Постанова № 126210528, 28.03.2025, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3912/24

3/132/172/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2025 року м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області СЄЛІН Є.В., розглянувши матеріал, який надійшов з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП документально не підтверджений, до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 04.12.2024 року о 21год.33хв. по вулиці Новій в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки (моделі) «Hyundai Getz», номерний знак « НОМЕР_1 », в стані наркотичного сп`яніння, що встановлено висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 04.12.2024 року лікарем КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради ОСОБА_3 , чим порушив п.2.9а ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

До Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 неодноразово не з`являвся, востаннє 28.03.2025 року, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку, про що свідчить довідка про доставку смс-повідомлення, та оголошення, розміщене на офіційному веб-порталі Судової влади України, на сторінці Калинівського районного суду Вінницької області. Заяв та/або клопотань про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, не подав, суд про причини своєї неявки не проінформував, про залучення захисника не повідомив.

З матеріалів справи та доданих до нього матеріалів об`єктивно вбачається, що ОСОБА_2 достеменно обізнаний про те, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП і розгляд справи відбудеться у Калинівському районному суді Вінницької області, проте на протязі тривалого часу, до судового засідання не з`являвся.

Згідно пункту 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», у випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - починаючи з дня його виявлення. Можливість зупинення цього строку у зв`язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП.

Велика палата Верховного суду у постанові від 23.08.2018 року у справі №11-237сап18, звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року та «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 року.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 року).

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Саме на національні суди покладено обов`язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, зокрема, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні (рішення від 06.09.2007 року у справі «Цихановський проти України», рішення від 18.10.2007 року у справі «Коновалов проти України»).

У рішенні в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Слід також зазначити, що у відповідності до статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», інформація про кожне судове засідання, оприлюднювалася на офіційному веб-порталі Судової влади України, та ОСОБА_2 не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

Згідно сталої правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 03.05.2022 року у справі № 520/5386/15-ц, від 24.10.2024 року у справі № 752/8103/13-ц, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За вказаних обставин та відповідно до вимогст.268 КУпАП, що не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ч.2 ст.130 КУпАП, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбаченихст.268 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків:

ЗавданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно із положеннямистатті 245 КУпАП,завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.9 (а) ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, передбачена відповідальність в статті 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 188792 від 04.12.2024 року слідує, що ОСОБА_2 04.12.2024 року о 21год.33хв. по вулиці Новій в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки (моделі) «Hyundai Getz», номерний знак « НОМЕР_1 », в стані наркотичного сп`яніння, що встановлено висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 04.12.2024 року лікарем КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради ОСОБА_3 , чим порушив п.2.9а ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Відповідно достатті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 188792 від 04.12.2024 року в якості доказів зокрема додано:

рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Турляка Я. від 04.12.2024 року;

копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3605524 від 04.12.2024 року;

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.12.2024 року;

висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.12.2024 року;

витяг з адмінпрактики та довідка старшого інспектора ГАП Гонти В. із відомостями (даними) щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП;

відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 188792 від 04.12.2024 року, ОСОБА_2 04.12.2024 року о 21год.33хв. по вулиці Новій в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки (моделі) «Hyundai Getz», номерний знак « НОМЕР_1 », в стані наркотичного сп`яніння, що встановлено висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 04.12.2024 року лікарем КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради ОСОБА_3 .

Суд звертає увагу, що ОСОБА_2 підписав даний протокол з викладеними в ньому обставини, без жодних зауважень чи застережень щодо його змісту.

Обставини, які викладені у протоколі підтверджуються наступними доказами:

витягом з адмінпрактики та довідкою старшого інспектора ГАП Гонти В., згідно яких, ОСОБА_2 на підставі ухвали судді Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В. від 12.04.2024 року у справі № 752/4304/24 (номер провадження 3/752/2592/24), був притягнутий до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що мало місце 06.02.2024 року;

рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Турляка Я. від 04.12.2024 року, згідно якого, 04.12.2024 року о 21год.33хв. на вулиці Новій в місті Калинівка, був зупинений транспортний засіб марки (моделі) «Hyundai Getz», номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_2 , у якого були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук; неприродня блідість обличчя; звужені зіниці очей, що не реагують на світло), та якого було доставлено до найближчого закладу охорони здоров`я, де було встановлено, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння;

копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3605524 від 04.12.2024 року, згідно якої, ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.10 ст.121 КУпАП, яке мало місце 04.12.2024 року;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.12.2024 року, згідно якого, за наявності у водія ОСОБА_2 ознак наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук; неприродня блідість обличчя; звужені зіниці очей, що не реагують на світло), йому було запропоновано пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, чим він добровільно скористався;

відеозаписом з нагрудної бодікамери працівника поліції, який був безпосередньо досліджений судом під час розгляду цієї справи, на якому зафіксований факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, у якого були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, та якого було доставлено до найближчого закладу охорони здоров`я, де встановлено, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння;

актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.12.2024 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.12.2024 року, згідно яких, на підставі направлення працівника поліції, водій ОСОБА_2 був невідкладно доставлений до КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради, де був проведений його огляд, за результатами якого встановлено, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Огляд у даному закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами такого огляду у відповідності до вимог ст.266 КУпАП проводився в присутності поліцейського, що зафіксовано в медичних документах.

Вищевказані докази в сукупності узгоджуються між собою, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно пункту 13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103(даліПорядок № 1103), лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Суддею встановлено, що поліцейським вимоги були дотримані. Працівники поліції забезпечили проведення огляду правопорушника в закладі охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1103, лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Оглядводія ОСОБА_2 на стан наркотичного сп`яніння проводився лікарем в закладі охорони здоров`я за допомогою лабораторних тестів з дослідження біологічного середовища, що встановлено в відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції та медичних документів.

У висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному 04.12.2024 року лікарем КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради ОСОБА_3 , зазначено, що ОСОБА_2 перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1103, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 заперечень щодо проведеного лікарем медичного огляду не подавав, та висновок не оскаржував.

Спосіб, у який було встановлено наркотичне сп`яніння скаржника, не суперечить вимогам законів. Підстав вважати висновок щодо результатів медичного огляду недопустимим доказом немає.

Законом не заборонено застосування при огляді водіїв у медичному закладі швидких тестів для якісного визначення наркотичної речовини.

Суддя звертає увагу, що відібрання зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження для визначення стану наркотичного сп`яніння відповідно до положень Інструкції не є обов`язковим.

В матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні дані про те, що у медичному закладі при огляді ОСОБА_2 застосовувались неякісні тести чи такі, що недозволені для використання в Україні.

З огляду на вище викладене, огляд проведений у відповідності до статті 266 КУпАП,та жодних порушень порядку проведення такого огляду суддею не виявлено, а тому підстав для виклику та допиту у якості свідка лікаря ОСОБА_3 , витребування об`єктів лабораторного дослідження та призначення судово-хімічної експертизи, суд не вбачає.

Порушень законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_2 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо), ОСОБА_2 не надано.

Частиною 4 статті 266 КУпАП встановлено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Дані вимоги закону, поліцейським було виконано, оскільки огляд ОСОБА_2 в КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради, проведено не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд та складеннявисновку зайого результатамипроводилися вприсутності поліцейського,а відтакдля визнаннятакого оглядунедійсним підставне має.

Відповідно до положень частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно приписів статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, в стані наркотичного сп`яніння, знайшов своє підтвердження та повністю доведений поза розумним сумнівом в ході даного судового розгляду, а його дії за ч.2 ст.130 КУпАП правильно кваліфіковано.

Відповідно достатті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_2 , суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.

Відповідно до положень статті 8 КУпАП,особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Санкцією частини 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність у виді штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Слід зауважити, що додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є безальтернативним.

Враховуючи вимоги закону, конкретні обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Як зазначено вище, санкцією частини 2 статті 130 КУпАП передбачене додаткове покарання у вигляді оплатного вилученнятранспортного засобучи безтакого.

Відповідно доположень статті28КУпАП,оплатне вилученняпредмета,який ставзнаряддям вчиненняабо безпосереднімоб`єктомадміністративного правопорушення,полягає вйого примусовомувилученні зарішенням судуі наступнійреалізації зпередачею вирученоїсуми колишньомувласникові звідрахуванням витратпо реалізаціївилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.6 ст.121, ч.2 та 3 ст.130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Будь-яких належних доказів на підтвердження належності ОСОБА_2 транспортного засобу марки (моделі) «Hyundai Getz», номерний знак « НОМЕР_1 », на праві приватної власності, матеріали справи не містять, а тому суд позбавлений можливості застосувати додаткове стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Визначена судом міра адміністративного стягнення до ОСОБА_2 , буде необхідною і достатньою для попередження його від скоєння нових адміністративних правопорушень.

У відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 130, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000грн.00коп. в дохід держави на рахунок (IBAN) UA418999980313080149000002001, отримувач: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл/21081300, ЄДРПОУ 37979858, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605грн.60коп. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядкупримусового виконанняпостанови простягнення штрафуза вчиненняадміністративного правопорушенняз правопорушникастягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя