Ухвала суду № 126215440, 25.03.2025, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/339/25

Номер провадження 2/298/48/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 березня 2025 року с-ще Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієпредставник адвокат ІгнатенкоСергій Сергійович, до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Ігнатенко Сергій Сергійович, звернувся до суду з позовом до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, в якому просить визнати за ним, ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом, за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 26,0 м.кв. (в т.ч. житлова площа 15,1 м.кв.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Питання про можливість відкриття провадження у даній справі вирішується після періоду тимчасової непрацездатності судді.

Перевіривши вищезазначену позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст.175і177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідатист. 175 ЦПК України, а також вимогамст. 177 цього Кодексу.

Відповідно допункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається із позовної заяви, у ній відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача ОСОБА_1 та відповідача Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів суддею встановлено, що необхідність звернення позивача до суду за захистом своїх прав пов`язана з неможливістю скористатись правом на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на вищезазначений будинок.

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа №2-390/2006.

Як роз`яснено у п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно приписів ч. 4ст. 49 Закону України «Про нотаріат»на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом йому було відмовлено у зв`язку звідсутністю правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві.

На підтвердження вказаних в позові обставин, до позовної заяви додано лист приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Гончар Т.М. від 20 лютого 2025 року за №14/01-16, в якому позивачу повідомлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Зазначено, що оскільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно не було виготовлено та не було зареєстроване у встановленому законодавством порядку та відповідно право власності на житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не виникло, та вказано на можливість звернення до суду.

Водночас доказів отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачу свідоцтва про право на спадщину) через відсутність належних оригіналів правовстановлюючих документів на будинок, що підтверджує названі у позові підстави звернення до суду за захистом порушених прав, не надано.

При цьому, суддею звертається увага на те, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 6 жовтня 2021 року по справі №702/61/20 зазначив, що лист-відповідь нотаріуса щодо роз`яснення порядку отримання свідоцтва про право на спадщину не свідчить про відмову позивачу у видачі такого свідоцтва.

Таким чином, позивачу необхідно, на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право), надати суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а також вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.

Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до судового розгляду.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується, практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку) де зазначено, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Звертається увага позивача і на те, що якісна підготовка справи до розгляду, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи.

Керуючись ст.ст.185,260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієпредставник адвокат ІгнатенкоСергій Сергійович, до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення (усунення) недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу ОСОБА_1 та його представнику адвокату Ігнатенку С.С.

У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зизич В.В.