Ухвала суду № 126223263, 31.03.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.03.2025 Справа № 914/87/25

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго»,

до відповідача: Приватного підприємства «ЯРО-БУД»,

про: стягнення 103 689, 46 грн.,

учасники справи: не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 року вирішено позовні вимоги задоволити частково, стягнути з Приватного підприємства «ЯРО-БУД» (адреса 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв, вул. Залізнична, буд. 45, код ЄДРПОУ 35620533) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (9052, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 3, код ЄДРПОУ 00131587) 74 145, 45 грн заборгованості, 2 165,24 грн судового збору, 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в решті позовних вимог відмовлено.

24.03.2025р. через систему «Електронний суд» від Приватного підприємства «ЯРО-БУД» надійшла заява про виправлення описки у судовому рішенні, в якій заявник просить виправити описку, допущену, на його думку, в рішенні Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 року у справі №914/87/25 шляхом усунення неточностей в пункті 2 резолютивної частини, а саме замість 10 000,00 грн. вказати 7 150,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з перебуванням судді Запотічняк О.Д. у відпустці, 24.03.2025р. було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, внаслідок якого заяву було передано для розгляду судді Король М.Р.

Так, заявник зазначає про те, що в резолютивній частині зазначеного рішення суду вказано до стягнення з ПП «ЯРО-БУД» 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, замість 7 150,00 грн., що суперечить висновку в мотивувальній частині та положенню ст.129 ч.4 п.3 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява відповідача про виправлення описки, з урахуванням наведеного ним у поданій заяві, не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Описка, в розумінні ст. 243 ГПК України, це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення). Таким чином, під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв, дат тощо. Отже, виправлення допущених у рішенні, ухвалі, описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

Правила цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Судове рішення повинно бути точним, тому помилки допущені у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення).

Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2021р. у справі №905/2135/19.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2024р. у справі №910/65/14.

Відповідно до змісту рішення господарського суду від 19.03.2025р., суд заначив, що враховуючи також заявлене клопотання відповідача про зменшення витрат, які визначені позивачем у розмірі 20 000,00 грн., суд визначає розумний та обґрунтований розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10 000, 00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до часткового задоволення позовних вимог.Решта витрат на правничу допомогу залишаються за позивачем.

Як слідує зі змісту заяви про виправлення описки, відповідач фактично не погоджується із розміром суми витрат на правову допомогу, стягнутої Господарським судом Львівської області у рішенні від 19.03.2025р. у справі №914/87/25.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021р. у справі №817/777/16 сформульовано висновок про можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків. Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр, тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Як правило, описка, як мовна помилка, не спотворює текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: помилкове розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст і суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оціночного сприйняття (розуміння) (постанова Верховного Суду від 13.09.2021р. у справі №922/64/20).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач у своїй заяві про виправлення описки фактично заявляє вимогу, яка за своєю суттю не є опискою чи арифметичною помилкою, допущеною у рішенні, та призведе до зміни суті рішення із зміною розміру присуджених до стягнення сум судових витрат, то у суду відсутні правові підстави для виправленням описок чи арифметичних помилок у вказаному рішенні суду, тому суд дійшов висновку про те, що заява відповідача про виправлення описки не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.234, 235, 243 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «ЯРО-БУД» про виправлення описки у рішенні суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Король М.Р.