Ухвала суду № 126222622, 31.03.2025, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

___________________________

УХвала

про відмову у відкритті провадження у справі

"31" березня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/337/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.

розглянувши матеріали за позовом

Акціонерного товариства Сенс Банк, м. Київ

до відповідача Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, м. Ужгород Закарпатської області

про визнання протиправними дій посадових осіб Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України зі складання Акту про порушення №ЗКФ/1 від 07.01.2025; протиправним рішення комісії Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України від 25.02.2025 про повне задоволення Акту про порушення №ЗКФ/1 від 07.01.2025; скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 300 964,60 грн, щодо нарахування споживачу газу Акціонерному товариству Сенс Банк, згідно з Актом про порушення №ЗКФ/1 від 07.01.2025,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляд до Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Сенс Банк, м. Київ до відповідача Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, м. Ужгород Закарпатської області про визнання протиправними дій посадових осіб Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України зі складання Акту про порушення №ЗКФ/1 від 07.01.2025; протиправним рішення комісії Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України від 25.02.2025 про повне задоволення Акту про порушення №ЗКФ/1 від 07.01.2025; скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 300 964,60 грн, щодо нарахування споживачу газу Акціонерному товариству Сенс Банк, згідно з Актом про порушення №ЗКФ/1 від 07.01.2025.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд доходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 України з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За положеннями ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Згідно зі ст. 1 ГПК України, Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України).

Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 ГПК України.

За змістом ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.06.2019 у справі №904/1083/18 та висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі №918/479/23 ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч. 1 ст. 41 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 44 ГПК України, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність). Юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

Приписами ч. 1, 3 ст. 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

З аналізу вищевказаних норм убачається, що сторонами в господарському процесі можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Водночас, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатись також особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб (ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем у якості відповідача зазначено Закарпатську філію Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, м. Ужгород Закарпатської області.

За змістом ч. 1, 2 ст. 55 Господарського кодексу України визначено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

В силу приписів статті 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Згідно ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Положеннями ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації.

Тобто філії та представництва господарюючого суб`єкта, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у господарському процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво суб`єкта господарювання, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, у зв`язку із відсутністю сторони у господарському процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення господарського спору.

З урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.

Як вбачається із змісту позовної заяви, звертаючись до суду із даним позовом, позивач пред`явив позовні вимоги саме до філії юридичної особи, а не до юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України та саме Закарпатську філію Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України зазначено в якості відповідача як у вступній так і в прохальній частині позовної заяви.

За приписами ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України визначено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України (код ВП 45365917), остання не є юридичною особою, а є філією (відокремленим підрозділом) юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України.

Судом встановлено, що Акціонерним товариством Сенс Банк, м. Київ заявлено позов до відповідача Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, м. Ужгород Закарпатської області, яка не є юридичною особою та відповідно не може виступати стороною у господарському процесі у зв`язку з відсутністю у неї процесуальної дієздатності.

Водночас філії та представництва, які не є юридичними особам, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.

Отже, у спірних правовідносинах за правилами, встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і про це є належні докази).

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.06.2019 у справі №904/1083/18, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2021 у справі №760/32455/19, у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №712/13066/18, від 10.11.2021 у справі №552/2889/20, від 09.02.2022 у праві №607/4090/21, від 09.02.2022 у справі №213/4206/19, від 18.05.2022 у справі №552/3667/19, від 08.03.2023 у справі №464/4338/21, від 31.01.2024 у справі №918/479/23, від 11.12.2024 у справі №461/5877/22.

Враховуючи вищевикладене, Закарпатська філія Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, м. Ужгород Закарпатської області не може виступати стороною спору в господарському судочинстві, оскільки не має статусу юридичної особи.

Таким чином, враховуючи викладені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що така позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Відповідно до приписів частини 6 статті 175 ГПК України, суд вважає за необхідне роз`яснити, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом порушеного права, пред`явивши позов до належного відповідача на загальних підставах. Позовна заява може бути розглянута в порядку господарського судочинства, якщо вона буде подана до юридичної особи або до юридичної особи в особі філії, за наявності відповідних повноважень, докази яких мають бути додані позивачем до позовної заяви.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі №907/337/25 за позовом Акціонерного товариства Сенс Банк, м. Київ до відповідача Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, м. Ужгород Закарпатської області про визнання протиправними дій посадових осіб Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України зі складання Акту про порушення №ЗКФ/1 від 07.01.2025; протиправним рішення комісії Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України від 25.02.2025 про повне задоволення Акту про порушення №ЗКФ/1 від 07.01.2025; скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 300 964,60 грн, щодо нарахування споживачу газу - Акціонерному товариству Сенс Банк, згідно з Актом про порушення №ЗКФ/1 від 07.01.2025.

2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала складена та підписана 31.03.2025.

Суддя Л.І. Пригара