Ухвала суду № 126214532, 31.03.2025, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 757/17003/17-к

Провадження № 1-кп/545/53/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2025 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , поліцейського Красноградського ВП ГУНП в Харківській області, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст. 365 КК України,

в с т а н о в и в :

Викладення фактичних обставин справи, встановлених судом

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.

Відповідно до наказу від 14.10.2014 за №482о/с ОСОБА_5 призначений на посаду міліціонера відділення №2 взводу №2 оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУ МВС України у Харківській області.

Згідно з Положенням про підрозділи міліції громадської безпеки особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 08.05.2014 за №№ 447(зареєстрованийв Міністерствіюстиції України12травня 2014р.за №490/25267, набрав чинності 08.05.2014), цей підрозділ є підрозділом міліції особливого призначення, який належить до структури міліції громадської безпеки та є структурним підрозділом головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 1.1.).

Відповідно дост.7Закону України„ Проміліцію"від 20.12.1990(чинного на момент вказаних нижче подій) міліція складається з підрозділів, зазначених в частині 1 статті, права і обов`язки, організація роботи та структура визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону.

Згідно звимогами статті2Закону України«Про державнийзахист працівниківсуду іправоохоронних органів» ОСОБА_5 ,перебуваючи напосаді міліціонеравідділення №2взводу №2оперативної роти№2батальйону міліціїгромадської безпекиособливого призначенняГУ МВС України у Харківській області, був працівником правоохоронного органу, на якого згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» покладено обов`язки діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і Законами України.

Разом зцим, ОСОБА_5 будучи працівникомправоохоронного органу,діючи всуперечПрисязі працівникаорганів внутрішніхсправ України,текст якоїзатверджений постановоюКабінету МіністрівУкраїни від28.12.1991N? 382,грубо порушиввимоги п.1ст.2Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,ратифікованої ЗакономУкраїни від17.07.1997 №475/97-ВР,ст.3Конституції України,згідно зякою людина,її життяі здоров`я,честь ігідність,недоторканність ібезпека визнаютьсяв Українінайвищою соціальноюцінністю,ігноруючи вимогистатей 3,19,28,29 Конституції України,ст.ст.2,3,5,п.1ст.10,п.5ст.11Закону України«Про міліцію»,а такожвимоги статті29Закону України«Про інформацію»від 02.10.1992,згідно зякою предметомсуспільного інтересувважається інформація,яка забезпечуєреалізацію конституційнихправ,свобод обов`язків,свідчить проможливість порушенняправ людини,пунктів 1,2,3,9ст.26Закону України«Про друкованізасоби масовоїінформації (пресу)в Україні»від 16.11.1992,згідно зякими журналістмає правовідкрито здійснюватизаписи,у томучислі іззастосуванням будь-якихтехнічних засобів,за виняткомвипадків,передбачених законом,ст.17Закону України «Про державнупідтримку засобівмасової інформаціїта соціальнийзахист журналістів»від 23.09.1997,відповідно доякого службовадіяльність журналістане можебути підставоюдля йогоарешту,затриманню,а такожвилученню зібраних,опрацьованих,підготовлених нимматеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.

Так, ОСОБА_5 під часнесення служби,перебуваючи 29.01.2015у період часу з 15:00години до23:00години на стаціонарному посту №2 «Пісочин» у смт Пісочин Харківського району Харківської області, діючи всупереч інтересам служби, якою на нього покладено обов`язок забезпечення захисту прав і свобод громадян, усвідомлюючи протиправний характер і незаконність своїх дій та можливість, у разі їх вчинення порушення законних прав журналістів та інтересів громадян, вчинив перешкоджання законній професійній діяльності журналіста шляхом протиправного вилучення зібраних, опрацьованих та підготовлених ним матеріалів та технічного засобу, за допомогою якого проводився відеозапис, а також шляхом нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, за таких обставин.

Встановлено,що працівникибатальйону міліціїгромадської безпекиособливого призначенняГУ МВСУкраїни уХарківській області ОСОБА_5 та іншідві невстановленіособи,матеріали щодояких виділенів окремепровадження,на виконаннянаказу начальникаГУ МВС України уХарківській області№46/1270від 15.04.2014року,з метоюзабезпечення громадськоїбезпеки дорожньогоруху,посилення оперативногоконтролю попередженнямасових порушеньгромадського порядкута іншихпротиправних проявів,недопущення можливогоруху незаконнихозброєних угрупуваньі радикальноналаштованих осіб,разом зпрацівниками РДПСДАІ ГУМВС Україниу Харківськійобласті ускладі групи:інспектора АПроти ДПСДАІ ГУМВС Українив Харківськійобласті ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,інспектора АПроти ДПСДАІ ГУМВС України в Харківськійобласті ОСОБА_9 ,інспектора АПроти ДПСДАІ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_10 ,інспектора АПроти ДПСДАІ ГУМВС України в Харківськійобласті ОСОБА_11 несли службуна стаціонарномупосту №2«Пісочин» усмт ПісочинХарківського району Харківської області 29.01.2015 в період часу з 15:00 до 23:00 години.

Приблизно о22:00годині 29.01.2015кореспондент ГО«Громадське телебачення» ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,перебуваючи закермом належногойому автомобіля«LandRoverFreelander»,зеленого кольору,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,(даліпо тексту ОСОБА_13 ), у якомутакож перебували пасажири:журналіст ГО«Громадське телебачення» ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та громадянин

Республіки Польща,журналіст польськогорадіомовлення ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,рухаючись поавтодорозі М-03:Київ-Харків-Довжанський, наділянці всмт Пісочин Харківськогорайону Харківськоїобласті,у напрямкуз м.Харкова внапрямку м.Київ,виконуючи вимогидорожнього знаку3.41"Контроль"Правил дорожньогоруху України,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від10жовтня 2001р. №1306(даліпо текстуПДД України),здійснив короткочаснузупинку автомобіляLandRoverперед вищевказанимдорожнім знаком,після чого продовжив рух.

У цейчас,невстановлена особа,матеріали щодоякої виділенів окремепровадження,одягнений уформений одягбатальйону міліціїгромадської безпекиособливого призначенняГУ МВС України уХарківській області,маючи присобі автоматичнувогнепальну зброюта спеціальнізасоби,помітивши автомобільLandRover,зеленого кольору,держаний номернийзнак НОМЕР_1 ,за кермомякого рухався ОСОБА_12 ,рухом правоїруки просигналізувавводію нанеобхідність повноїзупинки транспортногозасобу вздовжузбіччя дороги,навпроти стаціонарногопосту N?2«Пісочин» всмт.Пісочин Харківськогорайону Харківської області,таким чиномздійснивши примусовузупинку вищевказаного транспортного засобу.

Після примусовоїзупинки вищевказаноготранспортного засобу, невстановлена особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, підійшовши до передніх водійських дверей автомобіля, почав вимагати від ОСОБА_12 передати йому документи, які посвідчують осіб водія та пасажирів автомобіля, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Виконуючи вказівки невстановленоїособи,матеріали щодоякої виділенів окремепровадження,останні передалипаспорти наім?я громадянУкраїни ОСОБА_12 та ОСОБА_14 ,паспорт громадянинаРеспубліки Польща ОСОБА_16 ,а такожпрес-картки-персоналізовані документи,які засвідчуютьправа представниківзасобів масовоїінформації щодовиконання редакційнихзавдань врайоні проведенняантитерористичної операції,повідомивши невстановленій особа,матеріали щодоякої виділенів окремепровадження,що ОСОБА_12 та ОСОБА_14 є журналістамиГО «Громадське телебачення»,а ОСОБА_17 -кореспондентом однієїз польськихрадіостанцій тана цеймомент виконуютьредакційно-посадовіобов`язки щодо збиранняінформації у відповідностідо редакційногозавдання ГО«Громадське телебачення»,повертаючись іззони проведенняантитерористичної операціїна тимчасовоокупованій територіїДонецької таЛуганської областейдо містаКиєва,до місцярозташування редакціїГО «Громадське телебачення» для здачі відзнятого відеоматеріалу та зібраної в ході виконання редакційного завдання інформації.

Невстановлена особа,матеріали щодоякої виділенів окремепровадження,перевіривши документи,які посвідчуютьособи ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 ,повернув їх ОСОБА_12 та почаввимагати відостаннього відкритибагажне відділенняавтомобіля LandRover,з метоюперевірки нанаявність забороненихречей тапредметів, на що ОСОБА_12 погодився тазробив невстановленійособі,матеріали щодоякої виділенів окремепровадження зауваженняз приводу незаконностіта необґрунтованостійого дійяк працівникаправоохоронного органу.Надалі невстановленаособа,матеріали щодоякої виділенів окремепровадження,повідомив ОСОБА_12 , щовін має намір провести повний огляд транспортного засобу,включаючи багажневідділення автомобіля.У цейчас доавтомобіля LandRoverпідійшли двоєпрацівників батальйонуміліції громадськоїбезпеки особливогопризначення ГУМВС Україниу Харківськійобласті ОСОБА_5 та невстановленаособа,матеріали щодоякої виділенів окремепровадження,одягнені уформений одягбатальйону міліціїгромадської безпекиособливого призначенняГУ МВСУкраїни уХарківській області,маючи присобі автоматичнувогнепальну зброюта спеціальні засоби.

ОСОБА_12 ,відчинивши багажневідділення автомобіляLandRover,користуючись правами,передбаченими ст.34Конституції Українита ст.25 Закону України«Про інформацію»,попередивши ОСОБА_5 та двохінших невстановлених осіб,матеріали щодояких виділенів окремепровадження проте,що вінє журналістомГО «Громадське телебачення» тавиконує своїредакційно-посадовіобов`язки щодозбирання інформації,у відповідностідо редакційногозавдання ГО«Громадське телебачення»,у зв`язкучим вказавпро свійнамір здійснюватиповну відеофіксаціювищевказаних дійпрацівників міліції,на підставіст.307 Цивільного кодексуУкраїни,маючи правознімати публічнемісце таосіб,які тамперебувають,дістав зпоясної сумкипортативну відеокамерумарки «GoPro»,споряджену флешнакопичувачем маркиSanDiskUltraНС1,об`ємом 64Гб,class10та,тримаючи їїу лівійруці нарівні лівогоплеча,розпочав проводитивідеозйомку.Таким чином, ОСОБА_5 та двіінші невстановленіособи,матеріали щодояких виділенів окремепровадження,були обізнанів томущо ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 є журналістамита виконуютьвідповідне редакційне завдання.

У цейчас,о 22годині 23хвилині,на протилежнійстороні відстаціонарного посту№2«Пісочин»,що розташованийу смт.Пісочин,Харківського районуХарківської області,до ОСОБА_12 ,який знаходивсяз лівогобоку багажноговідділення автомобіляLandRover,впритул підійшланевстановлена особа,матеріали щодоякої виділенів окремепровадження,який, діючиумисно,з метоюреалізації раптововиниклого умислунаправленого наперешкоджання законній професійній діяльностіжурналістів щодовисвітлення незаконнихдій працівниківбатальйону міліціїгромадської безпекиособливого призначення ГУ МВС України у Харківській області у засобах масової інформації, розуміючи незаконність своїх дій у разі їх вчинення порушення законних прав журналістів, вчинив спробу вихопити портативну відеокамеру GoPro, яку ОСОБА_12 тримав у лівій руці.

Надалі ОСОБА_5 ,діючи спільнобез попередньоїзмови здвома іншиминевстановленими особами,матеріали щодояких виділенів окремепровадження,з метоюреалізації раптововиниклого умислу,направленого наперешкоджання законнійпрофесійній діяльностіжурналістів щодовисвітлення незаконнихдій працівниківбатальйону міліціїгромадської безпекиособливого призначенняГУ МВСУкраїни уХарківській областіу засобахмасової інформації,розуміючи незаконністьсвоїх дійу разіїх вчиненняпорушення законнихправ журналістівпродовжили спробивилучення у ОСОБА_12 портативної відеокамериGoPro,при цьому ОСОБА_5 ,та невстановленаособа,матеріали щодоякої виділенів окремепровадження,схопили потерпілогопід руки,намагаючись знерухомити останнього, при цьому невстановлена особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження намагався розтиснути йому кисті рук з метою вилучення вищевказаної відеокамери, в той час як ОСОБА_12 поклав портативну відеокамеру Go Pro до правої кишені брюк.

Під час вказаних подій ОСОБА_14 та ОСОБА_16 робили працівникам міліції неодноразові зауваження щодо припинення незаконних дій з перешкоджання професійних дій журналіста ОСОБА_12 , а також з приводу припинення застосування насильства по відношенню до ОСОБА_12 , на які ОСОБА_5 та дві інші невстановлені особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, жодним чином не реагували, продовжуючи свої злочинні дії.

Після невдалої спроби вилучити портативну відеокамеру GoPro у ОСОБА_12 , ОСОБА_5 разом з двома іншими невстановленими особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, відпустили останнього, припинивши на короткий проміжок часу вчинення своїх протиправних дій, при цьому у вказаний момент ОСОБА_12 знаходився у положенні стоячи в напівзігнутому в колінах стані.

Відійшовши навідстань 1,5-2м.від ОСОБА_19 ,один зпрацівників відділеннябатальйону міліціїгромадської безпекиособливого призначення ГУ МВСУкраїни уХарківській областівказав,що портативнавідеокамера GoProзнаходиться укишені брюк ОСОБА_12 .У зв`язкуз чим ОСОБА_5 та двіінші невстановлені особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, на виконання спільного умислу, направленого на перешкоджання законній професійній діяльності журналіста шляхом відібрання технічного пристрою, за допомогою якого проводилась відео зйомка, за попередньою змовою вчинили повторну спробу вилучення вищевказаного технічного пристрою.

Надалі ОСОБА_5 ,за попередньоюзмовою здвома іншиминевстановленими особами,матеріали щодояких виділенів окремепровадження,перевищуючи службовіповноваження,підійшли впритулдо ОСОБА_12 ,який натой моментвідійшов дозадньої правоїчастини автомобіляLandRover,при цьомусхопивши йогоза руки,намагались заблокуватиостаннього зтрьох сторін.Після повногоблокування ОСОБА_12 , шляхом тримання під руки останнього та намаганні завести руки за спину, з метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, ОСОБА_5 та дві інші невстановлені особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, домоглися падіння ОСОБА_12 на землю, у результаті спільного нанесення останньому ударів в область задньої частини коліна, не менше 3-х ударів ногами в область тулубу, не менше 5 ударів руками в область спини та одного коліном або ногою в область потилиці.

Після вказаного, ОСОБА_5 та невстановлена особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи ситуативно, продовжуючи реалізацію вищевказаного злочинного умислу, продовжили блокувати дії ОСОБА_12 шляхом тримання останнього під верхні кінцівки, заведенні їх за спину та натисканні коліном в область грудної клітини, при тому, що у вказаний момент ОСОБА_12 знаходився у положенні лежачи на спині на асфальтобетонному покритті проїжджої частини.

Знерухомивши ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та двіінші невстановлені особи,матеріали щодояких виділенів окремепровадження,явно виходячиза межінаданих їмзаконом повноважень,перевищуючи їх,що булодля нихочевидним,усвідомлюючи,що своїмидіями вониперешкоджають законнійдіяльності журналіста,реалізуючи злочиннийумисел направленийна перешкоджанняпрофесійній діяльності журналістаіз висвітлюваннянезаконних дійпрацівників міліціїГУ МВС України у Харківській області, у засобах масової інформації, перевищили службові повноваження шляхом вилучення з правої кишені брюк ОСОБА_12 портативної відеокамери GoPro, чим довели спільний злочинний умисел до кінця.

Після вилучення вищевказаної відеокамери GoPro, невстановлена особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, тримаючи вищевказану відеокамеру у руці, пішов у напряму стаціонарного посту №2 «Пісочин» у смт Пісочин Харківського району Харківської області, через деякий час повернувшись.

При цьому на неодноразові скарги ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 працівникам міліції, зокрема ОСОБА_5 , та двом іншим невстановленим особам, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, з приводу незаконного вилучення та повернення вилученої відеокамери GoPro, працівники міліції вказані зауваження ігнорували.

У той же час, приблизно через 20-30 хвилин, більш точний час слідством не встановлено, вилучена невстановленою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження відеокамера GoPro, була виявлена ОСОБА_12 на задньому сидінні автомобіля Land Rover 3 відсутнім флеш накопичувачем SanDiskUltraHC1, об?ємом 64 Гб, class 10.

У результаті злочинних дій ОСОБА_5 та невстановлених осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, потерпілому ОСОБА_12 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця у тім`яній ділянці голови зліва та садно у ділянці чола зліва, синця у верхній частині грудей справа, синець по задній поверхні лівого плеча у середній його третині, синець на тильній поверхні лівої кисті, у проекції 4-ї п`ясної кістки, які згідно висновку експерта №237-КЕ/2015 від 28.07.2016 відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.

Кваліфікація дій обвинуваченого органом досудового розслідування

Органом досудовогорозслідування діїобвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані:

-за ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (у редакції Закону від 25.01.2015) як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувались болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування;

-за ч.1ст.171 Кримінального кодексу України (у редакції Закону від 25.01.2015) як умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Позиції сторін

У судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 171 КК України, у зв`язку з закінчення строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений клопотання підтримав.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання з огляду на те, що обвинувачений під час судового розгляду заперечував подію та свою причетність до кримінальних правопорушень, тому вважає за необхідне продовжити судовий розгляд по суті для встановлення винуватості або невинуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у їх скоєнні. Також слід перевірити, чи не переривався строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Потерпілий ОСОБА_12 та його представник адвокат ОСОБА_20 у судове засідання не з`явилися, попередньо представник надала письмові заперечення, у яких просила провести судове засідання о 15 год 04.03.2025 без її та потерпілого участі; у судове засідання 28.03.2025 не з`явилися з невідомих причин. Вважає, що обвинувачений та його захисник неодноразово не з`являлись до суду без поважних причин, що свідчить про ухилення обвинуваченого від суду, що, згідно з положеннями ч. 2 ст. 49 КПК України, є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності. Окрім того, суду не надано доказів того, що обвинувачений не скоїв новий злочин, що є підставою для переривання строків давності. Зазначає, що необхідно продовжити судовий розгляд для з`ясування питання щодо винуватості ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих йому злочинів.

Мотиви суду

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 44 КК України і ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення .

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

У постанові від 25 лютого 2021 року в справі № 192/3301/16-к Верховний Суд вказав, що системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею, та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Суд не бере до уваги заперечення прокурора та представника потерпілого з приводу необхідності продовження судового розгляду для встановлення вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, оскільки при постановленніухвали, відповідно до ст. 372 КПК України, не повинен вирішувати це питання.

Зазначену позицію висловив Верховний Суд у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 522/2652/15-к, у якій зазначив, що суддя районного суду при постановленні ухвали, відповідно до ст. 372 КПК України, не повинен був вирішувати питання про встановлення вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення.

З урахуванням того, що інститут звільнення (йдеться про передбачений законом у ст. 49 КК України) підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину, тому невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження, не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення ( постанова Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к).

Отже, суд не пов`язує в цій справі таке звільнення із фактом визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, або ж з фактом його відсутності.

Так, у постанові від 12 вересня 2022 року в справі № 203/241/17 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зауважила, що особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження щодо неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК

Відповідно, розглядаючи вказане питання по суті лише щодо дійсності підстав для закриття провадження, без аналізу питання про встановлення вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, суд зазначає таке.

З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

При цьому, передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.

Водночас, на час подій відображених в обвинувальному акті положення ст. 12, 49 КК діяли в редакції Законів станом на 25.01.2015, а на час розгляду питання звільнення в суді положення вказаних статей зазнали змін та діють в новій редакції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отже, беручи до уваги положення ст. 5 КК щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі та позицію ОП ККС ВС у справі № 328/1109/19 (постанова від 05 квітня 2021 року) щодо співставлення положень ст. 12 КК та ст. 49 КК в редакціях Закону від 25.01.2015та Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року відповідно, з урахуванням того, що останнім Законом вводиться поняття кримінальних проступків, наявні передумови для його (Закону) врахування, як такого, що іншим чином поліпшує становище, враховує норми ст. 49 КК в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, у цій справі.

Відповідно до положень ст.49КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов`язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно зположеннями ч.2ст.12КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі; відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України тяжким є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Отже, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень:

- передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України(у редакції Закону від 25.01.2015 року), який є тяжким злочином, санкцією якого визначено найбільш суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років;

- передбаченого ч. 1 с. 171 КК України(у редакції Закону від 25.01.2015 року), який є кримінальним проступком, санкцією якого визначено найбільш суворе покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду не зупинялось, а тому відповідний перебіг строку давності не зупинявся.

Твердження прокурора та представника потерпілого про ухилення обвинуваченого від явки до суду є безпідставними, оскільки причини неявки обвинуваченого у кожному конкретному випадку з`ясовувалися судом, проте відповідні клопотання про зупинення кримінального провадження у зв`язку з розшуком обвинуваченого від сторін не надходили, кримінальне провадження не зупинялось.

Будь-яких доказів скоєння ОСОБА_5 нового злочину, що слугувало б підставою для переривання перебігу строків давності, суду не надано.

Судом встановлено, що інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення скоєні 29.01.2015, перебіг передбачених ст. 49 КК України строків давності не переривався і не зупинявся, відтак строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності закінчився.

Окремо суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав останнього, що є недопустимим.

Висновок суду про відповідність клопотання вимогам закону

На підставі викладеного, впевнившись у добровільності заявленого стороною захисту клопотання та усвідомленні обвинуваченим наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд приходить до висновку про те, що викладені обставини справи в їх сукупності вказують на наявність достатніх правових підстав для задоволення клопотання останнього та вважає за необхідне звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 365, ч. 1 ст. 171 КК України, у зв`язку з закінчення строків давності, визначених у п. 2, 4 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Вирішення цивільного позову

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_12 заявлений цивільний позов до ОСОБА_5 , Головного управління Національної поліції в Харківській області, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, який підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, з роз`ясненням позивачу права вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Мотиви інших рішень

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався та підстав для обрання такого суд не вбачає.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Щодо процесуальних витрат суд приходить до висновку про віднесення їх на рахунок держави, що узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2022 року в справі № 203/241/17, яка зазначила, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Керуючись ст. ст. 284, 288 і 372 КПК України, ст. 49 КК України,

у х в а л и в:

Клопотання захисникаобвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про звільнення особи від кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 171 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 171 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням його від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 до ОСОБА_5 , Головного управління Національної поліції в Харківській області, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, - залишити без розгляду.

Повернути прокурору усі речові докази та документи, надані прокурором під час судового розгляду:

а) згідно з клопотаннями у Харківському районному суді Харківської області у 3 томах: на 101 арк., 111 арк. та 71 арк.;

б) згідно з клопотанням від 09.07.2024:

-висновок судово-медичної експертизи N? 638-ая/15;

-висновок судово-медичної експертизи N? 237-Ке/2015;

-супровідний лист ГУНП в Харківській області від 04.11.2016 N? 2327/119/21/01-2016;

-копія службової телеграми від 15.04.2014;

-копія розстановки нарядів на 29.01.2015;

-копія наказу ГУМВС України в Харківській області від 14.10.2014 N?482 о/с;

-службова характеристика на ОСОБА_5 ;

-запит слідчого Генеральної прокуратури України від 25.10.2016;

-лист ГО «Громадське телебачення» від 28.10.2016 N? 44;

-оптичний диск з відеозаписами з камер відеоспостереження з посту «Пісочин»;

-оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту від 25.02.2015 за участю потерпілого ОСОБА_12 ;

-оптичний диск з відеозаписом впізнання від 25.02.2015 за участю потерпілого ОСОБА_12 ;

-оптичний диск з відеозаписом впізнання від 25.02.2015 за участю потерпілого ОСОБА_21 ;

-оптичний диск з відеозаписом впізнання від 25.02.2015 за участю потерпілого ОСОБА_21 ;

в)згідно з клопотанням від 06.08.2024:

-протокол огляду (відеозапису з смт Пісочин) від 03.11.2016;

-протокол пред?явлення особи для впізнання за фотознімками ( ОСОБА_5 ) від 04.11.2016 за участю свідка ОСОБА_22 з оптичним диском;

-протокол проведення слідчого експерименту від 04.11.2016 за участю свідка ОСОБА_22 з оптичним диском;

-протокол огляду (фото, розміщене ОСОБА_22 у Facebook) від 08.11.2016 з оптичним диском;

-протокол пред?явлення особи для впізнання за фотознімками ( ОСОБА_5 ) від 08.11.2016 за участю свідка ОСОБА_14 з оптичним диском;

-постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження документів від 08.11.2016;

-протокол проведення слідчого експерименту від 22.10.2016 за участю свідка ОСОБА_14 з оптичним диском;

-постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження документів від 22.10.2016;

-протокол проведення слідчого експерименту від 22.10.2016 за участю потерпілого ОСОБА_21 з оптичним диском;

-постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження документів від 22.10.2016;

-акт здачі-приймання висновку експерта N? 16582/16-53;

-висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи N? 16582/16-53 від 10.11.2016;

г) згідно з клопотанням від 18.12.2024:

-протокол огляду відеозапису з мережі Інтернет (огляд авто) від 24.10.2016 з оптичним диском.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом семи днів з моменту її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1