Рішення № 126184927, 28.03.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2025 рокусправа № 380/3980/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79000, м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 40108833), Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (80700, м. Золочів, вул. Шашкевича, 43) у якій позивач просить:

- задовольнити вимоги члена ВГО «Журналісти проти корупції» ОСОБА_1 щодо визнання дій Головного управління Національної поліції у Львівській області та його структурного та територіально відокремленого підрозділу Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області незаконними та протиправними, які полягають у безпідставній відмові у задоволенні запиту на інформацію за вих.№ВСП001/02/02/25-1 від 02.02.2025;

- зобов`язати Золочівський РВП ГУ НП у Львівській області надати члену ВГО ОСОБА_1 копію Посадової інструкції т.в.о. заступника начальника Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції Хорхоти Віталія Богдановича.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.02.2025 звернувся до Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області із запитом на публічну інформацію, в якому просив надати копію посадової інструкції т.в.о. заступника начальника Золочівського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції В.Хорхоти. 07.02.2025 за вх.№43107 від 07.02.2025 (369630) та підписом т.в.о. заступника начальника Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області майора поліції В. Хорхоти на електронну адресу позивача надійшла відповідь, якою в отримані запитуваної інформації відмовлено, посилаюсь на те, що надання запитуваної позивачем інформації та копій документів суперечить обмеженням, встановленими наказом Національної поліції від 12.10.2018 №945. Позивач вважає, що розпорядник інформації при розгляді запиту на публічну інформацію та наданні відповіді порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не обґрунтувавши належним чином відмову у наданні запитуваної інформації з обмеженим доступом, адже на підтвердження своєї позиції, не надав копії затвердженого належним чином Переліку службової інформації Золочівського РВП ГУНП у Львівській області.

Крім цього, зазначив, що внаслідок ознайомлення з матеріалами службового розслідування (яке не має відношення до запиту на публічну інформацію), позивач мав можливість ознайомитись з посадовою інструкцією заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Золочівського РВП підполковника поліції ОСОБА_2 від 05.06.2024, з якої можна встановити, що така не містить жодних застережень або зауважень про належність документа до переліку відомостей, що становлять службову інформацію.

Також позивач зазначив, що вимогами ч. 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Але, в даному випадку, розпорядник інформації не навів даних, що запитувана посадова інструкція містить інформацію з обмеженим доступом.

З огляду на наведене, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

13.03.2025 за вх.№4277ел від представника Золочівського РВП ГУНП у Львівській області надійшов лист, в якому повідомлено про скерування ухвали суду для належного реагування до відділу правового забезпечення ГУНП у Львівській області.

18.03.2025 за вх.№22653 від представника ГУНП у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може оприлюднювати (поширювати) інформацію з обмеженим доступом лише у випадках та в порядку, визначених законом. Частиною 2 статті 20 Закону України «Про інформацію», визначено, що будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Перелік відомостей, що становить службову інформацію в системі Національної поліції України затверджений наказом Національної поліції від 12.10.2018 №945 (зі змінами внесеними наказом Національної поліції від 01.09.2023 №810). Підпунктом 12 пункту 10 Переліку визначено, що у сфері мобілізаційної роботи, територіальної оборони та цивільного захисту службовою є інформація, що розкриває функціональні обов`язки (посадові інструкції) на особливий період керівного складу та працівників органів та підрозділів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, які не містять відомостей, що становлять державну таємницю. Звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/20222 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває на даний час.

ГУ НП у Львівській області звертає увагу, що у ході проведення перевірки відомостей, висвітлених у скарзі ОСОБА_1 від 13.02.2025 щодо порушень вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» окремими працівниками Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, встановлено, що посадова інструкція т.в.о. заступника начальника Золочівського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 є документом, що містить службову інформацію, які присвоєно гриф «Для службового користування», тиражовано в одному примірнику та зареєстровано у Журналі реєстрації вихідних та внутрішніх документів з грифом «Для службового користування» Золочівського РВП ГУПН у Львівській області інвентарний номер №468 дск від 01.01.2024. Таким чином, запитувана ОСОБА_1 інформація є інформацією з обмеженим доступом, згідно положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про інформацію», наказу НПУ від 12.10.2018 №945. З огляду на наведене, просить у задоволенні позову відмовити.

24.03.2025 за вх.№24551 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Вказав, що посадова інструкція це локальний (кадровий) документ організації, установи, відомства, органу державної влади, в якому визначено організаційно-правовий статус працівника, сформовано його права, обов`язки, відповідальність, чітко визначено вимоги до знань та кваліфікації. У такій немає розділу щодо відомостей, які становлять державну таємницю, конфіденційну чи службову інформацію. Вважає, що посилання відповідача на Постанову КМУ від 19.10.2016 №736, якою затверджено «Типову Інструкцію про порядок ведення, обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію» є безпідставним, адже посадова інструкція т.в.о. заступника начальника Золочівського РВП ГУНП у Львівській області на особливий період, яка містить відомості у сфері мобілізаційної роботи, територіальної оборони та цивільного захисту, не може бути приєднана до загальної посадової інструкції т.в.о. заступника начальника Золочівського РВП ГУНП у Львівській області В.Хорхоти, стосується «Загальних положень», «Завдань та обов`язків», «Прав», «Відповідальності», «Повинен знати», «Кваліфікаційних вимог» та «Взаємовідносини (зв`язки) за професією, посадою».

Звертає також увагу, що відповідач, заявляючи про те, що запитувана ним копія посадової інструкції відноситься до службової інформації, не надав до суду доказу належним чином зареєстрованого та затвердженого Переліку відомостей, які становлять службову інформацію Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, що має бути у наявності у разі ведення справи з грифом «для службового користування». Вважає, що відповідач у відзиві на позовну заяву не надав доказів, які б спростовували порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», щодо безпідставної відмови у задоволенні запиту та ненаданні посадової інструкції. Просить відхилити заперечення відповідача та позовні вимоги задовольнити повністю.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 звернувся із запитом на публічну інформацію до Золочівського РВП ГУНП у Львівській області від 03.02.2025 ВСП001/02/02/25-1, в якому просив у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», як розпорядника інформації надати копію посадової інструкції т.в.о. заступника начальника Золочівського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції В.Хорхоти.

Листом від 06.02.2025 (369630) №43107-2025, за підписом В.Хорхоти «Про надання відповіді», у відповідь на запит позивача від 03.02.2025 надано відповідь, де серед іншого зазначено:

«…

Беручи до уваги статус поліцейських ГУНП у Львівській області, як органу з правоохоронною функцією, специфіку завдань, які вирішує ГУНП у Львівській області під час дії воєнного стану, особливий характер служби, умови правового захисту працівників, обмеження доступу до таких відомостей відповідає правомірному інтересу держави Україна в особі працівників ГУНП у Львівській області щодо протидії правопорушенням.

Враховуючи вищенаведене, надання запитуваної Вами інформації та копій документів суперечить обмеженням, встановленими наказом Національної поліції України від 12.10.2018 №945 (зі змінами внесеними наказом Національної поліції України від 01.09.2023 №810). Поширення запитуваної Вами інформації та документів може завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, призвести до створення передумов для спроб та намагань використати в інтересах певних сил діяльність ГУНП у Львівській області, підвищення рівня дезорганізації діяльності ГУНП у Львівській області, а також може становити пряму загрозу життю і здоров?ю працівників ГУНП у Львівській області, які є працівниками правоохоронного органу та можуть залучатися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф на будь-якій частині території України...».

Вважаючи дії Головного управління Національної поліції у Львівській області та його структурного територіально відокремленого підрозділу Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області, які полягають у відмові у задоволенні запиту на інформацію за вих.№ВСП001/02/02/25-1 від 02.02.2025, протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору, суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Преамбулою Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII (далі Закону №2657-XII) визначено, що цей закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Статтею 5 Закону №2657-XII передбачено, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Під інформацією Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Порядок здійснення та забезпечення прав кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України від 13.01.2011 року №2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі Закону №2939-VІ).

Згідно зі ст.1 Закону №2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 цього Закону його метою є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Статтею 3 Закону №2939-VІ передбачені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, а саме обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. (ч.4 ст.13 Закону №2939-VI )

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Статтею 16 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.

Відповідно до частин 1-5 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Частинами 1, 4 статті 20 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію закріплений ч.1 ст.22 Закону №2939-VI і є вичерпним.

Відповідно до цієї норми розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Нормами статті 6 Закону № 2939-VI визначено критерії обмеження доступу до публічної інформації.

Інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №2939-VI таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.

Згідно статті 9 Закону №2939-VI відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Статтею 23 Закону №2939-VI передбачено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу, що з аналізу положень статей 1 та 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", слідує, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях уся інформація, що перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, зокрема органів місцевого самоврядування та рішення яких є обов`язковими для виконання. Тобто визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із запитом на публічну інформацію до Золочівського РВП ГУНП у Львівській області від 03.02.2025 ВСП001/02/02/25-1, в якому просив у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», як розпорядника інформації надати копію посадової інструкції т.в.о. заступника начальника Золочівського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції В.Хорхоти.

Однак, листом від 06.02.2025 (369630) №43107-2025, за підписом В.Хорхоти «Про надання відповіді», у відповідь на запит позивача у наданні копії посадової інструкції т.в.о. заступника начальника Золочівського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції В.Хорхоти відмолено.

Відмовляючи у надані запитуваної інформації, відповідач зазначив, що така, відповідно до Наказу Національної поліції України від 12.10.2018 №945 (зі змінами внесеними наказом Національної поліції України від 01.09.2023 №810), є службовою інформацію в системі Національної поліції України.

Беручи до уваги статус поліцейських ГУНП у Львівській області, як органу з правоохоронною функцією, специфіку завдань, які вирішує ГУНП у Львівській області під час дії воєнного стану, особливий характер служби, умови правового захисту працівників, обмеження доступу до таких відомостей відповідає правомірному інтересу держави Україна в особі працівників ГУНП у Львівській області щодо протидії правопорушенням.

На переконання відповідача, надання запитуваної позивачем інформації та копій документів суперечить обмеженням, встановленими наказом Національної поліції України від 12.10.2018 №945 (зі змінами внесеними наказом Національної поліції України від 01.09.2023 №810). Поширення запитуваної Вами інформації та документів може завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, призвести до створення передумов для спроб та намагань використати в інтересах певних сил діяльність ГУНП у Львівській області, підвищення рівня дезорганізації діяльності ГУНП у Львівській області, а також може становити пряму загрозу життю і здоров?ю працівників ГУНП у Львівській області, які є працівниками правоохоронного органу та можуть залучатися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф на будь-якій частині території України.

Так, судом встановлено, що наказом Національної поліції України від 01.09.2023 № 810, внесено зміни до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Національної поліції України».

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», Указу Президента України від 05 травня 2011 року № 547 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» та з метою забезпечення єдиного порядку обліку, зберігання і використання матеріалів, які містять службову інформацію, внесено зміни до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 12.10.2018 № 945.

Перелік відомостей, що становить службову інформацію в системі Національної поліції України затверджений наказом Національної поліції України від 12.10.2018 № 945 (зі змінами внесеними наказом Національної поліції України від 01.09.2023 № 810).

Згідно з підпунктом 12 пункту 10 даного Переліку відомостей, що становить службову інформацію в системі Національної поліції України затверджений наказом Національної поліції України від 12.10.2018 № 945 (зі змінами внесеними наказом Національної поліції України від 01.09.2023 № 810), визначено, що у сфері мобілізаційної роботи, територіальної оборони та цивільного захисту службовою є інформація, що розкриває функціональні обов`язки (посадові інструкції) на особливий період керівного складу та працівників органів та підрозділів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, які не містять відомостей, що становлять державну таємницю.

Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України воєнний стан продовжено, такий діє на теперішній час.

Зазначеним Указом, зокрема, установлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводиться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Стаття 64 Конституції України визначає перелік прав і свобод людини, які можуть бути обмежені в умовах воєнного стану задля захисту національної безпеки та територіальної цілісності України, до переліку яких відноситься і право на доступ до інформації. Це положення кореспондується з частиною 3 статті 34 Конституції України, частиною 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Пунктом 4-1 «Типової Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 736 визначено, що в умовах воєнного чи надзвичайного стану перелік відомостей складається з урахуванням тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, встановлених Указом Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні, затвердженим Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 8 «Типової Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 736 визначено, що документам, що містять службову інформацію, присвоюється гриф «Для службового користування».

Окрім цього слід зазначити, що питання щодо необхідності присвоєння документу грифа «Для службового користування» вирішується виконавцем або посадовою особою, яка підписує документ, відповідно до переліку відомостей та з дотриманням вимог частини другої статті 6 та статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (пункт 9 «Типової Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 736).

Як зазначалось судом, відповідно до ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину (ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Згідно п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, відмовляючи у наданні ОСОБА_1 запитуваної інформації з посиланням на те, що така має статус службової інформації та не підлягає розголошенню згідно вимог наказу Національної поліції України від 12.10.2018 №945 із змінами і доповненнями, відповідач діяв правомірно.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували обставини, наведені відповідачем в обґрунтування підстав для ненадання запитуваної позивачем інформації.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень під час розгляду справи доведено правомірність оскаржуваної відмови у наданні інформації на запит позивача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна