Ухвала суду № 126185274, 28.03.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4670/24

У Х В А Л А

28 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду по справі №420/4670/24 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/4670/24 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням суду від 10.06.2024 адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) суму заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 97 155,50 грн. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року залишено без змін.

25.03.2025 до суду надійшла заява представника відповідача про відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі №420/4670/24 шляхом погашення заборгованості рівними частками терміном на 36 місяців (3 роки) роки, починаючи з дати набрання ухвали законної сили, встановивши спосіб і порядок виконання рішення суду рівними платежами щомісячно у сумі 2 698,76 грн. (дві тисячі шістсот дев`яносто вісім гривень 76 копійок).

Як зазначає представник відповідача у своїй заяві, внаслідок повномасштабного вторгнення останній позбавлений можливості отримувати дохід, який дозволяє погасити борг одним платежем, а тому з урахуванням вище викладеного та виходячи з особливого характеру обставин зазначене утруднює виконання рішення суду. Також зазначає, що ОСОБА_1 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 офіційно працевлаштований у ППА «Єдність» на посаді тракторист-машиніст МТП та отримав заробітну плату з січня 2024 по жовтень 2024 року - 37 900, 00 грн. з вирахуванням податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6 822, 00 грн. та загальна сума складає 31 078, 00 грн, що підтверджуються довідками про доходи.

Розглянувши вказану заяву, надавши оцінку наведеним в ній доводам, суд дійшов таких висновків.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання. Право особи на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статтею 6 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за її межами. У цьому контексті важливо також зазначити, що відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із системного аналізу наведеної норми вбачається, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).

Указана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

При цьому, питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площинні процесуального права.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд установить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

У постанові від 06 грудня 2019 року у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30 січня 2020 року у справі №819/150/17).

Суд уважає, що при розгляді заяв або клопотань щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

При цьому, заявником не надано до суду безумовних доказів на підтвердження обставин, що заважають виконати рішення суду.

Відповідачем до заяви про відстрочення виконання рішення суду надано довідку з Вигодянської сільської ради від 28.03.2024 року №299, копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , копію довідки про доходи ОСОБА_1 за 2024 рік від ППА «Єдність».

Однак, вказані докази не звільняють відповідача від обов`язку виплатити нараховані суми.

Cуд звертає увагу, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Крім того, суд зазначає, що представник відповідача надавши довідку про заробітну плату з місця роботи, не надав суду довідку про загальний обсяг доходів позивача з податкового органу.

Також суд враховує ту обставину, що податковий борг у відповідача виник внаслідок наявності у відповідача нерухомого майна нежитлового призначення, за рахунок використання якого є також можливість погашення заборгованості .

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню, а рішення суду в цій справі є обов`язковим до виконання.

Керуючись ст.ст.248, 256, 295-297, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду по справі №420/4670/24 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА