Ухвала суду № 126185258, 28.03.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5758/25

УХВАЛА

28 березня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про скасування розпорядження, зобов`язання внести зміни у штатний розпис, визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку та лікарняних і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 24.02.2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якій позивач просить суд:

- скасувати розпорядження Кароліно-Бугазського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області за №38-к від 06 вересня 2024 року «Про поновлення на службі ОСОБА_1 »;

- зобов`язати відповідача внести зміни у штатний розпис та увести посаду керуючого справами виконавчого комітету Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області;

- визнати противоправною бездіяльність Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області щодо несплати мені заробітної плати та лікарняних з 06 вересня 2024 року по 04 березня 2025 року включно у сумі 61863,12 гривень;

- стягнути з Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на мою користь середнього заробітку та лікарняних в сумі 61863,12 гривень за період з 06 вересня 2024 року по 04 березня 2025 року включно;

- стягнути із Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на мою користь моральну шкоду у сумі 100000 гривень, для збройних сил України.

Ухвалою суддів від 03.03.2025 року позов залишено без руху.

В ухвалі роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказів на їх підтвердження і уточненого позову (з копією для відповідача).

14.03.2025 року від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду разом із додатками.

14.03.2025 року від позивача до суду надійшов уточнений позов ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якій позивач просить суд:

- визнати противоправною бездіяльність відповідача та скасувати розпорядження Кароліно-Бугазького сільського голови Білгород- Дністровського району Одеської області за №38-к від 06 вересня 2024 року «Про поновлення на службі ОСОБА_1 »;

- зобов`язати відповідача внести зміни у штатний розпис та увести посаду керуючого справами виконавчого комітету Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області;

- визнати противоправною бездіяльність Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області щодо несплати ОСОБА_1 заробітної плати та лікарняних з 06 вересня 2024 року по 04 березня 2025 року включно у сумі 61863,12 гривень;

- стягнути з Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на мою користь середнього заробітку та лікарняних в сумі 61863,12 гривень за період з 06 вересня 2024 року по 04 березня 2025 року включно.;

- стягнути із Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського ! району Одеської області на мою користь моральну шкоду у сумі 100000 гривень, для збройних сил України.

Вирішуючи питання щодо усунення позивачем недоліків позову, суддя зазначає.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Так, однією із позовних вимог позивача є вимога про визнати противоправною бездіяльність відповідача.

Однак, позивач не вказує в чому така бездіяльність полягає.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та викласти їх у відповідно до ст.5 КАС України.

Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.

В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, суддя зазначає.

Так, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Предметом позову у даній справі є розпорядження Кароліно-Бугазького сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області за №38-к від 06 вересня 2024 року «Про поновлення на службі ОСОБА_1 ».

Позивач зазначає, що із даним розпорядженням він ознайомився 23.09.2024 року.

Зважаючи на предмет позову у даній справі, граничним строком для звернення позивача до суду з позовом в частині вимог щодо скасування даного розпорядження було 23.10.2024 року.

Однак, із позовом по даній справі ОСОБА_1 звернувся лише 19.02.2025 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивача як на підставу для її задоволення покликається на свою непрацездатність.

Проте доказів поважності пропуску строку звернення до суду з цих підстав у період з 09.11.2024 року до суду не надано.

Суддя зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Таким чином, суддя вважає зазначені позивачем підстави поновлення йому строку звернення до суду необґрунтованими та недоведеними.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на вищевикладене, суддя вважає за необхідне у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду та зазначає ОСОБА_1 про необхідність надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строків звернення до суду у вищевказаній частині позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за продовжити позивачу строк для усунення недоліків позову.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказів на їх підтвердження;

- уточненого позову (з копією для відповідача) із зазначенням в чому полягає протиправна, на його думку, бездіяльність відповідача.

Керуючись ст.ст.121, 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Продовжити позивачу строк на усунення недоліків позову ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про скасування розпорядження, зобов`язання внести зміни у штатний розпис, визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку та лікарняних і моральної шкодиї.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО.А. Вовченко