Ухвала суду № 126190405, 26.03.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/193/25

ун. № 759/11905/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Твердохліб Ю.О., за участю секретаря судових засіданнь Вінцковської О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва суду від 06.07.2023 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

23.08.2023 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.08.2023 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025 року визначено суддю Твердохліб Ю.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.01.2025 року прийнято справу до провадження суддею Твердохліб Ю.О.

25.03.2025 року до суду надійшла заява відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_1 про відвід судді Твердохліб Ю.О. від розгляду справи №759/11905/23.

Заява мотивована тим, що він має сумніви щодо упередженості судді по відношенню до нього, як сторони справи на користь іншої сторони процесу, оскільки представник позивача за первісним позовом адвокат Солдаткін О.С. подав клопотання про долучення доказів, в якому просив долучити адвокатський запит та відповідь Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації стосовно висновку комісії з питань захисту дитини Подільської районної у місті Києві державної адміністрації. Він подав клопотання про долучення доказів, в якому просив поновити строк подачі доказів та долучити докази, які стосуються безпосередньо спілкування із Міським центром дитини, ССДС Подільської районної у місті Києві державної адміністрації та комісії з питань захисту прав дитини Подільської районної у місті Києві державної адміністрації. На засіданні 18.03.2025 року суддя протокольною ухвалою без жодного мотивування долучила докази, подані адвокатом Солдаткіним О.С., а у долученні доказів, поданих ним, ухвалою від 18.03.2025 року відмовила. Отже, вважає, що порядок і строки долучення доказів стосовного однієї і тієї ж обставини, а саме засідання комісії з питань захисту прав дитини Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, здійснення судочинства і вирішення тих чи інших процесуальних питань у головуючого судді здійснюється не згідно норм ЦПК України, а вибірково для кожної сторони окремо.

Крім того, оскільки в даній справі вирішується місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, а суддя прямо вказує, що судове рішення спрямовано на передачу дитини від однієї особи до іншої, то цілком аргументовано складається враження, що наводячи такі мотиви суддя вже визначилася зі своїми поглядами на дану справу та жодні обставини чи докази від нього приймати чи вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на забезпечення змагальності сторін суддя не буде. Зазначає, що відвід заявлено на дії та бездіяльність судді, без належного наведення мотивів або ж ненаведення взагалі мотивів щодо таких дій та бездіяльності судді, що також знаходиться поза межами процедур, визначених нормами ЦПК України.

Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності вирішувати питання про відвід у судовому засіданні, з повідомленням учасників справи, а тому розгляд зазначеної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу приходить до наступного висновку.

Частиною першою статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.

Частиною 3 статті 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

Посилання ОСОБА_1. на порушення порядку постановлення ухвали з процесуального питання, як підставу для відводу, суд відхиляє, оскільки такий порядок постановлення ухвал передбачений ч.4 ст. 259 ЦПК України.

Таким чином, усі дії головуючого під час розгляду даної справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві ОСОБА_1 , як підстави для відводу не містять належних, достатніх, допустимих та достовірних даних щодо порушення гарантій неупередженості, безстороності і об`єктивності суддею, тлумачення на власний розсуд ОСОБА_1. ухвал, постановлених судом, не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про її певну особисту заінтересованість у розгляді справи, тому заява про відвід головуючому у справі судді є необґрунтованою.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За таких обставин, ураховуючи те, що справа призначена до судового розгляду на 29 квітня 2025 року о 14.00 годині, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України та з огляду на необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід слід передати для його вирішення в порядку частини першої статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Визнати заяву відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_1 про відвід судді Твердохліб Ю.О. у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання необгрунтованою.

Матеріали заяви передати до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу іншому судді відповідно до ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.О. Твердохліб