Рішення № 126213732, 21.03.2025, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел/факс (04578) 5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2025 р. Справа №370/3215/24

Провадження № 2-др/370/3/25

Макарівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Сініциної О.С.,

з участю секретаря судового засідання Гребінською Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Макарові Київської області заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Гінінгера Анатолія Залмановича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

у с т а н о в и в:

У провадженні Макарівського районного суду Вінницької області знаходиться зазначена цивільна справа.

Макарівський районний суд Київської області рішенням від 03 березня 2025 року відмовив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача, адвокат Гінінгер А.З., 06 березня 2025 року звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі, зазначивши, що відповідач у зв`язку із розглядом справи понесла витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 12000 гривень.

Під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 5500 грн.

Фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в межах розгляду справи № 370/3215/24 в суді першої інстанції становить 12000 гривень, а тому представник відповідача просить суд ухвалити додаткове рішення у справі щодо розподілу судових витрат та стягнути з ТОВ «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 12000 гривень.

Представник відповідача просив розгляд заяви провести без його участі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце судового засідання булла повідомлена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.

Суд встановив, що Макарівський районний суд Київської області рішенням від 03 березня 2025 року відмовив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 39334,83 грн.

Під час ухвалення рішення, суд не вирішив питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесла відповідач.

У відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 заявила попередній орієнтовний розрахунок витрат на оплату послуг з професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 5500 грн, докази, яких надасть протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

У ЦПК України закріплено вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 134 ЦПК України).

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою першої заяви по суті спору (як позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, так і відзиву), оскільки з огляду на статтю 134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови позову на позивача (пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування розміру понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 12000 грн. до матеріалів справи долучено копії таких документів: Договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 09 грудня 2024 року; розрахунок розміру винагороди до договору від 04 березня 2025 року; Акт приймання-передачі наданих послуг від 04 березня 2025 року № 01/25.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Так, 13 березня 2025 року від представника позивача ТОВ «Коллект Центр» надійшла заява до суду про заперечення на заяву про стягнення понесених судових витрат, зі змісту якої вбачається, що розмір витрат на правничу допомогу, зазначений представником відповідача є непропорційним, з огляду на критерій реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру. В обґрунтування своїх заперечень, позивач вказав, що у відзиві на позовну заяву був заявлений розрахунок судових витрат у розмірі 5500 грн, що у двічі менший, ніж розмір, який відповідач просить стягнути. Крім того, відповідач не надала доказів, які б підтверджували сплату таких витрат у розмірі 12000 грн.

У відповідь на заяву представника позивача, представник відповідача 20 березня 2025 року подав до суду заяву про заперечення такої заяви та просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача судових витрат з надання правничої допомоги у розмірі 12000 грн.

З цього приводу, слід зазначити, що надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Суд встановив, що представник ОСОБА_1 , адвокат Гінінгер А.З. подав до суду першої інстанції такі процесуальні документи:

- клопотання про розгляд справи з викликом сторін та передачі справи за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області від 26 листопада 2024 року;

- заяву про залишення позовної заяви без руху від 09 грудня 2024 року (4 години роботи згідно із розрахунком розміру винагороди від 04.03.2025);

- заява (відзив на позовну заяву) від 11 грудня 2024 року (7 годин роботи, згідно із розрахунком розміру винагороди від 04.03.2025);

- клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції від 13 лютого 2025 року (0,25 години, згідно із розрахунком розміру винагороди від 04.03.2025).

З огляду на викладене, ураховуючи, що такі послуги як підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву, особливості предмета спору, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, складність справи, яка є незначної складності, в цій категорії справ, наявна узгоджена та усталена судова практика, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, беручи до уваги критерії розумності та співмірності, суд дійшов висновку, що заяву представника відповідача необхідно задовольнити частково, стягнувши з ТОВ «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 133-141, 259, 268, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 . адвоката Гінінгера Анатолія Залмановича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складений 27 березня 2025 року.

Суддя О.С. Сініцина