Рішення № 126185360, 28.03.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1021/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в якому позивач просить:

- визнати бездіяльність Міністерство оборони України протиправною, що полягає у не розгляді звернень:

а) від 23 жовтня 2024 року, яке було надіслане на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_7;

б) від 21 травня 2024 року яке 27 травня 2024 року переслало ПРЕДСТАВНИЦТВО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ (Код ЄДРПОУ 22275298);

в) від 8 травня 2024 року, яке було надіслане на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

г) від 13 березня 2024 року, яке було надіслане на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_9;

ґ) від 19 лютого 2024 року яке було надіслане на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_7;

- зобов`язали Міністерство оборони України розглянути п`ять (5) звернень від 23 жовтня 2024 року, від 21 травня 2024 року (5 запитань), від 8 травня 2024 року (7 питань), від 13 березня 2024 року, від 19 лютого 2024 року (26 запитань) відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування норм права які викладені: а) в постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 813/4351/16, б) в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №815/1178/17, в) в постанові Верховного Суду від 28.02.2020 справа №1.380.2019.002548.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач неодноразово звертався із заявами та скаргами до відповідача щодо надання інформації щодо перебування на військовому обліку позивача та законодавче регулювання його правового статусу. Відповіді на вказані звернення не надані.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 14.01.2025 року позовну заяву залишено без руху.

15.01.2025 року до суду за вхід. №ЕС/4371/25 надійшла заява з доказами місця реєстрації позивача.

Ухвалою суду від 16.01.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Документ в електронному вигляді «Адміністративний позов» від 13.01.2025 року по справі №420/1021/25 було надіслано одержувачу Міністерство оборони України в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 13.01.2025 року о 14:12 годині.

Документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження» від 16.01.2025 року по справі №420/1021/25 було надіслано одержувачу Міністерство оборони України в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 16.01.2025 року о 17:21 годині.

Станом на дату розгляду справи відзив до суду не надходив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Статусу внутрішньо переміщеної особи не має.

19 лютого 2024 року Позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 а було надіслано звернення про зняття з військового обліку на підставі вибуття на строк більше трьох місяців за межі України та виходу з громадянства України.

13 березня 2024 року Позивачем до Міністерства Оборони України на електронну пошту (ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_6) направлено звернення, в якому повідомлено про відсутність інформації про реєстрацію та розгляд попереднього звернення про зняття з військового обліку на підставі вибуття на строк більше трьох місяців за межі України та виходу з громадянства України.

8 травня 2024 року Позивачем до Міністерства Оборони України на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 було надіслано звернення про пацифістські переконання совісті, щирі і глибокі переконання іншої природи та антимілітаристської філософії, право на відмову від військової служби з мотивів совісті.

18 травня 2024 року до Міністерства Оборони України на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 було надіслано звернення в якому було повідомлено про нову електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 та номер телефона який зареєстрований в державі Румунія (Європейський Союз): НОМЕР_2 у зв`язку з виходом з громадянства України і наявності громадянства Румунії.

23 жовтня 2024 року Позивачем до Міністерство оборони України на електронну пошту (ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_6) направлена скарга щодо порушення статей 22, 24, 25, 40 Конституції України і доступу до адміністративних послуг, у тому числі через онлайн-сервіси щодо військового обліку в Автономній Республіці Крим.

05 листопада 2024 року з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшло повідомлення: «Добрий день, Ваше звернення зареєстрованоЧ-141906 від 05.11.2024. 3 повагою Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації».

Відповіді на вказані заяву станом на дату звернення до суду Позивачу не надані.

Вважаючи таку бездіяльність Відповідача протиправною, Позивач звернувся до суду.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону №393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно із положеннями частин 1, 6, 7 статті 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

За приписами частин 3, 4 статті 7 Закону № 393/96 якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Статтею 15 Закону № 393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно із статтею 19 Закону № 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З аналізу положень Закону №393/96 випливає, що в разі надходження до органу звернення такий орган повинен об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в ньому обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №815/1178/17, від 30 листопада 2020 року у справі №280/4698/19.

За загальним правилом звернення громадян підлягають розгляду тим суб`єктом, якому вони адресовані. Якщо вирішення порушеного у зверненні питання не належить до повноважень відповідного органу, він повинен переслати його за належністю і повідомити про це громадянина, який подав звернення, для чого встановлено п`ятиденний строк.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 р. у справі № 804/9185/15.

Також суд враховує, що у постанові від 24.11.2021 у справі № 380/2272/20 Верховний Суд, аналізуючи приписи Закону № 393/96-ВР, зауважив, що законодавець, передбачаючи право/обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, мав на меті забезпечити заявнику об`єктивний та всебічний розгляд його заяви.

Водночас, вказаний обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пересилання звернення може бути реалізований виключно за сукупністю таких умов: питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень; звернення пересилається лише відповідному, а не будь- якому органу чи посадовій особі за належністю, тобто тому органу, до повноваження якого входить вирішення питань, що порушені у зверненні; пересилання повинно відбутися в термін не більше п`яти днів; про факт пересилання обов`язково повідомляється громадянин, який подав звернення.

Суд бере до уваги, що відповідно до Закону України Про звернення громадян з метою організації роботи зі зверненнями громадян, їх прийому в системі Міністерства оборони України Наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735 затверджено Інструкцію про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України (далі Інструкція № 735).

Відповідно до пунктів 2-3 розділу ІІ Інструкції №735 письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень.

Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення електронної форми, яка розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України. Датою подання електронного звернення є дата надходження звернення на визначену електронну адресу або дата заповнення електронної форми та її відправлення. Якщо електронне звернення надійшло на визначену електронну адресу у неробочі день та час, то датою подання електронного звернення вважається наступний після нього робочий день. Електронні звернення, що надходять на адресу Міністерства оборони України, але вирішення питань за якими належить до компетенції органів військового управління, після попереднього опрацювання надсилаються електронною поштою на їх електронні адреси для розгляду по суті з повідомленням авторів звернень. У разі якщо електронне звернення, що надійшло на адресу Міністерства оборони України, за своїм змістом не потребує подальшого опрацювання по суті порушеного питання, а виникає необхідність надання автору звернення довідкової інформації, роз`яснення щодо його подальших можливих дій, відповідальною посадовою особою здійснюється онлайн-консультування заявника за електронною адресою: zvernmou@mil.gov.ua та електронними адресами органів військового управління, оприлюднених на офіційному вебсайті Міністерства оборони України.

Відповідно до абзаців 5-6 пункту 5 Розділу ІІ Інструкції №735 відповідь за результатами розгляду звернень в обов`язковому порядку дається тим органом військового управління, військовою частиною, які отримали ці звернення і до компетенції яких входить вирішення порушених у зверненнях питань, за підписом керівника, командира або осіб, які виконують його обов`язки згідно з письмовим наказом.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на правову норму Закону України «Про звернення громадян» і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІ Інструкції №735 щодо кожного звернення не пізніше ніж у п`ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; передати на вирішення до іншого органу військового управління; надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, військової частини, про що одночасно повідомляється заявнику; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до пунктів 6-8 розділу III Інструкції №735 звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.

Відповідь за результатами розгляду звернення обов`язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв`язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини.

Рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом військового управління, військовою частиною для перевірки цього звернення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення.

Аналіз викладених положень Інструкції № 735 свідчить, що стосовно кожного звернення, яке надійшло до Міністерства оборони України, не пізніше ніж у п`ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень:

1) прийняти до провадження;

2) передати на вирішення до іншого органу військового управління;

3) надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, військової частини, про що одночасно повідомляється заявнику;

4) залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України «Про звернення громадян» ( пункт 14 розділу ІІ Інструкції №735).

Електронні звернення, що надходять на адресу Міністерства оборони України, але вирішення питань за якими належить до компетенції органів військового управління, після попереднього опрацювання надсилаються електронною поштою на їх електронні адреси для розгляду по суті з повідомленням авторів звернень (пункт 3 розділу ІІ Інструкції №735).

Відповідь за результатами розгляду звернення обов`язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв`язання порушених у зверненні питань (пункт 7 розділу III Інструкції №735) .

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Міністерства оборони України із зверненнями від 19 лютого 2024 року, від 13 березня 2024 року, від 8 травня 2024 року, від 21 травня 2024 року та від 23 жовтня 2024 року.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, відповідей на звернення не надано.

За своєю правовою природою бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретних дій, які вона повинна була вчинити відповідно до вимог чинного законодавства.

Наведене свідчить про бездіяльність відповідача щодо не розгляду звернення позивача, оскільки існує встановлений законом порядок для його розгляду.

З огляду на вищевикладені положення, а також беручи до уваги обставини, встановлені в ході розгляду даної справи, суд приходить до висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не надання відповіді на звернення.

Суд наголошує, що відповідач звернення взагалі не розглянув, а тому ефективним способом захисту права позивача на отримання відповіді на запит є спонукання відповідача надати таку відповідь в порядку та строки, визначені законом.

При цьому, суд зазначає, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Відтак, позовна вимога про зобов`язання Відповідача вчинити дії підлягає задоволенню шляхом зобов`язання Міністерства оборони України розглянути та надати ОСОБА_1 відповідь на звернення в порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян».

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1211,20 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №0.0.4124938225.1 від 11.01.2025 року.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерство оборони України щодо не розгляду звернень ОСОБА_1 від 19 лютого 2024 року, від 13 березня 2024 року, від 8 травня 2024 року, від 21 травня 2024 року та від 23 жовтня 2024 року.

Зобов`язати Міністерство оборони України розглянути та надати ОСОБА_1 відповідь на звернення від 19 лютого 2024 року, від 13 березня 2024 року, від 8 травня 2024 року, від 21 травня 2024 року та від 23 жовтня 2024 року відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (адреса: Україна, 03168, м. Київ, пр-т. Повітряних сил України, 6, ЄДРПОУ 00034022).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_4 )

Міністерство оборони України (адреса: Україна, 03168, м. Київ, пр-т. Повітряних сил України, 6, ЄДРПОУ 00034022, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_7, тел. 380442936054)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА