Ухвала суду № 126213615, 24.03.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/381/23

Провадження №1-в/367/102/2025

УХВАЛА

Іменем України

24 березня 2025 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши подання Бучанського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв`язку з усуненням законом караності діяння,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшло подання Бучанського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв`язку з усуненням законом караності діяння.

Подання обґрунтовується тим, що на обліку Бучанського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 17.03.2023 року вироком Ірпінського міського суду Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Водночас, Законом України № 3886-ІХ від 18.07.2024 внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та скасовано кримінальну відповідальність за правопорушення, передбачені ст. 185, ст. 190, ст. 191 КК України, якщо на момент вчинення таких діянь вартість викраденого майна складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вказаного, зважаючи на те, що ОСОБА_4 згідно з вироком Ірпінського міського суду Київської області від 17.03.2023 року спричинив майнову шкоду в частині вчинення крадіжки 06.12.2022 року на суму 1182,50 грн., орган пробації, посилаючись на положення ч. 2 ст. 74 КК України, п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від подальшого відбування покарання у зв`язку з усуненням законом караності діяння.

Представник Бучанського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду подання орган пробації повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

У судове засідання засуджений не з`явився, про дату, час та місце розгляду подання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор, ознайомившись з матеріалами подання, просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 17.03.2023 року ОСОБА_4 засуджено вироком Ірпінського міського суду Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Поряд з цим, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України визначено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня.

Відповідно, 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2022 року становить 1240,50 гривень.

Із зазначеного вбачається, що з 09.08.2024 особа підлягає адміністративній, а не кримінальній відповідальності за крадіжку, вчинену у 2022 році, якщо вартість викраденого майна не перевищує 2481 гривню. Викладене узгоджується з постановою Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа №567/507/23, провадження № 51-7110км23) та постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).

За приписами ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ретроактивний аспект).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частин 1, 6 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Отже, відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, якими визначається максимальний поріг для кваліфікації діяння особи як адміністративного правопорушення, є зміною кримінального законодавства України із всіма наступними наслідками, в тому числі в частині їх зворотної дії у часі.

Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого усунена законом, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно з частиною 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Так. вартість майна, викраденого ОСОБА_4 за епізодом від 06.12.2022 року становила 1182,50 грн.

Зі змісту вироку слідує, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням до іншого приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Разом з тим, враховуючи, що крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення, не є дрібним викраденням чужого майна та не охоплюється складом ст. 51 КУпАП через наявність кваліфікуючої ознаки, яка значно підвищує суспільну небезпеку такого діяння, та підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України, суд дійшов висновку, що в задоволенні подання органу пробації необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні подання Бучанського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв`язку з усуненням законом караності діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 7 (семи) днів з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1