Ухвала суду № 126191885, 27.03.2025, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

195/480/25

1-кс/195/96/25

У Х В А Л А

іменем України

27.03.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,(в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника ВП начальника СВ Томаківського відділення поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України у кримінальному провадженні №12025041590000068, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2025 року,-

ВСТАНОВИВ:

27.03.2025 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника ВП начальника СВ Томаківського відділення поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні до до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України у кримінальному провадженні №12025041590000068, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2025 року

Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду;незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та наголосили, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені нетяжкого злочину та наявністю ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, тому обрання даного запобіжного забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 вину визнав в повному обсязі, проти клопотання про обрання запоюіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечував.

Захисник підозрюваного вважає дане клопотанян не обгрунтованими та звернувся до суду з запереченням, в якому просить обрати більш мякий запобіжний захід.

Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши наявні у матеріалах провадження докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_5 усупереч вимог вищенаведеного законодавства, діючи з необережності, 25 березня 2025 року приблизно о 18 год. 55 хв., в порушення вимог Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (концентрація алкоголю в крові 1,6 ‰), керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в темний час доби здійснював рух по проїзній частині вулиці Центральна в с. Чумаки Томаківської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області від автошляху «Дніпро-Нікополь» в напрямку с. Крутеньке Томаківської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області, де під час руху по прямій ділянці дороги не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, і, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не впорався з керуванням та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де в подальшому виїхав на ліве узбіччя та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що рухалася в попутному напрямку внаслідок чого останній спричинені тілесні ушкодження у вигляді: політравми, відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, відкритої черепної гематоми, рваної рани верхньої частини голови, закритої травми грудної клітини, відкритого перелому правої гомілки, закритого перелому обох кісток лівої гомілки.

Своїми діями водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.1 а), 2.3 б), 2.9 а), 12.3, 14.6 а) Правил дорожнього руху, де зазначено:

п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.»;

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.»;

п. 2.9. «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

П. 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Саме невиконання водієм ОСОБА_5 вимог п.п.12.1 та 12.2 Правил дорожнього руху, призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілій пішоходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: політравми, відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, відкритої черепної гематоми, рваної рани верхньої частини голови, закритої травми грудної клітини, відкритого перелому правої гомілки, закритого перелому обох кісток лівої гомілки.

25 березня 2025 року слідчим відділенням СВ ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відомості про дане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст.214 КПК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041590000068, з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 286-1 КК України.

26 березня 2025 року, в порядку ст.ст.276-278КПК України,повідомлено про підозру:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Чумаки, Томаківського району, Дніпропетровської області, українцю, громадянину України, маючому середню спеціальну освіту, одруженому, маючому на утриманні малолітню дитину, раніше не судимому, військовослужбовцю військової служби за контрактом, водію автомобільного відділення автомобільного взводу автомобільної роти понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «солдат», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , моб.телефон НОМЕР_3 ,

про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого.

Підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:, а саме:

-письмовою заявою ОСОБА_8 про те, що 25.03.2025 о 18:55 водій автомобіля ВАЗ-2106 реєстраційний номер « НОМЕР_4 » здійснив наїзд на її доньку ОСОБА_7 , яка йшла як пішохід по вул.Центральній в с. Чумаки Нікопольського району;

-протоколом огляду місця вчинення ДТП від 25.03.2025, відповідно до якого слідчим проведено огляд ділянки дороги по вул. Центральна в с. Чумаки Нікопольського району, де навпроти буд. 69, було виявлено осип автомобільного скла та місце падіння пішохода ОСОБА_7 після наїзду, під час огляду не виявлено слідів гальмування та перешкод, що вказує на грубе порушення правил дорожнього руху та можливе перевищення швидкості водієм транспортного засобу, транспортний засіб на місці вчинення ДТП відсутній;

-Протоколом огляду автомобіля від 25.03.2025 в ході якого слідчим під час огляду території домоволодіння по АДРЕСА_3 виявлено легковий автомобіль ВАЗ-2106 реєстраційний номер « НОМЕР_4 » з механічними пошкодженнями характерними при здійсненні наїзду на пішохода (деформовано бампер, капот, дах, розбите лобове скло, виявлені плями речовини бурого кольору на капоті);

-Показаннями свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що він мешкає по АДРЕСА_3 . З його свідчень 25.03.2025 близько 19:30 год до нього до дому його зять ОСОБА_10 з своїми друзями притягли автомобіль належний зятю ОСОБА_11 , а саме ВАЗ-2106 синього кольору з механічними пошкодженнями, потім він дізнався що його зять на вказаному автомобілі вчинив ДТП та ОСОБА_9 по приїзду працівників поліції надав письмову згоду на огляд території його домоволодіння;

-Показаннями свідка ОСОБА_12 , котрий пояснив що 25.03.2025 в вечірній час він перебував в будинку по АДРЕСА_4 та о 18:50 почув гучний удар на вулиці, та він спочатку подумав, що автомобіль влетів у дорожню яму, і, коли вийшов на вулицю, то помітив, що по вулиці на швидкості проїхав ВАЗ в напрямку центру села. Даний автомобіль гальмування не застосовував, зустрічних транспортних засобів не було. Потім, зі слів ОСОБА_12 , він виявив в місці удару жінку ОСОБА_13 , яка скаржилась на біль, і в неї були явні ознаки здійснення на неї наїзду транспортним засобом;

-Показаннями свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що він знайомий з ОСОБА_11 . Так зі слів свідка 25.03.2025 він перебував у гостях в знайомого ОСОБА_15 , та о 18:55 зателефонував ОСОБА_11 та попросив відтягти його автомобіль, який поламався, та вказав, що він знаходиться біля школи в центрі с. Чумаки Нікопольського району. Зі слів свідка, коли він під`їхав до школи, то помітив ОСОБА_16 , котрий знаходився поряд з автомобілем ВАЗ-2106 синього кольору, яким він останнім часом постійно керував, і даний автомобіль мав механічні пошкодження передньої частини. Зі слів свідка, на питання, що трапилось, ОСОБА_17 пояснив, що він десь врізався в перешкоду, де саме не говорив. Зі слів свідка ОСОБА_18 , ОСОБА_11 на вигляд знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Після чого ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підчепили автомобіль належний ОСОБА_21 та відтягли його за місцем мешкання його тестя ОСОБА_22 по АДРЕСА_3 ;

-Показаннями свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що він знайомий з ОСОБА_23 . Так, зі слів свідка, 25.03.2025 він перебував у себе вдома з ОСОБА_24 та о 18:55 йому зателефонував ОСОБА_11 та попросив відтягти його автомобіль, який поламався та вказав, що він знаходиться біля школи в центрі с. Чумаки Нікопольського району. Зі слів свідка, коли він під`їхав до школи, то помітив ОСОБА_16 , котрий знаходився поряд з автомобілем ВАЗ-2106 синього кольору, яким він останнім часом постійно керував, і даний автомобіль мав механічні пошкодження передньої частини, зі слів свідка на питання що трапилось ОСОБА_17 пояснив що він десь врізався в перешкоду, де саме не говорив. Зі слів свідка ОСОБА_20 ОСОБА_11 на вигляд знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Після чого ОСОБА_25 та ОСОБА_20 підчипили автомобіль належний ОСОБА_21 та відтягли його за місцем мешкання його тестя ОСОБА_22 по АДРЕСА_3 ;

-Показаннями свідка ОСОБА_26 , котра пояснила, що 25.03.2025 в вечірній час вона перебувала в будинку по АДРЕСА_5 та о 18:50 почула гучний удар на вулиці. Коли вона вийшла на вулицю, то помітила, що від місця від`їжджає автомобіль на швидкості ВАЗ в напрямку центру села. Даний автомобіль гальмування не застосовував, зустрічних транспортних засобів не було. Потім, зі слів ОСОБА_26 , вона виявила в місці удару жінку ОСОБА_13 , яка скаржилась на біль, і в неї були явні ознаки здійснення на неї наїзду транспортним засобом;

-Показаннями свідка ОСОБА_27 , котра пояснила, що 25.03.2025 в вечірній час вона перебувала по вул. Центральна в с. Чумаки, йшла в напрямку центру та о 18:50 почула гучний удар на вилиці і помітила, що від місця, де пролунав гучний удар, від`їжджає автомобіль на швидкості ВАЗ в напрямку центру села. Даний автомобіль гальмування не застосовував, зустрічних транспортних засобів не було. Потім, зі слів ОСОБА_27 , вона виявила в місці удару жінку ОСОБА_13 , яка скаржилась на біль, і в неї були явні ознаки здійснення на неї наїзду транспортним засобом;

-Показаннями свідка ОСОБА_28 , яка пояснила, що вона проживає за вище вказаною адресою разом із своїм чоловіком ОСОБА_5 , 1999 року народження та її сином ОСОБА_29 , 2023 року народження. ОСОБА_28 пояснила, що 25.03.2025 року близько 15:00 години її чоловік ОСОБА_5 приїхав додому, оскільки був на службі. Приїхавши додому ОСОБА_30 привіз з собою алкогольні напої, а саме пиво об`ємом близько 5 літрів, які почав вдома розпивати. Цього ж дня близько о 17:00 годині її чоловіку зателефонував якийсь його знайомий і повідомив, що в нього є бензин на продаж. Після чого вона разом з чоловіком та неповнолітнім сином поїхали до с. Сергіївка, де ОСОБА_30 купив бензин у незнайомого їй чоловіка, та вони поїхали до с. Крутеньке. Рухаючись по Нікопольській трасі, не доїжджаючи до блок-посту Д-9, вони звернули ліворуч на ґрунтову дорогу, так як ОСОБА_30 вживав спиртні напої, щоб на блок-посту не зупинили. Проїхавши полем (ґрунтовою дорогою) вони виїхали в с. Чумаки на вул. Центральна. Рухаючись по даній вулиці, вона почула, що вони в щось врізались, але ОСОБА_30 продовжив рух. Проїхавши близько одного кілометра, а саме біля будинку Чумаківської ЗОШ зупинився автомобіль. Після чого її чоловік подзвонив до свого знайомого гр. ОСОБА_31 , який приїхав і за допомогою буксира відтягнув їхнє авто до її матері додому в АДРЕСА_3 , а її з дитиною та чоловіком підвіз додому. Також може додати, що її чоловік авто ВАЗ 2106 купив в 2014 році та на себе не перереєстровував. Вона сиділа з дитиною на передньому пасажирському сидінні і в момент удару все скло посилалось в салон авто;

-Проведеним дослідженням на визначення концентрації парів алкоголю у повітрі, що видихається, відповідно до якого у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами проведеного дослідження концентрації парів алкоголю у повітрі, що видихається 1,6‰. Гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю;

- письмовим повідомленням про підозру ОСОБА_5 про вчинення злочину;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи тойфакт,що длярозгляду врозумні строкиданого кримінальногопровадження всуді необхіднозабезпечення виконанняпідозрюваного покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,та наявнідостатні підставивважати,що ОСОБА_5 може переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята судута вчинитиінше кримінальнеправопорушення аналогічнетому,у якомупідозрюється,виникла необхідністьобрати запобіжнийзахід увідношенні підозрюваного,який попередитьнастання ризиків,передбачених п.п.1,5ч.1ст.177Кримінального процесуальногокодексу України,а саме:

п.1 ОСОБА_5 за наявноюінформацією ОСОБА_5 являється діючимвійськовослужбовцем ЗСУта відповіднодо встановленихв ходідосудового розслідуванняобставин фактичновчинив дії,що можутьбути кваліфікованіяк самовільнезалишення місцятимчасової дислокаціївійськової частини,та встані алкогольногосп`яніння керувавтранспортним засобомза межамидислокації військовоїчастини. ОСОБА_5 підозрюється увчиненні нетяжкогозлочину,за якийзаконом передбаченопокарання упозбавлення воліна строкдо трьохроків,у зв`язкуз чимрозуміючи тяжкістьпонесення покаранняу разівизнання підозрюваноговинним увчиненні інкримінованогокримінального правопорушення,останній можепереховуватись відсуду зметою уникненняпонесення покарання, оскільки на час розгляду клопотання ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за контрактом під час мобілізації та його підрозділ, у зв`язку із виконанням бойових завдань, постійно здійснює передислокацію на території України, тому перебуваючи на волі ОСОБА_5 може повернутись до місця несення служби і в такому разі виконання загальнихзасад Кримінального процесуального кодексу України в частині розумності строків судового розгляду забезпечити не вдасться за можливе та підозрюваний буде посилатися на неявку до органу досудового розслідування та суду мотивуючи проходженням військової служби. В той же час, враховуючи активність проведення бойових дій на території України, наявний очевидний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування або суду на території, які не підконтрольні Українській владі. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а дієвим запобіжним заходом, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу. Також як встановлено під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_5 вчинивши дорожньо-транспортну пригоду не зупинився, першу медичну допомогу не надав, до екстрених служб про подію не повідомив, вчинив дії спрямованні на приховування факту вчинення ДТП та сховав речовий доказ (транспортний засіб), що безпосередньо вказує на те, що ОСОБА_17 безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення переховувався від органів досудового розслідування. Враховуючи зазначене, дотримується обов`язкова умова застосування даного запобіжного заходу, передбачена п.3ч.2ст.183КПК України.

п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків, а саме свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_32 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , існування даного ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 проживає в одному помешканні спільно з свідком ОСОБА_28 , свідок ОСОБА_9 приходиться тестем підозрюваному, свідки ОСОБА_33 і ОСОБА_15 являються товаришами підозрюваному, тому в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 отримає можливість впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.

п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_5 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності може вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.

п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України враховуючи особу ОСОБА_5 вчиняючи нетяжкий злочин в умовах воєнного стану, останній являється військовослужбовцем, котрий після вчинення ДТП вчинив всі дії щоб уникнути кримінальної відповідальності, що само по собі може утворювати склад інших кримінальних правопорушень, передбачених за ст.ст. 407 408 КК України. Таким чином ОСОБА_5 фактично продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, Таким чином існують реальні підстави вважати що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якомупідозрюється.

Викладене свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5ч.1ст.177 КПК України, а саме ризиків - переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та впливати на свідків.

Враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння.

Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вважаю, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечить належне виконання ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків, не зможуть запобігти вчиненню ним нових злочинів та не здатні запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1,3,4,5 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідатихарактеру певногосуспільного інтересу,що,незважаючи напрезумпцію невинуватості,превалює надпринципом повагидо свободиособистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей (доказів), які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінального покарання, незаконно впливати на свідків та потерпілого;

- особиста порука не можливо застосувати у зв`язку з тим, що до сторони обвинувачення та суду не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу. Разом з тим, поручителі з числа цивільних осіб не зможуть забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, оскільки ОСОБА_5 на теперішній час є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу за місцем дислокації військової частини, що фактично унеможливить поручителем з числа цивільних осіб забезпечити належне виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194КПКУкраїни. Водночас, поручителі з числа командування військової частини та інших військових формувань не зможуть забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, але навіть у тому разі, якщо у суді під час розгляду даного клопотання будуть такі звернення, на думку слідства такий запобіжний захід не є достатнім для запобігання зазначеним ризикам;

- застава прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_5 , рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу;

- домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за контрактом під час мобілізації та підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків. Разом з тим вказаний запобіжний захід в умовах воєнного стану, позбавляє військовослужбовця виконувати свій конституційний обов`язок, що не кореспондується ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, а тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу створить передумови для переховування підозрюваного від суду. Більше того, за таких обставин підозрюваний отримає можливість незаконно впливати на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні будь-яким чином, оскільки фактично проживає в одному помешканні за однією адресою спільно з свідком, а з іншими перебуває в тісних стосунках.

Враховуючи вищевикладене та те, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідно забезпечити виконання обвинуваченою покладених на нього процесуальних обов`язків, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового слідства, суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення, аналогічні тим у яких підозрюється, тому виникла необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід, який забезпечить виконання ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме тримання під вартою.

При застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, необхідно визначити достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків покладених на нього кримінальним процесуальним законом, у розмірі не менше 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» (20х 3028 грн.= 60560 грн.).

Крім того,під час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави на підставі ст.ст.182, 183, 194 КПК України існує обґрунтована необхідність у покладенні на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 статтею 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого та прокурора під час досудового розслідування, та без дозволу суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатись судом;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

Керуючись вимогами ст.ст.36, 131, 132, 176 178, п.4 ч.2, ч.4 ст. 183, ст.ст.184, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника ВП начальника СВ Томаківського відділення поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України у кримінальному провадженні №12025041590000068, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2025 року - задовольнити.

Застосувати щодопідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60діб,тобто до23.05.2025включно.

Строк дії ухвали до23.05.2025 року включно.

Визначитипідозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) у національній грошовій одиниці, що становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA158201720355229002000017442 в ГУ ДКС України в м.Київ, одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, призначення платежу: за кого (ПІП).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі відповідної Державної установи виконання покарань.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи виконання покарань негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали направити для виконання відповідній установі виконання покарань.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Дата складання повного тексту ухвали 28.03.2025 року.

Суддя: ОСОБА_1