Ухвала суду № 126205195, 28.03.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9370/24

Номер провадження 1-кп/711/236/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250310003715 від 06.11.2024, стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львів, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250310003715 від 06.11.2024, стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Мотивує тим, що ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, а саме незаконному заволодінні транспортним засобом. Стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31.01.2025 продовжено до 30.03.2025. На даний час, виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою. Зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, за вчинення якого Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років. У даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від прокуратури та/або суду; 2) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , в разі не обрання йому запобіжного заходу усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, з метою уникнення покарання, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а враховуючи те, що на частині території України ведуться активні бойові дії, в разі переховування особи від органу досудового розслідування це значно ускладнить розшук обвинуваченого. Також те, що у ОСОБА_5 відсутнє постійне місце проживання у м.Черкаси та останній зареєстрований у м.Львів, що ускладнює в разі його неприбуття до суду, встановлення його місцезнаходження. Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_5 обґрунтовується тим, що останній, не має власного постійного джерела доходів, про що свідчить відсутність працевлаштування, як джерела законного доходу. Також те, що ОСОБА_5 останній раз був засуджений 23 вересня 2024 року Шевченківським районний суд м. Львова за ч.1 ст.309 КК України до штрафу 17 000 грн., який на даний час не сплачений. Також на розгляді у Сихівському районному суді м. Львова перебуває обвинувальний акт за ч.4 ст.185 КК України, але ОСОБА_5 на виклики суду не реагує та відносно нього були винесені рішення про здійснення приводу у підготовче засідання від 09.10.2024 та 30.10.2024. А також те, що 20.09.2024 обвинувальний акт скеровано відносно останнього до суду за ч.2 ст.309 КК України. Враховуючи викладене, ОСОБА_5 на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні нового злочину, що свідчить про стійкий характер його злочинної діяльності, в зв`язку з цим останній може вчинити злочин повторно. Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховування від прокуратури та/або суду; запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення. Натомість прокуратурою не встановлено можливості застосування до ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки обвинуваченим, таких як: 1) особисте зобов`язання - оскільки він є найбільш м`яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень, у зв`язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних у клопотанні ризиків; 2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно підозрюваного не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; 3) застава - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, а також відсутні відомості про те, майновий та сімейний стан підозрюваного дає йому можливість внести за себе заставу; 4) домашній арешт - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних у даному клопотанні ризиків. Беручи до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, а також те, що він може переховуватися від прокуратури та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також зважаючи на те, що не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із позбавленням волі, тому існує достатньо реальних підстав для продовження до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить суд задовольнити клопотання та продовжити застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 при вирішенні клопотання покладалися на розсуд суду.

Заслухавши доводи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими соціальними цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч.5 даної статті цього Кодексу, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 08.11.2024 ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб до 04.01.2025, з можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 03.12.2024 ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб до 30.01.2025, з можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30.01.2025 ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб до 30.01.2025, з можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Стаття 131 КПК України зазначає, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду за обставин викладених в обвинувальному акті та клопотанні, щодо продовження запобіжного заходу прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри, щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити даний злочин.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України. Вказаний злочин відносяться до категорії не тяжких, за вчинення якого Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до п`яти. Тому в разі зміни запобіжного заходу, ОСОБА_5 усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, з метою уникнення від покарання, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Також наявність міцних соціальних зв`язків, які б утримували його в місті, не встановлено, оскільки у ОСОБА_5 відсутнє постійне місце проживання у м. Черкаси та останній зареєстрований у м.Львові, що ускладнює в разі його неприбуття до суду, встановлення його місцезнаходження. Існує ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_5 , який обґрунтовується тим, що останній, не має власного постійного джерела доходів, про що свідчить відсутність працевлаштування, як джерела законного доходу. Крім того, ОСОБА_5 останній раз був засуджений 23.09.2024 Шевченківським районний суд м.Львова за ч.1 ст.309 КК України до штрафу 17 000 грн., який на даний час не сплачений. Також на розгляді у Сихівському районному суді м. Львова перебуває обвинувальний акт за ч.4 ст.185 КК України, але ОСОБА_5 на виклики суду не реагує та стосовно нього були застосовані примусові приводи. А також те, що 20.09.2024 обвинувальний акт скеровано стосовно останнього до суду за ч.2 ст.309 КК України.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 з правом внесення застави, визначеної ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 08.11.2024, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

З огляду на викладене вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також відсутністю підстав для зміни запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст.197 КПК України, а саме на 60 днів, тобто до 25.05.2025 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн. У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися з місця проживання, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання на іншу адресу та засобів зв`язку; 4) докласти зусиль до пошуку роботи; 5) утримуватися від спілкування по даному кримінальному провадженні з потерпілим, свідками, експертами.

Попередити, що у разі не виконання даних обов`язків, згідно з ч.8 ст.182 КПК України, заставодавцем, а також якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178, 183, 331, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25.05.2025 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

2) не відлучатися з місця проживання, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання на іншу адресу та засобів зв`язку;

4) докласти зусиль до пошуку роботи.

5) утримуватися від спілкування по даному кримінальному провадженні з потерпілим, свідками, експертами.

Попередити, що у разі не виконання даних обов`язків, згідно з ч.8 ст.182 КПК України, заставодавцем, а також якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 5 діб з часу її проголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_1