Рішення № 126215787, 26.03.2025, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5060/24

Провадження № 2/314/424/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2025 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Свідунович Н.М.,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/5060/24 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Зіменко О.В. звернулась до суду із позовною заявою до виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вона є рідною донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 28.12.2021 Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) складено відповідний актовий запис про смерть за № 933. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . У встановлений законом строк вона звернулась до приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко О.М. із заявою про прийняття спадщини, за наслідками якої заведено спадкову справу за № 72/2022. Разом з тим, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів постановою приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко О.М. від 20.09.2024 за № 2363/02-14/72-2022 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом стосовно житлового будинку АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з усіма господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судувід 14.11.2024справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача та витребувано від приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко Олени Миколаївни належним чином завірену копію спадкової справи № 72/2022, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.01.2025 на адресу суду від приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко Олени Миколаївни надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 72/2022, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 13.02.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача виконавчогокомітету Вільнянськоїміської радиЗапорізької областіу судовезасідання нез`явився,через канцеляріюсуду подавзаяву пророзгляд цивільноїсправи зайого відсутності,у вирішеннісправи покладаєтьсяна розсудсуду.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 28.12.2021 Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Заповітів ОСОБА_2 не залишив, тому спадкування спадщини, яка відкрилась після його смерті, має здійснюватися за законом.

24.06.2022, у встановлені законом строки, позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко О.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 є рідною дочкою померлого, про що свідчить копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Новогупалівка Вільнянського району Запорізької області, серії НОМЕР_2 , виданого 04.08.1998, батьком якої записано ОСОБА_2 , а також копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 20.02.2021 Вільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), згідно з яким ОСОБА_3 20.02.2021 уклала шлюб з ОСОБА_4 та після реєстрації шлюбу набула прізвище " ОСОБА_5 ".

Інших спадкоємців протягом встановленого законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, а також на час розгляду справи встановлено не було.

В подальшому ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко О.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину щодо належного померлому житлового будинку АДРЕСА_1 , однак постановою 20.09.2024за №236/02-14/72-2022 приватний нотаріус відмовилау видачісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом узв`язкуз відсутністюдокументів,що посвідчуютьправо власностіна вказанемайно.

Відповідно дост. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини, а згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України "Про нотаріат", при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Отже, чинним законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України "Про нотаріат", покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Верховний Суд України у п. 23 Постанови Пленуму № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки позивач через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно не може оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому її права підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за нею права власності на це майно.

Так, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Кравченко О.М. від 20.09.2024 за № 236/02-14/72-2022, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом стосовно об`єкта нерухомого майна житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з тих підстав, що в матеріалах інвентаризаційної справи на вказаний житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи, про що свідчить лист ТОВ "ЗМБТІ" від 29.06.2023 за № 3038.

Так, листом від 29.10.2024 за № 03-01-08/21 староста Вільнянської міської територіальної громади повідомила, що згідно інформації з погосподарських книг Новогупалівської сільської ради за 1971-1972, 2011-2015, 2016-2020, 2021-2025, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 побудований у 1970 році ОСОБА_6 та знаходився у постійному її користуванні та власності. З 2020 року користувачем та власником будинку стає ОСОБА_2 .

З метою приведення документів на житловий будинок АДРЕСА_1 у відповідність до вимог чинного законодавства, на замовлення позивачки, фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 , який має кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, серії АЕ № 005579, виданий 09.10.2019 Атестаційною архітектурно-будівельною комісією, виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 № 186), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за № 582/5773, будинок садибного типу житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Відповідно до п. 13 вищевказаної Інструкції, складовими частинами технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами є: схема розташування будівель та споруд; експлікація до схеми розташування будівель та споруд; план будинку садибного типу; експлікація приміщень будинку садибного типу; характеристика будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.

Станом на 1988 рік, тобто час проведення першої технічної інвентаризації спірного будинку, діяла Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації житлового фонду, затверджена наказом ЦСУ СРСР від 15.07.1985 № 380, яка в подальшому згідно Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за № 582/5773, визнана такою, що втратила чинність та не застосовується на території України.

Так, відповідно до вимог Інструкції, затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 15.07.1985 № 380, було передбачено, що у сільській місцевості підставою для реєстрації є погоподарські книги та виписки із них.

Із наданої виписки із Погосподарської книги Новогупалівської сільської ради вбачається, що ОСОБА_2 значиться як голова домогосподарства.

Відповідно до п.1.4. Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 08.12.2010 № 491, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.01.2011 за № 9/18747, голова домогосподарства - особа, яка очолює домогосподарство й несе відповідальність за нього. Вона визначається членами домогосподарства і, як правило, є господарем, людиною, яка приймає щоденні рішення стосовно діяльності домогосподарства. Здебільшого голова домогосподарства є власником житлового будинку і/або земельної ділянки (ділянок); домоволодіння - житловий будинок з прилеглою до нього земельною ділянкою та належними йому господарськими спорудами та будівлями.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим, що також кореспондується із п. 42 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій (яка діяла станом на 1987 рік) державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящихся, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Тобто, записи у погосподарських книгах визначались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

Згідно погосподарського обліку, житловий будинок АДРЕСА_1 збудовано у 1970 році, будинок введено в експлуатацію, даний об`єкт нерухомого майна є об`єктом закінченого будівництва.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст.ст. 25, 30, 346 ІІК України, листа Міністерства юстиції України №19-32/319 від 21.02.2005, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Таким чином, відсутність правовстановлюючих документів та державної реєстрації речового права на об`єкт нерухомого майна при вищевикладених обставинах не перешкоджає суду визнати право власності за позивачем на це майно у порядку спадкування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обставини, викладені в позовній заяві, законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 04526963, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4) про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з усіма господарськими будівлями і спорудами, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія Миколаївна Свідунович

26.03.2025