Рішення № 126204559, 27.03.2025, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-др/641/5/25 Справа № 641/8212/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі: головуючого - суддіМаньковської О.О., за участю представника заявника Кузьміна Є.В., секретаря судового засідання Почерніної А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судум.Харковазаяву представника відповідача адвоката Кузьміна Є.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+»), третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області, про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави (в порядку ст. 1212 ЦК України),-

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача адвокат Кузьмін Є.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 судові витрати, які пов`язані із розглядом справи та витратами на професійну правничу допомогу, у розмірі 30000 грн.

В обґрунтування заяви представник відповідача посилається на те, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.03.2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+»), третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області відмовлено. Звернення позивача до суду із вказаним позовом, змусило відповідача ОСОБА_2 понести додаткові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги. Адвокатом Кузьміним Є.В., було вивчено матеріали справи, сформована правова позиція та погоджена із відповідачем, витребувано додаткові докази. В результаті вказаних дій, відповідач ОСОБА_2 взяла на себе додаткові майнові зобов`язання по оплаті послуг фахівця в галузі права та понесені додаткові витрати на правову допомогу адвоката, про що стороною відповідача заявлялось при розгляді справи, що склали суму в розмірі 30,000 грн.

В судове засідання, позивач не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання своєчасно і належним чином, надав суду письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення по справі.

Позивач подав заперечення проти суми витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги відповідачу ОСОБА_2 адвокатом Кузьміним Є.В., вважав розмір завищеним, неспівмірним, необгрунтованим. Вказав, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження факту реальності понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн., а також розумність та співмірність таких витрат із заявленими позовними вимогами. Зазначив, що відсутні платіжні доручення та квитанції на підтвердження того, що такі послуги реально було сплачено у зазначених розмірах.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце судового засідання своєчасно і належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Таким чином, враховуючи, що сторони повідомлені своєчасно і належним чином про місце, дату і час слухання справи, суд дійшов висновку про розгляд заяви за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кузьмін Є.В. заяву підтримав, просив вимоги задовольнити.

Суд, заслухавши думку представника відповідача адвоката Кузьміна Є.В., дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Так, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.03.2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+»), третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області, про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави відмовлено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з тим, на підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу представником відповідача адвокатом Кузьміним Є.В. надано:

-копію договору про надання професійної правової допомоги ОСОБА_2 від 31.01.2024 року; та копію додаткової угоди до договору № б/н про надання правової допомоги від 31.01.2024 року;

- акт приймання-передачі наданих послуг за договором № б/н про надання правової допомоги від 31.01.2024 року, відповідно до якого адвокатом Кузьміним Є.В. надані ОСОБА_2 послуги у справі № 641/8212/23 у вигляді складання відзивів на позов, процесуальних документів по справі, прийняття участі у судових засіданнях в режимі ВКЗ, клопотань про проведення засідань в режимі ВКЗ, запитів про отримання інформації до ПАТ КБ «ПриватБанк» та клопотань до суду про витребування інформації від кредитних установ юридичні послуги відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Додаткової угоди № 1 від 03.02.2024 року та Договору Б/Н про надання правової допомоги від 31.01.2024 року по справі склади 30000 грн.;

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Відповідно до вимог діючого законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі N 910/906/18.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, судом враховуються положення правового висновку, викладеного в Постанові Великої палати Верховного Суду від 03.10.2019 року в справі № 922/445/19.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, тому в частині заперечення позивача щодо відсутності платіжних доручень та квитанції на підтвердження того, що такі послуги реально було сплачено у зазначених розмірах - судом оцінюються критично.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача про необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу представника відповідача з реальним обсягом такої допомоги у суді, часом, витраченим на надання таких послуг, критерію реальності таких витрат.

Так, Статтею 141 ЦПК Українивизначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви представника відповідача, в контексті положення частини четвертої статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена представником відповідача сума є неспівмірною.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з позивача у розмірі 5 000 грн.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. ч.2 ст. 141, ст.ст.260,270, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача адвоката Кузьміна Євгена Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС» (ТОВ «БРЕНТ+»), третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області, про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави (в порядку ст. 1212 ЦК України) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ПЛЮС», адреса: Київська область, м.Бровари, вул. Ярослава Мудрого, буд.8;

Третя особа - Головне управління ДПС у Харківській області, адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 46.

Суддя О.О.Маньковська