Рішення № 126215494, 28.03.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/5506/24

2/302/126/25

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2025 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», в інтересах якого діє Лановий Є.М., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 21446 грн 08 коп,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

17.12.2024 року позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом, який обґрунтував таким. 05.11.2020 року в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» Білинець В.О. подав заявку на отримання кредиту №100076985. Оскільки ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит №100076985 від 05.11.2020, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та правилами, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору. Підписання договору здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на вказаний номер позичальником при укладенні договору. Таким чином, відповідач з ТОВ «Мілоан» уклав договір про споживчий кредит №100076985 та на підставу платіжного доручення першому були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 15000 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 08.07.2021 згідно умов Договору про відступлення прав вимоги №04T ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за Кредитним договором №100076985 від 05.11.2020 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача. 24 січня 2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» укладено договір факторингу №1/15, у відповідності до умов якого та згідно додатку №1 до договору факторингу, набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит №100076985 від 05.11.2020. Згідно додатку №1 до договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «Пінг-Понг» є 21446,08 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 9702 грн; заборгованість за відсотками становить 11744,08 грн. Керуючись ст.ст.512-514, 516 ЦК України та у зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Не зважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, які зазначені в договорі. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 грн 40 коп та у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 19.12.2024 року позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» передано на розгляд Міжгірському районному суду Закарпатської області.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.01.2025 року прийнято позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

11.02.2025 року відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, розподілити судові витрати сторін пропорційно задоволеним вимогам. Свою позицію відповідач обґрунтовує таким. Оскільки, умовами договору про споживчий кредит № 100076985 від 05.11.2020 року, визначено строк кредитування 30 днів, тобто до 05.12.2020 року, тому позивач має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 05.12.2020 року. Після закінчення строку дії договору у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, а тому заборгованість по нарахованих процентах за користування позикою у розмірі 21446,08 грн. розрахована позивачем, виходить за межі строку, на який видався кредит. З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення із відповідача процентів, нарахованих після спливу строку кредитування (05.12.2020) є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають. У матеріалах справи відсутні оригінал кредитного договору та графіки погашення кредитних грошових коштів. У позові вказано, що 02 вересня 2024 року за № 100076985-АВ позивачем направлено на адресу відповідача досудову вимогу по кредитному договору від 05.11.2020 року № 100076985, в якій зазначено, що між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс», а в подальшому між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладені договір відступлення прав вимоги та договір факторингу, за якими відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором, а також інформацію про те, що у відповідача існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 21446,08 грн, яку необхідно сплатити на вказані у повідомленні реквізити. Проте, відомості щодо погашення в добровільному порядку вказаної суми заборгованості матеріали справи не містять. Позивачем надано розрахунок заборгованості, згідно якого сума боргу постійно зростала за рахунок відсотків за користування наданим кредитом. Відтак, згідно деталізованого розрахунку заборгованості який наданий позивачем, слідує, що відповідачем частково внесено кошти в розмірі 12844 грн., із яких: 6296 грн. на погашення відсотків за користування кредитом, 5298 грн. на погашення тіла кредиту та 1250 грн. комісії. Позивачем нараховувалися проценти після закінчення строку дії договору про споживчий кредит від 05.11.2020 року № 100076985. Водночас, позивачем вимог в порядку ч. 2 ст.625 ЦК України не заявлялось. Крім того, відповідач посилається на те, що представником позивача не додано до позову докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та якими підтверджується підставність та правомірність нарахування позивачем суми відсотків, зокрема не надано: відповідний розрахунок заборгованості за кредитними договором, на підставі якого можливо встановити строк кредитування, графік сплати кредиту, черговість платежів, строки сплати чергових платежів, порядок нарахування позивачем заборгованості. Також відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував дійсний розмір права вимоги відносно відповідача, яке було передано позивачу, а той розмір який вказаний в позовній заяві нічим не документально не підтверджений. При цьому, наданий представником позивача розрахунок заборгованості не підтверджений жодним первинним документом, що оформлений відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Також відповідач вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищеним.

28.02.2025 року позивач подав додаткові пояснення у справі, де зазначив таке. Незважаючи на інші умови договору сторони домовились, що якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в період прострочення позичальника нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору. Отже, на відміну від продовження (пролонгації) строку кредитування на пільгових умовах, продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах з процентною ставкою 5,00% не передбачало вчинення від позичальника певних дій, окрім як самого факту продовження користування кредитними коштами. Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100076985 від 05.11.2020 вбачається, що відповідачем вчинялися дії по сплаті комісії за пролонгацію за кредитним договором. За таких обставин, враховуючи, що в кредитному договорі сторонами був обумовлений строк нарахування відсотків, а саме відсотки нараховуються до дня повного погашення заборгованості за кредитом, оскільки на даний момент заборгованість по кредитам погашена не була, позивач вважає, що ним обґрунтовано були нараховані відсотки за період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають до задоволення. Отже позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість в загальному розмірі 21 446,08 грн. До позовної заяви позивачем було додано відповідні документи, які підтверджують факт відступлення права вимоги за кредитним договором від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», а також від ТОВ «Діджи Фінанс» до ТОВ «ФК «Пінг-Понг». Позивач зазначає, що зміна суб`єктного складу внаслідок укладення договору відступлення прав вимог №04Т від 08 липня 2021 року та договору факторингу № 1/15 від 24 січня 2022 року не впливає на зміну зобов`язань боржника та не порушує його права. Позивач проаналізувавши ринкову вартість надання юридичними компаніями юридичних послуг встановив, що ринкова вартість за складання позовної заяви у цивільних справах становить у середньому 6 150 грн.

Оцінивши позиції сторін за змістом поданих заяв, подані в справу докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Встановлені судом обставини

Згідно з анкетою-заявою на кредит №100076985 від 04.11.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , погоджено умови кредитування : сума кредиту-15000 грн у валюті українська гривня строком на 30 днів з 05.11.2020 по 05.12.2020 процент за користування кредитом становить 4500 грн, який нараховується за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з кредитним договором №100076985 від 05.11.2020, який укладений між ТОВ «Мілоан» (позикодавець) та відповідачем (позичальник), сторони договору узгодили такі умови договору:

- п.1.1. Позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

- П.1.2. Сума кредиту становить 15000.00 грн у валюті: Українські гривні.

- П.1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 05.11.2020.

-П.1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 05.12.2020.

- П.1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити Позичальник за цим Договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 4500.00 грн. в грошовому виразі та 365.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 19500.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі.

-П.п.1.5.1. Комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

-П.п.1.5.2. Проценти за користування кредитом: 4500.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

- П.1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.

- П.2.2 Плата за кредитом.

- П.п.2.2.1. Позичальник сплачує Позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2, 1.6. Договору відповідно.

-П.п.2.2.2. Нарахування Позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.

-П.п.2.2.3. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів в період правомірного користування кредитом є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів заборгованість зі сплати процентів за аналогічний період під час прострочення, це означає, що в період правомірного користування кредитом Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Якщо після настання дати встановленої п.1.4 Договору Позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому Сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання Позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства. Незважаючи на інші умови договору сторони домовились, що якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в період прострочення Позичальника нараховуються за вибором Позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Згідно з платіжним дорученням №24486450 від 05.11.2020 року ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредитні кошти у сумі 15000 грн.

Згідно з додатком №1 до кредитного договору №100076985 від 05.11.2020 дата платежу (повернення кредиту та сплати комісії та процентів):05.12.2020 до сплати 19500 грн (кредит-15000 грн, проценти -4500 грн).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №100076985 борг по тілу кредиту становить 9702 грн; борг по відсотках: 11744 грн 08 коп, загальний борг: 21446 грн 08 коп; 05.11.2020 року відповідачу надано кредит у сумі 15000 грн, з 06.11.2020 05.12.2020 нараховувались проценти згідно з п.1.5.2 договору; 12.12.2020 відповідачем сплачено борг по тілу кредиту у сумі 450 грн, а 18.12.2020, 30.12.2020, 14.01.2021, 31.01.2021, 15.02.2021, 02.03.2021, 17.03.2021, 01.04.2021 - у сумі 606 грн.

Згідно з договором про відступлення права вимоги №04Т від 08.07.2021 року ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Діджи Фінанс» (новий кредитор) на умовах, встановлених цим Договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитним договором вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником (п.п.1.1. п.1 договору); новий кредитор має право здійснити наступне відступлення третім особам прав вимоги до боржників, придбаних від кредитора за цим договором, але не раніше оплати прав вимоги, які підлягають відступленню згідно цього договору до кожного окремого боржника (п.п.1.3 п.1 договору).

Згідно з витягом з додатку до договору про відступлення прав вимоги №04Т від 08.07.2021, який сформований 05.11.2024 року, кредитор відступає новому кредитору права грошової вимоги за кредитним договором №100076985 від 05.11.2020 сума заборгованості за яким становить 21 446 грн 08 коп (сума заборгованості за тілом кредиту 9702 грн, сума заборгованості за відсотками 11744 грн 08 коп) до боржника ОСОБА_1 (відповідача).

Згідно з платіжними інструкціями №, №1242, 1254, 1297, 1317, 1354 ТОВ «Діджи Фінанс» як плату за договір відступлення прав вимоги №04Т від 08.07.2021 сплатило ТОВ «Мілоан» грошові кошти у сумі 300000 грн, 500000 грн, 500000 грн, 500000 грн, 474676 грн 46 коп.

Згідно з договором факторингу №1/15 від 24.01.2022 року, який укладений ТОВ «Діджи Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (фактор), у порядку та на умовах, визначених цим договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов`язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (п.1.1 договору); права грошової вимоги вважаються відступленими Фактору в день підписання відповідного реєстру (п.1.3 договору).

Згідно з витягом з додатку до договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 року, який сформований 05.11.2024 року, клієнт відступає фактору права грошової вимоги за кредитним договором №100076985 від 05.11.2020 сума заборгованості за яким становить 21 446 грн 08 коп (сума заборгованості за тілом кредиту 9702 грн, сума заборгованості за відсотками 11744 грн 08 коп) до боржника ОСОБА_1 (відповідача).

Згідно з листом директора ТОВ «Діджи Фінанс» директору ТОВ «ФК «Пінг-Понг» №1/15 від 13.11.2024 року ТОВ «ФК «Пінг-Понг» виконало повний розрахунок передбачений п.3 договору факторингу №1/15.

Згідно з досудовою вимогою №100076985-АВ від 02.09.2024 року представник ТОВ «ФК «Пінг-Понг» повідомив відповідача про укладені вищенаведених договорів про відступлення прав вимоги №04Т від 08.07.2021 та факторингу №1/15 від 24.01.2022 року та наявність у відповідача заборгованості перед ТОВ «ФК «Пінг-Понг» станом на 02.09.2024 року у сумі 21446 грн 08 коп з наданням реквізитів для оплати боргу.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін.

Із змісту заяв по суті спору вбачається, що сторони не оспорюють ті обставини, що між відповідачем та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитним договором №100076985 від 05.11.2020, те, що ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір про відступлення права вимоги №04Т від 08.07.2021 року, та те, що ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» уклали договір факторингу №1/15 від 24.01.2022 року, згідно умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» право грошової вимоги за кредитним договором №100076985 від 05.11.2020 до відповідача.

Предметом спору виступає наявність чи відсутність права у позивача щодо стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором №100076985 від 05.11.2020 у сумі 11 744 грн 08 коп.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд.

Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд і коли вони не вправі цього робити.

У частині третій статті 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто частина третя статті 6 ЦК України не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).

До таких правових висновків дійшла ВП ВС у справі №910/4518/16 постанова від 05 квітня 2023 року.

Відповідач у відзиві зазначає, що позивачем нараховувалися проценти після закінчення строку дії кредитного договору від 05.11.2020 року № 100076985. Водночас, позивачем вимог в порядку ч.2 ст.625 ЦК України не заявлялось.

З цього приводу слід зазначити наступне. Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 100076985 від 05.11.2020 року у розмірі 21 446 грн 08 коп. При цьому у позові позивач зазначає, що заборгованість по тілу кредиту становить 9702 грн, а заборгованість за відсотками 11 744 грн 08 коп. Заборгованість за відсотками за кредитним договором може нараховуватись на підставі статті 1048 ЦК України за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу) та на підставі статті 625 ЦК України як відповідальність боржника за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №100076985 видно, що на строк дії кредитного договору кредитодавець нараховував проценти згідно з п.1.5.2 договору (проценти за користування кредитом: 4500.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом); після закінчення строку кредитного договору кредитодавець нараховував проценти згідно п.1.6 договору (стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору) та п.1.5.2 договору.

Натомість п.2.2.3 вищенаведеного кредитного договору встановлює, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в період прострочення позичальника нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Твердження відповідача, що представником позивача не додано до позову докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та якими підтверджується підставність та правомірність нарахування позивачем суми відсотків, наданий представником позивача розрахунок заборгованості не підтверджений жодним первинним документом, суд відхиляє з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Матеріали справи містять достатньо доказів: кредитний договір №100076985 від 05.11.2020, первинні фінансові документи (платіжне доручення №24486450 від 05.11.2020 року), розрахунок заборгованості за кредитним договором, договір про відступлення права вимоги №04Т від 08.07.2021 року та додаток до нього, договір факторингу №1/15 від 24.01.2022 року та додаток до нього, які в їх сукупності підтверджують заявлений позивачем розмір заборгованості.

При цьому відповідач на спростування вказаного розрахунку не надав власного розрахунку та доказів, що підтверджують повернення ним грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Розподіл судових витрат між сторонами

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Щодо судового збору

Позивач за подання цього позову сплатив судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп, а тому, беручи до уваги норми ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Для підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги №43657029 від 07.08.2024 року, детальний опис (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ФК «Пінг-Понг» щодо стягнення кредитної заборгованості від 11.11.2024 року, додаткову угоду №100076985 до договору №43657029 про надання правової допомоги від 07.08.2024 року, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 11.11.2024.

Відповідач вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям розумності, співмірності, реальності, а тому є завищеним.

З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, заперечень сторони відповідача щодо відшкодування витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу, адже такий відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, з урахуванням надання ним консультацій, складення та формування позовної заяви, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності.

Керуючись ст.ст.137, 141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (місцезнаходження: м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд. 21/1, Київська область; код ЄДРПОУ: 43657029; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) заборгованість за кредитним договором № 100076985 від 05.11.2020 року в розмірі 21446 грн 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» судові витрати у виді:

- судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп;

- витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 31.03.2025.

Суддя: В. П. Кривка