Рішення № 126184684, 28.03.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 320/4809/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом представника позивача адвоката Заматова Романа Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Петрівська сільська рада про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2021 представник позивача адвокат Заматов Р.В. в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі відповідач), в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Вишгородського району Київської області, орієнтований розмір земельної ділянки 1,7125 га, з цільовим призначенням для введення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою , щодо відведення земельної ділянки приблизно площею 1,7125 га для введення особистого селянського господарства, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886000:03:039:0325, у відповідності до виконання з кадастрової карти.

- стягнути на користь ОСОБА_1 5000 грн. завданої моральної шкоди, та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, було подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки - приблизною площею 1,7125 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886000:03:039:0325, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, що підтверджується копією клопотання з відміткою про прийняття.

У грудні 2020 року позивач отримав наказ відповідача, згідно якого позивачу було відмовлено на надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Вишгородського району Київської області, орієнований розмір земельної ділянки 1,7125 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення у власність земельна ділянка належить до земель комунальної власності.

Зазначив, що наказ не містить належних видів доказів, що дійсно бажана ділянка належить до земель комунальної власності, відповідач повинен був вказати на підставі яких доказів та графічних матеріалів були зроблені таки висновки, що їм зроблено не було. На підставі викладеного вважає наказ не є належною відмовою, та який не відповідає вимогам закону.

На підставі зазначеного вважає, що наказ є необґрунтованим, протиправним та таким який не відповідає дійсним обставинам.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 адміністративну справу 320/4809/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі 320/4809/21; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року прийнято адміністративну справу № 640/4809/22 до провадження. Розгляд справи визначено продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, в тому числі подачі іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі. Зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишено без руху.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року продовжено розгляд справи № 640/4809/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Петрівську сільську раду. Зобов`язано третю особу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали надати для приєднання до справи через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника): пояснення щодо позову та/або відзиву, докази надіслання їх сторонам.

07.02.2025 та 11.02.2025 на адресу суду від представника заявника адвоката Заматова Р.В. надійшла заява відносно відстрочення виконання рішення суду.

В якому зазначив, що як роз`яснив пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З врахуванням наведеного вбачаються висновки, що при існуванні обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині, а тому відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України дають підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частини до усунення таких обставин.

Представником відповідача 11.02.2025 надано відзив на позову заяву, відповідно до якого зазначено таке.

ОСОБА_1 15.09.2020 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 1,7125 га для ведення особистого селянського господарства, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номер 3221886000:03:039:0325 у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 17.11.2020 № 10-17477/15-20-сг було відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Вишгородського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,7125 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення у власність земельна ділянка належить до земель комунальної власності.

Вказаний наказ прийнятий з дотриманням чинного на той момент законодавства, а тому не підлягає скасуванню з наступних підстав.

На даний час згідно з витягу з Державного земельного кадастру бажана до відведення у власність земельна ділянка розміщена на території земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:03:039:0904 площею 16,6665 га; Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці; категорія земель землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - Земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньоквартальні проїзди, пішохідні зони, яка була зареєстрована 26.06.2023 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 27.07.2021. Зазначив, що у державній власності залишаються: а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Відповідно до Відомостей з державного реєстру речових прав земельна ділянка з кадастровим номером 3221886000:03:039:0904 знаходиться у власності Петрівської сільської ради.

Отже наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 17.11.2020 № 10-17477/15-20-сг прийнятий з дотриманням вимог законодавства та не підлягає скасуванню.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Петрівська сільська рада правом надання пояснення щодо позову та/або відзиву не скористалась.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 13 липня 2007 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , що видано Головним управлінням Національної гвардії України 14.06.2016. Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Київській області (03115, Київська обл, м. Київ, вул. Серпова 3/14 ЄДРПОУ 39817550), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Петрівська сільська рада (код ЄДРПОУ: 04359620, адреса: вул. Свято-покровська, 171, село Нові Петрівці, Вишгородський р-н, Київська обл., 07354), у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно зі статтею 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

15.09.2020 представник позивача, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, в якому зазначено, що в зв`язку зі зміною місця проживання з м. Маріуполя до м. Вишгород з`явилась потрібність в отриманні земельної ділянки в Вишгородському районі, а саме: надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 1,7125 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886000:03:039:0325, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, до якої додав: копію паспорту, графічне розташування ділянки, копію посвідчення УБД, копію договору на представника, копію свідоцтва адвоката.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області прийняло наказ 10-17477/15-20-сг від 17.11.2020 про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Відповідно до вказаного наказу зазначено про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Вишгородського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,7125 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення у власність земельна ділянка належить до земель комунальної власності.

Не погоджуючись із вказаною відмовою Головного управління Держгеокадастру у Київській області та вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України передбачено, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Частиною першою статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Підстави набуття права на землю із земель комунальної власності передбачені статтею 116 ЗК України.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 116 ЗК України (в редакції, чинній станом на дату звернення позивача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регламентований статтею 118 ЗК України.

Так, частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абзацом 1 частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У відповідності до частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Аналіз частини сьомої статті 118 Земельного кодексу свідчить про те, що відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. При цьому, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Київській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308 (далі Положення).

Пунктом 8 Положення № 308 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Тобто, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Матеріалами справи підтверджено, що 15.09.2020 представник позивача звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області прийняло наказ 10-17477/15-20-сг від 17.11.2020 про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Разом з тим, суд зауважує, що у відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року №1423-ІХ, з 27.05.2021 у власність територіальних громад перейшли всі землі за межами населених пунктів.

Розділ 10 Перехідних положень ЗК України доповнений пунктом 24, який передбачає, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Як встановлено з матеріалів справи, 15.09.2020 представником позивача подано клопотання до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 1,7125 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886000:03:039:0325, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, розташована на території Київської області, Вишгородський район, с. Нові Петрівці.

Отже, відповідач на теперішній час, не наділений повноваженнями щодо передачі у власність земельної ділянки, та у наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення у власність земельної ділянки, приблизною площею 1,7125 га, з цільовим призначенням для введення особистого селянського господарства, яка відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав з кадастровим номером 3221886000:03:039:0904 станом на 10.02.2025, перебуває та знаходиться у власності Петрівської сільської ради.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами першою та другою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, в силу Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» вирішення питання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні, віднесено до виключної компетенції виконавчих органів міської ради, куди має право на звернення позивач або його представник із відповідною заявою.

В той же час, оскільки відповідач наразі не наділений повноваженнями щодо передачі у власність зазначеної позивачем земельної ділянки, суд не вбачає підстав для задоволення позову представника позивача до ГУ Держгеокадастру у Київській області.

Крім того, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і на теперішній час.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.03.2022 у зв`язку із введенням в країні воєнного стану Верховна Рада України прийняла Закон України №2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07.04.2022 (далі - Закон №2145-ІХ).

Так, законом №2145-ІХ доповнено розділ Х «Перехідні положення» ЗК України пунктами 27 і 28.

Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України (в редакції Закону №2145-ІХ, яка діє з 07.04.2022) під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом імперативна заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Таким чином, нормативно-правові приписи підпункту 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, є спеціальними нормами в умовах правового режиму воєнного стану, а тому мають пріоритетний характер над загальними нормами земельного законодавства, що регламентують порядок безоплатної приватизації земельних ділянок (стаття 118 ЗК України).

Суд також ураховує, що передбачена пп. 5 п. 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України заборона є тимчасовою.

Наведене не позбавляє позивача права повторного звернення з клопотанням після закінчення дії воєнного стану (або зміни правового регулювання відповідних правовідносин).

Таким чином, заява представника щодо відстрочення виконання рішення, в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, до закінчення воєнного стану, не підлягає задоволенню, з підстав відмови у задоволенні позовних вимог представника позивача до ГУ Держгеокадастру у Київській області.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що за відсутності встановлених порушень прав позивача з боку відповідача, такі вимоги до відповідного відповідача є необґрунтованими, а тому правові підстави для їх задоволення відсутні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову в повному обсязі.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак оскільки у задоволенні позову представника позивача адвоката Заматова Р.В. в інтересах ОСОБА_1 відмовлено, то у суду відсутні підстави для стягнення на його користь понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог представника позивача адвоката Заматова Романа Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКПО НОМЕР_2 ) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, Київська обл, м. Київ, вул. Серпова 3/14 ЄДРПОУ 39817550), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Петрівська сільська рада (код ЄДРПОУ: 04359620, адреса: вул. Свято-покровська, 171, село Нові Петрівці, Вишгородський р-н, Київська обл., 07354) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя І.В. Тихонов