Рішення № 126216566, 26.03.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/29028/24 2-а/760/823/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив: скасувати постанову інспектора Голищака П. М. Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн серії ЕНА № 3343377 від 26 жовтня 2024 року, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП; провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона є необґрунтованою та протиправною. Зазначає, що за змістом вищевказаної постанови він нібито керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, однак на незаконну вимогу поліцейського ним було пред`явлено тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком дії до 17 січня 2025 року. Крім того, ним було надано лист Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2024 року, в якому було зазначено, що у проваджені суду перебуває апеляційна скарга на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Розгляд апеляційної скарги призначено на 31 жовтня 2024 року о 10:30. Таким чином, станом на 26 жовтня 2024 року рішення суду про позбавлення його права керування транспортним засобом не набрало законної сили. Враховуючи наведене, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення позивачем. При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, а постанова не може вважатися беззаперечним доказом його вчинення.

Окрім того, відповідачем не було наведено законних підстав для зупинки транспортного засобу, не роз`яснено йому права, передбачені Конституцією України та КУпАП, не забезпечено умов для їх реалізації, зокрема, право користуватися юридичною допомогою, давати особисті пояснення, знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, проігноровано докази, які свідчили про відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2024 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року вищевказану позовну заву було залишено без руху.

На виконання зазначеної ухвали 14 лютого 2025 року позивачем надано до суду позовну заяву в новій редакції, в якій визначено коло учасників відповідно до вимог чинного законодавства, а також докази сплати судового збору.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

Відповідач у визначений судом строк не скористався своїм правом на подання відзиву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини шостої статті 162 КАС України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на цих ПДР України.

Судом установлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3343377 від 26 жовтня 2024 року, позивач ОСОБА_1 26 жовтня 2024 року о 00-06 год., у м. Києві по вул. Антоновича, керував транспортним засобом Range Rover Evoque, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Солом`янським районним судом міста Києва від 02 квітня 2024 року, чим порушив пункт 2.1.а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн.

Вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3343377 від 26 жовтня 2024 року складена інспектором Управління патрульної поліції в м. Київ старшим лейтенантом поліції Голищаком П. М. за адресою: м. Київ, вул. Антоновича.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В розділі 2 ПДР закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Згідно з пунктом 2.1.а) ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За приписами пункту 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух».

Водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Виходячи з наведених вище правових норм вбачається, що право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Частиною четвертою статті 126 КУпАП передбачено, Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 26 жовтня 2024 року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування.

Так, з доданого до позову листа Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2024 року № 760/4373/24/206262/2024 вбачається, що на момент складення оскаржуваної постанови у провадженні апеляційного суду перебувала апеляційна скарга ОСОБА_2 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130/1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Розгляд зазначеної апеляційної скарги призначено 31 жовтня 2024 року о 10-30 год.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2024 року (справа № 760/4373/24) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мамчика Д. О. залишено без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року залишено без змін.

Відповідно до частини четвертої статті 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Частиною десятою статті 294 КУпАП встановлено, що постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Таким чином, постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2024 року набрала законної сили 28 листопада 2024 року.

Враховуючи викладене, на момент винесення оспорюваної постанови - 26 жовтня 2024 року рішення суду, яким позивача було позбавлено права керування транспортним засобом на один рік, не набрало законної сили, що свідчить про те, що ОСОБА_1 на момент складення постанови не набув статусу особи позбавленої права керування транспортним засобом, а також мав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, дійсний до 17 січня 2025 року. Отже, підстави для притягнення позивача до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП станом на 26 жовтня 2024 року були відсутні.

Будь-яких доказів на спростування наведених обставин відповідачем надано не було.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Що стосується інших доводів позивача, то ним не надано належних і допустимих у розумінні статей 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що йому не було роз`яснено відповідачем його права та обов`язки, та не надано можливості скористатися правовою допомогою. Зокрема, оскаржувана постанова була вручена позивачу, що ним не оспорювалось, однак не містить будь-яких зауважень, також матеріали справи не містять доказів, що позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення надав відповідачу письмове клопотання про бажання скористатися правовою допомогою.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕНА № 3343377 від 26 жовтня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3343377 від 26 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 605 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя Л. М. Ішуніна