Ухвала суду № 126184061, 28.03.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 року Справа № 280/6102/24 Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 (далі Акуліч Н.М., позивач), адвокат Александров О.О. звернувся до суду із заявою (вх. №14159 від 25.03.2025) про ухвалення додаткового рішення.

На обґрунтування поданої заяви зазначає, що при виконанні відповідачем рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2024, було встановлено, що по тексту позову, рішення суду та у резолютивній частині рішення зроблена описка в номері довідки, та відповідно не визначено додатково архівну довідку Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/2а/-488, за якою повинно бути проведено перерахунок пенсії за віком за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988 (в частині періоду з 01.01.1987 по 31.12.1988). Вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач) повинно провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , на підставі особистої заяви від 27.05.2024, із врахуванням її доходів, зазначених в архівних довідках Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/3-488, №02-01/А-388/2-488, від 10.04.2009 та №02-01/А-388/2а/-488, за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988. На підставі викладеного, вказує, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст.252 КАС України є необхідність ухвалення додаткового рішення суду, яким визначити, що ГУ ПФУ в Закарпатській області повинно провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , на підставі особистої заяви від 27.05.2024, із врахуванням її доходів, зазначених в архівних довідках Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/3-488, №02-01/А-388/2-488, від 10.04.2009 та №02-01/А-388/2а/-488, за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 252 КАС України).

Справа розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (в порядку статті 262 КАС України). Отже, додаткове судове рішення ухвалюється в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1, 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відтак, аналізуючи норму статті 252 КАС України, суд зазначає, що суть процесуального інституту додаткового судового рішення зводиться до того, що за допомогою додаткового судового рішення суд вирішує окремі правові вимоги, які не були вирішені основним рішенням, а також за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази або вирішені не всі клопотання. Крім того, додаткове судове рішення може бути прийняте, якщо судом при ухваленні основного рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами розгляду справи по суті.

Крім того, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений

Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.

Відтак, слід звернути увагу на те, що судом може бути прийнято додаткове судове рішення, лише у разі, якщо окремі правові вимоги, не вирішені основним рішенням.

Надаючи оцінку підставам для врахуванням доходів позивача роботи за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988, суд при ухваленні рішення від 09.09.2024, що вбачається з мотивувальної частини даного рішення, встановив наступне.

Відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1984 по 31.12.1988 вмотивована припиненням Україною участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Суд зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Зазначена вище постанова набрала чинності 02.12.2022.

Відтак, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Частиною 2 статті 13 Угоди передбачено, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отже, за наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні періоду роботи до страхового стажу чи не прийняття на території держав - учасниць Співдружності без легалізації необхідних для пенсійного забезпечення документів, виданих у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року.

Позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на призначення та перерахунок пенсії не пов`язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди, а відтак і з денонсацією міжнародних угод.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.

Абзацом 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

При цьому, вказаним Порядком не встановлено обов`язку особи, яка звертається за перерахунком пенсії, подавати разом із відповідною заявою первинні документи, на підставі яких була видана довідка про заробітну плату.

Суд зазначив, що відповідно до пункту 4.2 розділу 4 Порядку 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.

Тобто, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03.06.2021 у справі № 127/8001/17.

До того ж, як зазначено Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі №520/7125/17, посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні. Як передбачено частиною 3 статті 44 Закон №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

У матеріалах справи відсутні докази щодо недостовірності первинних документів, на підставі яких позивачу були видані архівні довідки Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/3-488 та №02-01/А-388/2-488 про заробіток для обчислення пенсії.

Частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

У спірних довідках зазначено, що сплату внесків на державне соціальне страхування до 01.01.1991, а з 01.01.1991 відрахування до Пенсійного фонду росії за встановленими тарифами.

Суд зазначив, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати, отриманої у російській федерації.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права особи на пенсію та при її обчисленні.

При цьому, рішенням суду від 09.09.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області № 084250002459 від 03.06.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком, а також зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , на підставі особистої заяви від 27.05.2024, із врахуванням її доходів, зазначених в архівних довідках Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/3-488 та №02-01/А-388/2-488, за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988.

Однак, при ухваленні додаткового рішення судом враховано, що архівна довідка Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/2-488 містить відомості про заробіток позивача за період з березня 1981 року по грудень 1986 року, при цьому, у архівній довідці Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/2а-488 містяться відомості про заробіток позивача за період з січня 1987 року по червень 1989 року.

Таким чином суд зазначає, що рішенням від 09.09.2024 вирішено питання про право, оскільки надавши оцінку необхідності врахування доходів позивача за період її роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988 на підставі доказів, які охоплюють увесь цей період, суд прийняв рішення про можливість перерахунку її пенсії з урахуванням архівних довідок Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/3-488 та №02-01/А-388/2-488, тобто не визначено способу його виконання, що не призведе до ефективного відновлення порушеного права. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, суд доходить висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представник ОСОБА_1 , адвоката Александрова О.О. (вх. №14159 від 25.03.2025) про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, площа Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , на підставі особистої заяви від 27.05.2024, із врахуванням її доходів, зазначених в архівній довідці Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/2а/-488, за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак