Постанова № 126194845, 18.03.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/724/25

Номер провадження 3/317/536/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Громова І.Б., розглянувши матеріал, який надійшов із Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , інші відомості суду не відомі,

за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України,

ВСТАНОВИВ:

18.01.2025 о 23 год. 59 хв. у Запорізькій області, Запорізькому районі, траса Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя 475 км водій ОСОБА_1 керував ТЗ Ford Mondeo, номерний знак НОМЕР_3 (належність ОСОБА_2 ), з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотично сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний пристрій Motorola Solutions VB 400470486. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР.

Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні правопорушник свою провину не визнав. Зауважив, що від проходження огляду не відмовлявся та вимагав його супроводження до медичного закладу працівниками ВСП, що не було забезпечено працівниками поліції, які склали протокол. Також наголошував на тому, що він самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння та за результатами висновку від 21.01.2025 у нього ознак сп`яніння не виявлено.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши позицію ОСОБА_1 , суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно п. 2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На переконання суду, винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується:

1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 224634 від 19.01.2025, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення;

2) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.01.2025, відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого працівниками поліції виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та факт відмови від проходження огляду;

3) рапортом працівника поліції від 18.01.2025;

4) довідкою про відсутність повторності за ст. 130 КУпАП; посвідчення водія відсутнє;

5) архівом правопорушень;

6) відеозаписом правопорушення, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції, також на відео зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

Зі змісту відеозапису судом встановлено, що ОСОБА_1 керуючи ТЗ, був зупинений працівниками поліції. Працівниками поліції під час спілкування з водієм були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та декілька раз запропоновано водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.

Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП проявляється саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відтак суд не приймає до уваги копію висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.01.2025 (акт медичного огляду № 497 від 21.01.2025), яка була надана ОСОБА_1 , оскільки вказаний висновок не тільки складено з порушенням вимог КУпАП щодо строку проведення огляду та порядку направлення на проходження такого огляду, а він й не спростовує факту саме відмови від проходження особою, яка керує транспортним засобом, відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суддя звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (в подальшому «Інструкція»), а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (в подальшому «Порядок»). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, викладені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, а також оголошені водієві, що відображено у відеозаписі.

Суддя зважає на те, що підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених Інструкцією ознак сп`яніння.

Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 , тим самим, порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення.

Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння судом не встановлено.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність чи провадження в справі про адміністративне правопорушення, судом також не встановлено.

Належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що особа діяла в стані крайньої необхідності та не підлягає адміністративній відповідальності, суду правопорушником не надані.

Суд зауважує, що відповідно до п. 2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.

Наявні в матеріалах справи відеозаписи та інші матеріали справи, які узгоджуються між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення п. 2.5 ПДР України, а тому є допустимими і належними доказами.

Також суд зауважує, що фіксування відбувалось відкрито, а водій не заперечував проти зйомки.

Жоден із вищенаведених доказів не містить спростування ОСОБА_1 щодо факту керування транспортним засобом та відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Щодо тверджень правопорушника про те, що направлення військовослужбовця для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння проведений із істотним порушенням порядку направлення військовозобов`язаних для огляду на стан сп`яніння, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язкивійськової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Разом з цим, ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що він, будучи військовослужбовцем, безпосередньо виконував обов`язки військової служби під час того, коли автомобіль під його керуванням зупинили працівники поліції. Відтак, працівниками поліції правомірно застосовувались вимоги та правила щодо направлення ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР, Інструкції та Порядку.

Окремо слід звернути увагу, що жодним нормативно-правовим актом не регламентовано супровід працівниками ВСП до медичного закладу водії (військових), щодо яких поліцейськими було виявлено відповідні ознаки, які можуть свідчити про факт керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або іншого виду сп`яніння.

З огляду на зазначене, суддя вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Всі докази проаналізовані та свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, суддя приходить до висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення, достатнього для його виправлення та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», потрібно стягнути з ОСОБА_1 судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.33, 40-1, 130, 283, 284, 287-290 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Для сплати штрафу кошти перерахувати за реквізитами:

Отримувач: ГУК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300,

Код отримувача: 37941997,

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП),

Рахунок: UA 708999980313000149000008001,

Код класифікації доходів бюджету 21081300

Найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Для сплати судового збору перерахувати кошти за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.Б. Громова