Ухвала суду № 126185397, 28.03.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

28 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/4042/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України Збройні сили України, яке оформлено листом за вих. №137 від 06.03.2025 року у відмові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у звільненні з військової служби,

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони Збройних Сил України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у запас згідно пункту 3 частини 12 підпункту статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" за сімейними обставинами, а саме необхідність здійснювати сторонній догляд за батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з числа осіб з інвалідністю II групи та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

27.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, а саме просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборонити вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або до інших військових частин, формувань (об`єднань, з`єднань, частин, підрозділів, органів управління тощо) до моменту набрання законної сили судовим рішенням у цій справі наступним особам: командуванню військової частини НОМЕР_1 військовій частині НОМЕР_2 ; командуванню військової частини НОМЕР_3 ; Головнокомандувачу Збройних Сил України; начальнику Генерального штабу Збройних Сил України; керівнику службового персоналу Міністерства оборони України; всім іншим компетентним особам, які уповноважені вживати заходів щодо переміщення ОСОБА_1 старшого солдата для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, формування (об`єднання, з`єднання, частин, підрозділів, органів управління тощо) до набрання законної сили рішення суду по дані.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач має відомості стосовно того, що позивача переведуть до іншої частини. Зазначає, що якщо позивача переведуть до іншої військової частини для продовження проходження військової служби під час розгляду цієї справи, у випадку задоволення позовних вимог, виконати рішення суду буде неможливо та права позивача не будуть захищені, що в свою чергу не буде сприяти ефективному судовому захисту, як це передбачене статтею 3 КАС України.

Ухвалою суду від 28.03.2025 позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/4042/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Надаючи оцінку заяві позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Предметом позову у справі №440/4042/25 є: визнання протиправним та скасування рішення Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України Збройні сили України, яке оформлено листом за вих. №137 від 06.03.2025 року у відмові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у звільненні з військової служби та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони Збройних Сил України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у запас згідно пункту 3 частини 12 підпункту статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" за сімейними обставинами, а саме необхідність здійснювати сторонній догляд за батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з числа осіб з інвалідністю II групи та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Так, до вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з пунктом 2 частини першої та частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведених норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Втім, твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі, а є предметом доказування під час розгляду справи по суті.

В той же час, щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, то суд звертає увагу, що будь-яке переведення позивача до іншої військової частини або іншого військового формування матиме наслідком неможливість розгляду справи, у зв`язку з припиненням правовідносин між позивачем і відповідачем, та відсутності у останнього повноважень на звільнення позивача з іншої військової частини.

Таким чином, враховуючи предмет спору в даній справі, заборона відповідачу переводити позивача з військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 на службу до будь-якого іншого військового підрозділу, військової частини тощо, на думку суду, є співмірним заходом забезпечення позову, який не призведе до невідворотних негативних наслідків для кожної зі сторін, з огляду на що, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 150, 151, 154, 243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити Військовій частині НОМЕР_1 здійснювати будь-яке переміщення ОСОБА_1 з військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 на службу до будь-якого іншого військового підрозділу, військової частини тощо, до набрання рішенням суду у справі №440/4042/25 законної сили.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяВ.І. Бевза