Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 690/633/24
Провадження № 2/690/7/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
24 березня 2025 року м. Багачеве
Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Линдюка В.С.,
секретар судового засідання Руденко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача, повноваження якої підтверджено довіреністю від 08.04.2024 року № 598, звернулася до суду з позовною заявою за змістом якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») заборгованість в сумі 42972,70 грн., з них: 21062,50 грн. за договором позики № 76794974, 9922,21 грн. за договором позиви № 4654772, 11987,99 грн. за кредитним договором № 1007849, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.08.2023 року та 02.09.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договори позики №№ 76794974, 4654772, відповідно. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на підставі додаткових угод від 27.02.2024 року № 19 та від 20.03.2024 року № 20 до договору факторингу від 14.06.2021 року № 14/06/21 передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошовоївимоги довідповідача задоговором позики№ 76794974в сумі21062,50грн.,з яких: 5000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 16062,50 грн. заборгованість за відсотками, та за договором позики № 4654772 в сумі 9922,21 грн., з яких: 2699,92 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 7222,29 грн. заборгованість за відсотками, відповідно.
Крім того, 19.09.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 1007849. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на підставі договору факторингу від 30.05.2024 року №30052024 та реєстру боржників до нього відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1007849 в сумі 11987,99 грн., з яких: 1999,99 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 9988 грн. заборгованість за відсотками.
Після відступлення ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги за вищевказаними договорами №№ 76794974, 4654772, 1007849 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» жодних нарахувань заборгованості за ними не здійснювалось.
ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаними договорами ні перед ТОВ«1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ні перед ТОВ«СЕЛФІ КРЕДИТ», ні перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», не виконав, в зв`язку з на даний час існує заборгованість на загальну суму 42972,70 грн., з них: 21062,50 грн. за договором позики № 76794974, 9922,21 грн. за договором позики № 4654772, 11987,99 грн. за кредитним договором № 1007849, про стягнення якої й подано позов.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим, у розумінні п. 4 ч. 8, ч.11 ст. 128 ЦПК України, про місце, дату та час розгляду справи, що узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року в справі № 800/547/17, а також постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року в справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року в справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року в справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 року в справі № 910/16249/19, від 18.03.2021 року в справі №911/3142/19, від 19.05.2021 року в справі № 910/16033/20, від 07.02.2024 року в справі №904/853/23, відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання неодноразово не з`явився, поважність причин неявки не повідомив, заяв та клопотань від його імені про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань до суду не надходило.
Представник позивача в судові засідання не з`явилась, за змістом позовної заяви просила розгляд справи провести за її відсутності, а також не заперечувала проти ухвалення заочного розгляду справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін у засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З огляду на вказане, судом 24.03.2025 року постановлено ухвалу про проведення розгляду даної справи в заочному порядку за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України наявні підстави для вирішення судом справи за наявними матеріалами.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України та наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов`язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що наявні достатні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зареєстрована як фінансова установа та здійснює свою діяльність у сфері кредитування, що підтверджується копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.02.2021 року № 281789555050 та свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 25.10.2015 року серії ІК № 146.
17.08.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , який будучи ідентифікованим та верифікованим за допомогою системи BankID НБУ, з використанням сайту https://mycredit.ua/, в електронній формі укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76794974 (далі Договір №76794974), який останнім підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, за умовами якого фінансова установа мала надати відповідачу позику в розмірі 8000 грн. шляхом перерахування їх на його банківський рахунок, строком на 30 днів, а відповідач зобов`язався 19.09.2023 року повернути позику та сплатити проценти з розрахунку 1,25% в день за користування позикою на умовах, встановлених договором, зокрема в загальному розмірі 11000 грн., з яких 3000 грн. проценти за користування позикою.
02.09.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , який будучи ідентифікованим та верифікованим за допомогою системи BankID НБУ, з використанням сайту https://clickcredit.ua/, в електронній формі укладено договір позики № 4654772 (далі Договір № 4654772), який останньою підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, за умовами якого фінансова установа мала надати відповідачу позику в розмірі 2700 грн. шляхом перерахування їх на його банківський рахунок, строком на 17 днів, а відповідач зобов`язався 19.09.2023 року повернути позику та сплатити проценти в сумі 401,63 грн., нараховані з розрахунку процентної ставки 14,72% за перший день користування позикою та 0,01% з другого дня користування позикою до дати її повернення.
Відповідно до змісту п. 6 Договорів №№ 76794974, 4654772 продовження строку їх дії (пролонгація) можливе лише за ініціативою позичальника шляхом укладення додаткової угоди.
За змістом п.п. 2, 17, 18 Договорів №№ 76794974, 4654772 якщо сума позики не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк позикодавець має право, у випадку невиконання позичальником умов цього договору, нараховувати пеню в розмірі визначеному п. 2 Договору (2,7%) за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.
Якщо сума позики перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою в понад встановлений договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п. 2 Договору (2,7%) за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.
Водночас, суд позбавлений можливості дослідити зміст актуальних на час виникнення договірних відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а також Правил надання грошових коштів у позику, які відповідно до п.п. 5.2, 5.3, 27 Договорів №№76794974, 4654772, є їх невід`ємною частиною, оскільки вони відсутні в редакції станом на 17.08.2023 року та на 02.09.2023 року на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, який у п.п. 5.2, 5.3 Договорів №№76794974, 4654772 вказано як місце їх розміщення.
Крім того, стороною позивача не надано суду доказів як щодо належного виконання ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» своїх зобов`язань за Договорами №№ 76794974, 4654772 та реальності надання ОСОБА_1 17.08.2023 року у позику 8000 грн. та 02.09.2023 року 2700грн., так і щодо ініціювання ОСОБА_1 продовження строку дії (пролонгацію) Договорів №№ 76794974, 4654772 та укладення в зв`язку з цим додаткових угод.
Розрахунків ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» щодо заборгованості ОСОБА_1 за відсотками за Договорами №№76794974, 4654772 станом на дату відступлення права вимоги за ними на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», суду не надано.
Між ТОВ«ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ«1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 14.06.2021 року укладено договір факторингу № 14/06/21 (далі Договір № 14/06/21), за умовами п.п. 1.1, 3.1 якого до останнє відступило позивачу належні йому права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якими настав, до боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до них та інші дані зазначаються у відповідних реєстрах боржників, які є невід`ємною частиною договору. Також узгоджено, що в додаткових угодах до цього договору, крім іншого, зазначається загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників.
Відповідно до змісту п. 1.2 Договору № 14/06/21 перехід права вимоги заборгованості до боржників від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відбувається в момент підписання ними акту приймання-передачі відповідного реєстру боржників, який скріплюється їх печатками.
Згідно змісту загальної частини та п. 4.1 Договору № 14/06/21 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», крім іншого, зобов`язується протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників надати ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» документацію (електронні документи, що стосуються заборгованостей окремих боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог до боржників за заборгованостями, а також є необхідними для пред`явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості, крім іншого, договір позики, детальні розрахунки заборгованості за договором позики на дату відступлення права вимоги, тощо).
Водночас суд позбавлений можливості встановити всі інші істотні умови Договору № 14/06/2021, оскільки представником позивача копії його сторінок надано суду вибірково, на власний розсуд (перша, друга, четверта та остання).
Відповідно довитягів зреєстрів боржниківвід 27.02.2024року №19,від 20.03.2024року №21,сформованих 13.09.2024року представником позивача, актів прийому-передачі реєстру боржників від 27.02.2024 року № 19, від 20.03.2024 року № 21, які є додатками до додаткової угоди від 27.02.2024 року № 19, від 20.03.2024 року № 21 до Договору № 14/06/21, відповідно, ТОВ«1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», крім іншого, передано ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до ОСОБА_1 : за Договором № 76794974 на загальну суму заборгованості 21062,50 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 16062,50 грн. заборгованість за процентами за користування позикою; за Договором № 4654772 на загальну суму заборгованості 9922,21 грн., з яких: 2699,92 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 7222,29 грн. заборгованість за процентами за користування позикою.
Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 76794974 за період з 20.03.2024 року по 31.08.2024 року, підписаного представником позивача, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 з 20.03.2024 року не змінювався та станом на 31.08.2024 року становить 21062,50 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 16062,50 грн. заборгованість за відсотками.
Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 4654772 за період з 27.02.2024 року по 30.04.2024 року, підписаного представником позивача, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 з 27.02.2024 року не змінювався та станом на 31.08.2024 року становить 9922,21 грн., з яких: 2699,92 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 7222,29 грн. заборгованість за відсотками.
ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зареєстрована як фінансова установа та здійснює свою діяльність у сфері кредитування, що підтверджується копіями свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 21.09.2021 року серії ФК № В0000369 та його статуту.
19.09.2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , після його ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», з використанням інтернет-сторінки https://selfiecredit.com.ua/, в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1007849 (далі Договір № 1007849), який останнім підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, за умовами якого фінансова установа мала надати відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. шляхом перерахування їх на його поточний рахунок з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , строком на 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 2,2% в день, та за зниженою процентною ставкою 0,01% в день до 19.03.2023 року, якщо до даної дати або протягом 3-х календарних днів, що слідують за нею, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, шляхом сплати щомісячних платежів.
Водночас стороною позивача не надано суду доказів щодо належного виконання ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» своїх зобов`язань за Договором № 1007849 та реальності надання ОСОБА_1 19.09.2023 року кредиту в розмірі 2000 грн. шляхом їх безготівкового перерахування на вказаний ним рахунок.
Згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованості ОСОБА_1 лише 16.10.2023 року на користь позивача сплачено грошові кошти в розмірі 5,61 грн., з яких: 5,6 грн. зараховано на погашення відсотків за користування кредитом, 0,01 грн. на погашення тіла кредиту, а за період часу з 19.09.2023 року по 16.10.2023 року щоденно нараховувались відсотки в розмірі 0,2 грн. (0,01% в день від суми кредиту) та за період часу з 17.10.2023року по 30.05.2024 року щоденно нараховувались відсотки в розмірі 44 грн. (2,2% в день від суми кредиту), тож станом на 30.05.2024 року виникла заборгованість в сумі 11987,99 грн. (1999,99 грн. тіло кредиту, 9988 грн. заборгованість за відсотками).
У подальшому, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на підставі договору факторингу від 30.05.2024 року № 30052024 (далі Договір № 30052024), акту прийому-передачі реєстру боржників та витягу реєстру боржників до нього відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», крім іншого, право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1007849 в сумі 11987,99 грн., з яких: 1999,99 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 9988 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до змісту п. 1.5 Договору № 30052024 клієнт гарантує та відповідає перед фактором за дійсність грошових вимог, право яких відступається факторові за цим договором.
Водночас суд позбавлений можливості встановити всі інші істотні умови Договору № 30052024, оскільки представником позивача копії його сторінок надано суду вибірково, на власний розсуд (перша, друга, третя, четверта та дев`ята).
Після відступлення ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги за Договором №1007849 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» жодних нарахувань заборгованості за ним не здійснювалось.
Встановленим судом фактам відповідають правовідносини щодо надання позики та фінансових послуг у сфері кредитування, які врегульовано Цивільним кодексом України (далі ЦК України) та законами України «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис».
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронною комерцією є відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Згідно п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Положеннями ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, крім іншого, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договоромпозики однасторона (позикодавець)передає увласність другійстороні (позичальникові)грошові коштиабо іншіречі,визначені родовимиознаками,а позичальникзобов`язується повернутипозикодавцеві такуж сумугрошових коштів(сумупозики)або такуж кількістьречей тогож родута такоїж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 515 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Положеннями ч. 1 ст. 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Відповідно дозмісту ч.1ст.1081,ч.1ст.1082ЦК Україниклієнт відповідаєперед факторомза дійсністьгрошової вимоги,право якоївідступається,якщо іншене встановленодоговором факторингу. Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За вказанихобставин,суд вважаєдоведеним,що 17.08.2023року та02.09.2023року міжТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договори №№76794974, 4654772, в зв`язку з чим відповідач на умовах строковості, поворотності та платності мав отримати в позику грошові кошти в розмірі 8000грн. та 2700 грн., відповідно, шляхом їх зарахування на його банківський рахунок.
Також не викликає сумнівів факт укладення 19.09.2023 року між ТОВ«СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі Договору №1007849 за умовами якого відповідач мав отримати на умовах строковості, поворотності та платності кредит у розмірі 2000 грн., шляхом його зарахування на його банківський рахунок.
Водночас доказів реальності надання як ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у позику, так і ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» в кредит, грошових коштів ОСОБА_1 на підставі Договорів №№ 76794974, 4654772, 1007849 стороною позивача не надано, а також не вказано про неможливість надання таких доказів, як і не заявлено клопотань про їх витребування.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на підставі Договору № 14/06/21 та додаткових угод від 27.02.2024 року № 19, від 20.03.2024 року № 21 до нього хоч і відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договорами №№76794974, 4654772, але надані до суду представником позивача докази не підтверджують наявність у ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як права вимоги за цими договорами, так і обґрунтованість розрахунку відступлених до стягнення сум заборгованості.
ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на підставі Договору № 30052024, акту прийому-передачі реєстру боржників та витягу реєстру боржників до нього відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», крім іншого, право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 1007849, але надані до суду представником позивача докази не підтверджують наявність у ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» як права вимоги за цим договором, так і обґрунтованість розрахунку відступленої до стягнення суми заборгованості за ним.
При цьому, жодних розрахунків заборгованості за відсотками за Договорами №№ 76794974, 4654772, зроблених ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», станом на дату відступлення права вимоги за ними на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», суду не надано.
Надані представником позивача розрахунки заборгованості за Договором № 76794974 за період з 20.03.2024 року по 31.08.2024 року та за Договором №4654772 за період з 27.02.2024 року по 31.08.2024 року, підлягають критичній оцінці судом оскільки вони не відображають розрахунок заборгованості за відсотками, яка відступлена, та позбавляють можливості перевірити його відповідність договірним умовам.
Розрахунок заборгованості за Договором № 1007849 станом на 30.05.2024року, зроблений ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» не може вважатися належним доказом, оскільки не є первинним обліковим бухгалтерським документом, як наслідок, не може підтверджувати існування тих чи інших операцій, тобто він не підтверджує як факту реальності надання ОСОБА_1 кредиту в обумовленому розмірі, так і сплати ним на виконання своїх зобов`язань коштів на користь ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1081 ЦК України ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відповідають перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за дійсність грошової вимоги право якої відступається.
З огляду на вказане, ненадання ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» у повному обсязі документів ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», які б підтверджували виконання ними своїх зобов`язань перед ОСОБА_1 за Договорами №№ 76794974, 4654772, 1007849, відповідно, та зумовлювало виникнення в них права вимоги до нього, яке відступлено позивачу, не може слугувати підставою для зниження стандарту доказування в справі, а питання щодо наслідків цього мають вирішуватися між сторонами Договорів №№14/06/21, 30052024.
При цьому, відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявлених позовних вимог, в силу не отримання ним примірника позовної заяви з додатками, не може бути підставою для задоволення позовних вимог та звільнення позивача від доказування у відповідності до вимог ст. 82 ЦПК України.
Вказане, крім іншого, зумовлено тим, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права під час судового провадження, в той час як інтереси фінансових установ представляють особи, які мають юридичну освіту, та значний досвід ведення судових справ з аналогічних спорів.
Про необхідність особливого правового захисту особи споживача фінансових послуг як слабшої сторони у даних правовідносинах, а також навіть звуження дії принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору на користь споживача фінансових послуг, вказано в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 1-12/2013.
Водночас суд вважає, що стороною позивача не в повній мірі реалізовано надані процесуальні права та обов`язки, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 43, ч. 2 ст. 83 ЦПК України, щодо надання всіх доказів на підтвердження викладених фактів та заявлених позовних вимог.
Положеннями ч. 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Надані представником позивача докази не підтверджують заявлені позовні вимоги та об`єктивно позбавляють можливості суд першої інстанції в повному обсязі встановити всі обставини справи, судом за клопотанням представника позивача вжито заходів до витребування доказів, які становлять банківську таємницю, однак витребування судом доказів у сторін чи третіх осіб за власною ініціативою свідчитиме про порушення принципів рівності та диспозитивності, а також про упередженість суду, що є недопустимим.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При цьому, згідно змісту ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тож обґрунтування наявності таких обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає принципу справедливості розгляду справи судом, встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950року.
Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи, крім іншого, зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ч. 1 ст.76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Водночас суд вважає, що стороною позивача, в порушення п. 4 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 83 ЦПК України, не надано суду першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження фактів виникнення у ОСОБА_1 фінансових зобов`язань як перед ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за Договорами №№ 76794974, 4654772, так і перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за Договором № 1007849, в зв`язку з недоведеністю факту отриманням відповідачем від даних фінансових установ грошових коштів у позику та в кредит, відповідно, та, як наслідок, наявності законних підстав у ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступати ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаними договорами, та набуття позивачем статусу кредитора по відношенню відповідача за ними.
При цьому, стороною позивача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України не повідомлялось суд про неможливість надання доказів, які підтверджують вищевказані обставини та факти, та необхідність надання додаткового строку для їх надання чи витребування їх у третіх осіб.
З огляду на вказане, докази, які не було подано представником позивача до суду першої інстанції, щодо вищевказаних обставин, які суд визнав недоведеними, не можуть бути подані до суду апеляційної інстанції, а в разі їх подання не підлягатимуть прийняттю, відповідно до ч. 8 ст. 83, ч. 3 ст. 367 ЦПК України.
Неприйнятність безпідставного прийняття в апеляційній інстанції нових доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, засвідчено у висновках Верховного Суду (постанови від 12.03.2020 року у справі № 738/172/17, від 10.04.2019 року в справі № 145/474/17, від 05.12.2018 року в справі №346/5603/17, від 03.05.2018 року в справі № 404/251/17).
Таким чином, у разі прийняття та дослідження нових доказів апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок щодо підстав для цього в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог з вищевказаних підстав, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принципи, пов`язані з належним здійсненням правосуддя, положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суди зобов`язано давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Рішення у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 року, Рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача, сплаченого судового збору за подання даної позовної заяви, оскільки в задоволені позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судом відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Судові витрати залишити за позивачем.
Копію заочного рішення надіслати учасникам справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Ватутінським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право: на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Линдюк В.С.
Судове рішення № 126205072, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області) було прийнято 24.03.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 690/633/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: