Вирок № 126207814, 31.03.2025, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 227/3377/23

(1-кп/199/206/25)

ВИРОК

іменем України

31.03.2025 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023050000000219 від 03.04.2023 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля Донецької області, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючого, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 , діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, з метою протиправного збагачення, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а так само суспільні стосунки, що охороняють здоров`я населення України, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (в редакції Закону № 530-v від 22.12.2006) із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, а як наслідок і охоронювані Конституцією України і Законом України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» права громадян, вчинив злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів за наступних обставинах.

Приблизно на початку липня 2023 року, точна дата та час не встановлені, ОСОБА_5 в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 25, 26, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут наркотичних засобів, діючи умисно, незаконно придбав при невстановлених обставинах у невстановленої особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який незаконно зберігав у невстановленому місці з метою здійснення подальшого збуту на території м. Білицьке Донецької області.

Так, приблизно 04.07.2023 року, точна дата та час не встановлений, ОСОБА_5 , продовжуючи злочинний намір, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, діючи умисно, достовірно знаючи про порядок обігу та відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів на території України, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, що охороняють здоров`я населення України, за допомогою мобільного зв`язку, домовився про продаж наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон з «оперативним покупцем» - ОСОБА_6 на території м. Білицьке Донецької області.

05.07.2023 о 09 год. 37 хв. ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку 24 по вул. Праці в м. Білицькому Донецької області зустрівся з «оперативним покупцем» - ОСОБА_6 , разом з яким на автомобілі «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням невстановленої особи, попрямували до місця схову наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон. Приїхавши до будинку № 33 по вул. Паркова в м. Білицькому Донецької області, оперативний покупець - ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 2000 грн. з метою придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон. Після чого ОСОБА_5 направився до місця схову наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, а саме: до другого під`їзду будинку № 33, розташованому по вул. Паркова в м. Білицькому Донецької області.

Через деякий час, а саме: о 09 год. 59 хв., ОСОБА_5 вийшов з другого під`їзду будинку 33, розташованого за вищевказаною адресою, та повернувся до автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , де його очікував оперативний покупець - ОСОБА_6 . Сівши на заднє пасажирське сидіння автомобіля, продовжуючи злочинний намір, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи у вищевказаному автомобілі на задньому пасажирському сидінні, під час особистої зустрічі з «оперативним покупцем» ОСОБА_6 незаконно збув останньому заздалегідь заготовлений полімерний згорток з порошкоподібною речовиною масою 0,2591г, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Маса метадону складає 0,1106г, при цьому повернув «оперативному покупцю» - ОСОБА_6 решту наданих грошових коштів у сумі 700 грн. Таким чином, ОСОБА_5 незаконно збув наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,1106 г. «оперативному покупцю» ОСОБА_6 .

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.307 КК України, що виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також збуті наркотичних засобів.

При цьому, у кримінальному провадженні 25 березня 2025 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Зі змісту угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 307 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Сторони узгодили призначення покарання обвинуваченому у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При цьому, сторони підтвердили, що розуміють і усвідомлюють наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, в тому числі і умисного, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства, просив вказану угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання, з видом та мірою якого він згоден.

Захисник ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості з огляду на те, що вона відповідає вимогам закону та інтересам його підзахисного.

Суд заслухав учасників кримінального провадження та переконався, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 307 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, який в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб. Взяті обвинуваченим ОСОБА_5 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується задовільно, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, з 2011 року перебуває на обліку у лікаря - нарколога з діагнозом синдром залежності від опіоїдів та метадону, має хронічне захворювання, а також обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченому - щире каяття, суд вбачає наявність достатніх підстав для призначення ОСОБА_5 покарання у виді 5 років позбавлення волі з можливістю звільнити його від відбування якого з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому покарання, яке узгоджене сторонами.

При цьому, ухвалою слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04.10.2023 року (справа 235/486/23) відносно ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який був продовжений ухвалою Добропільського міського суду від 01.12.2023 року (справа 227/3377/23) строком до 01.02.2024 року включно.

Таким чином, відповідно до ч.7 ст. 72 КК України в строк покарання обвинуваченому слід зарахувати цілодобовий домашній арешт з 04.10.2023 року до 01.02.2024 року, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 475, ч.15 ст. 615 КПК України, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 березня 2025 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.7 ст. 72 КК України в строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 зарахувати цілодобовий домашній арешт з 04.10.2023 року до 01.02.2024 року, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Речові докази у кримінальному провадженні:

грошові кошти у сумі 700 грн., купюрами номіналом 500 грн. (АК6645580), дві банкноти по 100 грн. (УЛ 5862543, ЯБ 8764659), передані до АТ КБ «Приватбанк» в м.Дніпро - повернути до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Донецькій області;

сім-карту оператору мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_2 (згідно з квитанцією порядковий номер 1/1339) - повернути законному володільцю ОСОБА_5 ;

наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,1106 г (згідно з квитанцією порядковий номер 4/375) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на корить держави витрати на залучення експерта для проведення:

судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/105-24/1158-НЗПРАП від 23.02.2024 в розмірі 1195 (одна тисяча сто дев`яносто п`ять) гривень 50 коп.;

судової експертизи відео-, звукозапису в розмірі 5736 (п`ять тисяч сімсот тридцять шість) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1