Ухвала суду № 126209359, 31.03.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 577/4706/21

Провадження № 1-в/610/56/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2025 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Феленка Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Афоніної Д.О..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія Ізюмського району Харківської області подання Державної установи "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)" про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Конотоп Сумської області, громадянина України, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживав до затримання в АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України судимості не має,

засудженого 22.08.2023 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.69, ч.1 ст.70 КК України, з урахуванням ухвали Сумського апеляційного суду від 15.04.2024 та постанови Верховного Суду від 16.01.2025 до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2025 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшло подання Державної установи "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)" (далі ДУ "ПВК (№17) про вирішення питання про приведення вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023 стосовно засудженого ОСОБА_1 у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" №3886-IX від 18.07.2024.

Подання обґрунтовано тим, що вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023 ОСОБА_1 засуджений за ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.69, ч.1 ст.70 КК України до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі. Внаслідок вчинення 18.06.2022 ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, завдано матеріальну шкоду на суму 1635,13 грн, що становить менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" №3886-IX від 18.07.2024 яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення.

Вищенаведене стало підставою для звернення ДУ "ПВК (№17)" до суду з цим поданням.

Представник ДУ "ПВК (№17)" в судове засідання не прибув, матеріали подання містять заяву про розгляд подання за його відсутності.

Прокурор Євсюкова Я.А. подала заяву, в якій зазначила, що проти задоволення подання ДУ "ПВК (№17)" не заперечує, просила розглядати справу за її відсутності.

Засуджений ОСОБА_1 у судове засідання не доставлений, подав заяву про розгляд подання за його відсутності, від проведення судового в режимі відеоконференції відмовився.

Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Дослідивши подання та долучені до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023 ОСОБА_1 визнано винним за ч. 3 ст.185, ч. 4 ст.185КК України і призначено покарання:

за ст.185ч.3КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки;

за ст.185ч.4КК України із застосуванням ст.69КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.

У відповідності до ст.70ч.1КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено раніше застосований - тримання під вартою.

Строк відбування покарання визначено рахувати з дня затримання, а саме: з 01 липня 2022 року, в строк відбування покарання за правилами, передбаченими ст.72 ч.5 КК України, зараховано час попереднього ув`язнення з 01 липня 2022 року до вступу вироку в законну силу.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_1 закрито.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 15.04.2024 та постановою Верховного Суду від 16.01.2025 вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023 залишено без змін.

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023 набрав законної сили 15.04.2024.

Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком за епізодом від 18.06.2022 (ч.4 ст.185 КК України) становить 1635,13 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питання, передбаченого п.13 ч.1 ст.537 КПК України.

Згідно із п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" (далі Закон №3886-IX), яким, зокрема, було внесено зміни до ст.51 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1240,50 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2481 грн (1240,50?2=2841).

Зі змісту вироку від 22.08.2022 убачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_1 вчинив 18.06.2022. Сума завданої матеріальної шкоди за цим епізодом становить 1635,13 грн.

Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також кореспондуються з положеннями ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Ураховуючи те, що вартість викраденого 18.06.2022 ОСОБА_1 майна становила 1635,13 грн, тобто сума завданої шкоди за цим епізодом була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме у 2022 році 2481 грн, то суд вважає, що вчинене обвинуваченим 18.06.2022 діяння не підпадає під кримінально каране, передбачене Особливою частиною НОМЕР_1 України.

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 5, 74 КК України, статтями 537, 539 КПК України, Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", ч.5 підрозділом 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної установи "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)" про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, стосовно засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від покарання, призначеного вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 серпня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням статті 69 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Звільнити ОСОБА_1 від покарання за сукупністю злочинів, призначеного на підставі ч.1 ст.70 КК України вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 серпня 2023 року у виді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі.

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 серпня 2023 року, з урахуванням ухвали Сумського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року та постанови Верховного Суду від 16 січня 2025 року, в частині призначення ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді 3-х років позбавлення волі залишити без змін.

Ухвала в частині звільнення засудженого ОСОБА_1 від призначених покарань підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя Ю.А. Феленко