Ухвала суду № 126209094, 31.03.2025, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/618/25

Провадження № 1-кс/347/240/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про обрання запобіжного заходу)

31 березня 2025 року м.Косів

Слідчий суддяКосівського районногосуду Івано-Франківськоїобласті ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12025091190000094 від 29.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Стислий виклад доводів клопотання.

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого посилався на те, що слідчим відділенням Косівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні №12025091190000094 від 29.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що близько 17:00 год. 29.03.2025 року ОСОБА_5 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, прийшов на територію господарства, що за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_7 , та яке перебуває у користуванні ОСОБА_8 . У зазначений час, у ОСОБА_5 виник умисел на знищення чужого майна шляхом підпалу, а саме, на підпал житлового будинку. Після цього, ОСОБА_5 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій умисел, направлений на умисне знищення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи на меті умисно знищити чуже майно шляхом підпалу, за допомогою сірників підпалив уривки паперу у господарському приміщенні, внаслідок чого відбулося займання та виникла пожежа. В ході пожежі, вогонь розповсюдився на всю територію господарських приміщень та частково житлового будинку, у результаті чого майно було знищено та пошкоджено, тим самим завдано матеріальної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в умисному знищенні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

29.03.2025 ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

За наведених обставин слідчий просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування вимог клопотання ствердив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні взаємопов?язаними між собою доказами у сукупності, а саме: протоколами огляду місць події, протоколами допитів потерпілого та свідків, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, а також ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відносно ОСОБА_5 вже розглядається ряд кримінальних проваджень у суді, в тому числі за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Враховуючи викладене, слідчий вважав, що стосовно ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід саме у виді тримання під вартою, оскільки інші (менш суворі) заходи не забезпечать виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України і його належної поведінки.

Позиція учасників судового провадження в засіданні суду.

Слідчий в судовому засіданні вказане клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому та просив задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, посилаючись на те, що враховуючи обґрунтованість підозри у даному кримінальному провадженні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.Також, прокурор ствердив, що наявність вказаних ризиків свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 просив не застосовувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_6 просив застосувати більш м?який запобіжний захід щодо підозрюваного у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання в АДРЕСА_1 , або якщо суд дійде до переконання про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в мінімальному розмірі, оскільки підозрюваний на даний час ніде не працює, а відтак не зможе сплатити непомірний розмір застави.

Захисник просив врахувати, що підозрюваний ніде не працює, проживає разом із батьком, і у випадку відсутності батька вдома, він доглядає за молодшою сестрою. Крім того, ОСОБА_5 знаходиться на обліку в психоневрологічному кабінеті.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить такого висновку.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу, що передбачено ч.1 ст.183 КПК України.

Згідно зп.3ч.2ст.183КПК Українизапобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ці обставини, за приписами ст. 178 КПК України, визначаються через оцінку: 1) вагомості доказів для підозри; 2) тяжкості можливого покарання; 3) віку та стану здоров`я; 4) міцності соціальних зв`язків (місце проживання, наявність родини, утриманців тощо); 5) наявності місця роботи або навчання; 6) репутації; 7) майнового стану; 8) наявності судимостей; 9) дотримання умов запобіжного заходу; 10) наявності повідомлення про підозру у вчиненні іншого правопорушення; 11) розміру майнової шкоди чи доходу, вагомості доказів цього.

У практиці ЄСПЛ (п. 175 рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України") термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Щодо обґрунтованості підозри, суд зауважує, що в матеріалах провадження є докази, а саме: копія витягу з ЄРДР щодо проведення досудового розслідування за попередньою правовою кваліфікацією ч.2 ст.194 КК України, копія рапорту про отримання повідомлення зі служби «102» від диспетчера Косівського РВ УДНСНС про те, що в АДРЕСА_1 горить жилий будинок; копія протоколу огляду місця події від 23.03.2025 року; копія протоколу допиту потерпілого від 30.03.2025 року; копії підтверджуючих документів щодо власника житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та користувача вказаного господарства; копії протоколів допиту свідків; копія паспорта ОСОБА_5 у формі ID картки; копія інформації про особу підозрюваного; копії довідок з наркологічного та психоневрологічного кабінетів; копія довідки про склад сім?ї; копія акта обстеження матеріально-побутових умов сім?ї; копія висновку судово-психіатричного експерта №100/2025 від 27.03.2025 року; копія протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, копія протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 , копія повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 30.03.2025 року.

Вказані документи,на переконанняслідчого судді,можуть свідчитипро причетність ОСОБА_5 до попередньоінкримінованого йомукримінального правопорушення. Ці докази на переконання суду пов`язують підозрюваного з подією кримінального правопорушення «поза розумним сумнівом».

Щодо ризиків, то ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України. Відповідно до ст.12 КК, вказане кримінальне правопорушення є тяжким злочином за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Це може сприяти виникненню намірів уникнути відповідальності способами, які визначені у п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому свідчить про існування ризиків, реальність яких залежить від обставин, пов`язаних із особою підозрюваного, оскільки сама по собі тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для тримання його під вартою.

Так, ОСОБА_5 ніде не працює, не одружений, на утриманні нікого не має.

Відсутність зобов`язань перед третіми особами, загроза кримінальної відповідальності і невідворотність покарання за злочин, життєві потреби та відсутність міцних соціальних зв?язків, роботи є чинниками, які можуть сприяти намірам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Окрім того, ОСОБА_5 знаходиться на обліку в психоневрологічному кабінеті Косівської консультативної поліклініки КНП «Косівська ЦРЛ», а згідно висновку судово-психіатричного експерта №100/2025 від 27.03.2025 року виявляє ознаки легкої розумової відсталості.

Також, відносно ОСОБА_5 вже розглядається ряд кримінальних проваджень у суді, в тому числі за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що вказує на те, що поведінка та дії підозрюваного можуть створювати небезпеку для оточуючих чи їх майна. Суд також враховує негативну характеристику видану на ОСОБА_5 про те, що він є небезпечним для оточуючих

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо клопотання обвинуваченого та його захисника про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то таке задоволенню не підлягає, оскільки стороною захисту не доведено наявність підстав, які б обґрунтовували застосування такого виду запобіжного заходу. Не доведено, що такий вид запобіжного заходу зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Також стороною захисту не додано жодних документів, які б підтверджували неможливість застосування щодо ОСОБА_5 тримання під вартою за станом здоров`я.

А тому, на переконання слідчого судді, відсутні підстави для застосування стосовно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо підстав для визначення судом альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Виходячи зі змісту ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Проте вирішуючи в даному випадку заявлене клопотання, слідчий суддя звертає увагу, що у своїй практиці ЄСПЛ зазначив, що автоматична відмова у заставі в силу закону, без будь-якого судового контролю, несумісна з гарантіями статті 5 § 3 Конвенції (рішення у справі "Пірузян проти Вірменії", § 105; "S.B.C. проти Сполученого Королівства", § § 23-24). Прецедентне право Конвенції сформулювало чотири базових причини для відмови у звільненні під заставу: а) ризик того, що підсудний не з`явиться в судове засідання; б) ризик того, що підсудний вживатиме заходів для запобігання відправленню правосуддя; в) скоїть інші правопорушення; г) стане причиною порушення громадського порядку (рішення у справах "Тирон проти Румунії", § 37; "Смирнова проти Росії", § 59; "Пірузян проти Вірменії", § 94).

Оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідчий суддя приходить до висновку, що у даному випадку безальтернативне тримання під вартою підозрюваного не відповідає засадам розумності і пропорційності застосування запобіжного заходу, а також не забезпечує справедливої рівноваги між публічним інтересом демократичного суспільства та необхідністю поважати право на свободу.

Таким чином, у даному випадку об`єктивним є потреба у визначенні підозрюваному застави, як альтернативного заходу попередньому ув`язненню. Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір покликаний, у першу чергу - забезпечити явку підозрюваного до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, його майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості, слідчий суддя доходить висновку, що в даному випадку об`єктивним є визначення застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

При цьому, з метою досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, у разі внесення застави необхідним є покладання на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту фактичного затримання підозрюваного, а саме з 21:00 год. 29 березня 2025 року.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193-198, 309, 372 КПК України,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів, до 27 травня 2025 року включно.

Строк дії запобіжного заходу обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 21:00 год. 29 березня 2025 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у межах80розмірів прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб,що становить242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Косівського районного суду Івано-Франківської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA158201720355259002000002265) у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. призначення платежу: застава по кримінальному провадженню №12025091190000094 від 29.03.2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.194 КК України, згідно ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, а також покласти на нього наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов?язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з?явиться за викликом до прокурора, слідчого, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1