Рішення № 126176384, 18.03.2025, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/3180/24

Номер провадження 2-а/556/6/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2025 . Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Котик Л.О.,

при секретарі - Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки лісничого Цепцевицького лісництва філії «Рафалівське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_2, ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії «Поліський лісовий офіс», про скасування постанови №000082 від 22.10.2024 по справі про адміністративне правопорушення,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Володимирецького районного суду Рівненської області з позовом до в.о. лісничого Цепцевицького лісництва філії «Рафалівське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_2 про скасування постанови №000082 від 22.10.2024 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 21 жовтня 2024 року, він на велосипеді поїхав у ліс по гриби зі своїм товаришем. Гуляючи по лісу, зустрів знайомого ОСОБА_3 , який стояв біля автомобіля, марки «Москвич», неподалік села Кідри та почали розмовляти. Бачив, що в багажному відділенні автомобіля лежало декілька порізаних дерев сухостою. Під час їх розмови, під`їхав лісничий Цепцевицького лісництва ОСОБА_2 та підійшов до них, побачив в автомобілі сухостій. Не розібравшись із ситуацією, звинуватив позивача у незаконній порубці деревини та повідомив, з"явитися на слідуючий день у Цепцевицьке лісництво. 22.10.2024, після обіду, ОСОБА_2 приїхав до нього додому та вручив позивачу копію протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 65 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. З вказаною постановою не погоджується, оскільки жодних адміністративних правопорушень він не вчиняв. Дана постанова є безпідставною та незаконною, а тому підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 вважає постанову протиправною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню, оскільки протокол про адміністративне правопорушення на підставі якого в подальшому була винесена постанова в його присутності не складалися, всупереч положенням ст. 254 КУпАП. Вважає, що винесений стосовно нього протокол, є безпідставним, а постанова про накладення адміністративного стягнення незаконною, оскільки його ніхто не повідомляв про дату слухання справи, також в ній зазначені неправдиві відомості та при її винесенні було допущено ряд порушень норм чинного законодавства, зокрема ст. ст. 245, 251, 268, 276, 280 КУпАП. Підписи у протоколі та постанові підроблені, не його. З оскаржуваної ним постанови не вбачається жодного належного доказу, на підставі якого вона була винесена та якими б була доведена його вина у вчиненні адміністративного правопорушення.

Крім того, на відповідача покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які мають бути додані до протоколу та/або посилання, на які повинні міститися в самому протоколі. Також, він вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а саме в постанові не зазначено та не має посилання на жоден доказ, який б підтверджував вказане в оскаржуваній постанові.

Вказаний позов надійшов до суду 31 жовтня 2024 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 01 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

05.12.2024, ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії «Рафалівське лісове господарство» ( місцезнаходження: селище Рафалівка, вул. Привокзальна,1, Вараський район, Рівненська область).

17.12.2024 представник ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії «Рафалівське лісове господарство» - адвокат Багацький Є.Г. подав заяву, де просить розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Інакше відповідач буде позбавлений можливості спростувати обставини по суті справи.

Згідно ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року, суд перейшов по справі за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки лісничого Цепцевицького лісництва філії «Рафалівське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_2, ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії «Рафалівське лісове господарство», про скасування постанови №000082 від 22.10.2024 по справі про адміністративне правопорушення, до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче судове засідання.

23 грудня 2024 року від представника відповідача ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії «Поліський лісовий офіс» - адвоката Багацького Є.Г. надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що за результатами оцінки фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення, наявних в розпорядженні доказів, інформації, наданої відповідачем ОСОБА_2 , вважають, що позовна заява по суті і змісту є спробою уникнути відповідальності шляхом введення суду в оману.

Так, 21.10.2024 р., орієнтовно в період з 08:00 год.по 10:00 год., ОСОБА_1 у 28 кварталі виділі 17 Цепцевицького лісництва було здійснено незаконну порубку одного дерева сухостійного породи береза d - 260 та одного дерева сухостійного породи сосна d - 340, загальною кубомасою 0,84 м3.

Незаконно здобуту деревину ОСОБА_1 було покрижовано на колоди і завантажено у автомобільний фургон, марки «Москвич» д.н.з. НОМЕР_1 , на якому він особисто прибув до лісових масивів.

Саме по закінченню завантаження деревини і виїзду з території 17 виділу 28 кварталу Цепцевицького лісництва, ОСОБА_1 за кермом вказаного автомобіля намагався зупинити майстер лісу Цепцевицького лісництва ОСОБА_4 під охороною якого перебуває зазначена територія лісових масивів.

Законна вимога майстра лісу ОСОБА_4 , як представника правоохоронного органу, ОСОБА_1 була грубо проігнорована та продовжено рух у напрямку виїзду з лісових масивів.

ОСОБА_4 послідував за автомобілем, марки «Москвич» д.н.з. НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_1 та повідомив по телефону про вказаний факт в.о. лісничого Цепцевицького лісництва філії «Рафалівське лісове господарство» ДП «Ліси України`ОСОБА_2.

ОСОБА_2 разом з помічником лісничого ОСОБА_5 автомобілем оперативно вирушили у місце ймовірного виїзду автомобіля під управлінням ОСОБА_6 з лісових масивів, де його і зупинили та заблокували рух. Після такої примусової зупинки чоловік, що перебував в автомобілі разом із ОСОБА_1 , як було повідомлено ОСОБА_2 це був син ОСОБА_1 , разом із бензопилою зник з місця події.

Після вказаного затримання автомобільного фургона, марки «Москвич» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , ОСОБА_2 о 10:39 год було здійснено повідомлення про зазначений факт на лінію «102».

За вказаним повідомленням на місце вчинення правопорушення виїжджала СОГ із числа співробітників ВП №1 (смт. Володимирець) Вараського РВП ГУНП в Рівненській області.

Безпосередньо на вимогу та у присутності правоохоронців, ОСОБА_1 було відкрито вантажне відділення автомобіля, марки «Москвич» д.н.з. НОМЕР_1 , де виявлено незаконно зрізану деревину.

Враховуючи всі обставини у сукупності, безпосередньо на місці, у присутності співробітників ВП №1 (смт. Володимирець) Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення № 000082.

Підпис на вказаному протоколі ОСОБА_1 проставлено особисто на капоті автомобіля правоохоронців, при цьому зазначено про відсутність зауважень до змісту протоколу.

Після оформлення і підписання протоколу, один із його екземплярів було вручено ОСОБА_1 , а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09:00 год 22.10.2024 в приміщенні Цепцевицького лісництва.

У призначені дату і час ОСОБА_1 особисто з`явився до приміщення Цепцевицького лісництва, де в його присутності було розглянуто справу про адміністративне правопорушення, винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення № 000082, якою, керуючись ч.1 ст. 65 та ст.ст. 33, 35,241, 283, 284 КУпАП, а також п.1 ст. 105 Лісового кодексу України, визнано ОСОБА_1 винним у здійсненні в кварталі 28 виділі 17 Цепцевицького лісництва незаконної порубки одного дерева сухостійного породи береза d - 260 та одного дерева сухостійного породи сосна d - 340, загальною кубомасою 0,84 м3. Накладено, при цьому, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн.

Роз`яснено порядок сплати штрафу та збитків, а також порядок оскарження зазначеної постанови. Копію постанови ОСОБА_1 отримано особисто на руки, про що проставлено особистий підпис.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 лютого 2025 року, замінено первісного співвідповідача - ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії «Рафалівське лісове господарство» на його правонаступника - ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛІСИ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 44768034; 01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9 А) в особі Філії «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (43010, Волинська обл., Луцький р-н., м. Луцьк, пр. Волі, буд. 30; Код в ЄДРПОУ філії 45601597; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2; Тел.: +38 (0332) 74-82-00). Закрито підготовче провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки лісничого Цепцевицького лісництва філії «Рафалівське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_2, ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії «Поліський лісовий офіс», про скасування постанови №000082 від 22.10.2024 по справі про адміністративне правопорушення та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підримує повністю.

Належним чином повідомлений представник відповідачів - адвокат Багацький Є.Г. в судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги не визнають, просять відмовити у задоволенні позову.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.4 ст. 229 КАС України.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши кожний доказ окремо, а також докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2024 року в.о. лісничого Цепцевицького лісництва Рафалівське лісове господарство Лозицьким Я.Я. складено протокол про адміністративне правопорушення №009082, згідно з яким ОСОБА_1 , 21 жовтня 2024 року о 12 год. 08 хв. в кварталі 28 виділ 17 Цепцевицького лісництва здійснив незаконну порубку одного дерева породи береза, d-26,0 та одного дерева породи сосна, d-34,0, кубомасою 0,84 метрів кубічних, таксовою вартістю 3,50 грн.

На підставі зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення 22 жовтня 2024 року в.о. лісничого Цепцевицького лісництва Рафалівське лісове господарство Лозицьким Я.Я. була винесена постанова №009082 згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.65 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. та стягнуто матеріальну шкоду (збитки) у розмірі 6756 грн. 55 коп.

Як вбачається з копії справи №1971/24, про розгляд звернення лісничого Велико-Цепцевицького лісництва ОСОБА_2 (ЄО №4589 від 21.10.2024), що була витребувана із відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, в матеріалах справи наявна довідка ПОГ СВГ відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, де зазначено, що зі служби 102 надійшло повідомлення лісничого Велико-Цепцевицького лісництва ОСОБА_2 про те, що 21.10.2024, о 10.30 год. в с.Кідри, по вулиці Гайова було зупинено т/з марки Москвич, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого невідомий громадянин, що причетний до крадіжки деревини. На місце події було направлено патруль ГРПП ВП №1 Вараського РВП та встановлено, що водій вказаного автомобіля, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , 21.10.2024, о 10.20 год., перебуваючи в лісовому масиві поблизу с.Кідри побачив повалені дерева породи сосна та береза та мав намір забрати дану деревину додому для опалення будинку, так як подумав що вони сухі та почав їх заготівлю, а саме шляхом розрізання. В цей час до нього під`їхав лісничий ОСОБА_2 , який повідомив про даний факт поліцію, зателефонувавши на лінію «102». На основі наведеного, у даному випадку відсутні ознаки кримінального правопорушення, але вбачаються ознаки адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 65 КУпАП.

У даній справі наявні також письмові пояснення ОСОБА_7 від 21 жовтня 2024 року, який пояснив, що 21.10.2024, перебуваючи у лісовому масиві, поблизу с. Кідри, побачив вивернуті дерева, породи сосна та береза. Вирішив порізати їх та забрати для власного користування, так як думав, що вони сухі. Під час заготівлі, до нього під"їхав лісник та запитав, що він робить в лісі. На що відповів, що приїхав в ліс по гриби, відмовився відкривати свій транспортний засіб, марки "Москвич", державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому знаходилися порізані дерева та поїхав з місця події. На виїзді з лісу його зупинив майстер лісу та викликав поліцію. Свою провину визнає. Письмові пояснення підписані ОСОБА_1 .

Позивач не визнає, що підписи, наявні у протоколі та постанові не його, однак клопотання про призначення почеркознавчої експертизи ним не заявлено, інших доказів на спростування даного факту не надано.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Так, пунктом 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України передбачено, що особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть відповідальність за порушення лісового законодавства.

Згідно з ст. 65 КУпАП незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП полягає у вчиненні таких дій, як незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях; знищення або пошкодження молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення.

Суб`єктивною стороною вищевказаного адміністративного правопорушення є незаконна порубка дерев і чагарників, які можуть здійснюватися лише з умислом, інші дії, передбачені цією статтею, як з умислом, так і з необережності. Суб`єктом є громадяни та посадові особи.

Отже, незаконна порубка полягає у рубці дерев та чагарників без спеціального дозволу або з порушенням встановлених правил рубки, що зумовлює припинення його росту або якщо і не припиняє росту, але змінює первісний стан дерев і чагарників на гірший та яка здійснюється з умислом або з необережності.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 65 Лісового кодексу України, використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Стаття 66 Лісового кодексу України визначає, що громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою - власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав`яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 67 Лісового кодексу України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо - виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Лісового кодексу України заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування. Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.

Частиною 4 статті 70 Лісового кодексу України визначено, що деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

Так, відповідно до частини 8 статті 70 Лісового кодексу України заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов`язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.

Пункт 2 частини 1 статті 19 Лісового кодексу України визначає, що постійні лісокористувачі мають виключне право на заготівлю деревини.

Здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), регулюються, зокрема, Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №555(далі Санітарні Правила).

Згідно з пунктом 4 Санітарних правил для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються вибіркові санітарні рубки, суцільні санітарні рубки та ліквідація захаращеності.

В пункті 12 Санітарних правил зазначено що вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп. У межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, крім господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, забороняється проведення вибіркових санітарних рубок, які призведуть до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти.

У відповідності до пункту 16 Санітарних правил, у насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха, в першу чергу для рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.

Приписи пунктів 34, 35 Санітарних правил встановлюють, що ліквідація захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сухостою (з відхиленням стовбура більше ніж на 30 градусів від вертикальної осі) та хмизу. Ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається власниками лісів, постійними лісокористувачами та здійснюється в процесі рубок. У межах природно-заповідного фонду ліквідація захаращеності здійснюється відповідно до вимог відповідних проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об`єктах.

Відповідно до п. 36 Санітарних правил підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об`єктів живої природи, про що робиться відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку. Під час проведення робіт з ліквідації захаращеності в лісах у межах природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ) необхідно передбачати залишок неліквідної деревини обсягом не менш як 30 куб. метрів на один гектар.

У додатку № 1 до постанови КМУ від 24 липня 2013 року № 541 «Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» визначено, що у разі привласнення буреломних, вітровальних дерев, а також самовільне вирубування сухостійних дерев розмір яких обчислюється за таксою для сироростучих дерев, зменшеною у 2 рази.

Отже, ліквідація дерев з поваленими та зламаними стовбурами, тобто таких, що лежать на поверхні ґрунту є заходом, що називається «рубка», така рубка повалених чи зламаних дерев являється «заготівлею деревини», право на заготівлю деревини з поваленими стовбурами належить виключно власникам лісів і постійним лісокористувачам, на підставі спеціальних дозволів та заготівля дров з сухих дерев на території лісу відноситься до спеціального використання лісових ресурсів, а отже потребує спеціального дозволу.

Таким дозволом на вирубку, згідно статті 69 Лісового кодексу України, є лісорубний або лісовий квиток. Необхідно відзначити, що лісовий квиток видається безкоштовно або власником лісу або постійним лісокористувачем в порядку визначеному в Постанові КМУ "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" №761 від 23.05.2007.

Суд наголошує, що матеріалами справи підтверджено та вірно встановлено, що зазначеного дозволу на вирубку позивач ОСОБА_1 не мав.

Згідно із ст. 7 Лісового кодексу України, ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до ст. 8 Лісового кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Також, пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України визначено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними та комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Судом встановлено, що ділянка лісу, а саме квартал 28 відділ 17 Цепцевицького лісництва, відноситься до земель лісогосподарського призначення і в цілому є землями державного лісового фонду, власником яких є ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії «Поліський лісовий офіс».

Відтак, оцінивши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку , що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 65 КУпАП, і це в повній мірі підтверджено матеріалами справи.

Судом встановлено, що останній здійснював заготівлю деревини на території кварталу 28 виділу 17 Цепцевицького лісництва, а саме здійснив незаконну порубку одного дерева сухостій породи береза, та одного дерева сухостій породи сосна. При цьому, дозволу на вирубку деревини (лісорубного або лісового квитка) позивач ОСОБА_1 не мав.

На підставі проаналізованих вище нормативних актів, судом встановлено, що ліквідація дерев, що лежать на поверхні ґрунту є заходом, що називається «рубка», така рубка повалених чи зламаних дерев являється «заготівлею деревини». При цьому, право на заготівлю деревини з поваленими стовбурами належить виключно власникам лісів і постійним лісокористувачам, на підставі спеціальних дозволів та заготівля дров з сухих дерев на території лісу відноситься до спеціального використання лісових ресурсів, а отже потребує спеціального дозволу.

У відповідності до ст. 241 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

Так, пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-2 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Згідно із ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналогічні положення містяться в п. 2.3. Інструкції, а саме: протокол складається на місці виявлення правопорушення в двох примірниках, один яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративні відповідальності. У разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення якщо складення протоколу є обов`язковим, посадові особи органів лісового господарств можуть доставляти порушника (ів) до органів, визначених статтею 259 КУпАП).

У відповідності до ст. 256 КУпАП та п. 2.4, 2.10 Інструкції, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Згідно з п. 2.11 Інструкції посадова особа органу лісового господарства, яка склала протокол, роз`яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ставить свій підпис; у разі її відмови від підпису в протоколі про це робиться відмітка та вручається чи надсилається повідомлення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Пунктами 3.2-3.7 Розділу 3 Інструкції визначено, що справа розглядається в п`ятнадцятиденний строк з дня складення протоколу. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або її законного представника. Розгляд справи за відсутності правопорушника можливий лише у випадках, коли є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до статті 278 КУпАП посадова особа органу лісового господарства під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до її компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Посадова особа, яка виносить постанову про накладення адміністративного стягнення (додаток 5), оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення в лісовому господарстві, посадова особа зобов`язана не лише з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, а й при оформленні справи про порушення, при розгляді такої справи і притягнення винної особи до адміністративної відповідальності дотриматися порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення, що передбачений КУпАП та вищезазначеною Інструкцією.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Окрім того, судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення міститься підпис позивача та йому роз`яснено права передбачені ст. 268 КУпАП. Також у протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 09 год. 00 хв. 22.10.2024 в приміщенні Цепцевицького лісництва, а тому позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.

Копію постанови №009082 від 22 жовтня 2024 року позивач отримав, про що поставив підпис у відповідній графі постанови.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення- незаконна порубка одного дерева породи сосна та одного дерева пододи береза, його винність та розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №000082 від 22 жовтня 2024 року, фотознімками, та поясненнями самого ОСОБА_1 .

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП є доведеним, лісничим Великоцепцевицького лісництва були дотриманні права особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності та на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів була винесена постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення в межах санкції статті, окрім того лісничим були дотримані вимоги ст. 280 КУпАП щодо обов`язку з`ясувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. На підставі вищевикладеного, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись Інструкцією з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства України 31 жовтня 2010 року №262, ст. ст. 65, 241, 245, 251, 254, 256, 265, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 77, 139, 286, 241, 244, 246, 268, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Лісового кодексу України, суд, -

Ухвалив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки лісничого Цепцевицького лісництва філії «Рафалівське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_2, ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії «Поліський лісовий офіс», про скасування постанови №000082 від 22.10.2024 по справі про адміністративне правопорушення, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.15.5) розділу У111 Перехідні положення КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду

Повний текст судового рішення складено 27 березня 2025 року.

Суддя: Котик Л.О.

Учасники процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідачі: Виконуючий обов`язки лісничого Цепцевицького лісництва філії «Рафалівське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ; ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії «Поліський лісовий офіс», місцезнаходження: м. Луцьк, пр.Волі,буд.30, Луцький район, Волинська область.