох дерев з діаметром у ширині шийки кореня 41,5 см та 43 см. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 1 ч. 1 ст. 67, ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 Лісового кодексу України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 65-1 КУпАП (а.с. 13).

Згідно з копією постанови про накладення адміністративного стягнення № 000160 від 31 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 765 грн (а.с. 14).

Відповідно до копії квитанції № 41 від 31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 добровільно сплачено суму штрафу в сумі 765 грн (а.с. 15).

Згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу, проведеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Кожухарем С.В. за Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затвердженими постановою КМУ від 23 липня 2008 року № 665 (зі змінами) розмір збитків, заподіяних ОСОБА_1 складає 23564 грн 36 коп (а.с. 12).

Відповідно до копії претензії Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) № 3 від 03 січня 2023 року, отриманої ОСОБА_1 12 січня 2023 року рекомендованим листом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , останньому повідомлено про необхідність відшкодування шкоди у розмірі 23564 грн 36 коп, заподіяної в результаті порушення природоохоронного законодавства (а.с. 9, 11).

Разом з тим, відповідачем суму збитків на час подання позову добровільно не відшкодовано, у зв`язку із чим несплаченою залишається шкода, завдана навколишньому природному середовищу незаконним пошкодженням дерев.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до частини 2 статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно з частиною 2 статті 293 ЦК України діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Відповідно до статті 40 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною 1 статті 10 ЗУ «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Відповідно до частини 1 статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Статтею 40 Закону України «Про рослинний світ» передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників .

Відповідно до пункту «е» статті 41 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з частинами 5, 7 статті 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до частини 1 статті 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 1 статті 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 10 Розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), затвердженого Наказом Держекоінспекції України № 33 від 20 лютого 2023 року, інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належить до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Згідно з статтею 47 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, перераховуються на рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Отож, оскільки у справі відсутні докази спростування вини відповідача, та як наслідок, спростування заподіяння шкоди у розмірі 23564 грн 36 коп, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими в установленому процесуальним законом порядку відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 3028 гривень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 66 Конституції України, статтями 13, 293, 1166 ЦК України, статтями 69, 105, 107 Лісового кодексу України, статтями 40, 41, 47, 68, 69 «Про охорону навколишнього природного середовища», статтями 10, 40 ЗУ «Про рослинний світ», статтями 19, 27, 83, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р 388999980333139331000015588 фонду охорони навколишнього природного середовища Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, код класифікації доходів бюджету 24062100, код ЄДРПОУ 37607526, ГУК в Од.обл/смт. Затишшя/24062100, одержувач Казначейство України (ЕАП)) суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених державі у розмірі 23564 (двадцять три тисячі п`ятсот шістдесят чотири) гривні 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 01 квітня 2025 року.

Відомості про сторони у справі:

позивач Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), код ЄДРПОУ 43879780, яке розташоване за адресою: вул. Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22, м. Одеса, 65114;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя