Ухвала суду № 126201244, 31.03.2025, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/414/17

Провадження № 2-п/192/3/25

Ухвала

Іменем України

31 березня 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В. А.,

розглянувши у відкритому судового засіданні в с-ще Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2017 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2025 року за допомогою електронного кабінету відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 через свого представника адвоката Безменка Микити Євгеновича подали до суду заяву про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2017 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.

Ознайомившись із заявою та матеріалами справи, суд приходить до таких висновків.

10 травня 2017 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення по справі за позовом Кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, яким позов задоволено (а. с. 34-36).

Згідно ст. 228 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення заочного рішення) - заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно матеріалів справи, відповідачкам копія заочного рішення суду була вручена 17 травня 2017 року, що вбачається з поштових повідомлень (а. с. 41, 42).

Тобто останнім днем подання заяви про перегляд заочного рішення для відповідачок було 29 травня 2017 року враховуючи, що 27 травня 2017 року та 28 травня 2017 року були вихідними днями.

Проте відповідачки подали заяву 26 березня 2025 року тобто з пропуском встановленого строку, при цьому будь-яких заяв про поновлення пропущеного строку не подали, будь-яких поважних причини пропущення строку суду не повідомили.

Як зазначила в своїй постанові від 12 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду у справі №756/11081/20:

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких підстав, оскільки відповідачки подали заяву з пропуском строку встановленого ст. 228 ЦПК України (в редакції яка діяла на час ухвалення заочного рішення), при чому поважні причини, які б перешкоджали відповідачкам подати заяву у встановлений строк відсутні, тому вважаю, що заява про перегляд заочного рішення суду підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126, 127 ЦПК України, ст. 228 ЦПК України (в редакції станом на час ухвалення заочного рішення), суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2017 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено і підписано суддею 31 березня 2025 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.