Рішення № 126184086, 27.03.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року Справа № 280/125/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Запорізької міської ради

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької міської ради (далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Запорізького міського голови № 2510 к/тр від 06.12.2024 «Про проведення службового розслідування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваним розпорядженням секретарем Запорізької міської ради було прийнято рішення провести службове розслідування стосовно голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району ОСОБА_1 , предметом якого стало невиконання або неналежне виконання ним службових обов`язків, перевищення своїх повноважень та недодержання вимог законодавства. Також зауважує, що таке було прийнято у період перебування позивача на лікарняному. Наголошує про відсутність підстав, передбачених пунктом 2 Порядку № 950, для проведення службового розслідування щодо позивача. Позивач також зазначає, що він не є уповноваженою особою в розумінні розпорядження Запорізького міського голови від 05.04.2024 № 92 на обробку та захист персональних даних під час здійснення функцій з наповнення Реєстру населення Запорізької області, відповідно обов`язків забезпечити повне та своєчасне наповнення інтерактивної бази таке розпорядження не містить. Наголошує на політичній вмотивованості прийняття спірного розпорядження, викликаного бажанням припинити повноваження позивача як голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.

11.02.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що трудова діяльність позивача на посаді голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, яку він обіймає на підставі розпорядження міського голови від 23.12.2022 №2159 к/тр «Про призначення ОСОБА_2 » підконтрольна та підзвітна міському голові. Станом на дату винесення Розпорядження №2510 секретар Запорізької міської ради ОСОБА_3 здійснювала повноваження Запорізького міського голови та виконувала повноваження міського голови, закріплені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Тобто, оскаржуване розпорядження видане секретарем Запорізької міської ради ОСОБА_3 у межах повноважень, визначених чинним законодавством. Підставою для проведення службового розслідування відповідно до Розпорядження №2510 стало виявлення невиконання або неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків, перевищення повноважень, а також недодержання вимог законодавства, про що повідомлено у доповідній записці виконуючого обов`язки голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району від 04.12.2024 №21.01/03-21/1002, що визначено в абз. 1 п. 2 Порядку №950. Визначеними Порядком № 950 підставами для проведення службового розслідування не передбачено до призначення службового розслідування доказово конкретизувати факти та ознаки можливих порушень законодавства особою, відносно якої призначається службове розслідування. Представник відповідача зазначає, що рішення про відсторонення особи віднесено до дискреційних повноважень суб`єкта призначення, вимог щодо наведення обґрунтувань необхідності відсторонення особи на час проведення службового розслідування Порядок № 950 не містить. Оскаржуване позивачем у цій справі розпорядження є лише службовими документом, яке фіксує факт проведення чи припинення службового розслідування і є лише носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для їх призначення. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

17.02.2025 судом отримана відповідь на відзив представника позивача, в якій він зазначає, що сама обставина проведення незаконного та невмотивованого службового розслідування є порушенням прав та законних інтересів позивача, який в подальшому планує продовжувати свою службу в органах місцевого самоврядування. Представник наголошує, що жодного обов`язку по забезпеченню повного та своєчасного наповнення інтерактивної бази «Реєстр населення Запорізької області» позивачу як голові районної адміністрації оскаржуване розпорядження не містить.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13.01.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду: оновленої редакції позовної заяви, у якій уточнити суб`єктний склад сторін та зміст позовних вимог (за необхідності); копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою суду від 27.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; зобов`язано Запорізьку міську раду надати до суду усі належним чином засвідчені документи та матеріали, на підставі яких було прийняте розпорядження Запорізького міського голови № 2510 к/тр від 06.12.2024 «Про проведення службового розслідування»; письмові пояснення та матеріали, на підставі яких проводився аналіз ситуації з наповненням реєстру населення, внаслідок чого вона набула статусу критичної.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Розпорядженням Запорізького міського голови від 23.12.2022 № 2159 к/тр ОСОБА_1 призначено на посаду голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району з присвоєнням йому 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

05.04.2024 розпорядженням Запорізького міського голови № 92р «Про наповнення інтерактивної бази «Реєстр населення Запорізької області» затверджено склад уповноважених осіб на обробку та захист персональних даних під час здійснення функцій з наповнення інтерактивної бази «Реєстр населення Запорізької області» (пункт 1); голів районних адміністрацій Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському районах забезпечити (пункт 3): організацію роботи з отримання, накопичення, зберігання, поновлення, використання, формування та захисту персональних даних під час здійснення функцій з наповнення інтерактивної бази «Реєстр населення Запорізької області» (підпункт 3.1), безумовне виконання Порядку доступу до персональних даних осіб, які уповноважені на обробку та захист персональних даних під час здійснення функцій з наповнення інтерактивної бази «Реєстр населення Запорізької області», затвердженого цим розпорядженням (підпункт 3.2)

04.12.2024 виконуючий обов`язки голови районної адміністрації, заступник голови районної адміністрації Сергій Ільченко звернувся до секретаря Запорізької міської ради Регіни Харченко із доповідною запискою № 21.01/03-21/1002, у якій просив провести службове розслідування щодо фактів неналежного виконання розпорядження міського голови ОСОБА_1 . Зазначив, що розпорядженням міського голови від 05.04.2024 № 92р зобов`язано голів районних адміністрацій Запорізької міської ради забезпечити організацію роботи з отримання, накопичення зберігання, поновлення, використання, формування та захисту персональних даних під час здійснення функцій з наповнення інтерактивної бази. Під час виконання обов`язків керівника Хортицького району з 13 травня 2024 року було виявлено критичну ситуацію з наповненням реєстру населення. Аналіз ситуації показав відсутність ефективної взаємодії з органами самоорганізації населення та керуючими компаніями, що призвело до незадовільних результатів у проведенні ідентифікації мешканців. За результатами комплексного аналізу ситуації з наповненням інтерактивної бази «Реєстр населення Запорізької області» було розроблено та реалізовано низку заходів, спрямованих на покращення цього показника. Станом на 01.12.2024 Хортицький район демонструє найвищі показники серед усіх районів Запоріжжя за рівнем наповнення інтерактивної бази.

Розпорядженням Запорізького міського голови від 06.12.2024 № 2510 к/тр, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядком проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, у зв`язку з повідомленням районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району (доповідна записка від 04.12.2024 № 21.01/03-21/1002), зобов`язано: провести службове розслідування стосовно голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району Сергія Дергачова (пункт 1); визначено, що предметом службового розслідування за даним розпорядженням є невиконання або неналежне виконання головою районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району ОСОБА_4 службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства (пункт 2); комісії розпочати службове розслідування з 09.12.2024 та закінчити його не пізніше 07.02.2025 (пункт 4); відсторонити ОСОБА_5 від виконання обов`язків голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району з 09.12.2024 на час проведення службового розслідування (пункт 5); покласти виконання обов`язків голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району з 09.12.2024 на період відсторонення ОСОБА_5 , на ОСОБА_6 заступника голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району (пункт 6).

Вважаючи протиправним розпорядження Запорізького міського голови № 2510 к/тр від 06.12.2024 «Про проведення службового розслідування», позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі Закон №2493-III).

Відповідно до статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Положеннями статті 2 Закону №2493-III визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 3 Закону №2493-III передбачено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді (стаття 4 Закону №2493-III).

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР).

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

З положень частини першої статті 12, частини восьмої статті 59 Закону № 280/97-ВР слідує, що міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста, який в межах своїх повноважень видає розпорядження.

За пунктом 1.1. Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району, затвердженому рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 №76 районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району є виконавчим органом Запорізької міської ради в районі міста.

Районна адміністрація є складовою частиною єдиної системи місцевого самоврядування у місті. Районна адміністрація підзвітна і підконтрольна міській раді, підпорядкована виконавчому комітету міської ради, міському голові (пункт 1.2 Положення).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Положення голова районної адміністрації очолює відповідну районну адміністрацію, здійснює керівництво її діяльністю, спрямовує, координує та контролює її діяльність, несе персональну відповідальність за виконання покладених на адміністрацію завдань і здійснення нею своїх функцій, безпосередньо підпорядковується міському голові. Призначається на посаду і звільняється з посади міським головою відповідно до чинного законодавства України.

Отже, районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району є виконавчим органом Запорізької міської ради в районі міста, підзвітна і підконтрольна міській раді, а голова відповідної адміністрації безпосередньо підпорядковується міському голові та призначається на посаду і звільняється з посади міським головою.

Як встановлено судом, розпорядженням Запорізького міського голови від 23.12.2022 № 2159 к/тр ОСОБА_1 призначено на посаду голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району.

Отже, у розумінні частини першої статті 2 Закону №2493-III позивач є посадовою особою місцевого самоврядування.

Під час розгляду справи суд бере до уваги, що наразі у місті Запоріжжя відсутній Запорізький міський голова, а його обов`язки тимчасово виконує секретар Запорізької міської ради Харченко Регіна Владиславівна, заперечень проти таких обставин сторони не висловили.

Суд зазначає, що процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», визначає Порядок проведення службового розслідування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №950 від 13.06.2000 (далі - Порядок №950).

Пунктом 2 Порядку №950 передбачено, що службове розслідування може бути проведено в разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства.

Пунктом 5 Порядку №950 передбачено, що рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. Період проведення службового розслідування не охоплює час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших поважних причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.

Приписами пункту 6 Порядку №950 визначено, що службове розслідування проводиться із відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймає відповідно суб`єкт призначення або керівник органу.

Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією та законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням суб`єкта призначення або керівника органу, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення особі, відстороненій від виконання службових повноважень, відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаного з таким відстороненням.

З огляду на викладене, положеннями Порядку №950 передбачено, що міський голова має право приймати розпорядження про проведення службового порядку з підстав, визначених Порядком №950 проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Службове розслідування може проводитися як із відстороненням особи від здійснення повноважень на посаді, за наявності певних підстав, або без такого відсторонення.

За обставинами справи підставою для проведення службового розслідування відповідно до розпорядження Запорізького міського голови від 06.12.2024 № 2510 к/тр стало повідомлення районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району (доповідна записка від 04.12.2024 № 21.01/03-21/1002).

Дослідивши зміст зазначеної доповідної записки, суд встановив, що така була складена у зв`язку з виявленням критичної ситуації з наповненням інтерактивної бази «Реєстр населення Запорізької області» за час перебування ОСОБА_1 на посаді голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району.

Так, судом виявлено, що розпорядженням Запорізького міського голови № 92р «Про наповнення інтерактивної бази «Реєстр населення Запорізької області» голову районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району забезпечити організацію роботи з отримання, накопичення, зберігання, поновлення, використання, формування та захисту персональних даних під час здійснення функцій з наповнення інтерактивної бази «Реєстр населення Запорізької області» (підпункт 3.1 пункту 3 розпорядження).

Згідно із пунктом 2.1. Посадової інструкції голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району голова районної адміністрації очолює відповідну районну адміністрацію, здійснює керівництво її діяльністю, спрямовує, координує та контролює її діяльність, несе персональну відповідальність за виконання покладених на адміністрацію завдань і здійснення нею своїх функцій, безпосередньо підпорядковується міському голові (аналогічні положення містить пункт 2.1. Положення про районну адміністрацію).

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Посадової інструкції голова районної адміністрації несе персональну відповідальність за виконання покладених на районну адміністрацію завдань і здійснення нею своїх функцій; за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов`язків, бездіяльність, порушення правил етичної поведінки та обмежень, пов`язаних з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та їх проходженням.

Отже, враховуючи вимоги розпорядження Запорізького міського голови № 92р, позивач, перебуваючи на посаді голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, мав забезпечити організацію роботи з отримання, накопичення, зберігання, поновлення, використання, формування та захисту персональних даних під час здійснення функцій з наповнення інтерактивної бази «Реєстр населення Запорізької області», проте за наявності доповідної записки, якою було повідомлено про внесення до реєстру найменшої, порівняно з іншими районами міста, кількості населення, на підставі абзацу другого пункту 2 Порядку № 950 було розпочато проведення службового розслідування.

Таким чином, призначення службового розслідування шляхом видання розпорядження Запорізького міського голови від 06.12.2024 № 2510 к/тр відбулося у спосіб, визначений законом, та уповноваженою на те особою.

Суд зауважує, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 це про «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

У зв`язку з наведеним слід врахувати, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Звертаючись до суду з позовом про скасування акта суб`єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином даний акт порушує її права та охоронювані законом інтереси. Підставами для визнання протиправними актів суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому обов`язковою умовою для визнання таких рішень протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, винесення наказів про порушення дисциплінарного провадження - це відповідні процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, якими розпочинається дисциплінарне провадження, а тому їх правомірність має бути предметом оцінки суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за результатами такого дисциплінарного провадження. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, під час розгляду справи №160/7402/18 у постанові від 12.02.2020.

Суд зазначає, що сам факт проведення службового розслідування не є таким, що підтверджує порушення прав, свобод та законних інтересів позивача та не створює для нього будь-яких негативних наслідків. Сутністю службового розслідування, виходячи з його правової природи як спеціальної адміністративної процедури, має бути встановлення наявності або відсутності складу порушення в діяннях службовця, стосовно якого воно проводиться.

Тобто, видання наказу про проведення щодо позивача службового розслідування не спричинило висновку про його винуватість у невиконанні або неналежному виконанні службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержанні вимог законодавства. Метою проведення службового розслідування є визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку. Так, оскаржуваним наказом оцінка дій позивача по суті не надавалася, позивач не притягувався до відповідальності, адже такий наказ є лише проміжним рішенням та не створює для позивача юридичних наслідків.

Отже, в межах цієї справи суд перевіряє лише наявність підстав для прийняття наказу про проведення службового розслідування та наявність компетенції особи, яка його прийняла. Вказане відповідачем при ухваленні оскаржуваного наказу було дотримано.

Що стосується відсторонення позивача від виконання службових обов`язків на час проведення службового розслідування, то таке відсторонення не є мірою відповідальності або покаранням, віднесено до дискреційних повноважень особи, яка приймає рішення про проведення службового розслідування та здійснюється, зокрема, в інтересах забезпечення об`єктивності службового розслідування.

Так, приписи пункту 4 Порядку № 950 не містить жодних виключень і стосується усіх випадків та підстав проведення службових розслідувань, дозволяючи вирішувати питання про відсторонення на розсуд керівника.

Крім того, аналіз пунктів 1, 2, 4 Порядку № 950 дозволяє зробити висновок, що прийняття рішення щодо проведення службового розслідування та щодо відсторонення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді, є дискреційними повноваженнями відповідача, як керівника органу, в якому працює особа.

Вказані норми не покладають обов`язку не керівника при прийнятті рішень, в даному випадку, розпоряджень, обґрунтувати застосування відсторонення.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що оскарження наказу про проведення службового розслідування жодним чином не спрямоване на відновлення попереднього становища позивача, адже відсутні обставини порушення його прав у межах спірних правовідносин, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач Запорізька міська рада, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.206, м.Запоріжжя, 69126; код ЄДРПОУ 04053915.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27.03.2025.

Суддя К.В.Мінаєва