Ухвала суду № 126195455, 27.03.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/2713/25

Провадження №1-кс/463/2885/25

УХВАЛА

про накладення арешту

27 березня 2025 року місто Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши клопотання слідчої слідчого відділу ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 ,погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141360001034 від 14.03.2024 про арешт майна,

встановила:

слідча слідчого відділу ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора звернулася дослідчого суддіЛичаківського районногосуду м.Львоваз клопотаннямпро накладенняарешту намайно укримінальному провадженніза №12024141360001034 від 14.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 (чинна з 04.06.2014 до 01.07.2020) КК України.

В обґрунтування клопотання слідча покликалася на те, що слідчими слідчоговідділу ЛРУП№ 1ГУНП уЛьвівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024141360001034 від 14.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 (чинна з 04.06.2014 до 01.07.2020) КК України.

В ході розслідування встановлено, що Львівською міськоюрадою прийнятоухвалу №788від 20.05.2021«Про розробленнядетального планутериторії урайоні вул.Тютюнників,вул.Генерала М.Тарнавського,вул.В.Кубійовича,пл.Василя Вишиваного». Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування з залученням фінансових джерел організацій, зацікавлених у розробленні містобудівної документації визначено замовником розроблення детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М.Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного.

Відповідно до п. 2.2 вказаної ухвали відповідальним за розроблення та фінансування детального плану території є Товариство з обмеженою відповідальністю «Авалон констракшн».

Згідно п. 3, 3.1, 3.2, 3.2.1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Авалон констракшн» необхідно укласти відповідний договір з сертифікованою проектною організацією на розроблення детального плану території відповідно до законодавства України. Забезпечити розроблення містобудівної документації відповідно до вимог ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території».

Також, на офіційному сайті Львівської міської ради у рубриці «Громадські слухання» було розміщено оголошення про проведення з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного (є загальнодоступні на веб сайті Львівської міської ради за посиланням https://city-adm.lviv.ua/public-hearings/294207-011222-311222-hromadske-obhovorennia-proiektu-detalnoho-planu-terytorii-u-raioni-vul-tiutiunnykiv-vul-henerala-m-tarnavskoho-vul-v-kubiiovycha-pl-vasylia-vyshyvanoho-ta-zvit-pro-stratehichnu-ekolohichnu-otsinku).

В подальшому, 05.04.2023 на засіданні №3 архітектурно-містобудівної ради Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради обговорювалось питання №2 «Розгляд проекту детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М.Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного», де вказано, що детальний план території розташований в центральній частині міста з складним рельєфом та різнохарактерною забудовою навколо. На презентованій території раніше знаходилось підприємство. В рамках проекту запропоновано розміщення двосекційного будинку місткістю приблизно 50 квартир, що не є великим навантаженням на район. Поверховість вказана з стилобатом орієнтовно 6 поверхів, та інше.

Під час голосування було зазначено такі зауваження: відступити від будівлі академії мистецтв, зменшити поверховість (висотність) та щільність забудови; зберегти «зелений коридор» сходів, алею дерев з двох боків від сходів; за умов збереження проїзду спецтехніки для евакуації з усіх сторін квартир житлового будинку; викликає питання доцільності будівництва багатоповерхових житлових будинків на запроектованому місці. Не переконливі аргументи щодо впливу на середовище, зокрема на зауваження представників Національної академії мистецтв.

Листом від 13.04.2023 №р/н 4407/04/23-з юридичний департамент Львівської міської ради надав свої зауваження до проекту ухвали Львівської міської ради «Про затвердження детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М.Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного», та зазначив, що даний план суперечить Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації».

Проте, рішення про затвердження детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М.Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного прийнято.

08.02.2024Львівською міськоюрадою прийнятоухвалу №4382«Про затвердженнядетального планутериторії урайоні вул.Тютюнників, вул.ГенералаМ.Тарнавського,вул.В.Кубійовича,пл.Василя Вишиваного», якою затвердженодетальний плантериторії урайоні вул.Тютюнників,вул. Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території), пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.

Дана ухвала оприлюднена на сайті Львівської міської ради 28.06.2024.

При прийнятті вищевказаної ухвали не дотримано процедури громадських слухань, процедури оприлюднення вищевказаної ухвали, Львівська міська рада не врахувала того, що об`єкт, який запроектований для будівництва знаходиться в історичному ареалі міста Львова, відтак необхідно було повідомити про затвердження детального плану території Міністерство культури та інформаційної політики України, а також Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Так, зазначена ухвала сесії Львівської міської ради №4382 від 08.02.2024 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного» не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (генеральному плану), прийнята з порушенням приписів Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», Закону України «Про охорону культурної спадщини», ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», Міжнародної хартії про охорону історичних міст (Вашингтонська хартія), є протиправною.

Згідно п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування» зазначено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Статтею 21Закону України«Про основимістобудування» передбачено,що визначеннятериторій длямістобудівних потребздійснюється відповіднодо затвердженоїмістобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Відповідно до пунктів 2, 3, 9 частини першої статті 1Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» (далі Закон) генеральний планнаселеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Ч. 1 ст. 17 Закону визначено, що генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Частинами 2, 3 ст. 17 Закону передбачено, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин першої - третьої статті 19Закону детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Згідно із частиною четвертою статті 19Закону детальнийплан територіївизначає:1)принципи планувально-просторовоїорганізаціїзабудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо ДПТ місцева рада формує обґрунтування щодо деталізації положень генерального плану міста, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Як передбачено частиною восьмою статті 19 Закону,детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.

Згідно ч. 10 зазначеної статті внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території. Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження детального плану території та Законом України "Про землеустрій".

Отже, генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не можуть йому суперечити.

У проекті пояснювальної записки до детального плану опрацьовано планувальне рішення використання та забудови території, орієнтовною площею 14,13 га. Вся територія детального плану знаходиться в центральній частині м. Львова, в межах історичного ареалу м. Львова (ІА-4) та в буферній зоні пам`яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (п.4.4. Пояснювальної записки).

Територія детального плану охоплює квартали, історично сформованої житлової багатоквартирної забудови середньої поверховості, яку пропонується доповнити новим житловим комплексом, в межах ділянки відповідного функціонального призначення.

Проектом передбаченорозташування 8-9-типоверхового житловогобагатоквартирного будинку,на ділянціпо вул.Тютюнників,55-55а.Форма будівлі(стилобату)Г-подібната наньому розташовуються2ближчих допрямокутника будинки,поверховістю в8та 9поверхів.Архітектурне вирішенняпроектованого будинкумає бутипідпорядковане умовамвізуального сприйняття,як звулиці Тютюнників,так із вулиціГенерала М.Тарнавського.Проектом ДПТне передбачаєтьсяущільнення існуючоїзабудови,добудова абоперебудова існуючихбудівель,окрім будівництвав межахділянки зкадастровим номером4610136600:07:006:0017(змінацільового призначенняпередбачається проектом) (ч.9 пояснювальної записки «Проектні рішення щодо житлової забудови»).

Також у детальному плані вказано, щодо проектованої житлової забудови, проектом ДПТ передбачено розташування по вул. Тютюнників, 55-55а 8-9-ти поверхового будинку на стилобаті в 2 поверхи з громадськими приміщеннями на ділянці площею 0,4239 га (згідно з детальним планом території, ділянка змінює функціональне призначення на житлову та громадську (ч.10 пояснювальної записки «Житловий фонд та розселення»).

Ухвалою Львівської міської ради № 3944 від 28.09.2023 «Про затвердження управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Тютюнників, 55, вул. Тютюнників, 55-а та надання ТзОВ ЕнергоОРГРЕС в оренду земельної ділянки на вул. Тютюнників, 55 і ТзОВ Авалон Констракшн в оренду земельної ділянки на вул. Тютюнників, 55, вул. Тютюнників, 55-а» затверджено управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,6081 га навул. Тютюнників, 55, вул. Тютюнників, 55-а(кадастровий номер 4610136600:07:006:0017) на земельні ділянки:

1.1. Площею 0,1652 га (кадастровий номер 4610136600:07:006:0025).

1.2. Площею 0,0190 га (кадастровий номер 4610136600:07:006:0026).

1.3. Площею 0,4239 га (кадастровий номер 4610136600:07:006:0027).

Відповідно доінформації Департаментуархітектури тапросторового розвиткуЛьвівської міськоїради від16.05.2024земельна ділянказ кадастровимномером 4610136600:07:006:0017,яка поділенана земельніділянки зкадастровими номерами4610136600:07:006:0025,4610136600:07:006:0026,4610136600:07:006:0027,згідно ізгенеральним планомм.Львова,затвердженим ухвалоюЛьвівської міськоїради від30.09.2010№3924,розташована вмежах територіїпромислові підприємства, а також частково в межах території багатоповерхової житлової забудови.

Тобто, відповідно до діючого Генерального плану міста Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924 «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ стадія. Генеральний план», земельна ділянка з кадастровим номером 4610136600:07:006:0017, яка поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 4610136600:07:006:0025, 4610136600:07:006:0026, 4610136600:07:006:0027, розташована в межах території промислових підприємств, де не передбачено будівництва житлових будинків.

План зонування території Галицького району не затверджувався.

Згідно інформаціїДержавного земельногокадастру вищевказаніземельні ділянкизареєстровані ізцільовим призначенням 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

У п. 10 детального плану території зазначено, що ділянка змінює функціональне призначення на житлову та громадську забудову.

Тобто зміна цільового призначення земельної ділянки неодноразово зазначається у пояснювальній записці до ДТП.

На територіїдетального планупередбачається розміститинаступні проектованіоб`єкти: житловий багатоквартирний будинок поверховістю 8-9 поверхів та стилобат у 2 поверхи (п.6 пояснювальної записки).

Функціональне призначення земельних ділянок планується змінити із розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на землі житлової та громадської забудови.

Відповідно доч.1ст.66Земельного кодексуУкраїни до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Тобто, дані землі не передбачають будівництва багатоквартирних житлових будинків.

Однак, затвердженим детальним планом території у районі вул.Тютюнників, вул. Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного змінено функціональне призначення території, визначеної генеральним планом, із території промислових підприємств на територію для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (зона Ж-3 зона багатоповерхової житлової забудови (5-9 поверхів)). В даній частині детальний план не відповідає генеральному плану, а ухвала сесії Львівської міської ради №4382 від 08.02.2024 прийнята з порушенням приписів Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування».

Орган місцевого самоврядування не дотримався встановленого порядку розробки проекту ДПТ, який виготовлено з порушенням вимог статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки Львівською міською радою неправомірно змінено функціональне призначення земельної ділянки, щодо якої розробляється ДПТ, яке не узгоджується з положеннями чинного Генерального плану м. Львова.

Вищевказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №380/23542/21 у постанові від 11 травня 2023 року: «разом з тим, у спірному ДПТ функціональне призначення ділянки було змінено на території транспортної інфраструктури з цільовим призначенням: 12.11 Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу. В ДПТ пропонується розміщення в центрі ділянки адміністративної будівлі, автостоянки, в західній частині - дві будівлі СТО, влаштування порохотягів. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неузгодженість функціонального призначення земельної ділянки у районі вул. Садова-Наварійська у с. Сокільники, визначеної у ДПТ, з положеннями чинного на момент прийняття спірного ДПТ Генерального плану с. Сокільники» (п.89, 90 Постанови).

Крім цього, у ч. 20 пояснювальної записки до детального плану території зазначено, що територія в межах ДТП потрапляє в першу зону можливого хімічного забруднення від лінійного хімічно-небезпечного об?єкту (магістральна залізниця). Відстань до магістральної залізниці становить 1,9 км та 2,04 км. Відповідно до ДБН В. 1.2-4-2019 територія ДТП потрапляє в зону можливих значних (сильних) руйнувань, оскільки розташована в межах категорованого міста та зону можливого сильного небезпечного радіоактивного забруднення. Вищевказане може негативно вплинути на життя населення в новоствореному багатоквартирному житловому будинку.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» (затверджені з набранням чинності з 01.10.2012 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 № 107) ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розробленні детальних планів територій.

Згідно із пунктом 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» детальний план розробляється з метою: уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої земельної ділянки за межами населеного пункту з метою розміщення об`єкта будівництва; формування принципів планувальної організації забудови; встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови; виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території; визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами; визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок; уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності; визначення містобудівних умов та обмежень у разі відсутності плану зонування; обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання; визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування; забезпечення комплексності забудови території; визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови; створення належних умов охорони і використання об`єктів культурної спадщини та об`єктів природно-заповідного фонду, інших об`єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства; визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури; організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору тощо.

Як передбачено пунктом 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» детальний план розробляється: на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; на окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням (житлова, курортна, оздоровча, рекреаційна, дачна або садова, виробнича тощо) або кількох таких територій; на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; на земельну ділянку за межами населеного пункту для розміщення окремого об`єкта будівництва; на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.09.2021 (справа №809/1806/16) як генеральний план, так і детальний план населеного пункту є видами містобудівної документації. Зважаючи на приписи статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план населеного пункту повинен уточнювати положення генерального плану, тобто, узгоджуватись з ним, деталізувати його та не суперечити йому, а також визначати планувальну організацію і розвиток відповідної частини території.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 (справа 1340/4243/18), детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, від 14.08.2018 у справі №815/3880/14, від 05.03.2019 у справі №360/2334/17 та від 15.04.2020 у справі №702/1384/16-а.

Тому, в даному випадку ухвала сесії Львівської міської ради №4382 від 08.02.2024 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного» не відповідає Державним будівельним нормам, оскільки детальний план не уточнює положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району, не затверджений на основі генерального плану, оскільки ним змінено план зонування території та її функціональне призначення.

На виконання Указу Президента України №603 від 02.07.1997 «Про збереження історичної забудови в центральній частині м. Львова», Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №266 від 15.11.1997 «Про комплексну програму збереження історичної забудови м. Львова», якою уповноважено Львівську обласну державну адміністрацію та виконавчий комітет Львівської міської ради реалізовувати вказану програму, у зв`язку з чим до Організації Об`єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (далі ЮНЕСКО) подано матеріали для внесення історичного центру міста Львова до Списку всесвітньої спадщини.

26.07.2001 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України», відповідно до якої включено місто Львів.

Рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради №1311 від 09.12.2004 та №924 від 22.10.2021 визначено межі історичного ареалу міста Львова та зони регулювання забудови.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України №35 від 22.01.2024, затверджено науково-проектну документацію «Історико архітектурний опорний план м. Львова», який визначає межі і режими використання території історичного ареалу міста Львова.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об?єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон).

Відповідно до інформації Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради від 16.05.2024 згідно науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Львова» (історико-архітектурний опорний план м. Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів), затвердженої Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України «Про затвердження науково-проектної документації» від 22.01.2024 № 35, земельна ділянка з кадастровим номером 4610136600:07:006:0017, яка в подальшому поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 4610136600:07:006:0025, 4610136600:07:006:0026, 4610136600:07:006:0027, розташована в межах історичного ареалу, а також в межах буферної зони пам`яток ЮНЕСКО за матеріалами номінаційного досьє 1998 р. Крім цього, розташована частково в межах зони 2-24 - комплексна охоронна зона пам`яток місцевого значення та частково в межах зони Р-14 - зони регулювання забудови (для пам`яток місцевого значення).

Разом з цим, вищевказане підтверджується у п. 4.4 пояснювальної записки до детального плану: вся територія ДТП знаходиться в межах історичного ареалу м. Львова (ІА-4) та в буферній зоні пам`яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Детальним планом території передбачається розмістити наступні проектовані об`єкти: житловий багатоквартирний будинок поверховістю 8-9 поверхів та стилобат у 2 поверхи (п.6 пояснювальної записки).

Відповідно до Наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 27.10.2023 № 36-ос «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток місцевого значення відповідно до науково-проєктної документації «Історико- архітектурний опорний план м. Львова» (історико-архітектурний опорний план м. Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів) визначено, що зона 2-24 це цілісне та частково порушене історичне середовище зі збереженими містобудівними комплексами забудови різних типів. Характер забудови кварталів визначається переважно 3-4-х поверховими історичними житловими будинками з довжиною фасадів 15-22 м, які формують щільні фронти; великими адміністративними будівлями та навчальними закладами. В забудові периферійних ділянок даної зони присутня розосереджена однотриповерхова віллова забудова з присадибними ділянками. Нові об`єкти мають підтримувати контекст історичного середовища висоту, масштаб, членування фасадів, колористичне рішення. При новому будівництві на вільних ділянках в оточенні сучасної забудови об`ємно-просторові параметри та архітектура нових об`єктів також підпорядковується характеру існуючого середовища. Висота нових будівель не повинна перевищувати 21 м до верху огороджуючих конструкцій споруди.

Отже, в даному випадку висота багатоквартирного житлового будинку може досягати лише 21 м, проте Детальним планом території запроектовано значно вищий будинок 8-9 поверхів приблизною висотою 30 м, а також даний будинок можливо збудувати лише після погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини та інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А тому, порушена поверховість та відсутнє погодження з уповноваженими органами охорони культурної спадщини.

Відповідно доч.3ст.37-2Закону України«Про охоронукультурної спадщини»проведенню містобудівних,архітектурних таландшафтних перетворень,меліоративних,шляхових,земляних робітна об`єктівсесвітньої спадщини,його території,в буфернійзоні передуєінформування Комітетувсесвітньої спадщиниЮНЕСКО. Рекомендації Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об`єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні є обов`язковими для виконання при проведенні таких робіт.

Детальний план території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М.Тарнавського, вул. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного, та житловий багатоквартирний будинок, який планується збудувати знаходиться в охоронній зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та в історичному ареалі м. Львова, відповідно до статей 5, 32, 37-2 та 37-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є підставою для погодження проекту містобудівних умов та обмежень з відповідним органом охорони культурної спадщини та інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

З огляду на зазначене, знаходження території, охопленої вул. Тютюнників, вул. Генерала М. Тарнавського, вул. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного, в охоронній зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та в історичному ареалі м. Львова, відповідно до статей 5, 32, 37-2 та 37-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є підставою для погодження проекту детального плану території з відповідним органом охорони культурної спадщини та інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У даному випадку, ухвала Львівської міської ради №4382 08.02.2024 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного», порушує вимоги статей 5, 32, 37-2 та 37-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки проект детального плану території, а також містобудівні перетворення, які плануються згідно з даним детальним планом (будівництво житлового будинку) не погоджений з відповідним органом охорони культурної спадщини та інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На офіційному сайті Львівської міської ради у рубриці «Громадські слухання» було розміщено оголошення про проведення з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного.

Громадські слухання мали відбутись 13.12.2022 проте, у зв`язку з відсутністю можливості розробника містобудівної документації бути присутнім на заході для представлення проекту, слухання перенесли на 28.12.2022 у приміщення Центру архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» за адресою: м. Львів, вул. Підвальна, 4, початок о 15:00 год. До участі у заході зареєструвався 31 учасник.

У рамках громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного надійшло 5 письмових пропозицій: звернення ГО «НАРОДНА ДІЯ ЛЬВІВ» від 29.12.2022 № 2-19882-001, №2-19883-37, № 2-19884-2401, № 2-19886-24; звернення гр. ОСОБА_5 від 26.12.2022 № 3-Г-80845-24.

У своїх пропозиціях та зауваженнях ГО «НАРОДНА ДІЯ ЛЬВІВ» вимагала відкликати проект детального плану території, оскільки він сформований з грубим порушенням вихідних даних, з порушенням права на безпеку, порушенням екологічних, культурних прав жителів мікрорайону та працівників, студентів Львівської національної академії мистецтв та інших заінтересованих осіб. На громадські слухання детальний план території представлений не в повному обсязі, зокрема, як вбачається, текстові і графічні матеріали подані у скороченому, на розсуд організаторів, обсязі.

Юридичний департамент 13.04.2023 виклав свої зауваження до проекту ухвали. Пунктом 89 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації передбачено, що детальний план території повинен містити такі тематичні розділи: 1) розділ «Просторово-планувальна організація території»; 2) розділ «Землеустрій та землекористування»; 3) розділ «Природоохоронні та ландшафтно-рекреаційні території»; 4) розділ «Обмеження у використанні земельних ділянок»; 5) розділ «Функціональне зонування території детального планування»; 6) розділ «Забудова територій та господарська діяльність» 7) розділ «Обслуговування населення»: 8) розділ «Транспортна мобільність та інфраструктура»; 9) розділ «Інженерне забезпечення території, трубопровідний транспорт та телекомунікації»; 10) розділ «Інженерна підготовка та благоустрій території».

Однак, такі вимоги не враховано в проекті даного детального плану території.

Пунктом 33 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації передбачено, що розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої в межах населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень генеральному плану цього населеного пункту, якщо він обов?язковий до розроблення.

Як передбачено пунктом 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» детальний план розробляється: - на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; на окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням (житлова, курортна, оздоровча, рекреаційна, дачна або садова, виробнича тощо) або кількох таких територій - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; на земельну ділянку за межами населеного пункту для розміщення окремого об?єкта будівництва - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.

Територія, охоплена проектом детального плану, розташована в межах історичного ареалу м. Львова.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що даним детальним планом території визначається функціональне зонування території, проект ухвали суперечить Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимогам Постанови КМУ від 01.09.2021 №926.

Крім цього, жителі мікрорайону 09.02.2024 скерували звернення до міського голови з вимогою накласти вето на ухвалу №82 порядку денного сесії від 08.02.2024.

Також відповіднодо листаУправління архітектурита урбаністикиДепартаменту містобудуванняЛьвівської міськоїради від12.04.2023направленого наадресу громадськоїорганізації «НАРОДНАДІЯ ЛЬВІВ»встановлено,що передбаченапроектом детальногоплану територіїзона Ж-3є пропозицієюдо планузонування.Для будівництвабудівель висотоюбільше 15м слідбуде проходитивідповідні погодженняз органамиохорони культурноїспадщини,архітектурно-містобудівноюрадою та,за потреби,інформувати Комітетвсесвітньої спадщиниЮНЕСКО. Проектом ДТП передбачено багатоквартирний будинок поверховістю 8-9 поверхів та стилобат у 2 поверхи, тобто більш ніж 15 м.

Детальний план території розроблений без урахування зауважень мешканців сусідніх вулиць, не містить передбачених складових і обмежень, і лише формально обговорений на громадських слуханнях.

Крім цього, порушена процедура оприлюднення детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до Регламенту Львівської міської ради 8-го скликання затвердженого ухвалою № 4 від від 24.12.2020, а саме ч. 1. ст. 61 на пленарних засіданнях Рада може приймати нормативні та інші акти у формі: ухвали рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки;

Відповідно до ч. 3, 4, 5, 7 ст. 61 Регламенту рішення Ради протягом п`яти календарних днів з часу його прийняття підписує Львівський міський голова або воно може бути зупинено і подано на повторний розгляд Ради з обгрунтуванням зауважень не пізніше ніж у двотижневий термін після внесення таких зауважень з обов`язковою їх реєстрацією у системі документообігу та оприлюднення на офіційному сайті міської ради.

Рада зобов`язана у двотижневий термін після внесення зауважень Львівського міського голови або на наступному пленарному засіданні повторно розглянути зупинене Львівським міським головою рішення.

Якщо Львівський міський голова у 5-денний термін не зупинив та не підписав прийняте Радою рішення, воно за письмовим дорученням секретаря Ради реєструється, оприлюднюється у порядку, встановленому цим Регламентом, та набирає чинності.

За всіма прийнятими Радою рішеннями секретаріат Ради резервує номери, які за черговістю відповідають затвердженому Радою порядку денному пленарного засідання. Після того як Львівський міський голова (або секретар Ради відповідно до пункту 6 цієї статті) підписав рішення, їх реєструє секретаріат Ради шляхом присвоєння та проставляння на паперовому примірнику проекту ухвали раніше зарезервованого номеру.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 63 Регламенту рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено інший термін введення цих рішень у дію.

Рішення Ради - правові акти індивідуальної дії набирають чинності з моменту їх прийняття на пленарному засіданні Ради.

Рішення Радинормативно-правовогохарактеру таправові актиіндивідуальної діїоприлюднюються непізніше яку 14-деннийтермін післяїх прийняття на офіційному веб-порталі Ради або в інший визначений спосіб.

Рішення Ради, які були зупинені Львівським міським головою і подані на повторний розгляд Ради оприлюднюються на офіційному веб-порталі Ради або в інший визначений спосіб не пізніше як у 14-денний термін після дати пленарного засідання Ради, на якому Радою було відхилено зауваження міського голови і Радою підтверджено своє попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу Ради.

Секретар Ради забезпечує своєчасне оприлюднення рішень Ради та організовує контроль за їх виконанням.

З вищевказаного вбачається, що ухвала сесії Львівської міської ради №4382 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного» мала бути оприлюднена на сайті протягом 14 днів з моменту її прийняття, Проте, прийнята дана ухвала 08.02.2024, але на сайті оприлюднена 28.06.2024, тобто більш ніж 4 місячний термін оприлюднення.

А тому, ухвала сесії Львівської міської ради №4382 від 08.02.2024 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул.Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного» суперечить вимогам статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 № 555, Міжнародній хартії про охорону історичних міст (Вашингтонська хартія).

Так до Львівського окружного адміністративного суду від позивача в особі керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова було скеровано цивільний позов в інтересах держави відповідачем в якому являється Львівська міська рада.

Відповідно до змісту цивільного позову позивач звертається до суду із проханням визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №4382 від 08.02.2024 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного».

Враховуючи вищевикладене, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а також, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, відчуження згаданого об`єкту нерухомого майна виникла необхідність у накладені арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судовезасідання слідча слідчого відділу ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 та прокурорОСОБА_6 не прибули, присутність власника майна не забезпечили, у поданому клопотані просили розгляд справи проводити у їх відсутності.

Проте неприбуття слідчого, прокурора та власника майна не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ст. 172 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під часрозглядупитаньслідчим суддею,крімвирішенняпитання пропроведеннянегласнихслідчих (розшукових)дій,та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали, що долучені до нього, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст.131КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження

Положення ч. 3 ст. 132 КПК України встановлюють те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено вище, згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4, 10 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з витягу з ЄРДР, 14.03.2024 до ЄРДР за №12024141360001034 внесено відомостіпро вчиненнякримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 (чинна з 04.06.2014 до 01.07.2020) КК України.

Досудове розслідування розпочато за фактом того, не дотримання встановленого порядку розробки проекту ДПТ, який виготовлено з порушенням вимог статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки Львівською міською радою неправомірно змінено функціональне призначення земельної ділянки, щодо якої розробляється ДПТ, яке не узгоджується з положеннями чинного Генерального плану м. Львова.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, ст. 132, ст. 173КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Дослідження матеріалів клопотання, враховуючи викладену у ньому фабулу кримінального правопорушення, формує у слідчої судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідча суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідча суддя вважає, що на цьому етапі досудового розслідування слідча суддя не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь їх вини.

Враховуючи встановлені обставини кримінального провадження та мету, з якою звернувся слідча для накладення арешту на майно, що знаходиться у володінні Львівської міськоїради за відсутності беззаперечних доказів на спростування презумпції власності, слідча суддя вважає застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження на цій стадії обґрунтованим та виправданим.

Окрім цього до Львівського окружного адміністративного суду від позивача в особі керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова було скеровано цивільний позов в інтересах держави відповідачем в якому являється Львівська міська рада.

Відповідно до змісту цивільного позову позивач звертається до суду із проханням визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №4382 від 08.02.2024 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Тютюнників, вул. Генерала М. Тарнавського, вул. В. Кубійовича, пл. Василя Вишиваного».

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідча суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

При розгляді клопотання, слідчою суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності Львівської міської ради.

Слідча суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо способу арешту майна, який підлягає застосуванню, слідча суддя враховує конкретні обставини провадження, а також пропорційність втручання в права та інтереси власника майна.

Отже, слідча суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення конфіскації майна як виду покарання, таке втручання у право на власність є пропорційним, та відповідає забезпеченню розумного балансу між завданнями кримінального провадження та майновими інтересами власника майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням, а тому таке підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Разом з тим, слід роз`яснити власнику чи володільцю майна, що ч. 2 ст.174КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім цього, слідча суддя звертає увагу, що усі заперечення щодо арешту та докази на їх підтвердження, власник майна чи його представник може подати до суду із клопотанням про його скасування.

Керуючись ст. 40, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя

постановила:

Клопотання слідчої слідчого відділу ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 ,погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141360001034 від 14.03.2024, про арешт майна, задовольнити.

Накласти арешт на на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Тютюнників, 55, вул. Тютюнників, 55-а, загальною площею 0,6081 га з кадастровим номером 4610136600:07:006:0017 з позбавленням права розпоряджання нею, а також із забороною проведення будівельних та реконструкційних робіт на ній.

Заборонити державним органам та органам нотаріату здійснювати реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану із відчуженням, зміною, поділом заставою або іншого зміни власників такого майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали доручити слідчій слідчого відділу ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1