Рішення № 126189529, 27.03.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025м. ДніпроСправа № 904/4325/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС", м. Київ

про стягнення штрафу

Суддя Красота О.І.

за участю секретаря судового засідання Куц І.І.

Представники:

від Позивача: Юрченко І.О., ордер серія АЕ № 1316135 від 10.09.2024;

від Відповідача: Захарченко І.В., витяг з ЄДРПОУ;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС" і просило суд стягнути штраф за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 3 472 480,82 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна № 244/21 від 25.11.2021 в частині своєчасного повернення орендованого майна.

Ухвалою суду від 07.10.2024 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- відомості про наявність або відсутність у Відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами;

- уточнення щодо ціни позову;

- належні докази надіслання Відповідачу копії позовної заяви від 01.10.2024.

09.10.2024 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву щодо ціни позову.

Ухвалою суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 12.11.2024 о 10:00 год.

18.10.2024 від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з Відповідача штраф за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 3 482 898,14 грн. та судові витрати.

29.10.2024 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

30.10.2024 від Відповідача надійшли пояснення щодо існування підстав для зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, пред`явлення Відповідачем цього клопотання не свідчить про згоду із позовними вимогами. Тому Відповідач просить суд врахувати вказані пояснення при розгляді справи по суті; у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов.

31.10.2024 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

04.11.2024 від Позивача надійшли заперечення щодо пояснень Відповідача про підстави зменшення суми штрафних санкцій, в яких він просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

12.11.2024 від Відповідача надійшло клопотання про долучення доказів зміни його керівника.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 12.11.2024 надав пояснення щодо позовних вимог.

Ухвалою суду від 12.11.2024 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 14.01.2025 о 10:00 год.

18.11.2024 від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просив суд поновити процесуальний строк для подання заперечень та відмовити у повному обсязі у задоволенні позову.

02.01.2025 від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з Відповідача штраф за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 3 357 282,00 грн. та судові витрати.

Представники Позивача та Відповідача у підготовчому засіданні 14.01.2025 надали пояснення щодо позовних вимог, а також щодо можливості врегулювання спору мирним шляхом.

Крім того, представник Відповідача надав пояснення щодо клопотання про поновлення процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 14.01.2025 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про задоволення клопотання Відповідача про поновлення процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив та поновлення цього строку. Вказана ухвала була занесена до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 14.01.2025 відкладено підготовче засідання на 30.01.2025 о 10:00 год.

30.01.2025 від Відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи заперечень на заперечення Позивача щодо пояснень Відповідача про підстави зменшення суми штрафних санкцій від 01.11.2024, в яких він просив суд врахувати пояснення та документи, додані до цього клопотання, при розгляді питання про зменшення штрафних санкцій (додатково до пояснень Позивача від 29.10.2024).

Ухвалою суду від 30.01.2025 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2025 о 14:00 год.

Представник Позивача у судовому засіданні 04.03.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання 04.03.2025 не з`явився, 03.03.2025 від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через перебування на лікарняному.

Ухвалою суду від 04.03.2025 відкладено розгляд справи по суті на 18.03.2025 о 12:00 год.

Представник Позивача у судовому засіданні 18.03.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні 18.03.2025 проти позовних вимог заперечував та у позові просив суд відмовити.

У судовому засіданні 18.03.2025 оголошувалась перерва до 27.03.2025 о 14:00 год.

У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.03.2025 за участю представників Позивача і Відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" (далі - Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС" (далі - Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 244/21 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю у строкове платне володіння і користування, а Орендар, у свою чергу, зобов`язується прийняти у строкове платне володіння та користування нерухоме майно і зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що відповідно до умов Договору Орендодавець передає Орендареві офісні та підсобні приміщення загальною площею 3776,29 кв.м (далі - майно), а саме:

- офісні та підсобні приміщення площею 62,77 кв.м, які знаходяться на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115, корпус 2 та зазначені на план-схемі відповідно до Додатку № 1/1, який є невід`ємною частиною Договору;

- офісні та підсобні приміщення площею 1001,76 кв.м, які знаходяться на шостому поверсі адміністративної будівлі за адресою: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115, корпус 2 та зазначені на план-схемі відповідно до Додатку № 1/2, який є невід`ємною частиною Договору;

- офісні та підсобні приміщення площею 784,6 кв.м, які знаходяться на сьомому поверсі адміністративної будівлі за адресою: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115, корпус 2 та зазначені на план-схемі відповідно до Додатку № 1/3, який є невід`ємною частиною Договору;

- офісні та підсобні приміщення площею 336,06 кв.м, які знаходяться на восьмому поверсі адміністративної будівлі за адресою: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115, корпус 2 та зазначені на план-схемі відповідно до Додатку № 1/4, який є невід`ємною частиною Договору;

- офісні та підсобні приміщення площею 310,9 кв.м, які знаходяться на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115, та зазначені на план-схемі відповідно до Додатку № 1/5, який є невід`ємною частиною Договору;

- офісні та підсобні приміщення площею 413,1 кв.м, які знаходяться на другому поверсі адміністративної будівлі за адресою: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115, та зазначені на план-схемі відповідно до Додатку № 1/6, який є невід`ємною частиною Договору;

- офісні та підсобні приміщення площею 761 кв.м, які знаходяться на третьому поверсі адміністративної будівлі за адресою: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115, та зазначені на план-схемі відповідно до Додатку № 1/7, який є невід`ємною частиною Договору;

- нежитлові приміщення загальною площею 106,1 кв.м, які знаходяться у підвальному поверсі адміністративної будівлі за адресою: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115, та зазначені на план-схемі відповідно до Додатку № 1/8, який є невід`ємною частиною Договору.

Майно, що міститься у приміщенні і передається Орендарю разом з приміщеннями, є складовою частиною майна.

Відповідно до п. 1.4 Договору майно, що передається в оренду, буде використовуватись Орендарем для розміщення офісу.

Згідно з п. 1.5 Договору відновна вартість майна станом на момент укладення Договору складає 81 000 000,00 грн. та підлягає коригуванню на індекс інфляції.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що в момент передання майна від Орендодавця до Орендаря сторони підписують акт передачі-приймання нерухомого майна, який є невід`ємною частиною Договору.

За умовами п. 2.3 Договору повернення майна Орендодавцю проводиться за актом повернення-приймання нерухомого майна, який є невід`ємною частиною Договору та підписується сторонами у момент передачі майна від Орендаря до Орендодавця. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту повернення-приймання нерухомого майна. Майно повертається Орендодавцю в день настання однієї з таких подій: дострокове розірвання Договору, закінчення строку дії Договору, початок процедури ліквідації, реорганізації або припинення Орендаря, а також в інших випадках припинення Договору, визначених чинним законодавством України.

2.3.1 Орендар може здійснювати повернення майна частинами. У такому випадку положення п. 7.5 Договору застосовуються щодо неповернутої частини майна.

Відповідно до п. 2.4 Договору обов`язок по складанню акту передачі-приймання нерухомого майна покладається на Орендодавця. Обов`язок по складанню акту повернення-приймання нерухомого майна покладається на Орендаря. Орендодавець складає та направляє Орендарю акт повернення-приймання нерухомого майна у випадку розірвання Договору з ініціативи Орендодавця, а також у випадках, якщо у строки, встановлені Договором для передачі (повернення) майна від Орендаря до Орендодавця, від Орендаря не надійшов акт передачі-приймання нерухомого майна.

За умовами п. 2.5 Договору невід`ємною частиною акту передачі-приймання нерухомого майна (акту повернення-приймання нерухомого майна) є фото-фіксація стану майна на момент його передачі, яка здійснюється представниками Орендодавця в присутності представників Орендаря та оформлюється у формі додатка до акту передачі-приймання нерухомого майна (акту повернення-приймання нерухомого майна), прошивається, підписується та скріплюється печатками сторін і повинна містити посилання на акт передачі-приймання нерухомого майна (акт повернення-приймання нерухомого майна), додатком якого вона є. Про проведення фото-фіксації стану майна робиться примітка в акті передачі-приймання нерухомого майна (акті повернення-приймання нерухомого майна), вказується кількість аркушів фото-фіксації та кількість фотознімків, що входять до складу фото-фіксації. Орендодавець, за згодою Орендаря, має право прийняти рішення про складення акту передачі-приймання майна (акту повернення-приймання нерухомого майна) без здійснення фото-фіксації стану майна або з частковою фото-фіксацією стану майна, про що зазначається в акті передачі-приймання нерухомого майна (акті повернення-приймання нерухомого майна).

Позивач зазначає, що така процедура передбачена з метою створення можливості порівняти стан майна на момент його передачі в оренду та стан майна при його поверненні Орендарем з оренди.

Згідно з п. 2.6 Договору у випадку відмови Орендаря від участі у здійсненні фото-фіксації (до акту повернення-приймання нерухомого майна), не направлення представників для здійснення фото-фіксації, відмови Орендаря від підписання фото-фіксації та скріплення її печаткою, а також у випадку відмови Орендаря від підписання та скріплення печаткою акту повернення-приймання нерухомого майна, вважається, що Орендар ухиляється від передачі майна Орендодавцю та застосовуються правила, встановлені п. 7.5 Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору Орендар зобов`язаний вносити орендну плату за користування майном у розмірах, у порядку та у строки, встановлені Договором.

Згідно з п. 3.2 Договору орендна плата за Договором вноситься Орендарем у таких розмірах:

- орендна плата за 1 кв.м офісних та підсобних приміщень загальною площею 3670,19 кв.м становить 240,00 грн., у т.ч. ПДВ;

- орендна плата за 1 кв.м нежитлових приміщень, які знаходяться у підвальному поверсі адміністративної будівлі загальною площею 106,1 кв.м становить 115,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Розмір місячної орендної плати за приміщення загальною площею 3670,19 кв.м становить 880 845,60 грн., у т.ч. ПДВ.

Розмір місячної орендної плати за приміщення загальною площею 106,1 кв.м становить 12 201,50 грн., у т.ч. ПДВ.

Загальний розмір місячної орендної плати за приміщення площею 3776,29 кв.м становить 893 047,10 грн., у т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 3.4 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди (крім першого місяця оренди) визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць оренди на індекс споживчих цін (індекс інфляції) за формулою згідно з цим пунктом. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) визначається з даних, опублікованих в офіційних виданнях органів державної влади України.

Згідно з п. 3.11 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно та може бути збільшено не більше ніж на 15%.

За умовами п. 3.12 Договору у випадку якщо курс долара США збільшиться відносно гривні на 20% (і більше) порівняно з курсом, що існував на момент укладення Договору або на момент останнього перегляду розміру орендної плати, а також у випадку збільшення вартості орендної плати на ринку нерухомості на 20% (і більше) - розмір орендної плати переглядається та може бути збільшено. Цей пункт застосовується незважаючи на умови в п. 3.11.

Відповідно до п. 3.13 Договору перегляд розміру орендної плати здійснюється шляхом направлення Орендодавцем Орендарю письмового повідомлення про збільшення розміру орендної плати та проекту додаткової угоди. У випадку, якщо протягом 7 календарних днів від Орендаря не надійшло заперечень щодо збільшення розміру орендної плати, новий розмір орендної плати вважається погодженим сторонами, а додаткова угода - підписаною. У випадку, якщо Орендар заперечує проти збільшення розміру орендної плати шляхом направлення письмового повідомлення про це, протягом 7 календарних днів після отримання повідомлення Орендодавця про збільшення розміру орендної плати, сторони проводять відповідні перемовини.

У випадку недосягнення сторонами згоди щодо збільшення розміру орендної плати, Договір вважається розірваним після спливу 90 календарних днів з дня отримання Орендарем повідомлення Орендодавця про розірвання Договору з підстав недосягнення згоди щодо збільшення розміру орендної плати.

Протягом вказаного терміну розмір орендної плати залишається незмінним. У випадку неповернення Орендарем майна Орендодавцю до моменту спливу 90 календарних днів з дня отримання Орендарем повідомлення Орендодавця про розірвання Договору, застосовуються правила п. 7.5 Договору, при цьому, розмір неустойки визначається, виходячи з розміру орендної плати, раніше запропонованого Орендодавцем в порядку, визначеному цим пунктом.

За умовами пп. 5.2.4 п. 5.2 Договору Орендар має право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово попередивши про це Орендодавця за 1 місяць до бажаної дати розірвання Договору.

Згідно з пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в оренду майно згідно з Договором за актом передачі-приймання нерухомого майна.

Відповідно до п. 6.2 Договору Орендар зобов`язується, зокрема:

6.2.6 повернути Орендодавцю майно у належному стані та у строки, встановлені п. 2.4 Договору.

Оцінка стану майна на момент його повернення Орендодавцеві здійснюється з урахуванням термінів експлуатації складових частин майна та матеріалів, з яких створене майно. У випадку, якщо на момент повернення майна з оренди не сплинули терміни експлуатації складових частин майна та матеріалів, з яких створене майно, стан такого майна має відповідати стану, що був у майна на момент його передачі Орендареві.

У випадку, якщо на момент повернення майна з оренди терміни експлуатації складових частин майна та матеріалів, з яких створене майно сплинули, Орендар не несе відповідальність за звичайне та очікуване зменшення придатності і вартості майна, що є наслідком нормального впливу на нього навколишнього середовища, а саме: вологість повітря, сонячні промені, перепади температури у зв`язку з погодними умовами.

Терміни експлуатації складових частин майна та матеріалів, з яких створене майно, наведено у Додатку № 2 до Договору, який є його невід`ємною частиною. Орендар несе відповідальність за пошкодження майна, зовнішнього вигляду та зменшення функціональної придатності майна та його складових частин, що стались внаслідок діяльності Орендаря та персоналу Орендаря, у т.ч. внаслідок механічних пошкоджень майна або інтер`єру, забруднення майна, що неможливо усунути без проведення ремонту або заміни складових частин майна, недбалого використання Орендарем систем водопостачання та водовідведення, електропостачання, опалення, кондиціювання, електроприладів та комп`ютерів, що знаходяться в орендованих приміщеннях.

Орендар своїми силами та за власний рахунок здійснює ремонт складових частин майна, що мають обмежений термін експлуатації (жалюзі, фурнітура, електрофурнітура, вимикачі, електролампи, дверні замки, ручки та петлі, механізми запірної арматури, змішувачі, сантехнічні механізми та інші зовнішні елементи сантехніки).

Орендар не несе відповідальності за пошкодження майна, спричинені аваріями систем водопостачання та водовідведення, електропостачання, опалення, кондиціювання, пошкодженням покрівлі будівлі, що є наслідком неналежного виконання Орендодавцем вимог п. 6.1.6 Договору.

6.2.7 письмово, не пізніше, ніж за 1 місяць, повідомити Орендодавця про дострокове розірвання Договору.

6.2.10 Орендар у повному обсязі відшкодовує Орендодавцеві збитки, що були спричинені діями чи бездіяльністю Орендаря та/або персоналу Орендаря, та наслідком яких є пошкодження чи знищення майна або іншого майна, що належить Орендодавцеві.

За умовами п. 7.1 Договору винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням умов Договору у повному обсязі.

Згідно з п. 7.5 Договору за несвоєчасне повернення майна у випадках, визначених п. 2.4 Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві неустойку у вигляді штрафу у сумі, яка дорівнює подвійному розміру орендної плати, розрахованої за період прострочення повернення майна. Положення даного пункту застосовуються незалежно від факту фактичного використання чи невикористання майна Орендарем після настання будь-якої події, визначеної у п. 2.4 Договору.

Відповідно до п. 7.6 Договору у випадку повернення Орендарем майна у гіршому стані, ніж на момент підписання сторонами акту передачі-приймання нерухомого майна, з урахуванням положень п. 6.2.6 Договору, Орендар відшкодовує Орендодавцеві суму завданих збитків у повному обсязі. Розмір завданих збитків та розмір суми, що підлягає відшкодуванню, узгоджується шляхом проведення переговорів між сторонами.

У разі потреби сторони залучають спеціалістів та експертів для встановлення розміру суми завданих збитків. До підписання акту повернення-приймання нерухомого майна Орендар сплачує Орендодавцеві неустойку у вигляді штрафу в сумі, яка дорівнює подвійному розміру орендної плати за місяць оренди майна, розрахованої за період прострочення повернення майна.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.10.2024.

Відповідно до розділу 1 Договору, акту приймання-передачі нерухомого майна від 29.11.2021 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.12.2021 Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно: офісні та підсобні приміщення загальною площею 3 776,29 кв.м, які знаходяться за адресою: 49107, м. Дніпро, проспект Гагаріна (нині проспект Науки), 115, а саме:

- офісні та підсобні приміщення площею 310,9 кв.м;

- офісні та підсобні приміщення площею 413,1 кв.м;

- офісні та підсобні приміщення площею 62,77 кв.м;

- офісні та підсобні приміщення площею 1001,76 кв.м;

- офісні та підсобні приміщення площею 784,6 кв.м;

- офісні та підсобні приміщення площею 336,06 кв.м;

- офісні та підсобні приміщення площею 761 кв.м;

- нежитлові приміщення площею 106,1 кв.м.

У вказаних вище актах приймання-передачі нерухомого майна від 29.11.2021 та від 01.12.2021, підписаними сторонами та скріпленими печатками, фото-фіксація стану майна на момент його передачі (п. 2.5 Договору) під час оформлення вказаних актів не здійснювалась.

Таким чином, підписавши вказані акти, сторони погодились з передачею вказаного вище нерухомого майна без відповідної фото-фіксації.

Надалі, Додатковими угодами № 1 від 01.03.2022, № 2 від 01.05.2022, № 3 від 31.05.2022, № 4 від 30.06.2022, № 5 від 31.08.2022, № 6 від 31.10.2022, № 7 від 01.01.2023, № 8 від 01.03.2023, № 9 від 01.05.2023, № 10 від 30.06.2023, № 11 від 01.11.2023, № 12 від 18.01.2024, № 13 від 01.04.2024 сторони вносили зміни до п.п. 3.2, 3.3, 3.5.1 Договору.

Так, зокрема Додатковою угодою № 13 від 01.04.2024 сторони домовились та дійшли згоди внести зміни у п. 3.2 Договору і викласти його в такій редакції:

« 3.2 орендна плата за Договором вноситься Орендарем в таких розмірах:

- орендна плата за 1 кв.м офісних та підсобних приміщень загальною площею 3670,19 кв.м становить 150,00 грн., у т.ч. ПДВ;

- орендна плата за 1 кв.м нежитлових приміщень, які знаходяться у підвальному поверсі адміністративної будівлі загальною площею 106,1 кв.м становить 85,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Розмір місячної орендної плати за приміщення загальною площею 3670,19 кв.м становить 550 528,50 грн., у т.ч. ПДВ.

Розмір місячної орендної плати за приміщення загальною площею 106,1 кв.м становить 9 018,50 грн., у т.ч. ПДВ.

Загальний розмір місячної орендної плати за приміщення площею 3776,29 кв.м становить 559 547,00 грн., у т.ч. ПДВ.».

Вказана Додаткова угода діє з моменту підписання її сторонами та до 30.06.2024.

У травні 2024 року Позивач отримав від Відповідача лист за № 465 від 27.05.2024, в якому, керуючись пп. 5.2.4 п. 5.2 Договору, повідомив про дострокове розірвання Договору і просив вважати останнім днем його дії 30.06.2024, а також сплачену ним на користь Позивача відповідно до п. 3.2.1 Договору загальну суму у розмірі 893 047,10 грн., у т.ч. ПДВ, зарахувати як орендну плату за травень, а залишок - як частину орендної плати за червень 2024 року, при цьому необхідну суму орендної плати за червень 2024 року, що залишиться несплаченою з урахуванням платежу за п. 5.2.4 Договору, буде сплачено Відповідачем згідно з умовами Договору.

У листі за № 477 від 06.05.2024 Відповідач повторно пропонував зарахувати заборгованість в рахунок орендної плати за травень та червень 2024 року, а необхідну суму орендної плати за червень 2024 року, що залишиться несплаченою з урахуванням платежу за п. 3.2.1 Договору, буде сплачено Відповідачем згідно з умовами Договору.

Позивач зазначає, що, отримавши повідомлення про дострокове припинення Договору, він звернув увагу Відповідача на наявність пошкоджень орендованого майна, не пов`язаних з його нормальним зносом, а також необхідності проведення фото-фіксації стану майна та погодження розміру компенсації збитків, завданих Позивачу такими пошкодженнями його майна. Представникам Позивача було надано доступ до орендованих приміщень для попереднього огляду, в результаті якого зафіксовано ряд пошкоджень майна.

26.06.2024 представнику Відповідача Крикуну Геннадію на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено попередній розрахунок вартості робіт з відновлення пошкодженого майна.

Тобто, ще 26.06.2024 Відповідачу було повідомлено про наявність пошкоджень майна внаслідок його використання.

Однак, листом за № 471 від 27.06.2024 Відповідач направив Позивачу для підписання зі сторони останнього двох екземплярів підготовленого та підписаного зі сторони Відповідача акту повернення-приймання нерухомого майна до Договору № 244/21 оренди нерухомого майна від « 25» листопада 2021 року, датованого 30.06.2024, відповідно до тексту якого Відповідач пропонує Позивачу прийняти майно з оренди, без претензій щодо технічного, санітарного, протипожежного стану майна.

При цьому, проект акту оформлено без фото-фіксації стану майна чи будь-якої згадки про таку фото-фіксацію. Також, Відповідач не направляв уповноважених осіб для проведення спільної з представниками Позивача фото-фіксації майна.

Позивач зазначає, що, знаючи про наявність пошкоджень майна, а також розуміючи умови Договору щодо необхідності проведення сторонами спільної фото-фіксації стану майна під час оформлення акту про його повернення (п. 2.5 Договору), Відповідач, вочевидь, бажаючи ухилитись від компенсації збитків, спричинених пошкодженням майна, свідомо склав проект акту без зазначення у ньому пошкоджень та без здійснення і оформлення фото-фіксації. Тому, представник Позивача, отримавши вказаний проект акту, в усному порядку повідомив представнику Відповідача Крикуну Геннадію, що Позивач не погоджується підписувати таку редакцію акту із зазначених вище причин та звернув увагу на необхідність здійснення та оформлення фото-фіксації у вигляді додатку до акту, що передбачено пунктом 2.5 Договору. Наступного робочого дня після отримання акту представники Позивача наполегливо просили представника Відповідача Крикун Г. все ж провести спільну фіксацію пошкоджень. Крикун Г. повідомив, що буде готовий здійснити її 01.07.2024. Надалі, 01.07.2024 представників Позивача зустрів представник Відповідача Крикун Г., а також представник Відповідача, який був представлений як відповідальний за безпеку. Вказані особи не надали документів, які б підтверджували наявність у них повноважень представляти Відповідача під час проведення фото-фіксації майна та підписання її матеріалів, згідно з п. 2.5 Договору. Тому представниками Позивача, у присутності вказаних представників Відповідача, повторно було здійснено огляд пошкодженого майна, в результаті чого дійсно було зафіксовано ряд пошкоджень. Між представниками сторін було досягнуто домовленості про оформлення Позивачем дефектного акту та направлення Відповідачу для погодження його керівником.

Як стверджує Позивач, у нього наявні відеодокази огляду майна 01.07.2024 спільно представниками сторін, а саме запис камер відеоспостережень будівлі, де знаходиться майно.

Позивач зазначає, що, зважаючи на те, що Відповідач ігнорує умови Договору щодо порядку повернення майна, зокрема в частині проведення та оформлення фото-фіксації пошкоджень, з метою подальшої компенсації збитків згідно з пп. 6.2.6, 6.2.10 Договору, а також зважаючи на відсутність бажання врегулювати такі спірні питання з боку Відповідача, Позивачем було проведено аналіз пошкоджень та на підставі цього складено дефектний акт № 1 від 01.07.2024 до Договору з викладеним переліком пошкоджень, не пов`язаних з нормальним зносом майна.

13.07.2024 Позивач надіслав Відповідачу лист за № 054 від 12.07.2024, в якому повідомив, що у зв`язку із достроковим розірванням Договору 01.07.2024 представниками Позивача та Відповідача було проведено огляд орендованих приміщень; в процесі огляду були виявлені пошкодження орендованого майна та складено дефектний акт № 1 від 01.07.2024. Тому Позивач надіслав вказаний дефектний акт у двох примірниках та просив Відповідача підписати його і повернути один примірник.

15.07.2024 Позивач надіслав на електронну адресу представника Відповідача Крикуна Геннадія лист за № 057 від 15.07.2024, в якому повідомив, що 13.07.2024 на адресу Відповідача направлено листа із вкладенням дефектного акту № 1 від 01.07.2024, складеного при огляді орендованих приміщень за Договором. Наразі відправлення № 4910707051370 знаходиться у поштовому відділенні 03035, м. Київ. У зв`язку з цим Позивач просив Відповідача отримати відправлення, розглянути та підписати цей акт, один примірник направити Позивачу.

Однак, 29.07.2024 поштове відправлення № 4910707051370 було повернуто Позивачу відділенням поштового зв`язку.

16.07.2024 Позивач надіслав на електронну адресу представника Відповідача Крикуна Геннадія лист за № 058 від 15.07.2024, де вкотре повідомив про незгоду з його проектом акту повернення-приймання нерухомого майна з причин не відображення у ньому реального стану майна, а саме наявності пошкоджень, яких не було на момент передачі майна Відповідачу у найм. Також у листі Позивач вкотре звернув увагу, що згідно з п. 2.5 Договору невід`ємною частиною акту повернення-приймання нерухомого майна є його фото-фіксація, у зв`язку з чим просив направити представника Відповідача для її проведення.

У відповідь на вказаний лист Відповідач надіслав Позивачу лист за № 472 від 17.07.2024, в якому повідомив, що його представником при здійсненні фото-фіксації є Крикун Г.Т., тому просив зв`язатись з ним для уточнення дати та часу здійснення фото-фіксації.

17.07.2024 сторонами було проведено фото-фіксацію пошкоджень майна, фотоматеріали роздруковано та оформлено як додаток до акту повернення-приймання нерухомого майна до Договору № 244/21 від 25.11.2021 у трьох екземплярах, підписано з боку Позивача та завізовано представником Відповідача, який був уповноважений на участь у фото-фіксації.

23.07.2024, з метою підписання Відповідачем та скріплення його печаткою матеріалів фото-фіксації, а також її відображенні в акті повернення-приймання нерухомого майна та зшиванні з ним, такі матеріали у двох примірниках разом кошторисом на виконання робіт по ремонту ушкоджень майна та двома примірниками дефектного акту № 1 від 01.07.2024 (повторно), були направлені Позивачем Відповідачу супровідним листом за № 060 від 22.07.2024 (поштового відправлення № 4910707052237).

Згідно з інформацією, що міститься на офіційному сайті АТ "Укрпошта" у розділі "Трекінг", 30.07.2024 поштове відправлення № 4910707052237 отримане представником Відповідача за довіреністю.

Позивач зазначає, що, бажаючи все ж врегулювати спірне питання належного оформлення повернення майна та компенсації завданих збитків, він направив Відповідачу лист за № 062 від 30.07.2024, в якому повідомив, що на підставі дефектного акту № 1 від 01.07.2024, а також проведеної за участі представника Відповідача фото-фіксації, було визначено розмір збитків, завданих Позивачу внаслідок пошкоджень майна, та запропонував вирішити питання шляхом оплати Відповідачем таких збитків у сумі 743 284,50 грн. з ПДВ, у разі підписання Додаткової угоди № 14 від 30.07.2024 до Договору та відшкодування цієї суми збитків неустойка згідно з п. 7.6 Договору не буде застосована.

Однак, жодної відповіді на вказану пропозицію від Відповідача не надходило, як і не надходило належним чином оформленого акту повернення-приймання нерухомого майна з фото-фіксацією, що є порушенням умов п. 2.4 Договору. Також, Відповідач не надав письмових пояснень та/або мотивованих зауважень щодо причин відмови підписувати фото-фіксацію і складати акт повернення-приймання нерухомого майна з її врахуванням.

Позивач зазначає, що станом на дату подання позову до суду, акт повернення-приймання нерухомого майна до Договору сторонами не підписаний, а в основі причин такого не підписання є ігнорування Відповідачем умов Договору та вимог Позивача щодо фіксації в акті пошкоджень орендованого майна, що, з урахуванням обставин припинення Договору 30.06.2024, положень ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України та умов п.п. 2.3 - 2.5 Договору, породжує факт несвоєчасного повернення майна з оренди з вини Відповідача.

Тобто, Відповідач належним чином не повернув об`єкт оренди після розірвання Договору, чим порушив умови п.п. 2.3 - 2.5 Договору.

У зв`язку з цим Позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з Відповідача штраф за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 3 357 282,00 грн.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи зі змісту п.п. 2.3, 2.5 Договору, а також зважаючи на лист Відповідача про дострокове припинення Договору за його бажанням, передача майна, його фотофіксація, оформлення та підписання акту повернення-приймання нерухомого майна, повинно було відбутись 30.06.2024 як в останній день оренди (в момент передачі в день дострокового розірвання Договору), однак, з вини Відповідача в обумовлені Договором порядку та строки повернення майна та оформлення наведених документів не відбулись.

При цьому, передача майна не може розцінюватись як формальна дія у вигляді поштового направлення Позивачу проекту акту повернення-приймання нерухомого майна, без вчинення фактичних дій, щодо фізичної передачі майна (спільний огляд, фіксація стану, обговорення та фіксація зауважень, передача ключів тощо).

Таким чином, наявний факт порушення з боку Відповідача своїх зобов`язань, що виражено у неповерненні своєчасно орендованого майна.

Відповідно до умов Договору, передача майна носить практичний характер та направлена на реальну та спільну фіксацію стану орендованого майна, про що, зокрема свідчать і вимоги Договору про фотофіксацію, яка є невід`ємною частиною акту і сам опис стану майна у тексті акту. Такий механізм дає можливість порівняти стан майна до передачі майна в оренду і після його повернення з оренди та виявити пошкодження, які були завдані майну в процесі оренди.

Таким чином, направлення Позивачу 27.06.2024 листа з проектом акту, датованого 30.06.2024, без проведення спільної фото-фіксації стану майна та без об`єктивного відображення такого стану в тексті акту, не може вважатись належним поверненням майна з оренди з боку Відповідача.

Більш того, навіть не зважаючи на те, що одноосібну ініціативу по оформленню повернення майна з оренди взяв на себе Позивач, який підготував та направив дефектний акт, кошторис і фото-фіксацію стану майна, Відповідач не виконує жодних дій щодо належного повернення майна чи дій, направлених на врегулювання цього питання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вказувалось вище, згідно з п. 7.5 Договору за несвоєчасне повернення майна у випадках, визначених п. 2.4 Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві неустойку у вигляді штрафу у сумі, яка дорівнює подвійному розміру орендної плати, розрахованої за період прострочення повернення майна. Положення даного пункту застосовуються незалежно від факту фактичного використання чи невикористання майна Орендарем після настання будь-якої події, визначеної у п. 2.4 Договору.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Отже, суд доходить висновку, що умови п. 7.5 Договору фактично є тотожними положенням ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача штраф за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з липня по вересень 2024 року у розмірі 3 357 282,00 грн.

Так, Відповідач мав належним чином повернути майно з оренди 30.06.2024, чого не зробив.

Отже, Відповідачем допущено порушення умов Договору в частині не оформлення фотофіксації стану орендованого майна на момент його повернення з оренди, відповідно до п. 2.5 Договору.

Додатковою угодою № 13 від 01.04.2024 сторони внесли зміни у п. 3.2 Договору, зокрема встановили, що загальний розмір місячної орендної плати за приміщення площею 3 776,29 кв.м становить 559 547,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Як вказує Позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 02.01.2025, сума ПДВ у розмірі 93 257,83 грн. входить до загальної суми у розмірі 559 547,00 грн.

Суд, перевіривши вказаний факт, погоджується з твердженням Позивача.

При цьому, Позивач просить суд стягнути з Відповідача штраф за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з липня по вересень 2024 року включно, тобто 3 місяці.

Постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19 встановлено обставини та надано висновки стосовно застосування правовідносин нарахування неустойки, визначеної ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у відношенні неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму.

Так, Верховний Суд визначив, що неустойка, нарахована на підставі частини другої статті 785 ЦК України, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.

З огляду на таке, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму, не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Отже, вважаючи на те, що Позивачем зроблено розрахунок (за 3 місяці) неустойки з урахуванням ПДВ за період з липня по вересень 2024 року, то вказане нарахування останнім зроблено помилково.

Суд, здійснивши власний розрахунок штрафу, дійшов висновку, що штраф за період з липня по вересень 2024 року (3 місяці) складає 2 797 735,02 грн., а саме:

559 547,00 грн. - 93 257,83 грн. = 466 289,17 * 2 (подвійний розмір згідно з п. 7.5 Договору) * 3 місяці = 2 797 735,02 грн.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з Відповідача штрафу за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 2 797 735,02 грн.

В решті позову про стягнення з Відповідача штрафу за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 559 546,98 грн. слід відмовити.

Доводи Відповідача щодо відсутності необхідності проведення фото-фіксації під час повернення майна з оренди, оскільки вона не проводилась під час передачі майна в оренду, суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Умовами Договору не передбачено скасування обов`язкового проведення фото-фіксації під час повернення майна з оренди у разі не проведення такої фото-фіксації під час передачі майна в оренду.

Під час оформлення Договору та підписання актів приймання-передачі до нього Відповідач не висував будь-яких претензій ані до стану майна, ані щодо проведення/непроведення фото-фіксації його стану, що підтверджується змістом актів приймання-передачі нерухомого майна від 29.11.2021 та від 01.12.2021.

Крім того, як вказувалось вище, у вказаних актах приймання-передачі нерухомого майна від 29.11.2021 та від 01.12.2021, підписаними сторонами та скріпленими печатками, фото-фіксація стану майна на момент його передачі (п. 2.5 Договору) під час оформлення вказаних актів не здійснювалась і таким чином, підписавши вказані акти, сторони погодились з передачею вказаного нерухомого майна без відповідної фото-фіксації.

До того ж, на момент підписання Договору Відповідач вже фактично роками користувався отриманим за Договором майном, а тому його стан напряму залежав від нього, а не від Позивача.

Так, взаємовідносини щодо оренди нерухомого майна між Позивачем та Відповідачем розпочались ще у 2015 році, починаючи з якого і по листопад 2021 року Відповідач поступово брав додаткові приміщення в оренду, згідно з Договорами № 108/15 від 01.09.2015, № 117/16 від 01.03.2016, № 145/17 від 20.06.2017, № 148/17 від 27.09.2017, № 149/17 від 21.12.2017, № 154/17 від 18.12.2017, № 163/18 від 22.08.2018, № 167/18 від 01.12.2018, № 205/19 від 31.12.2019, № 206/19 від 31.12.2019.

Отже, всі приміщення, які були взяті Відповідачем в оренду за вищенаведеним переліком Договорів, були консолідовані в одному Договорі № 244/21 від 25.11.2021, при цьому, перехід від вищеперелічених договорів до Договору відбулось без переривання користування майном з боку Відповідача.

Тобто, Відповідач, фактично отримавши приміщення у використання ще у 2015 році чи 2017 році і т.д., користувався ним аж до розірвання Договору з власної ініціативи 30.06.2024.

Більш того, починаючи з Договору оренди нерухомого майна № 145/17 від 20.06.2017 і при підписанні наступних за хронологією Договорів, сторони, при передачі майна в оренду, почали здійснювати його фото-фіксацію, що підтверджується актами приймання-передачі нерухомого майна в оренду, підписаних в рамках таких Договорів. Тобто, при первинній передачі майна від Позивача до Відповідача фото-фіксація була здійснена.

При цьому, офісне приміщення площею 784,6 кв.м, яке передавалось Відповідачу в оренду згідно з актом прийому-передачі об`єкту оренди від 15.03.2016 до Договору оренди нерухомого майна № 117/16 від 01.03.2016, було надане Відповідачу після будівництва у новому стані, що виключає наявність будь-яких пошкоджень на момент його передачі в оренду.

Отже, посилання Відповідача на нездійснення фото-фіксації майна під час оформлення актів приймання-передачі нерухомого майна від 29.11.2021 та від 01.12.2021 до Договору суд не бере до уваги, оскільки Відповідач фактично використовував це майно на момент оформлення таких актів і реальний стан майна йому достеменно був відомий, адже він користувався на той момент ним подекуди вже 6 років, а фото-фіксація при першій передачі була здійснена.

При цьому, суд зазначає, що предметом спору є не майнова шкода, завдана Позивачу в результаті погіршення стану майна, задля якого необхідно встановити, зокрема ступінь погіршення стану майна через порівняння "до та після", а порушення Відповідачем порядку повернення майна з оренди, для правильного вирішення якого встановлювати наведені обставини не потрібно.

Відповідач також зазначає, що у даних спірних правовідносинах, відповідно до п. 2.4 Договору, Позивач повинен був самостійно скласти такий акт та надати його Відповідачу, чого зроблено не було, у зв`язку з чим Позивач самостійно та штучно створив умови для застосування п. 7.5 Договору і нарахування штрафу.

Водночас, відповідно до п. 2.4 Договору обов`язок по складанню акту передачі-приймання нерухомого майна покладається на Орендодавця. Обов`язок по складанню акту повернення-приймання нерухомого майна покладається на Орендаря. Орендодавець складає та направляє Орендарю акт повернення-приймання нерухомого майна у випадку розірвання Договору з ініціативи Орендодавця, а також у випадках, якщо у строки, встановлені Договором для передачі (повернення) майна від Орендаря до Орендодавця, від Орендаря не надійшов акт передачі-приймання нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується Відповідачем, ним складено і направлено проект акту повернення-приймання нерухомого майна із зазначенням про те, що у Позивача відсутні претензії щодо технічного стану майна, яке повертається з оренди, та без здійснення фото-фіксації стану такого майна.

Разом з тим, Позивач відмовився його підписувати з тих підстав, що при фактичній наявності пошкоджень майна даний акт не містив згадок про це та не містив при собі фото-фіксації, як те передбачено п. 2.5 Договору.

Сам факт направлення акту Позивачу не породжує у нього обов`язку його підписувати, тим більше, коли у Позивача є заперечення щодо його змісту та претензії щодо стану майна.

Таким чином, саме Відповідач, спочатку проігнорувавши наявність пошкоджень майна та вимоги п. 2.5 Договору про здійснення фото-фіксації, направив Позивачу проект акту, де зазначив, що у Позивача немає претензій та не здійснював жодних дій для проведення фото-фіксації майна до складення такого проекту акта, а потім ухилявся від фото-фіксації і складення переліку пошкоджень майна.

З огляду на викладене, саме такі дії Відповідача є підставою для застосування штрафу за правилами п. 7.5 Договору.

Посилання Відповідача на відсутність у Договорі будь-якого строку для повернення майна суд вважає безпідставними, оскільки пунктом 2.3 Договору передбачено, що повернення майна Орендодавцю проводиться за актом повернення-приймання нерухомого майна, який є невід`ємною частиною Договору та підписується сторонами у момент передачі майна від Орендаря до Орендодавця. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту повернення-приймання нерухомого майна. Майно повертається Орендодавцю в день настання однієї з таких подій: дострокове розірвання Договору, закінчення строку дії Договору, початок процедури ліквідації, реорганізації або припинення Орендаря, а також в інших випадках припинення Договору, визначених чинним законодавством України.

Отже, Договором передбачено, що майно повертається, зокрема в день дострокового розірвання Договору, при цьому, акт повернення-приймання нерухомого майна підписується сторонами у цей же день.

Враховуючи викладене, Відповідач, повідомивши Позивача листом за № 465 від 27.05.2024 про дострокове розірвання Договору з 30.06.2024, мав протягом цього місяця підготуватись та в останній день оренди виконати дії, направлені на належне повернення майна з оренди, згідно з умовами Договору.

Водночас, Відповідач обмежився поштовим направленням Позивачу проекту акта, без відображення у ньому реального стану майна та без виконання фото-фіксації всупереч п. 2.5 Договору.

Суд наголошує, що процедура повернення майна не повинна бути формальною, оскільки потреба у її виконанні не може бути задоволена без дотримання обумовленого порядку, зокрема фактичного огляду, передачі та приймання приміщень, що виключає ризик Орендодавця щодо порушення його майнових прав у результаті пошкодження майна під час оренди та відсутності належної фіксації таких пошкоджень.

Твердження Відповідача про звільнення ним орендованих приміщень, що виключає підстави для нарахування штрафу, суд не бере до уваги, оскільки факт залишення приміщень не підміняє факту їх належного повернення Позивачу з дотриманням всіх процедур, передбачених умовами Договору; штраф згідно з п.п. 2.6, 7.5 Договору застосовується незалежно від факту фактичного використання чи невикористання майна Орендарем після настання будь-якої події, визначеної у п. 2.4 Договору.

У поясненнях, поданих до суду 29.10.2024, Відповідач у повному обсязі не визнає позовні вимоги з підстав, що викладені у відзиві. Разом з тим, Відповідач зазначає, що не може прогнозувати результат розгляду справи, у зв`язку з чим вважає доцільним надати пояснення щодо існування підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Водночас, прохальна частина вказаних пояснень містить лише прохання Відповідача про відмову у повному обсязі у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Отже, з огляду на відсутність у прохальній частині пояснень Відповідача від 29.10.2024 прохання про зменшення розміру штрафу, суд не вбачає підстав для розгляду питання щодо можливості зменшення розміру штрафу.

У зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До того ж, при розгляді справи, з урахуванням остаточних вимог Позивача, які викладені у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 02.01.2025, судом встановлена переплата Позивача судового збору у розмірі 1 884,24 грн., яка може бути повернута останньому з Державного бюджету України за умови відповідного клопотання з цього приводу на підставі ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 32, офіс 110, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39120838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" (49050, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37807315) штраф за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 2 797 735,02 грн. та судовий збір у розмірі 41 966,02 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

27.03.2025