Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 276/260/25
Провадження по справі №2/276/213/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2025 року селище Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Семенюка А.С.,
за участю секретаря судового засідання Дашенко Д.А.,
розглянувши в відкритомусудовому засіданняв порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №749133 від 11.11.2021 в розмірі 48933,08 грн. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 11.11.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №749133, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 25000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит в строк до 11.11.2024 та сплатити проценти за користування кредитним коштами на умовах, визначених договору кредиту. ТОВ «Слон Кредит» належним чином виконало свої зобов`язання за договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору кредиту. Відповідачем не виконанні належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого 28.08.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №2808-23, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржника за договором про надання споживчого кредиту №749133 від 11.11.2021, що укладений між ТОВ «Слон кредит» та позичальником ОСОБА_1 . Згідно договору факторингу сума заборгованості відповідача становить 48933,08 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту19611,78 грн.; заборгованості за відсотками29321,30 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь товариства вказану суму, а також сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду від 12.02.2025 року відкрито провадження за даним позовом, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судовий розгляд справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві та поданій заяві про розгляд справи без участі просивпроводити розгляд справи без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов до суду не надав, копія ухвали про відкриття провадження у справі та позовна заява направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача,яка повернута до суду із зазначенням причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно із ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач повідомлявся судом про розгляд справи шляхом направлення повідомлення за адресою місця проживання за зареєстрованим місцем проживання, що згідно ч.8 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням особи про розгляд справи.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст.280,281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
Згідно ч.3ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 11.11.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №749133, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредит, а ОСОБА_1 зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 25000 грн., строк - 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 11.11.2024 (включно) (а.с.20-22).
Пунктом 1.5. договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає:
- за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних);
- за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.
Згідно з п. 2.1 договору кредиту кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування:
- у розмірі 20000,00 гривень на користь Споживача за реквізитами: НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», код банку 334851, призначання платежу: « НОМЕР_2 , кредитний договір №749133 від 11.11.2021, ОСОБА_1 (3122515689)» або за реквізитами поточного рахунку Споживача та/або за реквізитами платіжної картки, дані яких Споживач надав Товариству в будь-який спосіб;
- у розмірі 5000,00 гривень на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5 Договору.
Відповідно до п. 3.1. договору кредиту нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п.1.4. договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний у графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені договором.
Також, 11.11.2021 ОСОБА_1 було підписано заяву-анкету, паспорт споживчого кредиту та графік платежів (а.с. 23-25).
На підтвердження отримання ОСОБА_1 грошових коштів у розмір 20000,00 грн. до позову додана копія платіжного доручення №11514 від 11.11.2021 року (а.с.38).
З матеріалів справи слідує, що 28.08.2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №2808-23, за умовами якого до останнього перейшло за плату право грошової вимоги до ряду позичальників, у тому числі й до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №749133 (а.с. 28-35).
Відповідно до витягу з додатку до вищевказаного договору, платіжної інструкції №4565 від 28.08.2023 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну 48933,08 грн., з яких 19611,78 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 29321,30 грн. заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 14, 41).
У зв`язкуіз неналежнимвиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язаньза договоромстаном на11.11.2024утворилась заборгованістьу розмірі48933,08грн.,що слідуєз наданогопозивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №749133 від 11.11.2021 року (а.с.15).
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписи частин 1, 3 статті 509 ЦК України передбачають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі передбачених кредитним договором обов`язків по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, що у свою чергу відповідно до закону та умов договору порушило права ТОВ «Діджи Фінанс».
Відповідачем факту отримання ним кредиту за договором №749133від 11.11.2021 не спростовано. Відповідач розрахунок, виконаний позивачем, не спростував, свій контррозрахунок суду не надав.
Суд приходить до висновку, що позивач надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.
Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, після закінчення строку кредитного договору ОСОБА_1 не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку щодо невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в нього боргових зобов`язань за вказаним кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки відповідачем не виконано грошові зобов`язання в строк, передбачені умовами кредитного договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором №749133 від 11.11.2021 за основною сумою боргу в розмірі 19611,78 грн. обґрунтованими.
Водночас, суд критично оцінює розмір заборгованості, які позивач просить стягнути з відповідача по вищезазначеному договору в частині нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 29321,30 грн. оскільки в наданому позивачем розрахунку заборгованості за договором №749133 від 11.11.2021, складеному ТОВ «Слон Кредит», заборгованість відповідача за відсотками станом на 11.11.2024 року становить 24491,18 грн.
Посилання позивача на те, що заявлений до стягнення з відповідача розмір заборгованості по сплаті процентів був переданий від первісного кредитора ТОВ «Слон Кредит» саме по собі не свідчить про обґрунтованість нарахування таких процентів та суперечить положенням кредитного договору №749133 від 11.11.2021.
Отже, вимога позивача в частині стягнення з відповідача відсотків за договором №749133від 11.11.2021підлягає частковомузадоволенню врозмірі в розмірі 24491,18 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №749133від 11.11.2021 в розмірі 44102,96 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 19611,78 грн., заборгованість за відсотками становить 24491,18 грн.
Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 90,12% (44102,96 х 100 : 48933,08), судовий збір слід стягнути в розмірі 2183,06 грн. (2422,40 х 90,12 : 100).
Відповідно дост.137ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.11.2024, додаткових угод до договору від 12.12.2024 року та 28.01.2025 року, детального опису робіт, виконаних адвокатом Білецьким А.М., актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 28.01.2025 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката становить 6000 грн.
Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені при заочному розгляді справи без участі представника позивача, а також часткове задоволення позову, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень є завищеними та неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт.
За таких обставин, суд вбачає підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача та, виходячи з засад розумності, а також з огляду на часткове задоволення позову, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст.2, 12,13,76-79, 81, 82, 141, 258, 259,263-265,268, 273,274,277-279,280,281, 352,354 ЦПК України, -
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №749133 від 11.11.2021 року в загальному розмірі 44102,96 гривень (сорок чотири тисячі сто дві грн. 96 коп.)
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2183,06 гривень (дві тисячі сто вісімдесят три грн. 06 коп.) судового збору тавитрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя А.С.Семенюк
Судове рішення № 126213111, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області) було прийнято 31.03.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 276/260/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: