Рішення № 126184847, 28.03.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2025 рокусправа № 380/1246/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Державного підприємства «Шахта «Зарічна» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) до Державного підприємства «Шахта «Зарічна» (80068, Львівська область, Шептицький район, с. Сілець, присілок Копані, вул. Климіва «Легенди», 40; код ЄДРПОУ 40578553) з вимогою про стягнення з Державного підприємства «Шахта «Зарічна» 668446,79 грн заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списками №№ 1, 2 на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п.2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, підлягають відшкодуванню платником страхових внесків у повному обсязі. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій загальна сума понесених позивачем витрат, які підлягають відшкодуванню, за період грудень 2024 року становить 668446,79 грн. Оскільки ДП «Шахта «Зарічна» зазначеної суми у встановлений законодавством строк не відшкодувало, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 28.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі вручено відповідачу, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

П «Шахта «Зарічна» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як юридична особа, код ЄДРПОУ 40578553, місцезнаходження юридичної особи: 80086, Львівська область, Червоноградський район, с. Сілець, присілок Копані, вул. Климіва «Легенди», 40, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та має обов`язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На виконання вимог Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003 №21-1 позивачем направлені до ДП «Шахта «Зарічна» розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», копії яких наявні у матеріалах справи. Відповідач не оскаржив їх у судовому порядку, а отже фактично погодився з сумами, вказаними у них.

Згідно з даними цих розрахунків та розрахунку заборгованості підприємства за грудень 2024 року, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №№1, 2 становить 668446,79 грн, в т.ч.: за списком №1 606050,37 грн та за списком №2 62396,42 грн.

Відтак, спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою відповідача виконувати вимоги чинного законодавства щодо відшкодування сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за Списком №1 та №2.

Відповідач не спростував факт наявності заборгованості перед позивачем, жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгової пенсії за грудень 2024 року в розмірі 668446,79 грн суду не надав.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 цього Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (далі список №1);

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах (далі - список №2).

Згідно з п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі Інструкція №21-1).

Відповідно до п.п.6.4, 6.5, 6.8 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Згідно з п.6.7 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, а відповідач - підприємство, зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених позивачем.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

При цьому, суд враховує, що відшкодуванню підлягають саме фактичні витрати, здійснені Пенсійним фондом із виплати та доставки пільгових пенсій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №813/1375/17 та від 29.09.2020 у справі №820/1957/18.

ДП «Шахта «Зарічна» зареєстроване як юридична особа та відповідно до наведених вище положень Закону є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судом, на виконання вимог Інструкції №21-1 позивачем направлені ДП «Шахта «Зарічна» розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», копії яких наявні у матеріалах справи. Відповідач не оскаржив їх у судовому порядку, а отже фактично погодився з сумами, вказаними у них.

Згідно з даними цих розрахунків та розрахунку заборгованості підприємства за грудень 2024 року, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №№1, 2 становить 668446,79 грн. Однак, станом на день розгляду справи відповідач не відшкодував позивачу понесених ним витрат на зазначену вище суму.

Судом враховується те, що від відповідача не надходило жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгової пенсії за списками №№1, 2 за грудень 2024 року в сумі 668446,79 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, тому 668446,79 грн підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з вимогам ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов ГУ ДПС у Львівській області необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись 14, 72-77, 139, 242-246, 255,293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Зарічна» (80086, Львівська область, Червоноградський район, с. Сілець, присілок Копані, вул. Климіва «Легенди», 40, ЄДРПОУ 40578553) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській1 області (код ЄДРПОУ 13814885, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2024 року у сумі 668446 (шістсот шістдесят вісім тисяч чотириста сорок шість) гривень 79 копійок.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна