Рішення № 126195910, 26.03.2025, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/113/2025

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"26" березня 2025 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді Данилів О.М.

при секретарі Ольшанській Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Бережани цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

6 січня 2025року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» звернувся в суд із позовом, у якому просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 591062309 від 14 січня 2020року, що складає 47 874грн.11коп., 3 028грн.- сплаченого ним судового збору та 9 200грн. - витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування поданих позовних вимог зазначив, що відповідачка ОСОБА_1 14 січня 2020року уклала із АТ «АЛЬФА БАНК» кредитний договір № 591062309, згідно з умовами якого на споживчі цілі отримала кредитні кошти на суму 29 582 грн. строком на 36 місяців зі встановленою процентною ставкою 18,99%. АТ «АЛЬФА БАНК», надавши відповідачці кредит на вказану у договорі суму, умови кредитного договору виконав у повному обсязі, а відповідачка не дотрималася умов укладеного договору та своєчасно не повернула отримані кошти, як це передбачено умовами договору, у зв`язку з чим вона заборгувала позивачу вказану у позові суму боргу.

20 грудня 2021року між АТ «АЛЬФА БАНК» та ТзОВ ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, за яким право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором від первісного кредитора АТ «АЛЬФА БАНК» перейшло ТзОВ ФК «Еліт Фінанс». Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором були передані позивачу від первісного кредитора. Згідно поданого розрахунку борг відповідачки станом на 20 грудня 2021 становить 47 874,11грн., з яких: 25 290,63грн.-заборгованість по тілу кредиту та 22 583,48грн. - заборгованість по несплачених відсотках.

А так як відповідачкою вказане зобов`язання не було виконано та у добровільному порядку борг не сплачений, звернувся до суду про стягнення вказаної суми боргу у примусовому порядку.

За вказаними позовними вимогами 13 січня 2025року ухвалою Бережанського районного суду було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з повідомленням та викликом сторін.

Всудове засіданняпредставник позивача Товариства зобмеженою відповідальністю Фінансова Компанія«Еліт Фінанс» нез`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суд не повідомила, хоч про дату, місце і час розгляду справи повідомлялася належним чином, відзиву щодо позову суду не подала, а тому суд вважає за можливе у відповідності до ст. 280 ЦПК України провести розгляд справи у відсутності відповідачки на підставі доказів, що є в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та взявши до уваги подані стороною позивача письмові докази, прийшов до висновку про необхідність задоволення заявлених ТзОВ ФК «Еліт Фінанс» позовних вимог, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 12,81ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною третьою ст. 207 ЦК України передбачено використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частиною 3 ст.11 ЗУ«Про електроннукомерцію» передбачено,що електроннийдоговір укладаєтьсяшляхом пропозиціїйого укласти(оферти)однією стороноюта їїприйняття (акцепту)другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій

адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналогавласноручного підпису(факсимільноговідтворення підписуза допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповіднодо ст.627Цивільного кодексуУкраїни сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідноз ч.1ст.638та ч.1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що 14січня 2020рокуміж АТ «АЛЬФА БАНК» та ОСОБА_1 ою було укладено кредитний договір № 591062309відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 29582грн.строком на 36 місяців із встановленою процентною ставкою 18,99%, які зобов`язувалася повернути в термін до 14 січня 2023 року.

Вищевказане підтверджується (а с. 5-7) оглянутими в судовому засіданні договором оферти на укладення угоди про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, що був укладений 14січня 2020рокуміж АТ «АЛЬФА БАНК» та ОСОБА_1 ою, графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, а також паспортом споживчого кредиту.

Підтвердженням добровільного укладення відповідачкою даного Договору є її власноручний підпис, яким підписані вказані вище документи.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов`язання, тобто обсяг прав та обов`язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

Судом також встановлено, що 20 грудня 2021року між АТ «АЛЬФАБАНК»та ТзОВФК «ЕлітФінанс» булоукладено Договірфакторингу №4,відповідно доумов якого АТ«АЛЬФА БАНК»відступило, а ТзОВ ФК «Еліт Фінанс» отримало право вимоги за Кредитним договором № 591062309від 14 січня 2020року (а.с. 9-16).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Частиною першою статті 625ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.598ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку не погасила заборгованості, а тому суд, враховуючи зазначене дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити та з відповідачки на користь позивача ТзОВ ФК «Еліт Фінанс», як правонаступника АТ «АЛЬФА БАНК», необхідно стягнути заборгованість за договором кредиту № 591062309від 14 січня 2020 року, яка становить 47 874грн.11коп..

Вирішуючи питання судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Атак якіз матеріалів справи видно,що позивачемпри подачіпозову булосплачено судовийзбір урозмірі 3028гривень,що підтверджуєтьсядолученою досправи (а.с.4)платіжною інструкцією№ 5951від 24грудня 2024року, томувідповідно до ст.141ЦПК Українивказані витрати,понесені позивачем, слідстягнути із відповідачки.

Що стосується вимог позивача про стягнення витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200гривень, то суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача є не співмірним із складністю справи та виконаній адвокатом роботі (наданим послугам), тому вказані вимоги слід задоволити лише частково, виходячи із наступного.

У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що узгоджується із практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 19.02.2020р. в справі № 755/9215/15-ц.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, в його рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавенте проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

За даною категорією справ, з урахуванням її складності, сукупних затрат на складання процесуальних документів та супроводження справи в суді (справа не підпадає під визначення складної неординарної справи, яка потребує самостійного, з боку адвоката, напрацювання відповідних примірників документів тощо).

А такяк судвважає,що підготовка цієїсправи дорозгляду всуді невимагала значногообсягу юридичноїй технічноїроботи,адже зазначенасправа неє складною,а необхідніпроцесуальні документиє шаблоннимита захисник небрав безпосереднюучасть усудовому засіданніпо розглядувказаної справи,а томувраховуючи вищезазначене,суд вважаєнеобхідним зменшити відшкодування витрат на правову допомогу, що їх потрібно стягнути з відповідачки, з 9 200грн. до 3 000 грн. і саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 549, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 19, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280- 284, 354, 355 ЦПК України, кредитним договором № 591062309від 14 січня 2020 року, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «Еліт Фінанс» задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ ФК «Еліт Фінанс» ІКЮО: 40340222, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Солом`янська, 2:

- 47 874 ( сорок сім тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 11 копійок - заборгованості за кредитним договором № 591062309від 14 січня 2020 року;

- 3 028 ( три тисячі двадцять вісім ) гривень - сплаченого позивачем судового збору;

- 3 000 ( три тисячі ) гривень - витрат, понесених позивачем на отримання професійної правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте Бережанським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бережанського

районного суду Тернопільської області Данилів О.М.