Рішення № 126205318, 18.03.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/1695/24

Провадження № 2 /712/223/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Токової С.Є.

при секретарі Білик О.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача .

08.02.2024 року позивач звернулся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Черкаської міської ради, треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Просила суд визначити їй додатковий строк терміном в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається із квартири, що розташована в АДРЕСА_1 .

Маючи намір прийняти спадщину, звернулась до привтаного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко АМ., проте нотаріус винесла постанову від 30.01.2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв"язку зі сплином шестимісячного строку для прийняття спадщини та непідтвердженням факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Останні декілька років до смерті батька позивач рідко спілкувалась з ним лише по телефону, так як його цивільна дружина ОСОБА_3 не дозволяла їм спілкуватись. За місцем своєї реєстрації померлий не проживав, здавав квартиру в оренду, а проживав у квартирі цивільної дружини.

Зазначає, що строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини нею пропущено з поважних причин, оскільки про смерть батька вона дізналась запізно, з урахуванням того, що не спілкувалась з ним перед смертю. Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 " Про введення воєнного стану в Україні" було введено військовий стан, який неодноразово продовжувався і діє наразі.

Постановою Кабінету Міністрів України № 164 від 28 лютого 2022 року "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" з відповідними змінами було встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку щодо прийняття спадщини та відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Тобто, враховуючи вимоги пункту 3 Постанови, перебіг строку для прийняття спадщини на час воєнного стану зупинився і свідоцтво про право на спадщину могло бути видано лише після закінчення такого строку.

Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 09 липня 2024 року задоволено клопотання представника позивача та проведено замін неналежного відповідача Черкаську міську раду на належних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою від 16.05.2024 року витребувано від приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою від 13.09.2024 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Відповідачі відзив на позовну заяву не подавали.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала. Додатково пояснила суду, що дійсно з померлим ОСОБА_5 разом проживали більше 17 років без реєстрації шлюбу. Після його смерті вона зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, та їй було роз"яснено необхідність підтвердження факту спільного проживання із спадкодавцем. Проте, вона не зверталась до суду та такий факт не встановлювала.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з"явився, звернувся до суду із заявою в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнав.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Мотивувальна частина .

Встановлені обставини справи.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.12).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається із квартири за адресою АДРЕСА_1

Позивач ОСОБА_6 є донькою померлого, що підтверджується свідоцтвом про її народження ( а.с.4). Зміна прізвища з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_8 " підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу ( а.с. 13) .

Згідно матеріалів спадкової справи, витребуваної судом, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 08.06.2022 року до Приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М. звернулась ОСОБА_3 . За її заявою було заведено спадкову справу № 45/2022.

В подальшому, 30.01.2024 року із заявою про прийняття спадщини звернулись діти померлого ОСОБА_1 ( донька) та ОСОБА_4 ( син).

Постановою приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М. від 30.01.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 з підстав пропуску строку для звернення із заявою до нотаріуса.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, позивач посилається на те, що не знала про смерть батька, в силу поганих відносин із його цивільною дружиною. Крім того, 24 лютого 2022 року в Україні введено військовий стан, внаслідок чого були внесені зміни до діючого законодавства щодо строків подання заяви про прийняття спадщини.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Нормами статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті1220,1222 ЦК України).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина 1статті 1221 ЦК України).

Згідно з частиною 1, 2 статті1269, частиною першою статті1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (1270ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 3статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, згідно з цією статтею поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану",Указом ПрезидентаУкраїни від 24.02.2022 № 64/2022введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно достатті 64 Конституції України, статей12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат»,Указу ПрезидентаУкраїни від 24лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні`Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року була прийнята постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставіпостанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, 25 січня 2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок про те, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно доКонституції Українита цьогоКодексу(далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін доЦивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексуУкраїни(частина 2 статті 4 ЦК України).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, встатті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положеннямЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установленихКонституцією Українита законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 не повідомляла позивачку про смерть батька у грудня 2021 року. Крім того, 24 лютого 2022 року в Україні ввели військовий стан, почались бойові дії, не працювали відділення поштового зв`язку, інші державні органи, зокрема й органи нотаріату.

Вказані причини , а також суперечливість положеннь закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємиці мали своїм наслідком пропущення строку для подачі позивачем заяви про прийняття спадщини в період строку, визначеного законом, тобто існували об`єктивні істотні труднощі, які слід вважати непереборними, що перешкоджали їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

При цьому, суд також враховує, що Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі(SERKOV v. UKRAINE)«Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступнє для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства зважливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі (CASEOFNOVIKv.UKRAINE)«Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі (Ilhanv.Turkey)«Ілханпроти Туреччини» від 27 червня 2000 рокупри вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, визнання позову відповідачами , суд вважає, що позивачем наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька, та вважає за необхідне надати додатковий строк два місяці, перебіг якого рахується з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв"язку з чим, розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст.1217,1221,1270,1272 ЦК України, ст.ст. ст. ст. 12,13,81,263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити .

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 18 березня 2025 року.

Головуючий :